ОПЕРАЦІЇ З ІНВЕСТАКТИВАМИ:
заповнюємо декларацію про доходи громадян за 2008 рік
Під гучною назвою «інвестиційний актив» ховаються цілком земні речі — акції, облігації, векселі та інші цінні папери, частки у статутному фонді підприємств, банківські метали тощо. Якщо протягом 2008 року ви здійснювали операції з такими активами (купували, продавали, дарували, обмінювали, отримували у спадщину чи подарунок), то до 1 квітня 2009 року вам потрібно визначити фінансовий результат від таких операцій та відобразити його в декларації. А як це зробити, ми розглянемо в цій статті.
Наталія Журавльова, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Документи статті
Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Закон № 107
— Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI.Порядок № 518
— Порядок застосування підпункту 9.6.9 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», затверджений наказом ДПАУ від 29.10.2003 р. № 518.Наказ № 490
— наказ ДПАУ «Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу» від 16.10.2003 р. № 490.
Що таке «інвестиційний актив»
Закон про податок з доходів
передбачає ведення обліку операцій з інвестиційними активами (далі — інвестактив) окремо від інших доходів та витрат фізичної особи. Такий облік платник веде самостійно, а його результати (прибуток чи збиток) декларує в річній декларації.Перш ніж ми заглибимося в нюанси оподаткування операцій з інвестактивами, пригадаймо, про яке майно йдеться.
Згідно з
п.п. 9.6.7 Закону про податок з доходів під терміном «інвестиційний актив» розуміються пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані в банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.Під терміном
«пакет цінних паперів» розуміється окремий цінний папір або сукупність ідентичних цінних паперів. У свою чергу, під «ідентичним цінним папером» розуміються цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.Отже, спеціальні правила оподаткування, установлені для інвестактивів, які ми й розглядатимемо в сьогоднішній публікації, поширюються на:
—
різні види цінних паперів (акції, векселі, облігації тощо), крім ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю (див. нижче підрозділ «Пільги щодо операцій з інвестактивами» цієї статті);—
корпоративні права (частки, паї), що належать фізичним особам;—
банківські метали, придбані в банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.Зверніть увагу, що операціями з інвестактивами є
придбання (отримання у спадщину чи подарунок тощо) і / чи продаж (міна, дарування, відчуження іншими способами) власне інвестактиву (цінного папера чи корпоративного права). Доходи, що отримуються фізичною особою у вигляді процентів чи дивідендів, нарахованих емітентом такого інвестактиву, не стосуються операцій, що розглядаються нами. Такі доходи підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті податковими агентами — особами, які нараховують (виплачують) проценти чи дивіденди. Фізична особа — одержувач доходів у вигляді процентів чи дивідендів не декларує їх за підсумками року і відповідно самостійно не сплачує з них податок (податок з цих сум утримує та перераховує до бюджету податковий агент).
Пільги щодо операцій з інвестактивами
«Приватизаційні» інвестактиви
. Згідно з п.п. 4.3.18 Закону про податок з доходів не включається в оподатковуваний дохід сума доходу, отриманого платником податку в результаті відчуження акцій (інших корпоративних прав), отриманих ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його вкладу до установ Ощадного банку СРСР чи до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, одержані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку в результаті відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.У
консультації начальника відділу звернень громадян Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПАУ, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 21, с. 52, роз’яснюється, що підставою для невключення до розрахунку фінансового результату сум доходу від відчуження «приватизаційних» акцій є наявність у фізичної особи довідки, виданої товариством покупців чи фінансовим посередником, котрий акумулював кошти для подальшої оплати за об’єкти приватизації, яка підтверджує, що саме його приватизаційний сертифікат було використано у приватизації підприємства. У цій самій консультації зазначено, що підтвердженням отримання акцій за компенсаційні сертифікати, безпосередньо одержані як компенсація суми вкладу фізичної особи до установ Ощадбанку СРСР чи установ державного страхування СРСР, має бути документ установи Ощадбанку України або Укрдержстраху про кількість отриманих компенсаційних сертифікатів як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень у зазначених установах, що належали безпосередньо такій фізичній особі.Цінні папери, емітовані Мінфіном України
. До 2008 року будь-які доходи, отримані від розміщення коштів у цінні папери, емітовані Мінфіном, не оподатковувалися згідно з чинною на той момент редакцією п.п. 4.3.3 Закону про податок з доходів.У 2008 році з-під оподаткування виведено лише доходи у вигляді
процентів, що отримуються від операцій з такими цінними паперами (зміни до п.п. 4.3.3 Закону про податок з доходів унесено Законом № 107).Ощадні та іпотечні сертифікати
. Відповідно до п.п. 9.6.10 Закону про податок з доходів на операції з придбання чи продажу (погашення) ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю не поширюються особливі правила оподаткування, установлені для інвестактивів. Це означає, що доходи від таких операцій не обкладаються податком з доходів. Причому це стосується придбання таких цінних паперів як на первинному, так і на вторинному ринку, що підтверджує і ДПАУ в листі від 03.06.2004 р. № 4400/6/17-3116.Таким чином, якщо у 2008 році ви здійснювали операції саме з такими активами, то вам можна не перейматися нюансами розрахунку фінансового результату від таких операцій, оскільки такі доходи не оподатковуються та не відображаються в річній декларації. Тут ще раз звернемо вашу увагу, що пільга поширюється на операції купівлі-продажу, міни, дарування тощо власне цінних паперів, а не доходів (процентів), що отримуються від розміщення коштів у них*.
