ПОСЛУГИ ПРОКАТУ:
організація та облік
Цю публікацію призначено для суб’єктів підприємницької діяльності, які надають предмети в тимчасове користування на умовах прокату. Літня пора активізує цей вид діяльності, оскільки відпочивальники бажають узяти на прокат транспортні засоби, водний інвентар, пляжне приладдя, побутову техніку та інші предмети для відпочинку і розваг. Розберемося в сутності прокатних послуг, документальному оформленні, отриманні дозвільних документів і, звичайно, в обліку та оподаткуванні таких операцій.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Документи статті
ЦКУ
— Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.Закон про патентування
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.Закон про захист прав споживачів
— Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 01.12.2005 р. № 1023.Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції від 01.06.2000 р. № 1776-III.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 1963
— Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 р. № 1963-XII.КВЕД
— Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009-96, затверджений наказом Держстандарту України від 22.10.96 р. № 441.Класифікатор побутових послуг
— Галузевий класифікатор «Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування» (ГК 201-01-2001), затверджений наказом Мінекономіки України від 19.02.2002 р. № 51.Правила № 313
— Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 16.05.94 р. № 313.Порядок № 46
— Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, затверджений наказом Укрсоюзсервісу від 16.12.99 р. № 46.Перелік № 576
— Перелік послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затверджений постановою КМУ від 27.04.98 р. № 576.Ліцензійні умови № 11/50 —
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом, затверджені спільним наказом Держкомпідприємництва та Мінтрансу від 30.01.2002 р. № 11/50.Наказ № 8
— наказ Укрсоюзсервісу «Про затвердження форм документів суворої звітності та Інструкції щодо їх використання» від 29.09.95 р. № 8.
Правові засади
За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов’язався передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк
(ст. 787 ЦКУ).Договір прокату є різновидом договору оренди (найму)
, тому вимоги ЦКУ, що стосуються орендних відносин, поширюються і на договір прокату. Це досить принциповий момент, який впливає і на оформлення деяких операцій, і на оподаткування. Водночас договір прокату має свої особливості, на які ми звернемо вашу увагу.У більшості випадків предмет прокату призначений для задоволення побутових невиробничих потреб користувачів, але в той же час
п. 2 ст. 788 ЦКУ дозволяє використовувати річ, отриману напрокат, для виробничих потреб, але це має бути прямо передбачено в договорі.Договір прокату є
прилюдним договором , тобто наймодавець бере на себе зобов’язання з надання послуг прокату всім, хто до нього звернеться. При цьому умови прокату встановлюються єдиними для всіх споживачів. Крім того, договір прокату є договором приєднання. Це означає, що умови договору встановлюються лише однією стороною (суб’єктом, що надає послуги прокату). Друга сторона (наймач), якщо вона згодна з пропонованими умовами, укладає договір з наймодавцем.Наймодавцю, який дає речі напрокат, необхідно розробити і встановити
типові умови договору прокату (тарифи, порядок отримання та повернення предмета, відповідальність за псування, пошкодження, прострочення повернення предмета прокату тощо). Такі типові умови повинні пропонуватися всім користувачам, бажаючим узяти річ напрокат.Слід звернути увагу ще на декілька важливих моментів, установлених
ЦКУ:1)
наймодавець має бути зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності. Причому з визначення договору прокату випливає, що надання речей у найм має бути одним з основних видів діяльності наймодавця (код згідно з КВЕД 71.40.0; 71.10; 71.21; 93.01.1). Разове передання речі у найм не класифікується як прокат;2)
у прокат можна передати лише рухому річ. Водночас діяльність з прокату приміщення для банкетів, обрядів тощо віднесена згідно з Класифікатором побутових послуг до прокатної, проте з точки зору ЦКУ вона не може класифікуватися як прокат;3)
наймодавець зобов’язаний проводити капітальний і поточний ремонт предметів, що надаються в прокат, за свій рахунок. Єдиний виняток становить випадок, коли наймодавець зможе довести, що пошкодження речі сталося з вини наймача (ч. 3 ст. 791 ЦКУ);4)
наймач не має права здати річ у піднайм (ч. 1 ст. 791 ЦКУ);5)
наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцю у будь-який час. Плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю (ст. 790 ЦКУ). Що стосується наймодавця, то, вважаємо, тут можна користуватися загальною нормою для орендних відносин, а саме ст. 782 ЦКУ, згідно з якою наймодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У такому разі договір вважається розірваним з моменту отримання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору*.* У п. 2.12 Порядку № 46 зазначено, що наймодавець має право вимагати дострокового повернення предмета прокату, якщо наймач не вніс плату протягом одного місяця з установленого дня платежу. Проте ми вважаємо, що зараз ця норма не відповідає ЦКУ, тому не може застосовуватися.
