Теми статей
Обрати теми

Тема тижня. Відпустка-2009

Редакція БТ
Стаття

ВІДПУСТКА-2009

 

У сьогоднішній «Темі тижня» відповіді на основні запитання, що виникають при наданні та оплаті днів відпусток, представлено у зручній табличній формі. Крім того, ви дізнаєтеся, як повідомити працівника про початок його відпустки та як бути, якщо працівник відмовляється від неї. Особливості надання та оплати відпусток при роботі в режимі неповного робочого часу проілюстровано наочним числовим прикладом.

Крім цього, у статті наведено приклад складання наказу про надання відпусток та особової картки, оновлені форми яких слід застосовувати з 2009 року.

Настала відпускна пора — період масового відпочинку працівників.

Сьогоднішню «Тему тижня» присвячено порядку надання відпусток і розрахунку їх оплати. Запропонований матеріал допоможе документально оформити надання відпустки, правильно розрахувати відпускні та відобразити все це в обліку.

Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ДОКУМЕНТИ «ТЕМИ»

КЗпП —

Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Список № 1

— Список виробництв, робіт, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на яких дає право на щорічну додаткову відпустку, наведений у додатку 1 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

Список № 2

— Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, наведений у додатку 2 до постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290.

Рекомендації № 7

— Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер роботи, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7.

Наказ № 489 —

наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

 

ОСНОВНІ ПРАВИЛА

Правила надання відпусток

Право на відпустку мають

громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні та перебувають у трудових відносинах з роботодавцями — юридичними та фізичними особами (ст. 2 Закону про відпустки). Громадяни, які виконують роботи (надають послуги) на підставі цивільно-правових договорів, права на відпустку не мають, оскільки їх відносини регулюються не трудовим, а цивільним законодавством.

Основні правила надання відпусток показано в табл. 1 (с. 38).

 

Правила розрахунку відпускних

Як і нарахування виплат у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, відпускні

нараховують виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати . Середню заробітну плату для оплати днів відпустки розраховують згідно з Порядком № 100.

Назвемо основні

етапи розрахунку відпускних.

Етап 1

. Визначають тривалість розрахункового періоду. Розрахунковим періодом для відпускних є останні повні 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю виходу працівника у відпустку. Якщо працівник відпрацював менше року, то до розрахункового періоду включають фактично відпрацьовані повні місяці (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю виходу у відпустку. Наприклад, при виході у відпустку у червні 2009 року (при повному відпрацьованому році) розрахунковий період — це період з 01.06.2008 р. по 31.05.2009 р. Якщо ж працівника прийнято на роботу з 21 листопада 2008 року, то розрахунковий період становитиме 6 календарних місяців (01.12.2008 р. — 31.05.2009 р.).

Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (дні простою з вини підприємства, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно зі

ст. 25 і 26 Закону про відпустки).

Етап 2

.. Визначають виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати. Перелік виплат, які потрібно включати до розрахунку відпусткових, наведено в п. 3 Порядку № 100, а тих, що не включаються до розрахунку, — у п. 4 Порядку № 100*.

* Перелік таких виплат наведено у статті «Розрахунок середньої зарплати для відпускних» у рубриці «Тема тижня» // «БТ», 2008, № 22, с. 40. Крім того, при включенні/невключенні виплат працівникам можна скористатися статтею «Виплати працівникам: нарахування та утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат і відпускних» з рубрики «Шпаргалка бухгалтера» // «БТ», 2009, № 18, с. 21.

Етап 3

. Розраховують відпускні за формулою (В):
В = Д х
З

365 (366) - С
,

де

З — сума виплат, нарахованих у розрахунковому періоді, що включаються до розрахунку;

365 (366)

— кількість календарних днів у році за 12 календарних місяців розрахункового періоду у «звичайному» та високосному році відповідно. Якщо розрахунковий період менше року, то до розрахунку включають кількість календарних днів, що припадають на цілі місяці розрахункового періоду;

С

— кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період (див. табл. 1 на с. 38);

Д

— кількість календарних днів відпустки**.

** Розрахунок кількості днів відпустки за наявності декількох підстав див. у конс. «Як визначити тривалість щорічної основної відпустки для інваліда III групи, якщо він отримав такий статус в середині року» // «БТ», 2008, № 40, с. 36.

Особливості розрахунку відпусток наведено в табл. 2 (с. 40).