** Проценти (процентні чи дисконтні доходи), що нараховуються на такі цінні папери, не обкладаються податком з доходів до 01.01.2010 р. згідно з п.п. 22.1.4 Закону про податок з доходів.
Основні правила оподаткування
Перш за все потрібно знати, що оподаткуванню підлягає не вся виручка від продажу інвестактивів, а лише прибуток —
додатне значення загального фінансового результату (ЗФР) — від таких операцій.Загальна схема оподаткування операцій з інвестактивами має такий вигляд:
1.
Розраховуємо іінвестиційний прибуток чи інвестиційний збиток від продажу окремого інвестактиву:— інвест
прибуток — це додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, розрахованою виходячи із суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу (п.п. 9.6.2 Закону про податок з доходів);— інвест
збиток — це від’ємна різниця між доходом і витратами (п.п. 9.6.3 Закону про податок з доходів).2.
Склавши інвестприбутки та інвестзбитки, визначаємо ЗФР від операцій з інвестактивами в поточному році (п.п. 9.6.6 Закону про податок з доходів).3.
Якщо ЗФР має додатне значення, він включається до оподатковуваного доходу фізичної особи (фізична особа зобов’язана сплатити з цієї суми податок з доходів за ставкою 15 %). Якщо від’ємне — його сума переноситься у зменшення ЗФР операцій з інвестактивами наступних років до повного погашення (пп. 4.2.13 і 9.6.2 Закону про податок з доходів).Додатний ЗФР відображається платником податків у підрозділі 1.2 декларації про доходи і в рядку 24 розділу ІІІ додатка 2 до декларації. Відповідно сума податку, що підлягає сплаті з інвестиційного прибутку, відображається в рядку 24.24 розділу ІІІ додатка 2 до декларації. Відповідні рядки декларації фізична особа заповнює на підставі
Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, форму якої затверджено наказом № 490. Нагадаємо, що така Книга заводиться фізичною особою самостійно та має вигляд зошита чи блокнота. У ситуації, коли за підсумками року отримано від’ємний ЗФР, на наш погляд, декларацію в цьому випадку подавати не потрібно.Зупинимося на деяких нюансах.
Для того щоб визначити інвестприбуток чи інвестзбиток від операції з інвестактивами, необхідна наявність двох операцій:
придбання та продажу такого активу. Якщо у звітному періоді ви здійснили операцію лише з придбання цінного папера чи корпоративного права, то ви не враховуєте такі витрати у звітному році. Такі витрати буде враховано лише за підсумками того звітного року, в якому цей інвестиційний актив буде продано.При цьому до
продажу інвестактиву прирівнюються також операції з:— обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
— зворотного викупу корпоративного права, що належало платнику податку, його емітентом;
— повернення платнику податку коштів чи майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, унаслідок виходу такого платника з числа засновників (учасників) такого емітента або ліквідації такого емітента.
