ПІДПРИЄМЕЦЬ-ЄДИНОПОДАТНИК:
чи має право на допомогу по вагітності та пологах
Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.12.2008 р. № 04-29-2507
«Про виплату допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі, яка працює найманим працівником за трудовим договором та водночас є підприємцем»
У
листі, що коментується, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФТВП) роз’яснив порядок нарахування допомоги по вагітності та пологах для підприємця, який сплачує єдиний податок та одночасно з підприємницькою діяльністю працює за трудовим договором.Отже,
ФТВП вважає: якщо підприємець-єдиноподатник, крім зайняття підприємницькою діяльністю, ще десь працює, то на призначення допомоги по вагітності та пологах він може претендувати лише за основним місцем роботи. При цьому ФТВП відіслав до свого аналогічного роз’яснення — листа від 01.11.2006 р. № 682/020/99-06 (ком. у «БТ», 2007, № 5, с. 10). Аргументи авторів листа зводяться до такого: (1) ця допомога працюючій особі виплачується за місцем основної роботи і за сумісництвом; (2) підприємницька діяльність сумісництвом вважатися не може; (3) отже, у такої застрахованої особи право на допомогу як у підприємця відсутнє.Ми з таким підходом
не згодні. Вважаємо, що підприємець може претендувати на допомогу і за місцем роботи, і як приватний підприємець у ФТВП. Наведемо свої аргументи.По-перше
, право на отримання допомоги по вагітності та пологах передбачено Законом № 2240* як за місцем роботи (ч. 1 ст. 50 Закону № 2240), так і для підприємців-єдиноподатників у ФТВП (ч. 2 ст. 50 Закону № 2240).* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.
По-друге
, внески працюючий підприємець сплачує як за місцем роботи (з нарахованої йому зарплати), так і від заняття підприємницькою діяльністю (для єдиноподатника — 11 % від суми сплаченого єдиного податку). Причому в обох випадках така особа є застрахованою (за місцем роботи — згідно з ч. 1 ст. 4 і ч. 1 ст. 50 Закону № 2240; як підприємець — відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 2240). Тому при настанні страхового випадку страхові виплати мають компенсувати втрату зарплати і підприємницького доходу.По-третє
, Порядком № 1266** передбачено нарахування допомоги як за місцем роботи (п. Порядку № 1266), так і окремо для підприємців-єдиноподатників (п. 19 Порядку № 1266). Причому в обох випадках застосовують різну методику розрахунку, що базується на даних про фактично сплачені внески.** Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
У зв’язку з цим вважаємо, що
відмова у виплаті допомоги по вагітності та пологах жінці-підприємцю безпосередньо у відділенні ФТВП, де її взято на облік платником внесків як приватного підприємця, на тій підставі, що вона ще працює і як наймана особа за трудовим договором, є безпідставною. Такий підхід порушує права підприємця як особи, яка підлягає згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 2240 загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.Складнощі в цьому випадку можуть виникнути з листком непрацездатності. Справа в тому, що підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах (у тому числі і для підприємця) згідно з
ч. 1 ст. 51 Закону № 2240 є листок непрацездатності (його оригінал), а за його копією можна отримати допомогу, лише працюючи за сумісництвом (ч. 1 ст. 51 Закону № 2240; п. 21 Порядку № 1266). Тому не виключено, що працівники ФТВП відмовлять у нарахуванні допомоги на підставі копії лікарняного, засвідченого печаткою та підписом керівника з основного місця роботи (по суті, саме на цій підставі й базуються висновки авторів листа, що коментується).На закінчення зауважимо: якщо виходити з того, що лист, який коментується, спрямовано на унеможливлення отримання допомоги підприємцем у двох місцях одночасно, то це не повинно позбавляти жінку права вибору, де отримувати таку допомогу — за місцем роботи чи як підприємець у ФТВП.