Крім дотримання вимог
ЦКУ, суб’єкт, зайнятий у сфері надання послуг прокату населенню, має керуватися ще й Правилами № 313. Щодо статусу Порядку № 46 зазначимо таке. З одного боку, його дія на цей момент не скасована, тобто він є чинним. З іншого боку, він розроблявся ще до прийняття ЦКУ, в якому тепер прописано правові нюанси договору прокату. Цей факт ставить під сумнів необхідність застосування вимог Порядку № 46. Примітно, що, на думку авторів Науково-практичного коментарю до ЦКУ**:** Научно-практический комментарий к гражданскому законодательству Украины: [В 4 т.] /А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Р. Ротань. К.: А.С.К.; Севастополь: Ин-т юрид. исслед., 2005. — Т. 3. —С. 216.
— для фізичних осіб, які укладають договори прокату для власних побутових потреб, слід визнати можливість регулювання відносин щодо прокату актами КМУ, якому надано повноваження затверджувати правила побутового обслуговування (
ст. 20 Закону про захист прав споживачів)***;*** Таким документом, зокрема, є Правила № 313.
— що стосується
Порядку № 46 , то з уведенням нового (що діє в цей час) ЦКУ він не підлягає використанню. Це підтверджується посиланням у ч. 2 ст. 787 ЦКУ на те, що типові умови прокату не можуть суперечити закону (і тільки).Отже, на думку авторитетних фахівців у галузі цивільного права, суб’єкт, що надає послуги побутового прокату, має дотримуватись
Правил № 313, а ось вимоги Порядку № 46 є необов’язковими для застосування. Ми вважаємо, який Порядок № 46 не варто скидати з рахунку, оскільки він є спеціальним нормативним документом, що регулює порядок здавання речей напрокат населенню, і більшість його положень корисні в роботі наймодавця****. Водночас ті положення Порядку № 46, які не відповідають ЦКУ, можна не дотримувати. Зокрема, це стосується застосування договору (замовлення-зобов’язання) за формою № ПО-П1 як бланка суворого обліку.**** Порядок № 46 не поширюється на послуги прокату аудіо-, відеокасет, CD-дисків та дорожніх транспортних засобів.
Порядок № 46
можна використовувати як основу для складання типових умов договору прокату, де слід визначити всі нюанси прокату.
Патентування
Відповідно до
ст. 31 Закону про патентування патентуванню підлягає діяльність із надання побутових послуг, яка здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.Під
побутовими послугами в Законі про патентування слід розуміти діяльність, пов’язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, уключаючи кредитні картки.Перелік послуг, які належать до побутових, визначається КМУ (таким документом є
Перелік № 576) і не може змінюватися протягом бюджетного року. Згідно з Переліком 576 патентуються такі послуги прокату:— прокат аудіо- та відеокасет і CD-дисків (коди 01.130.02, 01.130.03*);
* У дужках наведено коди згідно з Класифікатором побутових послуг.
— послуги з прокату велосипедів водних і водних лиж, човнів та катерів (код 01.130.09);
— прокат транспортних засобів, мотоциклів, моторолерів, мопедів, легкових і вантажних автомобілів, причепів до автомобілів та інших пристроїв (код 01.130.10);
— прокат весільного вбрання та одягу для урочистих подій (код 01.130.22).
Від придбання патенту звільнені платники єдиного податку, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, що сплачують фіксований податок (
п.п. 2 п. 3 ст. 1 Закону про патентування).Говорячи про патентування, не можна не зазначити, що діяльність з прокату більярдних столів не належить до грального бізнесу для цілей
Закону про патентування (лист Держкомпідприємництва від 25.04.2003 р. № 2635).
Ліцензування
Перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, наведено в
ст. 9 Закону про ліцензування, і серед них немає послуги з прокату речей. Водночас щодо прокату транспортних засобів, човнів, катерів, водних мотоциклів тощо може виникнути запитання про ліцензування, оскільки діяльність з перевезення пасажирів повітряним, автомобільним, морським, річковим і залізничним транспортом ліцензується.Щодо прокату автотранспортних засобів Держкомпідприємництва відповів просто (
лист від 24.02.2005 р. № 1149): таку діяльність не включено до переліку видів господарської діяльності, установленого Законом про ліцензування, а отже, вона не потребує отримання ліцензії.Що стосується послуг з прокату водних велосипедів, водних мотоциклів, катання на катерах, надувних човнах тощо, які надаються на пляжах на морі та річках у літній період у зонах відпочинку, Держкомпідприємництва (
лист від 28.07.2005 р. № 6194) роз’яснив, що не підлягає ліцензуванню прокат тільки тих плавзасобів, якими наймачі керують самі. У решті випадків для надання послуг з прокату плавзасобів, що підпадають під визначення маломірного судна, слід отримувати ліцензію. І це стосується всіх суб’єктів господарювання незалежно від вибраної системи оподаткування. Такого ж підходу безпечніше дотримуватися і при наданні автотранспортних засобів напрокат: якщо наймач сам керує транспортним засобом, то ліцензія наймодавцю не потрібна.
Документальне оформлення видачі предметів напрокат
Порядок № 46
вимагає укладати договір прокату (замовлення-зобов’язання) за формою № ПО-П1, затвердженою наказом № 8. Причому бланки форми № ПО-П1 є бланками суворого обліку.Вище вже зазначалося, що
Порядок № 46 необхідно застосовувати в частині, що не суперечить ЦКУ, а ЦКУ якихось особливих вимог до форми договору прокату не містить. Звернемося до договору найму (оренди). Особливі вимоги щодо форми договору (у письмовому вигляді, реєстрація, нотаріальне посвідчення) передбачені тільки щодо оренди нерухомого майна (на строк понад три роки) і транспортних засобів (за участі в операції фізичної особи). Виходить, що стосовно іншого майна діють загальні правила ЦКУ за формою договору (ст. 206 — 208 ЦКУ), які й повинен виконувати наймодавець.Правочини між фізичними та юридичними особами (а також фізичними особами — підприємцями) необхідно вчиняти в письмовій формі, за винятком тих випадків, коли договір виконується у момент його вчинення (
ст. 206 і 208 ЦКУ).Укладаючи договір прокату в письмовій формі, наймодавець може використовувати як форму № ПО-П1 (причому звичайний друкований бланк, а не бланк суворого обліку) або самостійно розроблену форму договору. Про необов’язковість застосування форми № ПО-П1, на наш погляд, свідчить той факт, що раніше в
п. 9 Правил № 313 зазначалося: документальним підтвердженням надання побутових послуг є договір за типовою формою, затвердженою Укрсоюзсервісом (а для послуг прокату нею якраз і є форма № ПО-П1), розрахунковий документ установленої форми. Зараз у п. 9 Правил № 313 серед підтверджуючих документів названі договір і розрахунковий документ установленої форми. Водночас наймодавцю, який надає послуги прокату, щоб не розробляти свою форму договору, доцільно скористатися спеціально розробленою для прокатних послуг формою договору № ПО-П1.Договір прокату
транспортних засобів, якщо наймачем є звичайна фізична особа, необхідно укладати у письмовій формі й посвідчувати у нотаріуса, як того вимагає ч. 2 ст. 799 ЦКУ. Крім того, при переданні транспортного засобу в керування іншій особі необхідно оформити на нього тимчасовий реєстраційний талон у ДАІ*.* Слід зауважити, що оформлення необхідних документів для здавання транспортних засобів напрокат потребує багато часу і додаткових витрат. У зв’язку з цим багато «тіньових» наймодавців прокату, передаючи право керування транспортним засобом наймачеві, виписують йому подорожній лист легкового автомобіля, тобто оформляють це так, нібито транспортним засобом користувався працівник наймодавця.