Що стосується
придбання, то, крім купівлі інвестиційних активів за грошові кошти чи в обмін на майно, придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з унесення платником податку коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Придбанням за нульовою вартістю вважається отримання громадянином інвестиційного активу в подарунок або у спадщину.Говорячи про придбання інвестиційного активу, не можемо не порушити питання щодо визначення розміру витрат на ці цілі. Раніше вже зазначалося, що
п.п. 9.6.2 Закону про податок з доходів приписує зменшувати доходи від продажу інвестактиву на його вартість, що розраховується виходячи із суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого активу. На жаль, чіткіших інструкцій, що саме входить до складу витрат, понесених у зв’язку з придбанням інвестактиву, Закон про податок з доходів не містить. У листі від 16.06.2006 р. № 3401/м/17-0715 ДПАУ доходить висновку, що до витрат, понесених фізичною особою у зв’язку з придбанням інвестиційного активу, відносяться лише суми, що є еквівалентом вартості власне інвестиційного активу, а всі інші витрати фізичної особи, здійснені у зв’язку з придбанням такого активу (наприклад, оплата послуг торговця цінними паперами за здійснення операції), не підпадають під дію п.п. 9.6.2 Закону про податок з доходів. Не виключено, що саме такий зміст і закладали законодавці до цієї норми, хоча формулювання з п.п. 9.6.2 Закону про податок з доходів, на наш погляд, дає певні підстави враховувати у вартості інвестактиву всі витрати, безпосередньо пов’язані з його придбанням, але однозначних аргументів на захист цієї позиції немає.
Дата виникнення доходів і витрат
Здавалося б, розрахувати інвестиційний прибуток (збиток) неважко: доходи мінус витрати — отримуємо результат. Однак для розрахунку потрібно знати вартісні показники доходів та витрат і момент їх виникнення.
З аналізу норм
п. 9.6 Закону про податок з доходів можна дійти висновку, що доходи і витрати за операціями з інвестактивами у фізичної особи виникають за «касовим методом», тобто за датою фактичного отримання доходів і фактичного здійснення витрат.Найчастіше з питанням дати виникнення доходів і витрат фізичні особи стикаються при здійсненні операцій з корпоративними правами. Наприклад, дата виходу учасника з товариства припадає на один рік, а дата фактичного розрахунку з ним — на наступний рік. Чи потрібно декларувати дохід від продажу корпоративного права за підсумками того року, в якому учасник вийшов з товариства? Ми вважаємо, що для цілей оподаткування інвестиційного прибутку важливий факт отримання, а не факт нарахування такого доходу. Як уже зазначалося, до продажу інвестиційного активу прирівнюється операція
повернення платнику податку коштів чи майна внаслідок його виходу з товариства. Отже, прибуток (збиток) від операцій з корпоративними правами платник задекларує лише за підсумками того року, в якому він фактично отримає частину вартості належного йому майна товариства.Саме такого підходу потрібно дотримуватися і щодо витрат на придбання інвестактиву: фізична особа має право враховувати витрати лише при фактичній оплаті придбаного інвестактиву. ДПАУ дотримується аналогічної точки зору. Так, у
листі від 30.10.2007 р. № 22094/7/17-0717 зазначено, що при визначенні інвестиційного прибутку може бути враховано виключно витрати, фактично понесені платником податків на придбання інвестиційного активу.
Якщо дохід від продажу інвестактиву
≤ 890 грн.Згідно з
абз. «а» п.п. 9.6.8 Закону про податок з доходів не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, отриманого платником податків протягом звітного податкового року дохід від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в п.п. 6.5.1 цього Закону (у 2008 році — 890 грн.). Тут же зазначено, що в такому разі платник податків не включає до розрахунку ЗФР операцій з інвестактивами суму таких доходів і витрат на придбання таких інвестиційних активів.З наведеної норми не зовсім зрозуміло, який показник не повинен перевищувати пільгові 890 грн.: дохід від продажу окремого інвестактиву чи дохід від проданих протягом року всіх інвестактивів. А можливо, щоб діяла ця пільга, суму в 890 грн. не повинен перевищувати розмір ЗФР від операцій з інвестактивами, адже саме цей показник включається до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи.
Ми вважаємо, що
до розрахунку ЗФР від операцій з інвестактивами не включається та окрема операція, дохід (виручка від продажу) за якою не перевищив 890 грн. Отже, з пільговими 890 грн. необхідно порівнювати дохід від продажу кожного інвестактиву. Аналогічну думку висловила і ДПАУ в одному зі своїх листів (див. «Не включається до розрахунку загального фінрезультату виручка від продажу окремого інвестактиву, якщо вона не перевищила 890 грн.»).