 

Терміни сплати податку з доходів та соцвнесків із сум відпускних/p>

Вид виплати

ПДФО1

Внески до ПФ

Внески до ФТВП (нарахування — 1,4 %, утримання — 0,5 або 1 %)

Внески до ФБ (нарахування — 1,6 %, утримання — 0,6 %)

Внесок до ФНВ (нарахування — тариф)

15 %

нарахування
33,2 %

утримання
2 %

Грошові кошти на виплату відпускних отримано з банківського рахунка (перераховано на картрахунок)

За дні відпустки, що припадають на звітний місяць

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому виплачено відпускні2, 3

У термін, установлений для виплати зарплати за другу половину звітного місяця

Одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів у банку

За дні відпустки, що припадають на наступний місяць

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано відпускні3

У термін, установлений для виплати
зарплати за другу
половину такого
наступного місяця

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів у банку4

При виплаті відпускних з виручки

За дні відпустки, що припадають на звітний місяць

Протягом наступного банківського дня

У день виплати відпускних

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому виплачено відпускні3

У термін, установлений для виплати зарплати за другу половину звітного місяця

Одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів

Не пізніше наступного дня після виплати відпускних5

За дні відпустки, що припадають на наступний місяць

Не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано відпускні3

У строк, установлений для виплати зарплати за другу половину такого наступного місяця

Не пізніше наступного дня після виплати відпускних4, 5

1

ПДФО — податок з доходів фізичних осіб; ПФ — Пенсійний фонд України; ФТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; ФБ — Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

2

Як правило, внесок до ПФ «знизу» роботодавець сплачує одночасно з отриманням грошових коштів у банку, однак чинне пенсійне законодавство дозволяє здійснювати платіж пізніше.

3

Гірничими підприємствами остаточний розрахунок зі сплати страхових внесків за базовий звітний період здійснюється не пізніше ніж через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

4

Безпечнішим варіантом є сплата внеску до ФНВ відразу з усієї суми відпускних при їх виплаті, хоча профільна інструкція щодо внеску до ФНВ дає підстави для сплати внеску з відпускних за наступний місяць у термін, установлений для виплати зарплати за такий наступний місяць.

5

Якщо термін сплати внесків до ФНВ припадає на вихідний чи неробочий день (при виплаті з виручки або в натуральній формі), то їх можна сплатити на наступний за вихідним або святковим робочий день (лист ФНВ від 02.06.2008 р. № 1010-07-1).

 

Таблиця 1.

Експрес-відповіді щодо надання відпусток

Запитання

Відповідь

1

2

Які підстави для надання щорічної основної відпустки?

Щорічна основна відпустка обов’язково надається за відпрацьований рік, який обчислюють від дня укладення трудового договору. До стажу роботи, що дає право на відпустку, уключають час роботи; період, коли працівник не працював, але за ним зберігалися місце і зарплата (повністю або частково); час виплати допомоги по соцстраху (крім допомоги по догляду за дитиною до 3 років) і період відпустки «за свій рахунок» згідно зі ст. 25 і 26 Закону про відпустки та інший час*.
Мінімальна (загальна) тривалість — 24 календарні дні. Залежно від характеру роботи тривалість щорічної основної відпустки може бути до 56 календарних днів* (ст. 6 Закону про відпустки)

В яких випадках надають щорічну додаткову відпустку?

Додаткову відпустку надають за особливі умови та характер праці:
1) за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці надається працівникам за Списком № 1 (ст. 7 Закону про відпустки);
2) за особливий характер праці окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається працівникам, зазначеним у Списку № 2 (ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки). Зверніть увагу: Мінпраці в листі від 12.03.2007 р. № 40/13/133-07 указав на необхідність надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам (у тому числі бухгалтерам, інженерам, програмістам та іншим фахівцям), які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, у тому числі на персональному комп’ютері, якщо тривалість щорічної відпустки не визначено іншими законодавчими актами. Тривалість такої відпустки — до 4 календарних днів;
3) за особливий характер праці працівникам з ненормованим робочим днем (ч. 2 ст. 8 Закону про відпустки) надається відповідно до Рекомендацій № 7. Список професій та посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, має бути визначено колективним договором (п. 7 Рекомендацій № 7). Якщо працівнику встановлено неповний робочий день, таку відпустку йому не надають.
Загальна тривалість основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів (ст. 10 Закону про відпустки)

Які дні не враховують при визначенні тривалості відпустки?