Зупинимося ще на одному моменті. Згідно з
п. 2.3 Порядку № 46 видача предметів напрокат на погодинний, разовий (у межах доби) термін у місцях масового відпочинку здійснюється за пред’явлення паспорта громадянина чи під заставу майна, яке не може бути вище вартості предмета прокату. Якщо надання застави (у вигляді грошових коштів або документів) під зобов’язання повернути предмет прокату передбачене в умовах прокату, установлених суб’єктом, то споживач, що укладає договір прокату (у письмовій або усній формі), зобов’язаний прийняти і встановлену в ньому умову застави. При цьому договір застави згідно з чинним законодавством в обов’язковому порядку укладається у письмовій формі.Наймодавцю доцільно вести Журнал обліку видачі предметів напрокат у довільній, найбільш зручній для нього формі. У Журналі можуть бути передбачені такі дані: відомості про одержувача, предмет прокату (назва, код, шифр предмета), номер замовлення-зобов’язання (при його оформленні), дата і час видачі та повернення предмета, сума застави.
Оформлення розрахунків
Для підтвердження отримання плати від споживачів
Порядком № 46 передбачено видачу розрахункового документа. Причому під розрахунковим документом відповідно до п. 3.6 Порядку № 46 мається на увазі:— або касовий чек РРО (розрахункова квитанція в разі виходу РРО з ладу чи тимчасового відключення електроенергії);
— або квитанція за формою, затвердженою в установленому порядку, для наймодавців, які відповідно до законодавства не застосовують РРО.
Форму такої квитанції
(№ ПО-П2) затверджено наказом № 8. Причому така квитанція так само, як і форма № ПО-П1, є бланком суворого обліку. Вимога про те, що квитанція має бути бланком суворої звітності, міститься в п. 13 Правил № 313 і в наказі № 8 . На жаль, доводиться констатувати такий факт: якщо суб’єкт проводить розрахунки зі споживачами без РРО і РК, то проведення розрахунків з населенням за такі послуги має супроводитися виписуванням квитанції суворого обліку за формою № ПО-П2. Таку ж думку висловив і Держкомпідприємництва в листі від 08.08.2003 р. № 4738.Підприємства сфери послуг
, що оприбутковують плату за послуги прокату в касі підприємства з обов’язковим виписуванням прибуткового касового ордера, можуть не проводити такі суми ні через РРО, ні через РК на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО . Формально виходить, що і для таких наймодавців обов’язковим є оформлення ще й квитанції за формою № ПО-П2, яка додається до прибуткового касового ордера.
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку вартість предметів, призначених для видачі напрокат, відображається на субрахунку 116 «Предмети прокату». Амортизація на такі предмети нараховується або за прямолінійним, або за виробничим методом.
Сума отриманої плати за послуги прокату відображається за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». Причому відображати дохід, на наш погляд, необхідно на момент фактичного надання прокатних послуг, тобто після закінчення строку прокату.
Витрати, які несе суб’єкт з надання прокатних послуг, акумулюються на рахунку 23 «Виробництво» з подальшим списанням у дебет субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».
Сума отриманих під заставу грошових коштів відображається записом по дебету субрахунку 301 і кредиту 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». При виплаті споживачу суми застави на момент повернення ним предмета прокату в обліку робиться зворотний запис Дт 685 — Кт 301. Одночасно сума отриманої (поверненої) застави враховується наймодавцем на позабалансовому рахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані» (по дебету отримання застави, а по кредиту — повернення застави наймачеві).
Доходом підприємства сума застави стане тільки тоді, коли наймач не виконає своє зобов’язання щодо повернення речі і наймодавець оберне стягнення на суму застави. На нашу думку, при неповерненні наймодавцю предмета прокату таку операцію в обліку слід відображати як продаж предмета прокату.
Якщо наймач зіпсував (пошкодив) предмет прокату і з нього стягнуто суму на ремонт, то така сума відображається по кредиту субрахунку 719 «Інші доходи операційної діяльності».
Податковий облік
Податок на прибуток і ПДВ
. У податковому обліку, як відомо, до основних фондів належать матеріальні цінності, які призначені для використання протягом періоду, що перевищує 365 днів, і вартість яких перевищує 1000 грн. (без ПДВ). Уключення предметів прокату до тієї чи іншої групи основних фондів здійснюється в загальному порядку, тобто за призначенням самого предмета. Наприклад, побутові електронні предмети, електромеханічні прилади та інструменти включаються до групи 2 основних фондів, комп’ютери — до групи 4, більярдні, тенісні столи, водні велосипеди — до групи 3 тощо.Решта предметів прокату (податкова «малоцінка») зараховуються до складу запасів і підлягають перерахунку за
п. 5.9 Закону про податок на прибуток. При цьому для цілей перерахунку балансова вартість таких активів визначається за залишковою вартістю з урахуванням вибраного в бухгалтерському обліку методу амортизації.Відповідно до
п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток до валових витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію і забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації) легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, які належать платникам податків, основною діяльністю яких є надання платних послуг з транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх громадян або організацій, а також якщо ці засоби належать спортивним організаціям і використовуються як спортивні знаряддя.Не включаються до складу валових витрат витрати платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання й експлуатацію перерахованих вище предметів, що використовуються з іншими цілями або іншими платниками податку, а також 50 % витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів.
На нашу думку, на підприємства, які здають напрокат перелічені в
п.п. 5.4.10 Закону про податок на прибуток предмети, обмеження щодо валових витрат не поширюється, оскільки таку діяльність залежно від того, що виступає предметом прокату, можна класифікувати як діяльність або з транспортного, або з туристичного обслуговування. Так, серед туристичних послуг згідно із Законом України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР названо спортивні, розважальні та інші послуги. До транспортних можна також віднести ті прокатні послуги, коли предметом прокату є транспортні засоби. Це підтверджують і податківці: у консультації «Витрати на експлуатацію автомобіля» («Вісник податкової служби України», 2006, № 14) як приклад діяльності з надання туристичних або транспортних послуг було наведено прокат весільних авто.Плата за послуги прокату відображається у складі валових доходів на дату нарахування (а не за правилом першої події), оскільки таку вимогу передбачено
п.п. 7.9.6 Закону про податок на прибуток для орендних операцій. Якщо річ видано напрокат, наприклад, на 3 дні і при видачі з наймача відразу було взято оплату за всі дні, то наймодавець при отриманні грошових коштів не збільшує валові доходи. До валових доходів цю суму буде включено після закінчення строку прокату. Відображення валових доходів у податковому обліку кореспондуватиме з відображенням доходів від прокатних послуг у бухгалтерському обліку за кредитом субрахунку 703.Податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються на суму прокатних послуг за правилом першої події.
Сума застави, що отримується від споживача, не включається до складу валових доходів підприємства і не обкладається ПДВ (якщо суб’єкт зареєстрований платником ПДВ), оскільки така операція не є продажем товарів (робіт, послуг), тобто об’єкт оподаткування відсутній.
При невиконанні споживачем своїх зобов’язань за договором прокату суб’єкт, як уже зазначалося, звертає стягнення на суму застави грошових коштів. Якщо за рахунок застави відшкодовуються збитки у зв’язку з псуванням (знищенням, неповерненням) предмета прокату, що враховується суб’єктом у складі основних фондів, то до валових доходів заставна сума не включається. При цьому балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на суму застави, що залишилася у розпорядженні суб’єкта, відповідно до
п.п. 8.4.9 Закону про податок на прибуток. Валові доходи виникнуть у підприємства лише у разі, якщо сума компенсації перевищить балансову вартість основних фондів у сумі такого перевищення.Якщо вартість неповерненого (зіпсованого) предмета прокату було включено до складу валових витрат (наприклад, предмет прокату вартістю менше 1000 грн. без ПДВ, що обліковується у складі запасів), то сума застави, що стягається з наймача, включається наймодавцем до складу валових доходів. Що стосується ПДВ, то при неповерненні наймачем предмета прокату з тих чи інших причин ми схильні розглядати цю операцію як продаж, а отже, виходячи з отриманої від наймача суми компенсації, але не нижче звичайної ціни предмета прокату, необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.