| Не включається до розрахунку загального фінрезультату виручка від продажу окремого інвестактиву, якщо вона не перевищила 890 грн. Витяг із листа ДПАУ від 21.09.2007 р. № 9211/6/17-0716 «Позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного року включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку, що підлягає декларуванню за наслідками звітного податкового року у встановленому Законом [Законом про податок з доходів. — Прим. ред.] порядку. При цьому до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами платник податку не включає доходи, отримані протягом звітного податкового року від продажу окремих інвестиційних активів, якщо їх сума не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (п.п. 9.6.8 «а» ст. 9 Закону)». |
Інвестактиви у спадщину і в подарунок
Операції з отримання інвестактиву у спадщину чи в подарунок прирівнюються з позиції обкладення податком з доходів до придбання такого інвестактиву за
нульовою вартістю. За фактом здійснення таких операцій в одержувача інвестактиву виникнуть податкові наслідки, установлені ст. 13 і 14 Закону про податок з доходів для спадщини та подарунків. Причому п. 13.1 Закону про податок з доходів визначає такі об’єкти спадщини:—
об’єкт комерційної власності, а саме: цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність чи право на отримання доходу за ним;—
грошові кошти, а саме готівкові кошти чи кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.Хочемо нагадати: якщо спадщина (подарунок) передається від члена сім’ї першого ступеня споріднення, який є резидентом України, то ставка податку з доходів становить 0 %. В інших випадках ставка податку може бути 5 або 15 %*.
* Докладніше порядок оподаткування доходів у вигляді спадщини (подарунків) див. у статті «Декларуємо доходи за 2008 рік» // «БТ», 2009, № 7, с. 35.
Якщо спадкоємець (особа, яка отримала подарунок) у звітному 2008 році тільки отримав у власність інвестактив і не здійснював будь-які подальші операції з ним, то відображати в декларації нульові витрати щодо придбаних інвестактивів не потрібно. Якщо отриманий у спадщину чи в подарунок інвестактив було продано (відчужено в інший спосіб) у звітному році, то розраховується фінансовий результат від такої операції. У такому разі вся виручка від продажу буде інвестприбутком і враховуватиметься у складі ЗФР з подальшим оподаткуванням за ставкою 15 %. На те, що при продажу отриманого у спадщину (подарунок) інвестактиву податок з доходів сплачується двічі (уперше — за правилами оподаткування спадщини, а вдруге — за правилами оподаткування операцій з інвестактивами), ДПАУ неодноразово вказувала у своїх роз’ясненнях (наприклад,
лист від 22.09.2005 р. № 7652/3/17-3115).Тепер щодо
сторони, яка передає у спадщину чи подарунок інвестактив. Згідно з останнім абзацом п.п. 9.6.5 Закону про податок з доходів, якщо платник податків подарував інвестактив чи передає його у спадщину, то інвестиційний збиток, що утворюється в результаті такої операції, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестактивами.
Нюанси оподаткування деяких інвестоперацій
Вище ми розглянули загальні (не обтяжені обмеженнями та нюансами) випадки оподаткування операцій з інвестиційними активами. Тепер — про нюанси, викладені в
пп. 9.6.4 — 9.6.5 Закону про податок з доходів (див. «Особливості оподаткування деяких операцій з інвестиційними активами»).
| Особливості оподаткування деяких інвестоперацій Витяг із п. 9.6 Закону про податок з доходів
« 9.6.4. Якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав), а також протягом наступних 30 календарних днів за днем такого продажу платник податку придбає пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав), то:а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами; б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ціни проданого пакета. 9.6.5. Якщо платник податку протягом звітного року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбає опціон на такий викуп, то інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного податкового року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному податковому році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на рівні ціни такого проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання цих двох пакетів. Якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) пов’язаним з ним особам, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами. Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, то інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або надання у спадщину, не враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами». |
Більшість з описаних вище ситуацій рідко трапляються на практиці, тому ми докладно не зупинятимемося на їх аналізі. Порядок розрахунку інвестприбутку у деяких таких виняткових випадках покажемо на прикладах (див.
підрозділ «Приклади розрахунку фінрезультату від операцій з інвестактивами» цієї статті).
Якщо активи продавалися через торговця цінними паперами
Відповідно до
п.п. 9.6.9 Закону про податок з доходів платник податків, який здійснює операції з інвестактивами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, має право укласти з таким торговцем договір на виконання ним функцій податкового агента. Вимоги до укладення такого договору викладено в Порядку № 518.Якщо такий договір укладено з торговцем, то утримання податку із суми інвестиційного прибутку та перерахування його до бюджету здійснює такий торговець цінними паперами. Громадянин при цьому звільняється від обов’язку декларування таких доходів. Йому лише потрібно надати торговцю необхідні документи, що підтверджують понесені ним витрати на придбання інвестактиву, для правильного розрахунку фінансового результату. Якщо такі документи не буде надано, то торговець цінними паперами утримає податок з усієї суми інвестиційного доходу (виручки).
