КАСОВИЙ МЕТОД:
можливість зекономити грошові кошти
Сьогодні саме час пригадати касовий метод визначення податкових зобов’язань з ПДВ як законний спосіб зекономити грошові кошти, яких бракує в період економічної кризи. Однак скористатися таким «благом» зможуть аж ніяк не всі платники ПДВ. Про особливості застосування касового методу ми нагадаємо в цій статті.
Микола філоненко, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон про податок на прибуток —
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон № 1521
— Закон України «Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких пально-мастильних матеріалів» від 02.03.2000 р. № 1521-III.Порядок № 166
— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.Положення № 79
— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.
Сутність і переваги касового методу
За загальним правилом стосовно дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ діє правило першої події (
п.п. 7.3.1 Закону про ПДВ).За
правилом першої події відвантаження товару спричинює збільшення податкових зобов’язань, незважаючи на те що грошові кошти ще не надійшли на розрахунковий рахунок (до каси) підприємства. Якщо такі зобов’язання не буде перекрито податковим кредитом звітного періоду, то відповідну суму ПДВ потрібно сплатити до бюджету.Виходить: реального доходу ще немає, оборотні кошти не поповнено, а для сплати ПДВ до бюджету потрібно відволікати грошові кошти з інших джерел.
При касовому методі
податкові зобов’язання і податковий кредит виникають у міру проведення розрахунків (див. «Касовий метод»). Тому, якщо в підприємства виникли перед бюджетом зобов’язання з ПДВ, то в нього завжди мають бути грошові кошти для сплати таких зобов’язань (безумовно, якщо їх не витрачено на інші цілі).З точки зору ефективного використання грошових коштів, касовий метод податкового обліку ПДВ привабливіший, ніж метод першої події.
Переваги касового методу очевидні, особливо в ситуації, коли ризики несвоєчасних розрахунків покупців за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) істотно збільшилися. Ось тільки скористатися таким «благом» можуть далеко не всі платники ПДВ, у цьому плані
Закон про ПДВ передбачає низку обмежень.
| Касовий метод Витяг із п. 1.11 Закону про ПДВ «Касовий метод — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг)». |
Хто може застосовувати касовий метод
Закон про ПДВ
містить декілька норм, що дозволяють застосовувати особливий порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань.По-перше
, п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ передбачає, що платник ПДВ, в якого обсяг оподатковуваних поставок протягом останніх 12 календарних місяців сукупно не перевищив 300 тис. грн. (без ПДВ), має право застосовувати касовий метод.Слід звернути увагу: на думку ДПАУ, що викладена в
листі від 04.04.2007 р. № 6701/7/16-1517-26*, при розрахунку 300-тисячної межі необхідно враховувати операції, що оподатковуються за ставкою 20 % (крім імпорту товарів), за нульовою ставкою, та операції, звільнені від обкладення ПДВ (ст. 5, 11 Закону про ПДВ, інші нормативно-правові акти). Головний податковий орган аргументує свою позицію тим, що це передбачає Порядок № 166 (рядок 5.1 декларації).* Див. ком. «Звільнені від ПДВ операції беруть участь у розрахунку 300-тисячної межі — фіскальна думка ДПАУ» // «БТ», 2007, № 18, с. 9.
На наш погляд, норму
абзацу першого п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ слід розуміти буквально, і при визначенні 300-тисячного обмеження потрібно враховувати лише оподатковувані поставки товарів (послуг), що підлягають обкладенню ПДВ за ставками 20 % і 0 %.Таким чином, будь-який платник, який відповідає зазначеній вище вимозі, може застосовувати касовий метод податкового обліку ПДВ щодо всіх операцій, крім:
— імпортних та експортних операцій;
— операцій з поставки підакцизних товарів.
Докладніше про порядок переходу на касовий метод і особливості його застосування ми поговоримо трохи пізніше.