Якщо наймач виплачує наймодавцю компенсацію за пошкодження (псування) речі в сумі витрат, необхідних на її ремонт (відновлення), то тут слід керуватися
п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток, згідно з яким до складу валових доходів сума отриманого відшкодування прямих витрат або збитків підприємства включається тільки в тому разі, якщо раніше суми таких витрат (збитків) були включені до складу валових витрат. Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникають зважаючи на відсутність об’єкта оподаткування.Єдиний податок
. У єдиноподатників об’єктом оподаткування, як відомо, є виручка від реалізації товарів (робіт, послуг), що надійшла на розрахунковий рахунок або в касу. Виходячи з цього, а також проводячи паралель між правилами оподаткування прокатних операцій податком на прибуток, доходимо висновку, що обкладається єдиним податком:— сума плати за прокат речі. Відображається в Книзі обліку доходів і витрат у момент отримання плати;
— сума відшкодування наймачем втрат наймодавця у разі втрати речі або неповернення її з інших причин. У такому разі доходи від цієї операції визначаються або в сумі виручки (якщо предмет прокату обліковувався у складі запасів), що надійшла, або в сумі різниці між отриманим відшкодуванням і залишковою вартістю предмета (якщо предмет прокату значився у складі необоротних активів підприємства).
Не включається до бази обкладення єдиним податком
:— сума отриманої застави при видачі речі напрокат;
— сума відшкодування витрат на ремонт (відновлення) пошкодженого предмета прокату, що отримується від наймача.
Водночас хочемо попередити вас, що податківці, скоріш за все, наполягатимуть на включенні будь-яких сум отриманого відшкодування до бази обкладення єдиним податком. Такі суми є позареалізаційними доходами єдиноподатника, а такі доходи згідно з величезною кількістю роз’яснень податківців мають обкладатися єдиним податком. Більш того, в консультації, опублікованій у
журналі «Податковий, банківський, митний консультант», 2009, № 7, с. 9, викладено позицію, що й суми застави за договорами оренди, що надходять на рахунок або до каси єдиноподатника, повинні обкладатися єдиним податком. На наш погляд, це явний перебір з боку податкових органів, оскільки сума отримуваної застави не є доходом наймодавця до того моменту, поки на нього не буде звернено стягнення. При сумлінному виконанні наймачем своїх зобов’язань сума застави повертається йому в повному обсязі, тому говорити про включення отриманої суми застави до складу об’єкта обкладення єдиним податком неприпустимо.Податок з власників транспортних засобів
. Якщо суб’єкт підприємницької діяльності здає в прокат власність: автомобілі; мотоцикли (мопеди); велосипеди (крім тих, які мають об’єм циліндра до 50 куб. см., — код 8711 10 00 00); яхти та вітрильні судна (крім спортивних); моторні човни і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних); плавучі засоби, то він має сплачувати за них податок з власників транспортних засобів.Ставки податку, порядок і строки сплати, пільги щодо податку з власників транспортних засобів установлені
Законом № 1963. Приватні підприємці, в чиїй власності знаходяться транспортні засоби, не повинні подавати Розрахунок податку з власників транспортних засобів (лист ДПАУ від 18.04.2006 р. № 4344/6/31-1019). Також зазначимо, що пільги, передбачені для фізичних осіб Законом № 1963, поширюються, у тому числі й на приватних підприємців.Збір за забруднення навколишнього природного середовища
. Якщо суб’єкт господарювання здає напрокат предмети, які належать до пересувних джерел забруднення (транспортні засоби), то слід знати, що за скиди шкідливих речовин в атмосферу сплачується збір. Платниками цього збору є суб’єкти господарювання і громадяни, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Об’єктом обчислення є обсяг фактично використаних при експлуатації транспортних засобів ПММ. При здаванні транспортних засобів в оренду збір за забруднення сплачує орендар, оскільки саме він забруднює навколишнє природне середовище (лист ДПАУ від 07.12.2007 р. № 15310/5/15-0516). Що стосується договору прокату, то тут, на наш погляд, має бути дотримано аналогічного підходу: оскільки атмосферу забруднює наймач, то він і повинен сплачувати цей збір. Цей висновок буде правильний для випадку, коли транспортні засоби заправляються ПММ наймачами, а не наймодавцем. Якщо ж наймодавець придбаває ПММ для заправки предметів прокату, то у нього виникне зобов’язання зі сплати збору за забруднення.
Приклад
Підприємством здано напрокат спортивний велосипед на 3 дні. Тариф за одну добу прокату становить 60 грн., у тому числі ПДВ — 10 грн. Сума застави становить 1400 грн., що відповідає справедливій ринковій вартості велосипеда на момент здавання в прокат.