Якщо такий договір не буде укладено з торговцем, то громадянин самостійно здійснює розрахунок фінансового результату від операцій з інвестактивами, декларує його за підсумками звітного року та сплачує податок з доходів (за наявності прибутку).
Приклади розрахунку фінрезультату від операцій з інвестактивами
Приклад 1 (дохід від продажу одного з інвестактивів менше 890 грн.).
У 2008 році фізичною особою було продано:— 10 акцій ВАТ «Сигма» за ціною 800 грн. за 1 шт. Раніше (у 2000 році) ці акції було придбано за номінальною вартістю 100 грн. за 1 шт.;
— 100 облігацій, емітованих ТОВ «Союз», за ціною 100 грн. за 1 шт. Витрати на придбання цих облігацій склали 150 грн. за 1 шт.
Крім того, у 2008 році фізичною особою було отримано частину вартості майна ТОВ «Лайф» у розмірі 550 грн. (пропорційно його частці у статутному фонді) у результаті її виходу зі складу учасників цього товариства. Розмір внеску, раніше внесений цією особою до статутного фонду товариства, становить 3000 грн.
У цьому випадку фізична особа володіє трьома інвестиційними активами: 2 пакетами цінних паперів та корпоративними правами (частка у статутному фонді ТОВ «Лайф»). Облік фінансового результату щодо кожного інвестактиву ведеться окремо:
| Інвестактиви | Доходи від продажу/p> | Витрати на придбання | Фінансовий результат (прибуток «+» / збиток «-») |
| Акції ВАТ «Сигма» | 8000 | 1000 | +7000 |
| Облігації ТОВ «Союз» | 10000 | 15000 | --5000 |
| Частка у статутному фонді ТОВ «Лайф» | 550/p> | 3000 | х |
| Разом ЗФР | х | +2000 (7000 - 5000) | |
При розрахунку загального фінансового результату від операцій з інвестактивами не враховується збиток у розмірі 2450 грн., отриманий унаслідок виходу учасника з ТОВ «Лайф», оскільки дохід від такої операції не перевищив 890 грн. (дохід від продажу частки склав 550 грн.). Отже, ні доходи, ні витрати щодо цього інвестактиву не враховуються при визначенні ЗФР.
За підсумками 2008 року фізичною особою отримано додатний ЗФР у розмірі 2000 грн. Ця сума відображається в декларації, і з неї фізична особа сплачує податок у розмірі 300 грн. (2000 х 15 %).
Приклад 2 (нарахування і виплата доходу відбулися в різні роки).
Громадянин у 2007 році вийшов зі складу учасників ТОВ «Силует», де він володів часткою у статутному фонді в розмірі 1,5 %. Витрати на придбання корпоративного права (сума його внеску до статутного фонду, уключаючи додатковий вклад при збільшенні статутного фонду) дорівнюють 4000 грн.У 2008 році товариство провело з ним повний розрахунок, виплативши належну йому частину вартості майна пропорційно його частці у статутному фонді грошовими коштами в сумі 20000 грн.
Інших операцій з інвестиційними активами у 2008 році платник не здійснював.
Незважаючи на те що вихід зі складу учасників товариства відбувся у 2007 році, декларувати інвестиційні доходи від такої операції потрібно за підсумками 2008 року, оскільки в цьому році сталася фактична його виплата.
Сума інвестприбутку від продажу корпоративного права становить 16000 грн. (20000 - 4000). Громадянин відображає цей оподатковуваний дохід у декларації за 2008 рік та сплачує з цієї суми податок у розмірі 2400 грн. (16000 х 15 %).
Приклад 3 (продаж пов’язаній особі інвестактиву зі збитком).