По-друге
, у Законі про ПДВ згадується касовий спосіб визначення бази оподаткування, який застосовують платники, котрі постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), уключаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення або послуги, вартість яких уключається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками ПДВ, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збирання коштів від зазначених споживачів з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (п. 11.11 Закону про ПДВ).Оскільки розшифрування поняття «касовий
спосіб» у Законі про ПДВ немає, то, як вважають податківці, це не що інше, як названий іншими словами «касовий метод», установлений п. 1.11 Закону про ПДВ.Якщо виходити із такої позиції,
усі платники, які поставляють товари (послуги), зазначені в п. 11.11 Закону про ПДВ, відповідним споживачам, зобов’язані застосовувати касовий спосіб (метод) визначення податкових зобов’язань і податкового кредиту до таких операцій (див. лист ДПАУ від 29.02.2008 р. № 4081/7/16-1515-05).Поставка ж зазначених у
п. 11.11 Закону про ПДВ товарів (послуг) іншим категоріям споживачів або поставка інших товарів (послуг) категоріям споживачів, визначеним у цьому пункті, здійснюються в загальному порядку — за правилом першої події.У цьому випадку платник ПДВ може зіткнутися з проблемою розподілу податкового кредиту з ПДВ при одночасному застосуванні касового методу обліку податкових зобов’язань та першої події.
ДПАУ у
листі від 29.02.2008 р. № 4081/7/16-1515-05 пропонує: якщо виготовлені та придбані товари (послуги) призначено для часткового використання в операціях, база оподаткування яких визначається за касовим методом, а частково — за методом першої події, право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню.Отже, виходячи з даних окремого обліку податковий кредит стосовно частки, що припадає на «касові» операції, виникатиме за оплатою, а податковий кредит стосовно частки «першої події» — за першою подією (надходження чи оплата). Тому якщо у платника надходження товарів передує їх оплаті як мінімум на один звітний період, то податковий кредит щодо загальних витрат виникатиме для «касових» та звичайних операцій різночасно.
Хоча слід зауважити, що
критеріїв для розподілу товарів (послуг) між операціями, що обліковуються за різними методами, законодавчо не встановлено. У цьому випадку податківці застосовують лише аналогію з розподілом податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями згідно з п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ*.* Докладніше про розподіл податкового кредиту див. у темі тижня ст. «Розподіл «вхідного» ПДВ» // «БТ», 2009, № 9, с. 38.
Хоча із цього приводу є й альтернативна думка. Якщо виходити з того, що в
п. 11.11 Закону про ПДВ термін «касовий спосіб» застосовується спеціально, щоб не сплутати його з поняттям «касовий метод», то це абсолютно різні поняття.Дійсно, в
абзаці першому п. 11.11 Закону про ПДВ ідеться про визначення бази оподаткування за касовим способом, тобто про визначення лише податкових зобов’язань постачальника. А у визначенні терміна «касовий метод» (п. 1.11 Закону про ПДВ) йдеться про порядок визначення як податкових зобов’язань, так і податкового кредиту.При такому підході немає підстав визначати
дату виникнення права на податковий кредит за касовим способом платнику, який визначає податкові зобов’язання згідно з п. 11.11 Закону про ПДВ, лише на тій підставі, що зобов’язання визначаються за касовим способом (прямої вимоги зазначений пункт не містить).Отже, визначаючи податкові зобов’язання за моментом надходження грошових коштів, платник визначає податковий кредит за правилами першої події.
Безумовно, можна говорити, що це несправедливо, але формально така точка зору має право на існування. Крім того, такий підхід підтверджується судовою практикою (див.
постанови ВАдСУ від 04.10.2007 р. у справі № 11/92 (6/222а) і від 10.07.2007 р. у справі № А-2/117 ).Певний «мінус» у захисті такого підходу можна знайти в
абзаці другому п. 11.11 Закону про ПДВ, у якому передбачено, що при зміні способу визначення бази оподаткування суми податкових зобов’язань і податкового кредиту, нараховані до початку застосування касового способу чи після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною такого способу. З наведеної норми можна дійти висновку, що при зміні способу визначення бази оподаткування змінюється порядок визначення як податкових зобов’язань, так і податкового кредиту.По-третє
, Закон про ПДВ містить ще одну норму, яка передбачає «особливий» порядок визначення податкових зобов’язань. Підпунктом 7.3.5 Закону про ПДВ установлено: якщо оплата поставки товарів (робіт, послуг) провадиться за рахунок бюджетних коштів, то датою виникнення податкових зобов’язань постачальника є дата надходження таких коштів або дата отримання відповідної компенсації в будь-якій іншій формі.На думку ДПАУ, що викладена в
листі від 02.07.99 р. № 9745/7/16-1218, норми п.п. 7.3.5 Закону про ПДВ застосовуються в разі, коли оплата здійснюється безпосередньо з бюджетного рахунка через відповідні управління Держказначейства.Інакше кажучи, головний податковий орган вважає, що бюджетне походження грошових коштів, які надійшли, може бути підтверджено надходженням їх з бюджетного рахунка.
