ПЕРЕВІРКА ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ:
як вона проходить
Відповідно до ст. 10 Закону «Про державну податкову службу в Україні» однією з функцій податкової служби є контроль за законністю проведення валютних операцій. Контроль здійснюється шляхом проведення перевірок (планових та позапланових). За їх результатами та залежно від виявлених порушень застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня. Із пропонованої статті ви дізнаєтеся, як відбуваються валютні перевірки та на що під час їх проведення слід звернути увагу.
Наталія ГОЛОСКУБОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Декрет № 15-93
— Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.Закон про ЗЕД
— Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.Закон про податкову службу
— Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.Закон № 2181 —
Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Закон про перевірки
— Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.Закон про розрахунки у валюті —
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.Закон № 327
— Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.95 р. № 327/95-ВР.Закон № 351
— Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. № 351-XIV.Закон № 1108
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 31.05.2007 р. № 1108-V.Положення № 49
— Положення про валютний контроль, затверджене постановою НБУвід 08.02.2000 р. № 49.Інструкція № 136
— Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою НБУ від 24.03.99 р. № 136.Методрекомендації № 559
— Методичні рекомендації щодо організації роботи податкових органів з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами, та недопущення їх відпливу з України, затверджені наказом ДПАУ від 03.10.2007 р. № 559.Методрекомендації № 584 —
Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб’єктів господарювання — юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів і документування виявлених порушень, затверджені наказом ДПАУ від 11.09.2008 р. № 584.Методрекомендації № 355 —
Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджені наказом ДПАУ від 27.05.2008 р. № 355.
Види перевірок
Однією з функцій податкової служби є
контроль за законністю проведення валютних операцій (ст. 10 Закону про податкову службу). Контроль за валютними операціями податкові органи здійснюють шляхом проведення перевірок суб’єктів ЗЕД. При цьому слід ураховувати, що норми Закону про перевірки не поширюються на відносини, що виникають при здійсненні заходів щодо валютного контролю (ст. 2 Закону про перевірки).ЗЕД-перевірки можуть бути як плановими, так і позаплановими. На кожному виді перевірок зупинимося докладніше.
Планові виїзні перевірки.
Згідно зі ст. 111 Закону про податкову службу плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), що передбачена у плані роботи органу державної податкової служби та проводиться за місцем знаходження такого платника податків або за місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка. Така перевірка проводиться не частіше одного разу на календарний рік. Попередній відбір платників податків для проведення планових виїзних перевірок потрібно здійснювати з урахуванням Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, затверджених наказом ДПАУ від 28.03.2008 р. № 201. Уключенню до плану-графіка перевірок не підлягають суб’єкти господарювання, які в поточному році вже перевірялися. Докладніше про критерії відбору суб’єктів господарювання для включення їх до плану-графіка планових виїзних перевірок можна дізнатися зі статті «Перевірки податкових органів: кого перевіряють у першу чергу» // «БТ», 2008, № 22, с. 27.Також зауважимо: у
ст. 111 Закону про податкову службу зазначено, що забороняється проводити планові виїзні перевірки за окремими видами зобов’язань перед бюджетами. З цього випливає, що перевірка дотримання валютного законодавства має проводитися не окремо, а під час перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).Позапланові виїзні перевірки.
У ст. 111 Закону про податкову службу наведено дев’ять підстав для проведення позапланової виїзної перевірки. На наш погляд, найпоширенішою підставою для проведення позапланової виїзної перевірки дотримання валютного законодавства може стати ненадання пояснення на обов’язковий письмовий запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту. Запит у такому разі може бути складено, якщо податковий орган отримав інформацію, що свідчить про порушення суб’єктами ЗЕД валютного законодавства.Наприклад, така
інформація може надійти до податкових органів від банку. Її передача відбувається на законних підставах. На сьогодні порядок інформування регламентовано Інструкцією № 136. Згідно з п. 5.9 Інструкції № 136 банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці валютні порушення (недоотримання в установлені строки виручки за експортними операціями, товарів — за імпортними операціями). При цьому уповноважені банки інформують про факт порушення не лише податкові органи, а й Нацбанк.