Не враховують 10 святкових і неробочих днів, зазначених у ст. 73 КЗпП: 1 січня — Новий рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги; 28 червня — День Конституції України;
24 серпня — День незалежності України; один день (неділя) — Великдень (у 2008 році — 27 квітня; у 2009 році — 19 квітня); один день (неділя) — Трійця (у 2008 році — 15 червня; у 2009 році — 7 червня).
На ці дні відпустку продовжують, але їх не оплачують

Підстави для надання додаткової відпустки «на дітей»

Це соціальна відпустка, що надається згідно зі ст. 19 Закону про відпустки. Її надають працюючим:
— жінці, яка має двох чи більше дітей віком до 15 років;
— жінці, яка має дитину-інваліда;
— жінці, яка всиновила дитину;
— одинокій матері;
— батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі і в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
— особі, яка взяла дитину під опіку.
Тривалість відпустки — 7 календарних днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів. При визначенні кількості підстав потрібно дотримуватися такого підходу: одна дитина може враховуватися з декількох підстав (лист Мінпраці від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13 // «БТ», 2008, № 21, с. 7).
Умова надання — за кожен календарний рік незалежно від тривалості роботи в такому році (можливо — один день, див. конс. «Додаткова відпустка «на дітей» для матері чотирьох дітей» // «БТ», 2008, № 43, с. 45). Таку відпустку надають раз на рік повної тривалості незалежно від відпрацьованого в цьому році часу.
При звільненні працівника підлягають компенсації всі невикористані дні (див. конс. «При звільненні самотньої матері виплачується компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки» // «БТ», 2008, № 33, с. 16)

Підстави для надання додаткової відпустки чорнобильцям

Надають чорнобильцям 1-ї та 2-ї категорій тривалістю 14 робочих днів згідно з п. 22 ст. 20 і п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.
На думку Мінпраці (лист від 10.06.2008 р. № 149/13/116-08// «БТ», 2008, № 31, с. 5), така відпустка належить до інших видів відпусток, установлених законодавством (частина друга ст. 4 Закону про відпустки). Тому її не подовжують на святкові та неробочі дні, її не можна перенести і поділити, при звільненні працівника за невикористані дні такої відпустки компенсацію не виплачують.
Цю відпустку, як і відпустку «на дітей», надають незалежно від тривалості роботи в такому році

В якій черговості надають відпустки?

Черговість надання встановлюється графіком*, який щороку затверджується роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим представником трудового колективу. При складанні графіків ураховують як особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку, так й інтереси виробництва (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки).
Конкретний термін надання щорічної відпустки погоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком терміну (ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки). Докладніше див. на с. 42.
У зручний для працівника час відпустку надають особам, названим у ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки

Документообіг при наданні відпусток

1. Складається графік надання відпусток (у довільній формі*).
2. Працівника попереджають про початок відпустки не пізніше ніж за 2 тижні шляхом складання спеціального повідомлення про дату початку відпустки або шляхом ознайомлення з наказом про надання йому відпустки, виданим не пізніше ніж за 2 тижні до початку відпустки (див. рис. 1, с. 46).
3. Про надання працівнику відпустки

складають наказ (розпорядження) про надання відпустки (типова форма № П-3), затверджена наказом № 489, форма якого застосовується з 2009 року (див. ком. у «БТ», 2009, № 1 — 2, с. 6). Приклад заповнення див. на рис. 2, с. 46.
4. На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки бухгалтерія розраховує відпускні, а відділ кадрів проставляє позначки в розділі IV «ВІДПУСТКИ» особової картки працівника (типова форма № П-2, затверджена наказом № 489). Приклад заповнення оновленої частини див. на рис. 3, с. 46.
Якщо на підприємстві графік відпусток не складають, то підставою для надання відпустки є заява працівника, в якій він зазначає, з якого числа та на який термін він хоче піти у відпустку. Заява, підписана керівником, підтверджує факт погодження дати початку відпустки і є підставою для оформлення наказу (розпорядження) про надання відпустки.
5. У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом № 489) про період перебування працівника у відпустці проставляють такі позначки:
— основна щорічна відпустка — літерний код «В», цифровий — 08;
— щорічна додаткова відпустка — «Д», 09;
— додаткова відпустка для чорнобильців — «Ч», 10;
— додаткова відпустка «на дітей» — «К», 15.

Коли можливе перенесення відпустки?

