ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК:
ДПАУ роз’яснила, коли починати сплату
Лист Державної податкової адміністрації України від 14.05.2009 р. № 9954/7/15-0717
«Про плату за землю»
Стисло нагадаємо передісторію питання, розглянутого в
листі, що коментується.Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ
(далі — Закон № 2535) передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з моменту виникнення права власності або права користування земельною ділянкою*.* Докладніше див. ст. «Земельний податок: подаємо розрахунок на 2009 рік» // «БТ», 2009, № 3, с. 15.
Донедавна
ст. 125 Земельного кодексу України (далі — ЗКУ) пов’язувала виникнення права власності, користування та права оренди земельної ділянки з датою державної реєстрації документа, що засвідчує таке право (держакта), чи договору оренди. З одного боку, до такого моменту заборонялося розпочинати використання такої ділянки, але з іншого — були підстави для несплати в цей період земельного податку (хоча, зізнатися, це питання завжди було вельми спірним та неоднозначним). Процедура оформлення права на земельну ділянку інколи затягувалася більше ніж на рік.І от
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок» від 05.03.2009 р. № 1066-VI** (далі — Закон № 1066) до ЗКУ було внесено зміни, що істотно спростили оформлення права власності на земельні ділянки, які перебувають у приватній власності та при відчуженні яких не змінюються їх межі та цільове призначення. Стаття 125 ЗКУ передбачає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Згідно із ч. 2 ст. 126 ЗКУ право власності на такі ділянки підтверджується цивільно-правовим договором про відчуження земельної ділянки або свідоцтвом про право на спадщину.** Набрав чинності з 02.05.2009 р. Докладніше див. ком. «Земельна ділянка: які документи підтверджують право власності та право користування» // «БТ», 2009, № 15, с. 4.
При цьому
державний акт про право власності на земельну ділянку, яку мав у своєму розпорядженні колишній власник, не підлягає переоформленню — він долучається як додаток до договору. Передбачено лише необхідність проставляння на ньому нотаріусом та органом Держкомзему позначки про відчуження земельної ділянки*. Крім того, установлено строк (14 календарних днів від дня надходження відповідних документів про право власності), протягом якого орган Держкомзему зобов’язаний здійснити держреєстрацію права власності на земельну ділянку.* Порядок проставляння такої позначки затверджено постановою КМУ від 06.05.2009 р. № 439 // «БТ», 2009, № 21, с. 11.
Таким чином, з моменту проставляння зазначеної позначки, що свідчить про державну реєстрацію прав на відчужувану земельну ділянку (на підставі нової редакції
ст. 125 ЗКУ), новий власник зобов’язаний сплачувати земельний податок.З урахуванням цього в
листі, що коментується, головний податковий орган виклав своє бачення щодо визначення моменту, з якого новий власник земельної ділянки має сплачувати земельний податок (див. «Коли виникає обов’язок сплати земельного податку за землі приватної власності — думка ДПАУ»).
| Коли виникає обов’язок сплати земельного податку за землі приватної власності — думка ДПАУ Витяг із листа, що коментується«Таким чином, власник земельної ділянки, який набув її у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, повинен сплачувати земельний податок до бюджету з дня виникнення права власності на землю, що посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження такої земельної ділянки, укладеною в порядку, установленому законом, якщо інше не визначене в цій угоді (повинна містити момент переходу права власності на земельну ділянку)». |
Щодо сплати земельного податку
стосовно ділянок, придбаних із земель державної чи комунальної власності, то з прийняттям Закону № 1066 у питанні виникнення права власності щодо таких ділянок (і відповідно початку сплати земельного податку) нічого не змінилося — право власності на такі ділянки, як і раніше, посвідчується держактом. Незважаючи на це, податківці, вимагають сплачувати земельний податок за такі ділянки з моменту укладення договорів. Аргументують вони свою позицію тим, що використання землі в Україні є платним. Однак зауважимо: навіть якщо в договорі купівлі-продажу такої земельної ділянки буде спеціально застережено обов’язок покупця сплачувати земельний податок з моменту укладення такого договору, як того вимагає ДПАУ в листі , що коментується, то це застереження для покупця зовсім нічого не означатиме. Адже згідно зі ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII податком вважається обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня, що здійснюється платниками в порядку та на умовах, які визначаються законами України про оподаткування і договірному регулюванню не підлягають.Таким чином, лист, що коментується, навряд чи налякає платників, які не бажають сплачувати земельний податок до моменту отримання права власності (користування) земельною ділянкою, але він може стати вагомим аргументом у руках сумлінних платників, які почали сплачувати земельний податок з моменту укладення договору, для обґрунтування включення таких сум до валових витрат.