Фізична особа — директор підприємства продає цьому підприємству 10 облігацій, емітованих іншою юридичною особою. Ціна продажу облігацій згідно з договором — 200 грн. за 1 шт. Раніше ці облігації було придбано фізичною особою по 250 грн. за 1 шт. Крім того, у 2008 році ця фізична особа виходить зі складу учасників ТОВ «Приз» та отримує належну їй частину вартості майна пропорційно її частці у статутному фонді грошовими коштами в сумі 5000 грн. Витрати на придбання корпоративного права склали 1000 грн.За фактом продажу облігацій фізичною особою отримано інвестзбиток у розмірі 500 грн. (10 х (200 - 250)). Однак урахувати цей збиток при розрахунку загального річного фінансового результату від операцій з інвестактивами не можна, оскільки збиток отримано в результаті операцій між пов’язаними особами (
п.п. 9.6.5 Закону про податок з доходів).Таким чином, фізична особа має задекларувати інвестприбуток від операцій з корпоративними правами в розмірі 4000 грн. (5000 - 1000) і сплатити з нього податок 600 грн. (4000 х 15 %).
Приклад 4 (передача інвестактиву в подарунок)
. У 2008 році фізична особа подарувала належну їй частку в статутному фонді ТОВ «Союз» у розмірі 10 % своєму сину. Розмір її внеску до статутного фонду становить 5000 грн. На момент оформлення договору дарування частина вартості майна ТОВ «Союз», пропорційна 10 % статутного фонду, дорівнює 8000 грн.Засновник, який подарував свої корпоративні права сину, отримав інвестиційний збиток (доходи від продажу дорівнюють нулю, а витрати — 5000 грн.). Однак, керуючись
п.п. 9.6.5 Закону про податок з доходів, при даруванні отримуваний інвестиційний збиток не враховується під час розрахунку загального річного фінансового результату від таких операцій.Що стосується сина, який отримав у дарунок корпоративні права, то за підсумками 2008 року він мав би задекларувати доходи у вигляді подарунка. Але оскільки подарунок отримано від члена сім’ї першого ступеня споріднення, який є резидентом України, то податок з вартості такого подарунка утримується за ставкою 0 %. Якщо надалі син продасть ці корпоративні права, то вся виручка від продажу буде інвестиційним прибутком (тобто з усієї суми буде сплачено податок за ставкою 15 %), оскільки його витрати на придбання корпоративного права дорівнюють нулю.
Приклад 5 (якщо замість проданого інвестактиву придбавається ідентичний)
. Громадянин у вересні 2008 року продає 100 облігацій, емітованих ТОВ «Веста», за ціною 60 грн. за одиницю (усього на суму 6000 грн.). Витрати на придбання цих облігації склали:— варіант «а»: 65 грн. за 1 облігацію (усього на суму 6500 грн.);
— варіант «б»: 50 грн. за 1 облігацію (усього на суму 5000 грн.).
Через 20 календарних днів після продажу облігацій громадянин придбаває ще 20 ідентичних облігацій, емітованих ТОВ «Веста», за ціною 55 грн. за одиницю (усього на суму 1100 грн.).
Варіант «а»:
У результаті продажу 100 облігацій платник отримав збиток у розмірі 500 грн. (6500 - 5000). Оскільки він придбав пакет ідентичних цінних паперів (20 облігацій) до закінчення 30 календарних днів з дня продажу, то в декларації за 2008 рік він може врахувати не всю суму отриманого збитку, а тільки збиток від продажу 80 облігацій — 400 грн. (80 шт. х (60 грн. - 65 грн.)).
При цьому вартість придбаного пакета облігацій в кількості 20 шт. для цілей оподаткування встановлюється на рівні ціни придбання (55 грн.), але не нижче за ціну проданого пакета (60 грн.), тобто на рівні 60 грн. за одиницю (усього на суму 1200 грн.).
Варіант «б»:
У результаті продажу 100 облігацій платник отримав інвестприбуток у розмірі 1000 грн. Він відображає цю суму в декларації за 2008 рік та сплачує з неї податок у розмірі 150 грн. = (1000 х 15 %).
Витрати на придбання ним у 2008 році 20 облігацій не відображаються в декларації за 2008 рік, оскільки не було їх продажу. Особливості, передбачені
п.п. 9.6.4 Закону про податок з доходів, при визначенні вартості придбання таких облігацій у цьому випадку не застосовуються, оскільки платник отримав інвестприбуток від продажу ідентичних цінних паперів. Отже, вартість придбання 20 облігацій установлюється на рівні фактичної ціни їх купівлі, тобто 55 грн. за одиницю (усього 1100 грн.).Сподіваємося, що розглянуті у статті питання та наведені приклади допоможуть вам, шановні читачі, правильно розрахувати і задекларувати фінансовий результат від операцій з інвестактивами. Прибуткових усім вкладень!