Підстави для допуску перевіряючих
Підставою для допуску на проведення позапланової чи планової перевірки є надання перевіряючими:
—
посвідчення на перевірку;—
направлення на перевірку (зразок форми направлення наведено в додатку 2 до Методрекомендацій № 355). У ньому зазначаються дата видачі, назва податкового органу, мета, вид перевірки, підстава, дата початку і дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб податкового органу, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника податкового органу державної податкової служби, скріпленого печаткою цього ж органу.При проведенні позапланової перевірки
перевіряючі, крім зазначених вище документів, зобов’язані пред’явити суб’єкту господарювання копію наказу керівника податкового органу. У ній має бути зазначено підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, дату її початку і закінчення. Що стосується тривалості позапланових перевірок, то оскільки Закон про перевірки не поширюється на валютні перевірки, у цьому питанні слід орієнтуватися на Закон про податкову службу. З урахуванням цього тривалість такої перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів. Направлення на перевірку та копія наказу надаються платнику податку під підпис. Якщо позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі рішення суду, то копія такого рішення надається платнику податків разом з направленням на перевірку та копією наказу керівника податкового органу про проведення виїзної позапланової перевірки (п. 1.13 Методрекомендацій № 355). Але як дізнатися, чи необхідно вимагати від податківців копії рішення суду на проведення позапланової перевірки, чи вистачить лише копії наказу начальника податкового органу?Згідно з
ч. 7 ст. 111 Закону про податкову службу проведення виїзної позапланової перевірки за рішенням керівника податкового органу можливе лише у випадках проведення такої перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР і «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР. В інших випадках податковий орган здійснює перевірки на підставі рішення суду. Суди у своїх рішеннях доходять аналогічного висновку і підтримують платників податків, які не допускають податківців до перевірки без рішення суду, якщо перевірка не стосується використання РРО або виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (постанова господарського суду Рівненської області від 24.07.2007 р. у справі № 20/241, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2008 р. у справі № 22-а-951/08).Як бачимо, підстави для відмови в допуску перевіряючих до проведення позапланової перевірки дотримання валютного законодавства (якщо ті не пред’явили копію рішення суду) існують. Однак ми радимо, перш ніж відмовити перевіряючим у допуску на перевірку, ретельно все зважити. Справа в тому, що наслідки недопуску можуть бути серйозними (адміністративний арешт активів тощо). До того ж отримати рішення суду податківці можуть протягом декількох днів (звичайно, якщо для перевірки в них дійсно є всі підстави).
Якщо перевірка — виїзна планова
, то платник податків зможе дізнатися про відвідини перевіряючих завчасно — з повідомлення, наданого державною податковою службою на адресу платника податків за 10 днів (немає жодних сумнівів, що календарних) до початку перевірки. У ньому обов’язково вказується тривалість проведення перевірки. Зверніть увагу: незважаючи на те, що Закон про перевірки не поширюється на валютні перевірки, ми вважаємо: якщо така перевірка проводиться як складова планової перевірки, то слід орієнтуватися на норми цього Закону, а не Закону про податкову службу. А оскільки це так, то перевірка не може перевищувати 15 робочих днів, для суб’єктів малого підприємництва — 5 робочих днів. Не виключено, що в цій ситуації податківці наполягатимуть на дотриманні строків проведення перевірок, зазначених у Законі про податкову службу. Ціна питання — перевірка буде проводитися на 5 робочих днів більше*.* Докладніше про сферу дії Закону про перевірки можна дізнатися зі статті «Закон про перевірки: підсумки практики застосування» // «БТ», 2008, № 36, с. 13.
Що і як перевірятимуть
У вересні 2008 року ДПАУ затвердила нові зразки форм актів перевірок та
Методрекомендації № 584 щодо їх оформлення. Незважаючи на те, що їх призначено «для внутрішнього користування», документ зацікавить платників податків. Зокрема, суб’єкти ЗЕД зможуть знайти багато корисного в п. 3.3 Методрекомендацій № 584. Наприклад, як проходить валютна перевірка та на що слід звернути особливу увагу. Розглянемо основні моменти.Так, платнику податків потрібно бути готовим до того, що:
— первинні документи, документи бухгалтерського та податкового обліку щодо ЗЕД перевірятимуть не вибірково, а
суцільним методом (тобто все без виключення);— особливу увагу буде приділено
операціям з давальницькою сировиною, бартерним операціям та отриманим кредитам, позикам в іноземній валюті від нерезидентів;— за кожним контрактом підіб’ють підсумок про стан його виконання, а саме зазначать суму дебіторської чи кредиторської заборгованості за контрактом на початок та кінець перевіреного періоду;
— докладніше розглядатимуться ті контракти, за якими буде виявлено
прострочену дебіторську заборгованість. За наявності такої заборгованості податківці перевірятимуть ужиті платником податків заходи щодо її погашення: подання позову до суду, звернення до торговельно-економічних місій у складі посольств України за кордоном з проханням про сприяння поверненню валютних цінностей на територію України, направлення документів до Мін’юсту для подальшого виконання рішення суду та зобов’язання іноземної сторони щодо належного забезпечення судового рішення, пошук платником податків інших можливостей (п. 5 Методрекомендацій № 559).Поза увагою не залишаться контракти щодо імпорту робіт, послуг від нерезидента, з проведення маркетингових досліджень, пошуку покупців (продавців, дилерів, агентів), надання консультаційно-інформаційних, рекламних послуг та послуг, пов’язаних з оцінкою потенціалу підприємств. За такими контрактами перевіряючі здійснюватимуть аналіз вартості отриманих послуг, описуватимуть в акті перевірки наявність цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків щодо відповідності контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, до кон’юнктури ринку.
Більше того,
п. 5 додатка 8 до наказу ДПАУ від 11.09.2008 р. № 584 містить примірний перелік питань для здійснення планових виїзних перевірок у суб’єктів ЗЕД. При бажанні з ним теж можна ознайомитися.
| Примірний перелік питань для здійснення планових виїзних перевірок Витяг із додатка 8 до наказу ДПАУ від 11.09.2008 р. № 584 «5. Перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема:5.1. перевірка повноти та своєчасності здійснення розрахунків суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності за експортно-імпортними операціями; 5.2. перевірка дотримання вимог діючого законодавства при здійснення товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності; 5.3. перевірка вимог законодавства при здійсненні суб’єктами операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах; 5.4. перевірка дотримання вимог Декрету <...> № 15-93 <...>;5.5. перевірка дотримання порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами; 5.6. перевірка дотримання вимог законодавства при здійсненні валютних операцій, пов’язаних з рухом капіталу; 5.7. перевірка дотримання вимог законодавства щодо одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів; 5.8. перевірка правомірності здійснення резидентами інвестицій за межі України та повноти оподаткування доходів, отриманих від здійснення такої діяльності; 5.9. перевірка повноти оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України». |
Можливі наслідки перевірок
За результатами перевірки посадові особи складають акт. На сьогодні акт перевірки оформляється за формою, наведеною в
додатку 1 до наказу ДПАУ від 11.09.2008 р. № 584. Якщо за результатами перевірки буде виявлено порушення вимог валютного законодавства, то податківці зобов’язані негайно вжити відповідних заходів щодо усунення таких порушень (див. табл. 1).
Таблиця 1.
Заходи щодо усунення порушень| Можливі наслідки перевірки | Дії податківців |
| Виявлено взаємовідносини платника податків із суб’єктами, які мають ознаки фіктивного підприємництва | У 5-денний строк від дня встановлення цього факту податкові органи мають повідомити про це підрозділ податкової міліції для проведення оперативно-розшукових заходів (п. 4.2 Методрекомендацій № 559) |
| Виявлено порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за якими сума заподіяної державі шкоди є достатньою* для притягнення до кримінальної відповідальності | Протягом 10 днів після прийняття податкового повідомлення-рішення податкові органи повинні письмово повідомити про це підрозділ податкової міліції та передати матеріали перевірки для прийняття рішення згідно зі ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.60 р. (п. 4.3 Методрекомендацій № 559 та п. 1.31 Методрекомендацій № 355) |
| Виявлено прострочену ЗЕД-заборгованість | Протягом 30 днів з дати складання акта документальної перевірки податкові органи мають подати до ДПАУ пропозицію для подальшого направлення до Мінекономіки матеріалів про порушення суб’єктом ЗЕД чинного законодавства для застосування спеціальних санкцій до цього суб’єкта і до іноземного партнера цього суб’єкта згідно зі ст. 37 Закону про ЗЕД, а в разі незастосування Мінекономіки санкцій — надіслати пропозицію повторно (п. 4.4 Методрекомендацій № 559) |
| * Інформацію про те, що слід вважати шкодою, достатньою для притягнення до кримінальної відповідальності, можна знайти у ст. 207 і 208 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III | |
Як бачимо, перелічені вище заходи встановлено відразу в декількох документах —
Методрекомендаціях № 559 і № 355, Програмі щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами, та недопущення їх відпливу з України, затвердженій наказом ДПАУ від 14.11.2006 р. № 686.Саме в цих документах ДПАУ настійно вимагає від своїх підлеглих (податківців на місцях) обов’язкового застосування до порушників валютного законодавства таких заходів відповідальності, як нарахування пені за порушення строків розрахунків та штрафів. Тому наступний розділ нашої статті присвятимо фінансовим санкціям.
Фінансові санкції
Порядок застосування штрафних санкцій та порядок нарахування пені залежить від виду допущеного порушення. А оскільки порушення валютного законодавства у ЗЕД можуть бути різноплановими, то і порядок застосування, і розміри фінансових санкцій «розкидано» по декількох нормативно-правових документах. Основними документами, що визначають відповідальність суб’єктів господарювання за порушення валютного законодавства, є:
Декрет № 15-93, Закон про розрахунки у валюті, Закон № 351 (при виявленні порушень за ЗЕД-бартером), Закон № 327 (порушення, пов’язані з давальницькими операціями у ЗЕД). Систематизуємо види порушень та розміри штрафів у табл. 2.
Таблиця 2.
Види порушень та розміри штрафів| Порушення | Розмір штрафу |
| Здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують отримання індивідуальної ліцензії НБУ згідно з п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93, без її отримання
| У сумі, еквівалентній сумі валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій (п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93)
|
| Порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст. 7 Декрету № 15-93 (нею, зокрема, установлено, що в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки)
| У розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованої у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких розрахунків (п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93)
|
| Невиконання резидентами вимог до порядку і строків декларування валютних цінностей та іншого майна: | |
| — порушення строків декларування | — 10 нмдг (170 грн.),за кожен звітний період (п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93; п. 2.7 Положення № 49*)
|
| — порушення порядку декларування (надання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються в декларації, якщо такі дії свідчать про приховування) | — 20 нмдг (340 грн.) (п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93; п. 2.7 Положення № 49*)
|
| Отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів в НБУ | У сумі, еквівалентній 1 % суми отриманого кредиту чи позики в іноземній валюті, перерахованій у валюту України за офіційним курсом НБУ на день отримання кредиту, позики (п. 2.9 Положення № 49 та п. 2 Указу № 734/99**)
|
| Реалізація готової продукції, виробленої з давальницької сировини у країні виконавця чи в іншій країні без обліку (реєстрації) в Мінекономіки. Застосовується суб’єктами підприємницької діяльності, які вивозять давальницьку сировину
| У розмірі 20 % вартості готової продукції в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти, установленого НБУ на дату застосування штрафу (п. 5 ст. 9 Закону № 327)
|
| * Неподання чи несвоєчасне подання резидентами декларації (за відсутності валютних цінностей або майна за межами України) не спричинює застосування фінансових санкцій. ** Указ Президента України «Про врегулювання порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.99 р. № 734/99. | |
Крім штрафу за порушення валютного законодавства, суб’єкту ЗЕД може загрожувати пеня (див. табл. 3). При нарахуванні пені слід пам’ятати: якщо зафіксовано порушення за операціями, що проводяться до 1 січня 2008 року, то такі операції потрапляють до сфери правового регулювання
Закону про розрахунки у валюті в редакції до внесення до нього змін Законом № 1108. На такі операції поширюється 90-денний строк розрахунків, і відповідно пеня за порушення строків розрахунків має нараховуватися до моменту зарахування валютної виручки чи надходження товару, що імпортується, без обмеження її розміру. А от з 1 січня 2008 року загальний розмір пені не може перевищувати розміру заборгованості — недоотриманої виручки (вартості недопоставленого товару). Приклад нарахування пені наведено в листі ДПАУ від 14.01.2008 р. № 362/7/22-5017*.* Див. ком. «Розрахунки у сфері ЗЕД: в окремих випадках правило про обмеження розміру пені діє і щодо розпочатих до 01.01.2008 р. операцій» // «БТ», 2008, № 5, с. 4.
Таблиця 3.
Види порушень та розмір нарахування пені| Порушення | Розмір пені |
| Порушення резидентами строків розрахунків за експортними та імпортними операціями | 0,3 % від суми недоотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (за кожен день прострочення) (ст. 4 Закону про розрахунки у валюті)
|
| Порушення українським виконавцем (замовником) установленого строку здійснення операцій з давальницькою сировиною
| 0,3 % суми недоотриманої виручки (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у гривні за офіційним валютним курсом НБУ, що діє на день нарахування пені, або у гривнях при здійсненні розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості (п. 2 ст. 9 Закону № 327)
|
| Порушення строків увезення товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором*
| 0,3 % вартості неотриманих товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором (за кожен день прострочення) (п. 1 ст. 3 Закону № 351)
|
| Ненадання або несвоєчасне надання інформації органам ДМСУ (якщо імпортуються чи експортуються товари) або ДПС (якщо імпортуються чи експортуються послуги або роботи) про факт здійснення таких операцій за бартерним договором*
| 1 % вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг) (п. 4 ст. 3 Закону № 351)
|
| * Про правові нюанси укладення бартерних договорів у ЗЕД можна дізнатися зі статті «Бартер у ЗЕД: правові аспекти і облік» // «БТ», 2008, № 31, с. 18. | |
Крім перелічених вище фінансових санкцій (пені та штрафів), податківці мають право застосувати до суб’єкта ЗЕД так звані спеціальні санкції, передбачені
ст. 37 Закону про ЗЕД. Спеціальні санкції — індивідуальний режим ліцензування або тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності. Процедура застосування спеціальних санкцій така: спочатку податківці на підставі матеріалів, що свідчать про порушення, учинені суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, уносять подання до Мінекономіки про застосування спеціальних санкцій, а потім Мінекономіки приймає остаточне рішення про застосування чи незастосування до суб’єктів ЗЕД таких санкцій. Порядок взаємодії Мінекономіки і ДПАУ з питань застосування зазначених санкцій затверджено наказом Мінекономіки від 09.11.2006 р. № 340/672.І ще два важливі моменти:
1.
Фінансові санкції (пеня і штрафи), що накладаються на суб’єкта господарювання за порушення валютного законодавства, не вважаються податковим зобов’язанням. Це означає, що затримка у сплаті нарахованих фінансових санкцій не призводить до виникнення податкового боргу, отже, суб’єкту ЗЕД не загрожують податкова застава і адміністративний арешт, передбачені Законом № 2181. Такої ж думки дотримується ВГСУ (постанова від 07.07.2005 р. у справі № 29/11). Можна припустити, що суди на тій же підставі визнають за неможливе поширити на рішення про застосування пені у сфері ЗЕД і процедури оскарження рішень.2.
На сьогодні залишається відкритим таке питання — чи діють обмеження щодо строків нарахування пені та штрафів за валютними порушеннями, установлені ст. 250 ГКУ? Нагадаємо, що відповідно до ст. 250 ГКУ адміністративно-господарські санкції може бути застосовано до суб’єкта господарювання протягом шести місяців від дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік від дня порушення.Тож ДПАУ посилаючись на
ухвалу ВАдСУ від 25.12.2007 р. у справі № 23/395/06-АП, стверджує, що санкції за порушення валютного законодавства не є адміністративно-господарськими санкціями, а тому на них установлені строки за ст. 250 ГКУ не поширюються. Редакція з таким твердженням не згодна. Адже є й інше судове рішення — ухвала ВАдСУ від 28.02.2007 р. у справі № 32/371. У ньому судова колегія доходить висновку, що порушення у сфері валютного законодавства — це порушення правил здійснення господарської діяльності. Санкції за порушення валютного законодавства є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні ст. 238 ГКУ. Сміливі платники податків можуть скористатися цією ухвалою.3. Днем виявлення порушення вважається день підписання акта перевірки, в якому його зафіксовано
. Суди, як правило, виходять з того, що днем застосування адміністративно-господарської санкції є день прийняття рішення про її застосування. Однак упевнені, якщо виникне спір про те, чи може бути застосовано штрафну санкцію, рішення щодо якої було надіслано суб’єкту господарювання більше ніж через шість місяців від дня виявлення порушення, суди стануть на бік суб’єкта господарювання.На цьому закінчуємо статтю. Сподіваємося, що запропонований сьогодні матеріал допоможе вам розібратися в основних моментах проведення перевірок у сфері ЗЕД. І перевірка пройде без нарахування штрафів та пені.