1) на вимогу працівника у випадках (ст. 80 КЗпП і ст. 11 Закону про відпустки):
порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком терміну);
— несвоєчасної виплати роботодавцем відпускних (не пізніше ніж за 3 дні до її початку (ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки));
2) у зв’язку з непередбаченими обставинами:
— тимчасова непрацездатність працівника, засвідчена в установленому порядку;
— виконання працівником державних чи громадських обов’язків (якщо відповідно до законодавства він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати);
настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
збіг щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням;

3) з ініціативи роботодавця як виняток щорічну відпустку може бути перенесено на інший період, але тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням із профспілкою, у разі якщо надання щорічної відпустки в період, застережений раніше, може несприятливо позначитися на ході роботи підприємства. При цьому обов’язковою умовою є використання в поточному робочому році частини відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за угодою між працівником та роботодавцем (оформлення перенесення, як правило, оформляють заявою працівника та відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця). Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, знову настали в період уже перенесеної відпустки, то невикористана частина відпустки надається після закінчення дії цих причин або за згодою сторін переноситься на інший період.
При поділі щорічної відпустки на частини має бути дотримано пропорції, установлені Законом про відпустки, а саме: основна частина має бути не менше 14 календарних днів. При цьому не обов’язково, щоб працівник скористався основною частиною в першу чергу. Головне, невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка

Правила відкликання із щорічної відпустки

Згідно зі ст. 79 КЗпП і ч. 3 ст. 12 Закону про відпустки відкликання допускається тільки для запобігання стихійному лиху, виробничій аварії, негайного усунення наслідків стихійного лиха чи виробничої аварії, запобігання нещасним випадкам, простою, загибелі чи псування майна підприємства, в інших випадках, передбачених законодавством (наприклад, держслужбовців можуть відкликати із щорічної основної чи додаткової відпустки за рішенням керівника для виконання термінової та непередбаченої роботи).

 

Відкликання можливе при виконанні таких умов:
1) працівник повинен погодитися на відкликання з відпустки. Свою згоду працівник має підтвердити письмово;
2) основна безперервна частина наданої відпустки має становити не менше 14 календарних днів. Це не означає, що працівника не можна відкликати з відпустки до того моменту, доки не мине 14 днів. Головне, щоб цю умову було дотримано в подальшому при наданні працівнику не використаних ним днів відпустки;
3) невикористана частина щорічної відпустки надається працівнику після закінчення дії причин, з яких його відкликали з відпустки, або за угодою сторін переноситься на інший період. При цьому слід ураховувати, що згідно зі ст. 12 Закону про відпустки невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відкликання та перенесення відпустки на інший період оформляють наказом (розпорядженням). За необхідності працівник пише заяву на надання відпустки в певний час. Докладніше див. «Відкликання працівника з відпустки — деякі нюанси» // «БТ», 2007, № 28, с. 20

Як надають відпустку при звільненні?

Згідно зі ст. 3 Закону про відпустки при звільненні працівника, у тому числі при строковому трудовому договорі** (крім звільнення за порушення трудової дисципліни), за його бажанням йому має бути надано невикористану відпустку з подальшим звільненням. При цьому датою звільнення є останній день відпустки.
Звільнити працівника в період відпустки з ініціативи роботодавця не можна (ч. 3 ст. 40 КЗпП). Виняток — повна ліквідація підприємства.
Невикористані дні відпустки при звільненні може бути замінено грошовою компенсацією. Якщо на момент звільнення працівник використав відпустку за невідпрацьований період, то такі відпускні слід утримати із суми остаточного розрахунку***

Коли можна надати компенсацію за невикористану відпустку замість відпустки?

При звільненні. Якщо працівник працює, то замінити дні відпустки грошовою компенсацією можна лише в тому випадку, якщо тривалість щорічної основної та додаткової відпусток перевищує 24 календарні дні (ст. 24 Закону про відпустки). У такому разі працівник відпочиває 24 дні в році, а за не використані ним дні понад цей строк отримує грошову компенсацію. Те, що працівник торік не був у відпустці (не відпочивав), не є підставою для заміни всіх днів такої відпустки компенсацією: за кожен рік роботи працівник має відпочити не менше 24 календарних днів

* Докладніше див. шпаргалку бухгалтера «Щорічна відпустка» // «БТ», 2008, № 20, с. 21.

** Якщо в такому разі час перебування у відпустці повністю або частково перевищує строк трудового договору, то дію такого договору продовжують до закінчення відпустки.

*** Докладніше див. шпаргалку бухгалтера «Виплати працівникам при звільненні» // «БТ», 2009, № 16, с. 23.

 

Таблиця 2.

Експрес-відповіді щодо розрахунку відпускних

Запитання

Відповідь

1

2

Як при розрахунку відпускних ураховують премії та винагороди за підсумками роботи за рік?

Премії за місяць, квартал, півріччя, дев’ять місяців уключають до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату, тобто нараховані (п. 3 Порядку № 100).
Одноразову винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років уключають до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Зверніть увагу на важливу умову: на думку Мінпраці (листи від 02.03.2007 р. № 696/0/10-07/13 і від 26.01.2007 р. № 49/13/155-07), річну премію має бути нараховано в поточному році за попередній календарний рік (наприклад, у 2009 році за 2008 рік). Якщо це не виконується, то премію до розрахунку не включають (наприклад, річну премію за 2008 рік нараховано у грудні 2008 року).
Якщо працівник відпрацював менше року, то винагорода за підсумками роботи за рік не враховуватиметься всією сумою, а лише в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді*.
Наприклад, розрахунковий період — листопад 2008 — квітень 2009 (6 місяців). У січні 2009 року виплачено винагороду за підсумками роботи за 2008 рік у сумі 1200 грн. Премію до розрахунку буде включено частково в сумі 600 грн. (1200 грн. : 12 міс. х 6 міс.)

Як ураховують у розрахунку відпускних допомоги за рахунок Фонду з тимчасової втрати працездатності?

До розрахунку включають суми:
1) допомоги по тимчасовій непрацездатності (що виплачується за рахунок коштів ФТВП) та оплати перших п’яти днів, що виплачується за рахунок роботодавця (лист Мінпраці від 04.04.2006 р. № 2300/0/14-06/13-15, № 31-18040-02-5/6826);
2) допомоги по вагітності та пологах (лист Мінпраці від 22.06.2006 р. № 4201/0/14-06/13).
Календарні дні хвороби і відпустки по вагітності та пологах уключають до стажу роботи, що дає право на відпустку, і до загальної кількості календарних днів за розрахунковий період (показник формули на с.37 365 (366)).
Період відпустки по догляду за дитиною до 3 років не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Допомога по догляду до 3 років не включається до розрахунку для відпускних, і такий період (календарні дні) виключають з розрахункового періоду**. Якщо в такій відпустці жінка працює в режимі неповного робочого часу, то вона має право на щорічну відпустку, а відпускні їй нараховують у загальному порядку виходячи із заробітної плати, нарахованої працівниці за розрахунковий період

Як ураховують у розрахунку відпускні за попередню відпустку?

Сума відпускних попередньої щорічної відпустки включається до розрахунку відпускних наступної щорічної відпустки за умови, що період попередньої відпустки потрапляє до розрахункового періоду для визначення суми відпускних майбутньої щорічної відпустки

Як ураховують у розрахунку суму матеріальної допомоги до відпустки?

Не включається до розрахунку (п.п. «б» п. 4 Порядку № 100)

Чи існують особливості розрахунку відпускних при наданні декількох відпусток?

Ні, відпускні розраховують у загальному порядку виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців (меншої кількості). Для розрахунку не важливо, за який саме рік надається відпустка, — ураховують останні 12 календарних місяців (меншу кількість), що передують місяцю надання відпустки

Як ураховують підвищення зарплати в розрахунковому періоді?

Згідно з п. 10 Порядку № 100 при підвищенні місячних окладів і тарифних ставок (відповідно до законодавства або за рішеннями, передбаченими колективними договорами) виплати, які включають до розрахунку середньої заробітної плати і нараховані до такого підвищення, коригують на коефіцієнт підвищення місячного посадового окладу (тарифної ставки).
При зниженні місячних окладів (тарифних ставок) при розрахунку відпускних заробіток не коригують на коефіцієнт пониження.
Правила коригування:
1. На так званих госпрозрахункових підприємствах коригування здійснюють з урахуванням їх фінансових можливостей. При цьому, на думку Мінпраці, не провадити коригування взагалі не можна — слід застосовувати знижений коефіцієнт, розмір якого встановлюють у наказі (розпорядженні) роботодавця (листи Мінпраці від 05.12.2005 р. № 06-4/165 і від 15.10.2007 р. № 250/06/186-07). На скільки знижувати коефіцієнт, вирішує роботодавець (не буде порушенням установити його на мінімальному рівні, наприклад, 1,000...1).
2. Коригування провадять, коли оклади (тарифні ставки) підвищено в розрахунковому періоді або протягом того часу, коли працівник перебував у відпустці.
3. Коригування можна не провадити взагалі, якщо тарифні ставки (оклади) було підвищено тільки окремій категорії працівників
(листи Мінпраці від 03.08.2005 р. № 18-441-1 і від 05.12.2005 р. № 06-4/165).
Приклад коригування наведено у статті «Розрахунок середньої зарплати для відпускних» рубрики «Тема тижня» // «БТ», 2008, № 22, с. 40

* Так вважають працівники Мінпраці. Докладніше див. конс. «Облік річної премії при розрахунку відпускних» // «БТ», 2008, № 33, с. 16.

