ЗБИТКОВІ ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ
перевірити не можна дати спокій! Де ж тепер поставити кому в цій фразі?
Наказ Державної податкової адміністрації України від 09.04.2009 р. № 184
«Про проведення перевірок збиткових та малоприбуткових суб’єктів господарювання у сфері торгівлі та громадського харчування»
Як правило, якщо є відразу дві новини: одна з яких хороша, а друга — не дуже, то починають розповідь з останньої, щоб хоча б якось покращити загальне враження від таких новин.
Отже, поганою новиною є
наказ ДПАУ, що коментується, який зобов’язав податківців на місцях провести низку перевірочних заходів щодо збиткових та малоприбуткових суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування, грального бізнесу, торгівлі ПММ та послуг, у яких обсяг продажів за готівку перевищує 50 % у складі скоригованих валових доходів (див. «Що і як перевірятимуть податківці» на с. 12).
| Що і як перевірятимуть податківці Витяг із наказу, що коментується «1.2. забезпечити проведення хронометражів виручки та перевірок максимальної кількості господарських одиниць суб’єктів сфери готівкових розрахунків... з питань дотримання вимог законодавства України (додаток 1)* <…>.1.3. при проведенні перевірок використовувати алгоритм проведення перевірки (додаток 2);»Витяг із додатка 2 до наказу, що коментується «4. Уповноваженій особі підприємства пропонується надати первинні бухгалтерські документи (прибуткові накладні, контрольні стрічки, оборотно-сальдову відомість рахунку 28) та письмово засвідчити, що до початку проведення перевірки всі видаткові і прибуткові документи на товари (цінності) включені у товарні звіти, здані в бухгалтерію, всі цінності, які надійшли на мою (нашу) відповідальність, оприбутковано, а ті, які вибули, списано на видаток, а залишки на момент проведення перевірки за даними мого (нашого) звіту становлять (сума прописом).5. Перевіряючими здійснюється відбір товарів групи ризику (штучні товари - алкогольні напої, тютюнові вироби, меблі, автомобілі тощо), які згідно з документами надходили у реалізацію. 6. Уповноваженій особі підприємства пропонується зняти фактичні залишки товарів групи ризику товарів, наявних на господарській одиниці на момент проведення перевірки <...> 7. Визначається залишок товарів групи ризику на початок періоду. 8. Згідно з наданими прибутковими накладними визначається надходження товарів групи ризику, за період дати перевірки. 9. За вищевказаний період визначається реалізація (вибуття) згідно з контрольними стрічками, видатковими накладними. 10. Розрахунковий залишок товарів групи ризику дорівнює різниці між сумою фактичного залишку і надходження товарів та реалізацією товарів. 11. Отримавши викладені вище результати, перевіряючі повинні заповнити додаток до п. 5 Методрекомендацій № 534**. Враховуючи інформацію в додатку та зіставивши розрахунковий залишок товарів з фактичним, перевіряючі повинні провести розрахунок та встановити таке:підтвердити правильність ведення обліку товарів за місцем їх реалізації; нестачу товарів; надлишок товарів .12. У разі виявлення розбіжності між розрахунковим залишком товарів та фактичним в акті перевірки фіксується факт реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку». |
* У додатку міститься перелік норм, що передбачають штрафні санкції за порушення у сферах: розрахунків зі споживачами, патентування, обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, обігу готівки.
** Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджені наказом ДПАУ від 12.08.2008 р. № 534.
Такий термін, як «хронометраж виручки», у законодавстві не визначено, тому важко судити про порядок проведення такого хронометражу та його наслідки. На практиці цей захід зводиться до присутності на місці проведення розрахунків представника податкової служби, який постійно здійснює візуальний контроль за дотриманням порядку проведення розрахункових операцій.
Відмінності суми «відхронометрованої» виручки від суми виручки, отриманої за аналогічний період, у звичайних умовах, не є підставою для застосування будь-яких штрафних санкцій. Однак це часто використовується податківцями як інструмент для підвищення податкового навантаження таким платником.
Що стосується власне перевірок, то вони є певною мірою симбіозом звичайної позапланової виїзної перевірки РРО*** і частини документальної виїзної перевірки. Їх метою є визначення правильності ведення обліку товарів, а точніше, виявлення нестачі або надлишку товарів, з усіма штрафними наслідками, що звідси випливають.
*** Докладніше див. у статті «Перевірки РРО: що потрібно знати» // «БТ», 2007, № 21, с. 15.
Зауважимо: у додатку 2 до
наказу, що коментується, згадується, що такі перевірки є позаплановими згідно з частиною сьомою ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.На закінчення хороша новина. Застосування наказу, що коментується, є дуже сумнівним у зв’язку із запровадженням обмежень на проведення позапланових перевірок до 31.12.2010 р. постановою КМУ від 21.05.2009 р. № 502 (див. с. 8).
