ДОПЛАТА ДО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ПІДПРИЄМЦЯМИ:
Кабмін установив порядок
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 505
«Про порядок сплати і зарахування сум внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачених фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування»
Постановою
, що коментується, Кабмін продовжив свої дії по запровадженню доплати до мінімального розміру страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підприємцями — платниками фіксованого чи єдиного податку (далі — доплата), уведеної постановою КМУ від 14.04.2009 р. № 366* (далі — постанова № 366) як обов’язкового платежу.* Див. ком. «До уваги приватних підприємців! Кабмін установив мінімальний розмір пенсійних внесків. Чи законно?» // «БТ», 2009, № 18, с. 4.
1. Куди платити.
Для зарахування доплати Пенсійний фонд має відкрити спеціальний рахунок у Держказначействі для зарахування таких сум**.**Держказначейство повідомило реквізити цього рахунку: (http://www.treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/111420). Рахунок: № 37172200035323; одержувач: Пенсійний фонд України; код за ЄДРПОУ: 00035323; банк одержувача: Державне казначейство України, м. Київ; код банку: 820172.
ДПАУ та Пенсійний фонд зобов’язані поінформувати платників про номер такого рахунка, а також повідомити дані, які необхідно вказати у платіжному дорученні на сплату доплати. Зокрема, у полі «Призначення платежу» мають бути зазначені
прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер (за його відсутності — серія та номер паспорта) платника, період, за який сплачено внески, код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України чи код районного (міського) управління Пенсійного фонду України, де зареєстровано платника. Національному банку рекомендовано вжити заходів для забезпечення наявності у платіжних дорученнях зазначених реквізитів.Тому, якщо ви наважитеся сплачувати таку доплату, то заповнювати платіжні доручення потрібно правильно, оскільки банки можуть відмовляти у прийманні платіжних доручень, в яких відсутні обов’язкові реквізити.
2. Пільги для інвалідів та пенсіонерів.
Крім того, установлено, що така доплата здійснюється на добровільних засадах платниками, які є пенсіонерами за віком чи інвалідами та не використовують працю найманий працівників. Тому вони не зобов’язані сплачувати таку доплату, адже вони вже отримують пенсію, але, якщо вони захочуть це зробити, наприклад, щоб набути права на перерахунок (збільшення) суми призначеної пенсії, вони можуть сплачувати таку доплату.Зауважте: на підприємців, які мають найманих працівників, така пільга не поширюється.
3. Контроль за сплатою.
Найцікавішим є п. 4 постанови, що коментується, в якому викладено деякі вказівки Пенсійному фонду.По-перше,
призупинити на трирічний період проведення перевірок платників, які сплачують доплату. Виникає запитання: чи може суб’єкт господарювання, посилаючись на цю вимогу, не допустити представників Пенсійного фонду до перевірки? Адже частиною другою ст. 64 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі — Закон № 1058) передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду проводити такі перевірки. У цій частині постанова, що коментується, суперечить нормам Закону № 1058, і така колізія, імовірно, має вирішуватися на користь Закону. За загальним правилом, підзаконні акти можуть лише конкретизувати положення законів за умови, що відповідні повноваження на конкретизацію було передбачено самим Законом.По-друге,
провадити щорічні звіряння сум доплати, що надійшли, які, по суті, замінять перевірки (див. «Звірки від Кабміну» на с. 8).
| Звірки від Кабміну Витяг із постанови, що коментується «4. Пенсійному фондові України: <...> 2) проводити до 5 квітня наступного року звіряння сум страхових внесків на рахунках платників з урахуванням встановленого розміру мінімального страхового внеску у відповідному періоді; надсилати платникам протягом 10 днів після закінчення звіряння акти про стан розрахунків за страховими внесками. У разі сплати визначеної в акті звіряння суми недоїмки протягом 30 днів після його одержання штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків не нараховуються;». |
Отже, Кабмін пропонує Пенсійному фонду замінити акт перевірки платника актом звіряння стану розрахунків щодо страхових внесків. При цьому несплачена сума доплати, яку буде зазначено в такому акті звіряння, розглядається вже як
«недоїмка». Зверніть увагу, що згідно з частиною другою ст. 106 Закону № 1058 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. На цьому тлі виглядає вельми привабливою пропозиція сплатити протягом 30 днів таку суму «недоїмки» без сплати штрафних санкцій та пені, тобто така недоплата не є недоїмкою в розумінні Закону № 1058.Проте Кабмін не зазначив, що робити Пенсійному фонду в разі несплати «недоїмки» в установлений строк (прямої вказівки про нарахування пені та застосування фінансових санкцій у
постанові, що коментується, немає). Адже для того, щоб застосувати штрафні санкції відповідно до ст. 106 Закону № 1058, необхідні вагомі підстави. Навіть якщо погодитися з легітимністю постанови № 366, порушення має бути належним чином зафіксоване в акті перевірки і, на наш погляд, замінити такий документ актом звіряння не можна.Тому запропоновані Кабміном заходи можна розглядати лише як спосіб психологічного тиску на платників для того, щоб залучити їх до
добровільної сплати доплати.Як трактуватимуться ці положення покаже час, усе залежить від реакції Пенсійного фонду на постанову, що коментується, яка вже набрала чинності з 30.05.2009 р.