** Докладніше див. конс. «Як розрахувати відпускні працівниці, яка недавно вийшла з відпустки по догляду за дитиною до трьох років?» // «БТ», 2007, № 29, с. 33.

 

НЮАНСИ ВІДПУСТОК

 

Як повідомити працівника про початок відпустки

Як правильно повідомити працівника про початок відпустки?

 

Згідно з

ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком відпусток, погоджується між працівником і роботодавцем. А роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

На сьогодні типової форми такого письмового повідомлення немає, тому його складають у довільній формі. На рис. 1 (с. 46) наведено приклад складання повідомлення. Його доцільно скласти у двох примірниках. Один примірник із підписом працівника про отримання є підтвердженням отримання цього повідомлення.

Також можна повідомити працівника про початок відпустки шляхом ознайомлення з

наказом (розпорядженням) про надання відпустки (типова форма № П-3, затверджена наказом № 489). Зазвичай такий наказ (розпорядження) необхідно видати і з ним ознайомити працівника не пізніше ніж за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

На рис. 2 (с. 46) наведено приклад складання

наказу (розпорядження) про надання відпустки (типова форма № П-3), форму якого роботодавці повинні застосовувати з 2009 року.

Можна також повідомити працівника про дату початку відпустки, ознайомивши його з графіком відпусток у письмовій формі. Для цього можна передбачити в самому графіку окрему графу для підпису працівника* або скласти в довільній формі листок ознайомлення з графіком відпусток, в якому працівник розписується, цим підтверджуючи своє ознайомлення з датою початку його відпустки.

* Див. приклад складання графіка надання відпусток працівникам у рубриці «Шпаргалка бухгалтера» // «БТ», 2008, № 20, с. 21.

 

Як відправити у відпустку працівника, який відмовляється від неї

Що робити, коли працівник відмовляється йти у відпустку в термін, передбачений за графіком відпусток?

 

Якщо працівника ознайомлено під підпис з датою початку майбутньої відпустки (див. попереднє питання), то його

відмова йти у відпустку в зазначнеий час є невиконанням працівником ст. 139 КЗпП, згідно з якою «працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір».

За невиконання цієї норми

роботодавець має право притягти працівника до дисциплінарної відповідальності**. На це також указують працівники Мінпраці в консультації в газеті «Праця і зарплата», 2006, № 13, с. 13.

** Докладніше див. статтю «Заохочення і стягнення: боремося за дисципліну та відповідальне ставлення до роботи» // «БТ», 2008, № 23, с. 14.

Якщо ж працівника не ознайомили з датою початку відпустки (у повідомленні, наказі тощо), то говорити про те, що він не виконує розпорядження роботодавця, не можна.

До того ж роботодавцю слід пам’ятати, що при складанні графіків відпусток мають ураховуватися не лише інтереси виробництва, а й особисті інтереси працівників та можливість для їх відпочинку. Крім того, при встановленні дати початку відпустки у графіку слід пам’ятати, що окремі категорії працівників, названі в

ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки, мають право йти у відпустку у зручний для них час.

Водночас у цій ситуації можна зрозуміти й роботодавця. Адже згідно зі

ст. 11 Закону про відпустки роботодавцю заборонено не надавати відпустку повної тривалості протягом 2 років підряд і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами або з особливим характером праці.

 

Особливості надання відпусток при роботі в режимі неповного робочого часу

У зв’язку з кризовою ситуацією підприємство протягом останніх 6 місяців працювало в режимі неповного робочого часу. Чи існують якісь особливості в наданні та оплаті днів відпустки при такому режимі роботи?

 

Робота на умовах неповного робочого часу

не спричинює жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56 КЗпП). Тому працівники, які працюють у режимі неповного часу, як і всі інші, хто працює на умовах повного робочого часу, мають право на щорічні основну і додаткову відпустки.

Докладно особливості надання і виплати відпускних тим, хто працює в режимі неповного робочого часу, ми розглядали у

статті «Неповний робочий час — особливості нарахування виплат працівнику» у рубриці «Тема тижня» // «БТ», 2009, № 11, с. 38. Сьогодні назвемо основні особливості (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Особливості надання та оплати відпусток при роботі
в режимі неповного робочого часу

Вид відпустки

Особливості надання днів відпустки

Особливості розрахунку
відпускних

Щорічна основна відпустка

Надають повної тривалості незалежно від режиму роботи (у тому числі за сумісництвом)

Застосовують загальний порядок розрахунку відпускних з урахуванням таких нюансів.
При розрахунку середньоденної зарплати показник кількості календарних днів року (показник формули на с. 37 365 (366)), зменшують на кількість:
1) святкових і неробочих днів, установлених законодавством
(ст. 73 КЗпП);
2) робочих днів, протягом яких працівник не працював при скороченому робочому тижні з ініціативи роботодавця. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням, при розрахунку середньої зарплати з розрахункового періоду невідпрацьовані дні не виключають (за винятком святкових і неробочих);
3) календарних днів відпустки «за свій рахунок», наданої відповідно до ст. 25 і 26 Закону про відпустки (якщо надано тривалішу відпустку за «свій рахунок», то ці дні з розрахункового періоду не виключають);
4) календарних днів простою не з вини працівника

Додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки)

До стажу роботи, що дає право на відпустку, включають:
— час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії чи посади;
— час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці;
— час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не відчувають впливу несприятливих виробничих факторів

Додаткова відпустка за роботу з ненормованим робочим днем (п. 2 частини першої ст. 8 Закону про відпустки)

При встановленні працівнику режиму роботи з неповним робочим днем відпустку не надають, у тому числі при поєднанні з неповним робочим тижнем (лист Мінпраці від 07.05.2002 р. № 010-430).
Робота з неповним робочим тижнем дає право на таку відпустку

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону про оплату праці)

Не залежить від відпрацьованого в році часу.
Незалежно від режиму роботи відпустку надають в повному обсязі

Додаткова відпустка для чорнобильців

 

Приклад

. Працівник з 1 червня 2009 року йде у щорічну основну відпустку на 14 календарних днів (01.06.2009 р. — 15.06.2009 р.; 7 червня 2009 року — Трійця, неробочий день — на цей день відпустка продовжується, але він не оплачується).

 

Розрахунковим періодом для оплати відпустки є період 01.06.2008 р. — 31.05.2009 р.

З ініціативи роботодавця у грудні 2008 — січні 2009 року працівник працював 3 дні на тиждень (вівторок, середа, четвер) при п’ятиденному робочому тижні. У зв’язку з цим у грудні та січні не відпрацьовано по 9 робочих днів у кожному місяці.

Оскільки зменшення робочого тижня сталося з ініціативи роботодавця, то такі невідпрацьовані робочі дні у грудні 2008 року та січні 2009 року необхідно виключити з розрахункового періоду.

У період 01.02.2009 р. — 31.03.2009 р. з ініціативи роботодавця працівник працював 4 години на день при п’ятиденному робочому тижні.

Дні роботи в режимі неповного робочого дня незалежно від того, з чиєї ініціативи такий режим установлено, не виключають з розрахункового періоду.

З травня 2009 року працівник працює 5 годин на день чотири дні на тиждень (понеділок, вівторок, середа, четвер) за власним бажанням (роботодавцю подано відповідну заяву).

Робочі дні, не відпрацьовані працівником за власним бажанням, при розрахунку середньої зарплати для розрахунку відпускних із розрахункового періоду не виключають

.

У липні 2008 року (01.07.2008 р. — 15.07.2008 р.) працівник 15 календарних днів перебував у відпустці «за свій рахунок», наданій на підставі ст. 26 Закону про відпустки.

Дні відпустки «за свій рахунок», наданої на підставі

ст. 26 Закону про відпустки, необхідно виключити з розрахункового періоду.

За розрахунковий період сума нарахованих виплат, що включаються до розрахункового періоду, склала 42950 грн.

Сума відпускних (

В) за 14 календарних дня відпустки склала:
В = 14 к. дн. х
42950

365 - 10 - 9 - 9 - 15
= 1867,39 (грн.).

Відпускні виплачено перед виходом працівника у відпустку — 26 травня 2009 року. За відпрацьовані 8 робочих днів червня 2009 року працівнику нарахували 1500 грн., які було виплачено 7 липня 2009 року (аванс працівнику не виплачувався, оскільки на першу половину червня припадають дні відпустки і відпускні виплачено працівнику перед виходом у відпустку).