Зверніть увагу: у
п.п. 7.3.5 Закону про ПДВ ідеться про визначення податкових зобов’язань за датою надходження грошових коштів (чи іншої компенсації), а не про застосування касового методу (що встановлює особливий порядок визначення як податкових зобов’язань, так і податкового кредиту). Тому платники, які здійснюють поставку товарів з оплатою за рахунок бюджетних коштів, визначають дату виникнення права на податковий кредит у загальному порядку — за першою подією згідно з п.п. 7.5.1 Закону про ПДВ*.* Докладніше про це — у статті «Отримання оплати бюджетними коштами: особливості застосування «касового» методу» // «БТ», 2007, № 35, с. 11.
По-четверте
, згідно зі ст. 3 Закону № 1521 установлено, що податкові зобов’язання з ПДВ, що виникають у зв’язку з продажем товарів, зазначених у ст. 1 і 2 цього Закону, нараховуються за результатами податкового періоду, на який припадає отримання продавцем грошових коштів чи інших видів компенсації їх вартості від покупця. При цьому право на збільшення податкового кредиту в покупців таких товарів виникає в податковому періоді, на який припадає здійснення оплати грошовими коштами або надання інших видів компенсації їх вартості, без застосування положень п.п. 7.3.4 Закону про ПДВ.Однак у
ст. 1 і 2 Закону № 1521 ідеться про:— нафту сиру (код 2709 00 000 згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, далі — ГС),
увезену на митну територію України до 31.12.2001 р.;— важкі дистиляти (коди 2710 00 610, 2710 00 650, 2710 00 690 згідно з ГС),
увезені на митну територію України чи вироблені нафтопереробними заводами України до 01.10.2000 р.На це звертала увагу ДПАУ в
листах від 17.09.2002 р. № 14351/7/15-3415 і від 28.01.2003 р. № 1399/7/15-3317, що підтверджується і судовою практикою (наприклад, постанови ВАдСУ від 14.02.2008, і від 07.12.2006 р.)Найімовірніше, залишків таких «пільгових» товарів у підприємств уже немає.
Крім того, з 30.03.2005 р.
п. 11.4 Закону про ПДВ установлено: у разі якщо іншими законами, незалежно від часу їх прийняття, установлюються правила обкладення ПДВ, відмінні від передбачених у Законі про ПДВ, пріоритет мають норми Закону про ПДВ.Таким чином, застосовувати касовий метод згідно зі
ст. 3 Закону № 1521 уже не можна.Норми
п.п. 7.3.5 і п. 11.11 Закону про ПДВ зобов’язують платника, який здійснює визначені ними операції, застосовувати «особливий» порядок податкового обліку ПДВ незалежно від обсягу оподатковуваних операцій, і немає необхідності заявляти до податкових органів про їх застосування.А от застосування касового методу згідно з
п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ — справа добровільна. На особливостях його застосування ми зупинимося докладніше.
Порядок переходу на касовий метод
Для того щоб перейти на сплату ПДВ за касовим методом, згідно з
п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ уже дійсному платнику ПДВ необхідно подати до податкового органу за місцем реєстрації рішення (заяву) про вибір касового методу. Така заява подається разом з податковою декларацією за звітний період, протягом якого зроблено такий вибір. Форму заяви офіційно не затверджено, тому вона складається в довільній формі. При поданні такої заяви проставляється позначка в полі декларації «Рішення (заява) щодо вибору касового методу».Такий платник почне застосовувати касовий метод
з наступного податкового періоду. Якщо, наприклад, заяву подано з декларацією за лютий 2009 року, то в березні 2009 року облік ПДВ ведеться вже за касовим методом. Варте уваги й те, що нормами п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ прямо визначено, що суми податкових зобов’язань і податкового кредиту, які виникли у платника до застосування касового методу, не підлягають перерахунку у зв’язку з початком застосування такого методу.Якщо особа, котра обрала касовий метод,
тільки реєструється платником ПДВ, то разом із заявою про реєстрацію (форма № 1-ПДВ) подається заява про вибраний метод податкового обліку ПДВ. При цьому в розділі 11 форми № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 79) необхідно вказати, що з нею подається заява про вибір касового методу. У цьому випадку застосування касового методу починається з моменту реєстрації як платника ПДВ.Платникам ПДВ, які працюють на касовому методі, слід пам’ятати про необхідність заповнення спеціального поля
«Відмітка про застосування касового методу податкового обліку:» декларації з ПДВ. У відповідних комірках потрібно проставляти позначку про дату переходу (з моменту реєстрації платником ПДВ або після реєстрації платником ПДВ), а також зазначати рік та місяць (для квартальників — квартал), з якого застосовується касовий метод.
Особливості податкового обліку
1.
Касовий метод дозволяє застосовувати будь-які способи проведення розрахунків (готівковий, безготівковий, бартер тощо). При цьому природно виникає запитання: як при бартері (заліку) визначати дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту?Якщо виходити з положень
п. 1.11 Закону про ПДВ, то при бартері податкові зобов’язання продавця, який застосовує касовий метод, виникають за датою оприбуткування товару (отриманого від покупця), а податковий кредит — за датою відвантаження ним свого товару.Якщо продавець, який застосовує касовий метод, відвантажує за бартерним договором свій товар першим, то в нього податкові зобов’язання не виникають (немає факту отримання оплати), але він начебто має право на податковий кредит стосовно товарів, які він надалі отримає від покупця. Однак, якщо покупець не застосовує касовий метод, він не має права виписати податкову накладну, оскільки дату виписування податкової накладної визначає дата виникнення податкових зобов’язань у нього (
п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ), а він свій товар ще не відвантажив.Лише після другої події за бартерним договором (отримання товару) постачальник, який застосовує касовий метод, отримає податкову накладну, на підставі якої він зможе збільшити податковий кредит. У цей момент у нього також виникнуть і податкові зобов’язання, оскільки він фактично отримає компенсацію за відвантажений раніше товар, відповідно він зможе виписати податкову накладну на такий товар.
Таким чином, лише після заключної операції за бартерним договором в обох сторін виникнуть податкові зобов’язання і вони зможуть скористатися правом на податковий кредит.
Якщо ж продавець, що застосовує касовий метод, за бартерним договором спочатку отримує товар, то в цей момент відбувається факт отримання оплати за товар, який він повинен буде відвантажити, — виникають податкові зобов’язання, і він має виписати податкову накладну. У цей момент такий продавець отримає податкову накладну від покупця на отриманий товар, але до моменту відвантаження свого товару (оплати за отриманий товар) він не має права скористатися податковим кредитом на підставі такої податкової накладної.
Лише після другої події за бартерним договором (відвантаження товару) платник, який застосовує касовий метод, зможе скористатися правом на податковий кредит. У цей момент скористатися податковим кредитом зможе й контрагент, який визначає податкові зобов’язання за першою подією, адже тільки в цей момент отриману ним податкову накладну буде підкріплено фактом отримання товару.
Щоб уникнути розбіжностей, пов’язаних з датами виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту і датами виписування податкових накладних, партнерам, один з яких застосовує касовий метод, доцільно закріпити в договорах положення про методи податкового обліку ПДВ (за аналогією з (не)традиційними платниками податку на прибуток (
п.п. 11.2.3 Закону про податок на прибуток).2.
Якщо протягом трьох місяців (для квартальників — одного кварталу), наступних за місяцем (кварталом) поставки товарів (послуг), такі товари (послуги) залишаються неоплаченими в повній сумі (з урахуванням ПДВ) і продавець не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості (не звернувся до суду, не надіслав претензію тощо), цей продавець зобов’язаний збільшити свої податкові зобов’язання на суму нарахованого ПДВ щодо таких товарів. Здійснюється це в періоді, наступному після зазначеного тримісячного (квартального) строку (абзац дев’ятий п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ).Зверніть увагу, що першу умову (про повну оплату) з двох одночасно обов’язкових для застосування цієї норми можна трактувати двояко.
Безумовно, якщо за товар узагалі не надійшла оплата (оплата дорівнює 0), то він однозначно є
неоплаченим у повній сумі, отже, є підстави для застосування цієї норми. Якщо ж товар оплачено повністю (оплата 100 %), то підстав для застосування абзацу дев’ятого п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ немає.А от у разі часткової оплати, з одного боку,
не можна стверджувати, що товар є неоплаченим у повній сумі (оскільки частину суми вже отримано), але, з іншого боку, не можна стверджувати , що товар оплачено повністю (оскільки частина суми ще не надійшла). На наш погляд, у такому разі податківці при перевірці виходитимуть з фіскальних позицій та наполягатимуть на збільшенні податкових зобов’язань на суму ПДВ щодо неоплаченої частини товару згідно з абзацом дев’ятим п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ.При цьому про збільшення податкового кредиту не йдеться. Продавець лише тоді отримає право на податковий кредит, коли сам розплатиться за отримані товари (послуги), тобто щодо податкового кредиту дія касового методу зберігається.
Наприклад, поставку місячним платником ПДВ було здійснено в
січні, але оплата до кінця квітня не надійшла, отже, за підсумками травня потрібно збільшувати податкові зобов’язання, якщо, звичайно, продавець не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості.Зауважимо, що про дату складання податкової накладної в такому разі
Закон про ПДВ умовчує. Оскільки п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ передбачає, що податкова накладна виписується в момент виникнення податкових зобов’язань продавця, то в разі збільшення податкових зобов’язань на підставі абзацу дев’ятого п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ податкову накладну, на наш погляд, потрібно виписати останнім днем звітного періоду, в якому таку суму ПДВ буде включено до податкових зобов’язань.Виходить, що
за кожною операцією необхідно окремо відстежувати строк погашення заборгованості, щоб своєчасно нараховувати податкові зобов’язання або починати процедуру врегулювання сумнівної заборгованості.3.
Як уже згадувалося, платники ПДВ, які вибрали касовий метод, не мають права застосовувати його до імпортних та експортних операцій, а також операцій з поставки підакцизних товарів.Щодо зазначених операцій платникам ПДВ, які застосовують касовий метод, доведеться вести окремий (паралельний) облік. Для цих цілей доцільно відкрити в бухгалтерському обліку «нові» субрахунки другого порядку (до субрахунків 361, 631, 371, 681, 643, 644) із зазначенням відповідного індексу, на яких відображатимуться «нетипові» операції з продажу та придбання товарів (робіт, послуг) з урахуванням ПДВ за першою подією.
У цьому випадку виникає питання з визначенням дати виникнення податкового кредиту щодо товарів (послуг), які водночас використовуються як в операціях, оподатковуваних за касовим методом, так і в операціях, оподатковуваних за методом першої події (наприклад, оренда, інформаційно-консультаційні послуги тощо).
На наш погляд, підстав для розподілу податкового кредиту в цьому випадку немає. Адже в
п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ зазначено перелік операцій, щодо яких не може застосовуватися касовий метод, і це обмеження поширюється лише на податкові зобов’язання чи податковий кредит, що виникають під час такої операції.Так, операція з експорту товару обмежується поставкою товару за експортним договором, ця операція не зачіпає операції, пов’язані з придбанням товарів, які буде експортовано. Отже, податковий кредит стосовно товарів, що експортуватимуться, так само, як і щодо інших витрат, які можна прямо чи опосередковано ув’язати зі здійсненням експортної операції, визначатиметься за касовим методом.
Відповідно при продажу імпортованого товару, щодо якого податковий кредит не може визначитися за касовим методом, потрібно застосовувати касовий метод визначення податкових зобов’язань.
Що стосується обмежень на застосування касового методу до поставок підакцизних товарів, то таке обмеження, на наш погляд, не поширюється на операції з їх придбання. Під час придбання підакцизних товарів потрібно застосовувати касовий метод.
Повернення з касового методу на загальну систему
Повернення з касового методу на загальну систему нарахування ПДВ може бути як
вимушеним (обов’язковим), так і добровільним.1.
Платник податку має право самостійно відмовитися від касового методу шляхом подання відповідної заяви довільної форми до податкового органу за місцем податкової реєстрації. Однак самостійна відмова від касового методу можлива за певних умов:— якщо платник податків відпрацював на такому методі
до кінця року, при тому, що його реєстрація як платника ПДВ відбулася в цьому ж році;— якщо платник податків відпрацював на такому методі протягом
12 податкових місяців (4 кварталів), при тому, що перехід на касовий метод здійснювався через певний час після реєстрації особи як платника ПДВ.Заява про відмову від касового методу
подається разом з декларацією за звітний період, в якому прийнято таке рішення. У декларації проставляється позначка про закінчення застосування касового методу в полі «дата закінчення застосування касового методу» і вказуються рік та місяць (для квартальників — квартал), коли прийнято рішення.2.
Платник обов’язково має повернутися до загального порядку нарахування ПДВ, якщо він перевищив 300-тисячну межу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. При цьому заява про відмову від касового методу подається разом з декларацією з ПДВ за звітний період, в якому сталося таке перевищення.Якщо платник, який перевищив зазначену межу, не подав заяву про перехід на податковий облік за першою подією, то податковий орган самостійно перерахує суми податкових зобов’язань і податкового кредиту за правилом першої події починаючи з податкового періоду, наступного за періодом перевищення 300-тисячної межі.
Після такого «примусового» перерахунку платник позбавляється права використовувати касовий метод протягом наступних 36 податкових місяців.
Зауважимо, що в
п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ є суперечність між нормами окремих абзаців з приводу переходу з касового методу на загальну систему оподаткування.Так
абзаци другий та третій визначають мінімальний строк, протягом якого порядок податкового обліку (касовий метод) не може бути змінено (до кінця року — для нових платників ПДВ, протягом 12 місячних (4 квартальних) податкових періодів — для діючих платників ПДВ).А
абзац десятий зобов’язує перейти з касового методу на загальну систему, якщо обсяг оподатковуваних операцій перевищив 300 тис. грн.Зрозуміло, що платник, який не відпрацював із застосуванням касового методу мінімальний строк,
не може добровільно від нього відмовитися. Але якщо такий платник перевищив 300-тисячну межу, йому доведеться робити вибір: якою нормою керуватися?На наш погляд, норми
абзаців другого і третього п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ є загальними, оскільки сукупно поширюються на всіх платників, які переходять на касовий метод. А норма абзацу десятого п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ є спеціальною, оскільки поширюється лише на тих платників, які застосовують касовий метод, котрі перевищили 300-тисячну межу, у тому числі й тих, які не відпрацювали мінімальний строк. У такій ситуації слід керуватися спеціальною нормою.Отже, платник, який перевищив 300-тисячну межу, має відмовитися від застосування касового методу незважаючи на те, що мінімальний строк не закінчився. Зауважимо, що це наші припущення, тому, якщо ви зіткнулися з такою ситуацією, рекомендуємо звернутися до податкового органу за місцем реєстрації за роз’ясненнями, оскільки в
листах від 24.01.2007 р. № 666/6/16-1515-26 (п. 2) і від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117 (п. 16) ДПАУ лише переказує норми Закону про ПДВ, але не дає прямої відповіді на «проблемне» запитання.
Неприємні наслідки відмови від касового методу
Незалежно від причин переходу на метод першої події, платник зобов’язаний провести
перерахунок податкових зобов’язань і податкового кредиту. Такий перерахунок здійснюється на дату переходу — перше число податкового періоду, з якого платник повертається до звичайного режиму податкового обліку. При цьому:— сума
податкових зобов’язань збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), поставлених платником, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій;— сума
податкового кредиту збільшується на суму, нараховану на вартість товарів (послуг), отриманих платником, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій.Інакше кажучи, на дату переходу платника з касового методу на загальний порядок податкового обліку ПДВ необхідно переглянути дебетові залишки щодо покупців (субрах. 361) і кредитові залишки щодо постачальників товарів (послуг) (субрах. 631) і відповідно нарахувати податкові зобов’язання та податковий кредит.
За результатами такої інвентаризації потрібно скласти бухгалтерську довідку, в якій відобразити її результати. Так само, як і в разі із застосуванням
абзацу дев’ятого п.п. 7.3.9 Закону про ПДВ, щодо всіх відвантажених товарів, які залишилися не оплаченими покупцями, необхідно виписати податкові накладні, але при цьому потрібно включити до податкового кредиту ПДВ за всіма податковими накладними, які раніше не відображалися у зв’язку з неоплатою отриманих товарів постачальникам.Крім того, необхідно повідомити своїх партнерів (насамперед покупців) про перехід на метод визначення податкових зобов’язань (і відповідно виписування податкових накладних) за методом першої події та за необхідності внести відповідні зміни до договорів з ними.
На цьому розгляд касового методу як способу економії грошових коштів закінчується. Тепер у вас є вся необхідна інформація для того, щоб зробити свідомий вибір. Сподіваємося, що в разі застосування касового методу він допоможе вам ефективніше використовувати наявні ресурси в умовах економічної кризи.
