| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| Оподаткування доходів громадян |
| Чи потрібно обкладати ПДФО благодійну (матеріальну) допомогу в сумі 1000 грн., якщо її надало підприємство своїм працівникам, у тому числі колишнім, які проживають у населених пунктах, що постраждали від повені у липні 2008 року? | Як зауважила ДПАУ, у цьому випадку підприємство виплачує працівникам нецільову благодійну допомогу, порядок оподаткування якої регулюється п. 9.7 Закону про податок з доходів*.
Сума такої допомоги не обкладається ПДФО лише в межах 890 грн. (у 2008 році) за умови, що на такого одержувача поширюється право на отримання податкової соціальної пільги (ПСП) згідно з п.п. 6.5.1 Закону про податок з доходів.
Якщо таку допомогу було виплачено непрацюючим пенсіонерам, які не отримують зарплату, то її не оподатковують у межах 890 грн. (у 2008 році). Нагадаємо: про те, що для непрацюючих пенсіонерів умова про наявність права на ПСП не діє (оскільки їх зарплата дорівнює 0), ДПАУ висловлювалася як раніше (листи від 07.07.2008 р. № 5401/М/17-0714, № 13574/7/17-0717, від 23.12.2005 р. № 13010/6/17-3116, від 28.09.2005 р. № 19273/7/17-2117), так і сьогодні (лист ДПАУ від 29.01.2009 р. № 363/к/17-0714).
Із суми перевищення при її виплаті слід утримати ПДФО за ставкою 15 %. Якщо ж працівника позбавлено права на ПСП, то ПДФО слід утримати з усієї суми матеріальної допомоги.
Якби допомога працівникам, які постраждали від повені, виплачувалася з бюджету, то її не потрібно було б обкладати ПДФО згідно з п.п. 9.7.2 Закону про податок з доходів |
| Чи підлягають оподаткуванню надбавки працівникам до тарифних ставок та посадових окладів за роз’їзний характер роботи, якщо умову їх виплати передбачено в колективному договорі? | ДПАУ зазначає, що сума цих надбавок має обкладатися ПДФО у складі місячної зарплати такого працівника на загальних підставах.
Винятком може бути ситуація, коли в колективному договорі роботи, які проходять в дорозі або мають роз’їзний (пересувний) характер, визначено як відрядження. При цьому такі відрядження мають бути відповідно документально оформлені (наказ, посвідчення про відрядження тощо). У такому разі надбавки до тарифних ставок та посадових окладів у межах законодавчо встановлених розмірів для добових не обкладаються ПДФО. Подібну думку ДПАУ висловлювала й раніше (лист від 21.05.2007 р. № 4890/6/17-0716, № 10029/7/17-0717).
Нагадаємо: на самому початку застосування Закону про податок з доходів податківці лояльно ставилися до надбавок у межах норм і дозволяли не обкладати їх ПДФО без оформлення при цьому відряджень, мотивуючи це тим, що такі виплати не включаються до фонду оплати праці згідно з п. 3.16 Інструкції № 5** (листи від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116, від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116). Але в подальших листах, у тому числі в тому, що коментується, їх позиція із цього приводу змінилася. Таким чином, на думку ДПАУ, надбавки слід розцінювати як заробітну плату для цілей застосування Закону про податок з доходів , оскільки такі виплати здійснюють у зв’язку з відносинами трудового найму (лист ДПАУ від 14.05.2007 р. № 4639/6/17-0716). Це означає, зокрема, що такі виплати мають ураховуватися при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу. У Розрахунку за ф. № 1ДФ їх потрібно відображати з ознакою доходу «01» |
| Чи застосовується передбачений п. 3.4 ст. 3 Закону про податок з доходів «натуральний» коефіцієнт до вартості додаткових благ при наданні таких благ фізичним особам у негрошовій формі? | На думку ДПАУ, «натуральний» коефіцієнт при нарахуванні доходів у негрошовій формі застосовувати не потрібно. Нагадаємо: подібну думку ДПАУ висловлювала й раніше у своїх листах від 08.10.2008 р. № 20454/7/17-0717 і від 31.01.2006 р. № 1736/7/25-0017.
З таким підходом ДПАУ погодитися важко. Справа в тому, що необхідність застосування «натурального» коефіцієнта при виплаті доходу в натуральній формі прямо передбачена п. 3.4 Закону про податок з доходів, а стосовно додаткових благ — у п.п. 4.2.9. Найголовніша небезпека у зв’язку з цим полягає в тому, що незастосування «натурального» коефіцієнта в загальному випадку призводить до зменшення нарахованого ПДФО.
Автори листа, що коментується, як альтернативу «натуральному» коефіцієнту запропонували таку схему сплати ПДФО: передбачити можливість унесення ПДФО одержувачем додаткового блага до каси податкового агента. І хоча такий механізм із Закону про податок з доходів не випливає, він дозволяє разом з незастосуванням «натурального» коефіцієнта уникнути недоплати до бюджету ПДФО |
| Оподаткування доходів підприємців-єдиноподатників при перевищенні ними 500-тисячного бар’єру |
| Чи підлягає оподаткуванню в підприємця, який працює за спрощеною системою оподаткування, дохід у вигляді перевищення встановленої Указом № 746*** межі 500 тис. грн. на рік? | ДПАУ продовжує вкотре наполягати на тому, що таке перевищення підлягає оподаткуванню за правилами, передбаченими для підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування (15 % ПДФО від чистого доходу). Аналогічна думка висловлювалася, зокрема, у листі ДПАУ від 04.09.2008 р. № 8352/Х/17-0714 // «БТ», 2008, № 43, с. 12.
Ми з таким підходом не згодні. Справа в тому, що згідно з п. 2 Указу № 746 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу підприємця за підсумками такого звітного року. Сплачена при цьому сума єдиного податку є остаточною та не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань платника податків.
Єдиним покаранням, що загрожує підприємцю, який перевищив 500-тисячний поріг, згідно з п. 5 Указу № 746 є перехід на загальну систему оподаткування з наступного звітного періоду (кварталу) |
| Чи може підприємець — платник єдиного податку, який перевищив 500-тисячну межу, продовжувати здійснювати свою підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування? | Ні, не може.
При цьому ДПАУ вказує на неможливість переходу на спрощену систему оподаткування протягом усього наступного календарного року. Це цілком зрозуміло, оскільки під словом «рік» розуміють календарний рік — з 1 січня по 31 грудня (постанова КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507), а можливість переходу на спрощену систему мають право підприємці, в яких виручка за рік не перевищила 500 тис. грн. (п. 1 Указу № 746).
Аналогічної думки дотримується і Держпідприємництва (лист від 24.04.2007 р. № 2987) |
| * Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV. ** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. *** Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99. |