Велосипед значиться на підприємстві у складі необоротних активів (субрахунок 116 за первісною вартістю 4000 грн., сума нарахованого зносу 2500 грн.). У податковому обліку витрати на придбання велосипеда були віднесені на збільшення основних фондів групи 3.
Розглянемо 3 варіанти:
1) громадянин повернув велосипед своєчасно;
2) громадянин не повернув велосипед і відшкодував наймодавцю втрати у розмірі залишкової вартості велосипеда;
3) громадянин повернув велосипед з пошкодженнями, за що з нього було стягнуто кошти на ремонт у розмірі 200 грн.
| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | Податковий облік | ||
| дебет | кредит | ВД | БВ ОФ гр. 3 | ||
| 1. Отримано грошові кошти в оплату прокату (60 х 3) | 301 | 681 | 180 | — | — |
| 2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ | 643 | 641 | 30 | — | — |
| 3. Отримано заставу | 301 | 685 | 1400 | — | — |
| 4. Суму застави відображено в позабалансовому обліку | 06 | — | 1400 | — | — |
| 5. Відображено реалізацію прокатних послуг (після закінчення строку прокату) і залік заборгованостей | 361 | 703 | 180 | 150 | — |
| 681 | 361 | 180 | — | — | |
| 6. Списано суму податкових зобов’язань з ПДВ | 703 | 643 | 30 | — | — |
| 1-й варіант (велосипед повернули своєчасно) | |||||
| 7. Громадянину повернено заставу | 685 | 301 | 1400 | — | — |
| 8. Суму поверненої застави списано з позабалансового обліку | — | 06 | 1400 | — | — |
| 2-й варіант (велосипед не повернули) | |||||
| 7. Списано залишкову вартість велосипеда | 377 | 116 | 1500 | — | — |
| 8. Списано суму нарахованого зносу | 132 | 116 | 2500 | — | — |
| 9. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ (1400 х 20 %)* | 377 | 641 | 280 | — | — |
| 10. Задоволено вимоги за рахунок суми застави | 685 | 377 | 1400 | — | - 1120** |
| 11. Списано на витрати різницю між залишковою вартістю велосипеда та сумою відшкодування | 976 | 377 | 380 | — | — |
| 12. Суму застави списано з позабалансу підприємства | — | 06 | 1400 | — | — |
| 3-й варіант (велосипед повернули з пошкодженнями) | |||||
| 7. Відображено заборгованість наймача у вигляді компенсації завданого збитку | 375 | 719 | 200 | — | — |
| 8. Задоволено вимоги за рахунок суми застави | 685 | 375 | 200 | — | - 200*** |
| 9. Повернено наймачу залишок застави | 685 | 301 | 1200 | — | — |
| 10. Суму застави списано з позабалансу підприємства | — | 06 | 1400 | — | — |
| 11. Відображено послуги сторонньої організації з ремонту велосипеда | 91 | 631 | 166,67 | — | 166,67**** |
| 12. Відображено суму ПДВ з вартості ремонтних послуг | 644 | 631 | 33,33 | — | — |
| 13. Уключено до податкового кредиту суму ПДВ | 641 | 644 | 33,33 | — | — |
| * Податкові зобов’язання виникають виходячи зі звичайної ціни (справедливої ринкової), у розмірі якої і було визначено заставну вартість велосипеда. Водночас представники податкових органів напевно вимагатимуть нарахування податкових зобов’язань з ПДВ виходячи із залишкової вартості велосипеда, оскільки в цьому разі вона перевищує звичайну ціну. Ми вважаємо, що орієнтуватися слід на справедливу вартість предмета прокату на момент учинення правочину. **1400 - 280 = 1120 (грн.). *** На підставі п.п. 8.4.9 Закону про податок на прибуток **** Припустимо, що 10 % ліміт витрат на ремонт вичерпано і вся сума витрат збільшила балансову вартість основних фондів групи 3. | |||||
На цьому ми завершуємо публікацію. Літо в самому розпалі, а отже, вирує щосили і «прокатна» діяльність. Бажаємо вам прибуткової роботи та сумлінних користувачів.