У бухгалтерському та податковому обліку нарахування і виплату відпускних буде відображено, як показано в табл. 4 (для спрощення прикладу нарахування і виплату працівнику зарплати за травень 2009 року не розглядаємо).

 

Таблиця 4

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,
грн.

ВВ*

дебет

кредит

1

2

3

4

5

26 травня 2009 року (день виплати відпускних за червень 2009 року)

Сума відпускних за червень (у бухобліку нарахування відбудеться у червні 2009 року)

1867,39

Сплачено при виплаті відпускних:

— внесок до ПФ (1867,39 х 33,2 %)

651

311

619,97

 — **

— внесок до ФНВ (1867,39 х 1,1 %) (тариф умовний)

656

311

20,54

 — **

— внесок до ФБ у частині нарахування (1867,39 х 1,6 %)

653

311

29,88

 — **

— внесок до ФБ у частині утримань (1867,39 х 0,6 %)

653

311

11,20

— ПДФО (1867,39 х 15 %)

641

311

280,11

Виплачено відпускні (1867,39 - 11,20 - 280,11)

661

301

1576,08

30 червня 2009 року (день нарахування зарплати за червень 2009 року)

Нараховано зарплату за червень 2009 року

92

661

1500,00

1500,00

Нараховано відпускні за червень 2009 року

471 (92)

661

1867,39

1867,39

Утримано із заробітної плати і відпускних за червень 2009 року:

— внесок до ПФ ((1867,39 + 1500) х 2 %)

661

651

67,35

— внесок до ФТВП ((1867,39 + 1500) х 1 %)

661

652

33,67

— внесок до ФБ ((1867,39 + 1500) х 0,6 %)

661

653

20,20

— ПДФО ((1867,39 + 1500 - 67,35 - 33,67 - 20,20) х 15 %)**

661

641

486,93

Нараховано на зарплату і відпускні за червень 2009 року:

— внесок до ПФ

на суму відпускних (1867,39 х 33,2 %)

471

651

619,97

619,97**

на суму зарплати (1500 х 33,2 %)

92

651

498,00

498,00

— внесок до ФТВП

на суму відпускних (1867,39 х 1,4 %)

471

652

26,14

26,14

на суму зарплати (1500 х 1,4 %)

92

652

21,00

21,00

— внесок до ФБ

на суму відпускних (1867,39 х 1,6 %)

471

653

29,88

29,88**

на суму зарплати (1500 х 1,6 %)

92

653

24,00

24,00

— внесок до ФНВ

на суму відпускних (1867,39 х 1,1 %)

471

656

20,54

20,54**

на суму зарплати (1500 х 1,1 %)

92

656

16,50

16,50

7 липня 2009 року (день виплати зарплати за червень 2009 року)

Виплачено зарплату за червень 2009 року
(1867,39 + 1500 - 67,35 - 33,67 - 20,20 - 486,93 - 1576,08)

661

301

1183,16

Перераховано:

— внесок до ПФ (2 %)

651

311

67,35

— внесок до ФТВП (1 %)

652

311

33,67

— внесок до ФБ 0,6 % (20,20 - 11,20)

653

311

9,00

— ПДФО (486,93 - 280,11)

641

311

206,82

— внесок до ПФ 33,2 % (619,97 + 498 - 619,97)

651

311

498,00

— внесок до ФТВП 1,4 % (21 + 26,14)

652

311

47,14

— внесок до ФБ 1,6 % (24 + 29,88 - 29,88)

653

311

24,00

— внесок до ФНВ 1,1 % (16,50 + 20,54 - 20,54)

656

311

16,50

* ВВ — валові витрати.

** Підприємство має право на валові витрати за першою подією — при сплаті внесків. Але на практиці ці витрати включаються за датою нарахування.

 

На закінчення наведемо найцікавіші статті за цією тематикою:

— «Навчальна відпустка — як надати та розрахувати відпускні» // «БТ», 2008, № 45, с. 14;

— «Розрахунок середньої зарплати для відпускних» у рубриці «Тема тижня» // «БТ», 2008, № 22, с. 40;

— «Щорічна відпустка» в рубриці «Шпаргалка бухгалтера» // «БТ», 2008, № 20, с. 21;

— «Відкликання працівника з відпустки — деякі нюанси» // «БТ», 2007, № 28, с. 20.

 

 

img 1

Рис. 1

 

img 2

Рис. 2

 

img 3

Рис. 3

. Витяг з особової картки робітника (типова форма № П-2)
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі