Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Березень, 2009/№ 9
Друк
Лист від 10.09.2008 р. № 17-0718/2714

ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ —

ДПАУ роз’яснює проблемні питання

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 р. № 17-0718/2714

«Щодо оподаткування доходів фізичних осіб»

 

У

листі, що коментується, ДПАУ розглянула низку запитань щодо сплати податку з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО). Відповіді на найцікавіші з них проаналізуємо в таблиці (с. 5).

 

Запитання

Відповідь

1

2

Оподаткування доходів громадян

Чи потрібно обкладати ПДФО благодійну (матеріальну) допомогу в сумі 1000 грн., якщо її надало підприємство своїм працівникам, у тому числі колишнім, які проживають у населених пунктах, що постраждали від повені у липні 2008 року?

Як зауважила ДПАУ, у цьому випадку підприємство виплачує працівникам нецільову благодійну допомогу, порядок оподаткування якої регулюється п. 9.7 Закону про податок з доходів*.
Сума такої допомоги не обкладається ПДФО лише в межах 890 грн. (у 2008 році) за умови, що на такого одержувача поширюється право на отримання податкової соціальної пільги (ПСП) згідно з п.п. 6.5.1 Закону про податок з доходів.
Якщо таку допомогу було виплачено непрацюючим пенсіонерам, які не отримують зарплату, то її не оподатковують у межах 890 грн. (у 2008 році). Нагадаємо: про те, що для непрацюючих пенсіонерів умова про наявність права на ПСП не діє (оскільки їх зарплата дорівнює 0), ДПАУ висловлювалася як раніше (листи від 07.07.2008 р. № 5401/М/17-0714, № 13574/7/17-0717, від 23.12.2005 р. № 13010/6/17-3116, від 28.09.2005 р. № 19273/7/17-2117), так і сьогодні (лист ДПАУ від 29.01.2009 р. № 363/к/17-0714).
Із суми перевищення при її виплаті слід утримати ПДФО за ставкою 15 %. Якщо ж працівника позбавлено права на ПСП, то ПДФО слід утримати з усієї суми матеріальної допомоги.
Якби допомога працівникам, які постраждали від повені, виплачувалася з бюджету, то її не потрібно було б обкладати ПДФО згідно з п.п. 9.7.2 Закону про податок з доходів

Чи підлягають оподаткуванню надбавки працівникам до тарифних ставок та посадових окладів за роз’їзний характер роботи, якщо умову їх виплати передбачено в колективному договорі?

ДПАУ зазначає, що сума цих надбавок має обкладатися ПДФО у складі місячної зарплати такого працівника на загальних підставах.
Винятком може бути ситуація, коли в колективному договорі роботи, які проходять в дорозі або мають роз’їзний (пересувний) характер, визначено як відрядження. При цьому такі відрядження мають бути відповідно документально оформлені (наказ, посвідчення про відрядження тощо). У такому разі надбавки до тарифних ставок та посадових окладів у межах законодавчо встановлених розмірів для добових не обкладаються ПДФО. Подібну думку ДПАУ висловлювала й раніше (лист від 21.05.2007 р. № 4890/6/17-0716, № 10029/7/17-0717).
Нагадаємо: на самому початку застосування Закону про податок з доходів податківці лояльно ставилися до надбавок у межах норм і дозволяли не обкладати їх ПДФО без оформлення при цьому відряджень, мотивуючи це тим, що такі виплати не включаються до фонду оплати праці згідно з п. 3.16 Інструкції № 5** (листи від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116, від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116). Але в подальших листах, у тому числі в тому, що коментується, їх позиція із цього приводу змінилася. Таким чином, на думку ДПАУ, надбавки слід розцінювати

як заробітну плату для цілей застосування Закону про податок з доходів , оскільки такі виплати здійснюють у зв’язку з відносинами трудового найму (лист ДПАУ від 14.05.2007 р. № 4639/6/17-0716). Це означає, зокрема, що такі виплати мають ураховуватися при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу. У Розрахунку за ф. № 1ДФ їх потрібно відображати з ознакою доходу «01»

Чи застосовується передбачений п. 3.4 ст. 3 Закону про податок з доходів «натуральний» коефіцієнт до вартості додаткових благ при наданні таких благ фізичним особам у негрошовій формі?

На думку ДПАУ, «натуральний» коефіцієнт при нарахуванні доходів у негрошовій формі застосовувати не потрібно. Нагадаємо: подібну думку ДПАУ висловлювала й раніше у своїх листах від 08.10.2008 р. № 20454/7/17-0717 і від 31.01.2006 р. № 1736/7/25-0017.
З таким підходом ДПАУ погодитися важко. Справа в тому, що необхідність застосування «натурального» коефіцієнта при виплаті доходу в натуральній формі прямо передбачена п. 3.4 Закону про податок з доходів, а стосовно додаткових благ — у п.п. 4.2.9. Найголовніша небезпека у зв’язку з цим полягає в тому, що незастосування «натурального» коефіцієнта в загальному випадку призводить до зменшення нарахованого ПДФО.
Автори листа, що коментується, як альтернативу «натуральному» коефіцієнту запропонували таку схему сплати ПДФО: передбачити можливість унесення ПДФО одержувачем додаткового блага до каси податкового агента. І хоча такий механізм із Закону про податок з доходів не випливає, він дозволяє разом з незастосуванням «натурального» коефіцієнта уникнути недоплати до бюджету ПДФО

Оподаткування доходів підприємців-єдиноподатників при перевищенні ними 500-тисячного бар’єру

Чи підлягає оподаткуванню в підприємця, який працює за спрощеною системою оподаткування, дохід у вигляді перевищення встановленої Указом № 746*** межі 500 тис. грн. на рік?

ДПАУ продовжує вкотре наполягати на тому, що таке перевищення підлягає оподаткуванню за правилами, передбаченими для підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування (15 % ПДФО від чистого доходу). Аналогічна думка висловлювалася, зокрема, у листі ДПАУ від 04.09.2008 р. № 8352/Х/17-0714 // «БТ», 2008, № 43, с. 12.
Ми з таким підходом не згодні. Справа в тому, що згідно з п. 2 Указу № 746 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу підприємця за підсумками такого звітного року. Сплачена при цьому сума єдиного податку є остаточною та не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань платника податків.
Єдиним покаранням, що загрожує підприємцю, який перевищив 500-тисячний поріг, згідно з п. 5 Указу № 746 є перехід на загальну систему оподаткування з наступного звітного періоду (кварталу)

Чи може підприємець — платник єдиного податку, який перевищив 500-тисячну межу, продовжувати здійснювати свою підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування?

Ні, не може.
При цьому ДПАУ вказує на неможливість переходу на спрощену систему оподаткування протягом усього наступного календарного року. Це цілком зрозуміло, оскільки під словом «рік» розуміють календарний рік — з 1 січня по 31 грудня (постанова КМУ «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727» від 16.03.2000 р. № 507), а можливість переходу на спрощену систему мають право підприємці, в яких виручка за рік не перевищила 500 тис. грн. (п. 1 Указу № 746).
Аналогічної думки дотримується і Держпідприємництва (лист від 24.04.2007 р. № 2987)

* Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

*** Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі