Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Експорт товарів поштою: організаційні та податкові аспекти

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Березень, 2009/№ 9
Друк
Стаття

ЕКСПОРТ ТОВАРІВ ПОШТОЮ:

організаційні та податкові аспекти

 

На адресу редакції надійшов лист від читача такого змісту: приватний підприємець планує продавати косметичний засіб (на який отримав гігієнічний сертифікат) за межі митної території України. Замовлення на товар надходитимуть на інтернет-сайт, а доставка покупцям-нерезидентам здійснюватиметься через відділення поштового зв’язку. Чи треба приватному підприємцю ставати на облік у митному органі та реєструватися платником ПДВ?

Пропонуємо вашій увазі розгорнену відповідь.

Наталія ГОЛОСКУБОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

МКУ —

Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Положення № 680/108

— Положення про митний контроль і митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затверджене ДМСУ та Держкомзв’язку та інформатизації України від 27.10.99 р. № 680/108.

Правила надання послуг поштового зв’язку

— Правила надання послуг поштового зв’язку, затверджені постановою КМУ від 17.08.2002 р. № 1155.

Порядок № 237

— Порядок ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах, затверджений наказом ДМСУ від 31.05.96 р. № 237.

Постанова № 243 —

постанова КМУ «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» від 01.03.2002 р. № 243.

Постанова № 1948 —

постанова КМУ «Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» від 25.12.2002 р. № 1948.

Порядок № 211

— Порядок пересилання поштових відправлень, затверджений Укрпоштою від 21.05.2006 р. № 211.

Інструкція про порядок заповнення ВМД

— Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена наказом ДМСУ від 09.07.97 р. № 307.

 

Загальні правила міжнародної торгівлі поштою

Переміщати товари через митну територію України можна за допомогою міжнародних поштових відправлень.

Міжнародні поштові відправлення — упаковані та оформлені відповідно до вимог Актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв’язку листи (прості, рекомендовані), відправлення з оголошеною цінністю, поштові картки (прості, рекомендовані), бандеролі та спеціальні мішки з позначкою «М» (прості, рекомендовані), дрібні пакети, поштові посилки (звичайні, з оголошеною цінністю), відправлення прискореної пошти з позначкою EMS, які приймаються для пересилання за межі України, надходять до України або переміщуються територією України транзитом операторами поштового зв’язку (п. 1 Положення № 680/108).

При цьому міжнародні поштові відправлення не повинні перевищувати таких розмірів:

 

Вид відправлення

Гранична маса,
кілограмів

Розмір в упаковці, міліметрів

1

2

3

Поштові картки

Максимальний: 120 х 235
мінімальний: 90 х 140

Листи

2

Максимальний: сума довжини, ширини і товщини не повинна перевищувати 900, а найбільший вимір — 600. Сума довжини та подвійного діаметра рулонів не повинна перевищувати 1040, а найбільший вимір — 900

Відправлення з оголошеною цінністю

2

Бандеролі

5

Секограми

7

Дрібні пакети

2

мінімальний: 90 х 140, сума довжини та подвійного діаметра рулонів — 170 (найбільший вимір не повинен перевищувати 100)

Мішки «M»

30

Посилки

30

будь-який вимір не повинен перевищувати 1050. Сума довжини та найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 2000
Для громіздких посилок: будь-який вимір посилки не повинен перевищувати 2000, а сума довжини та найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 3000
мінімальний: 90 х 140 х 50

Відправлення міжнародної прискореної пошти «EMS»

30

будь-який вимір не повинен перевищувати 1500. Сума довжини та найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 3000

Згруповані поштові відправлення з позначкою «Консигнація»

30
(кожного)

будь-який вимір кожного з них не повинен перевищувати 1050. Сума довжини та найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 2000

Примітки: 1. Поштові картки розміром 105

х 148 міліметрів та листи в поштових конвертах розміром 110 х 220 міліметрів, 114 х 162 міліметрів, 114 х 229 міліметрів, 162 х 229 міліметрів належать до стандартної письмової кореспонденції.

2. Посилки з крихким вкладенням, громіздкі, а також посилки масою понад 20 кілограмів приймаються тільки до країн, визначених у Керівництві з приймання міжнародних поштових відправлень.

 

Залежно від виду поштових відправлень буде встановлено й ціну за поштові послуги з відправлення. Як ви розумієте, такий спосіб міжнародного переміщення товарів не дозволяє відправити велику партію товару. Але для деяких суб’єктів підприємницької діяльності це єдиний спосіб реалізації свого товару. Особливо це актуально, коли йдеться про вивезення незначної партії товару за кордон. Адже багато які підприємства-перевізники просто відмовляють у наданні послуг з перевезення маленьких за вагою та обсягом вантажів. У цьому випадку є сенс скористатися послугами пошти. Крім того, цей спосіб зручний, коли суб’єкт господарювання збирається працювати напряму з кінцевими покупцями — фізичними особами, які мешкають в іншій країні.

Згідно зі

ст. 151 МКУ міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України (у тому числі і транзитом територією України) тільки після здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, які знаходяться в цих поштових відправленнях.

Декларування товарів через пошту здійснюється відправником із використанням:

а) уніфікованих міжнародних документів:

митної декларації CN 23, використання якої обов’язкове під час переміщення (пересилання) посилок, поштових відправлень із позначкою «Консигнація» та відправлень прискореної пошти «EMS» та можливе в разі переміщення (пересилання) відправлень з оголошеною цінністю;

ярлика «Митниця CN 22», використання якого обов’язкове під час переміщення (пересилання) дрібних пакетів, мішків «М» та відправлень прискореної пошти з позначкою «EMS» та вкладенням письмової кореспонденції та можливе в разі пересилання бандеролей;

б)

вантажної митної декларації (ВМД) — у випадках, передбачених законодавством. Нагадаємо, що згідно з п. 11 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97 р. № 574, під час вивезення товару з України з митною вартістю менше 100 євро ВМД не оформляється.

Один із найпоширеніших випадків оформлення ВМД наведено в

Порядку № 211 (див. на с. 15 «Коли відправлення посилки через пошту оформлюється ВМД»).

 

Коли відправлення посилки через пошту оформлюється ВМД

Витяг із Порядку № 211. Розділ 4. (п. 4.4). Розділ 5 (пп. 5.1 — 5.2)

«4.4.1.5. Юридичні особи відправляють посилки в закритому вигляді (запечатані власною печаткою чи запломбовані) за списком ф. 103 з додатком супровідних адрес CP 71, митних декларацій CN 23 і документів:

— якщо вартість товарів, що пересилаються в одній посилці, менше суми, еквівалентної 100 доларам США за встановленим Національним банком України курсом на день приймання посилки, — письмове звернення до митниці, в якому зазначається мета пересилання вантажу, його кількість і вартість, що підписане керівником і головним бухгалтером і завірене власною печаткою юридичної особи (або з використанням номерного бланка) і дозволом інших державних органів у випадку, якщо товари, що пересилаються, підлягають контролю цими органами;

— якщо вартість товарів, що пересилаються в одній посилці, більше суми, еквівалентної 100 доларам США за встановленим Національним банком України курсом на день приймання посилання, — один примірник вантажної митної декларації та митної декларації CN 23, що оформлені в митниці, в зоні діяльності якої знаходиться юридична особа.

Один примірник митної декларації CN 23, призначеної для митниці, підписується керівником підприємства, установи чи організації або його заступником із зазначенням посади і засвідчується власною печаткою підприємства, установи, організації-відправника.

Посилки, вартість вкладення яких більше суми, еквівалентної 100 доларам США за встановленим Національним банком України курсом на день приймання посилки, повинні бути додатково опломбовані або опечатані митними органами. На митній декларації CN 23 посадовою особою митниці проставляється відмітка «Під митним контролем, експорт», яка підтверджується підписом або відтиском особистої номерної печатки. У графі «Примітки» митної декларації CN 23 проставляється номер вантажної митної декларації. Наявність відмітки та штампу митниці на митній декларації CN 23 і вантажної митної декларації є підставою для приймання посилки».

 

Незважаючи на те що дія зазначеного вище

Порядку № 211 поширюється тільки на операторів поштового зв’язку, однак, він буде цікавий і корисний для відправників. Адже в ньому визначено порядок прийняття, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, а також наведено зразки заповнення митної декларації CN 23, бланка супровідної адреси СР 71 (при відправленні посилок) тощо.

Митний контроль і митне оформлення товарів здійснюються в зоні митного контролю, визначеній митним органом у встановленому законодавством порядку в місці міжнародного поштового обміну за узгодженням з оператором. Якщо для декларування товарів та інших предметів відповідно до законодавства використовується ВМД, то митний контроль і митне оформлення здійснюється митним органом, у зоні діяльності якого розташований відправник чи адресат (одержувач).

Доставка міжнародних поштових відправлень до місця митного оформлення, їх розпакування та пред’явлення для огляду, переупаковування та зберігання здійснюються підприємствами поштового зв’язку України за свій рахунок за участі та під контролем митних органів. Порядок та умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон

у міжнародних поштових відправленнях затверджено постановою № 1948*. Зокрема, у ній зазначено, що митний контроль у місці міжнародного поштового зв’язку здійснюється за відсутності відправників та адресатів (одержувачів). При цьому підрозділ митного органу самостійно визначає форму та обсяг митного контролю. Також зазначено, що контроль за доставкою відправлення здійснюють:

— митні органи, якщо декларування відбувається шляхом оформлення ВМД;

— відділення поштового зв’язку, у решті випадків

* Також перед початком експорту товарів у міжнародних поштових відправленнях не зашкодить ознайомитися і з Положенням № 680/108.

Особливості заповнення та подання ВМД при поштових відправленнях прописано в

Інструкції про порядок заповнення ВМД. Зокрема, у п. 9.3 Інструкції про порядок заповнення ВМД зазначено, при декларуванні міжнародних поштових відправлень та експрес-відправлень, незалежно від кількості митних декларацій CN 23, може бути оформлено одну ВМД, за умови, що переміщуються товари одного найменування, одним відправником на адресу одного одержувача в одному митному режимі.

 

Акредитація на митниці

Як бачимо, суб’єкту господарювання, що експортує товари поштою, доведеться зіткнутися в поштових відділеннях з митними органами; так, їх товар має обов’язково пройти митний контроль і митне оформлення. У зв’язку з цим виникає запитання: чи треба суб’єкту господарювання у такому випадку ставати на облік у митному органі (проходити акредитацію)?

Як не дивно, але відповіді на це запитання в чинних нормативно-правових документах немає. Річ у тім, що проходження цієї процедури раніше було регламентовано

Порядком № 237, але у 2005 році цей порядок було виключено з реєстру нормативно-правових актів згідно з Висновком Мін’юсту від 12.08.2005 р. № 12/44. Незважаючи на це, суб’єкти господарювання продовжують по-старому проходити акредитацію. Митні органи, як і слід було чекати, із цим не сперечаються. Тому і митні органи, і суб’єкти ЗЕД користуються Порядком № 237, незважаючи на те що його скасовано.

Акредитацію, як правило, провадять одразу ж після відкриття валютних рахунків, через які будуть здійснюватися розрахунки за ЗЕД-операціями. Перелік документів, який необхідно подати митниці для акредитації, наведено в

додатку 1 до Порядку № 237 (див. «Перелік документів, які подаються суб’єктом ЗЕД до митних органів для акредитації»).

 

Перелік документів, які подаються суб’єктом ЗЕД до митних органів для акредитації

Витяг із додатка 1 до Порядку № 237

«

1. Установчі документи:

— рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб’єкта підприємницької діяльності. Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, такими рішеннями є установчий договір;

— статут підприємства (якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційної форми суб’єкта підприємництва).

2. Свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності

у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради або в районній, міській міст Києва і Севастополя державній адміністрації за його місцезнаходженням (місцем проживання); свідоцтво про реєстрацію представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні.

3. Довідка органів статистики

про занесення суб’єктів підприємницької діяльності — юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЗУКПО) та присвоєння кодів території — СПАТО, форми власності — ЗКФВ.

4. Довідка уповноваженого банку про наявність карбованцевого розрахункового та (або) валютного рахунків,

прізвище, ім’я, по батькові головного бухгалтера підприємства, № № телефонів.

5. Наказ по підприємству про призначення відповідальних працівників за роботу з митницею, їх прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, зразки підписів, зразок печатки, яка використовується при оформленні документів в митних органах».

 

Не виключено, що митники, крім перелічених вище документів, попросять вас подати Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (за його наявності) та Свідоцтво платника єдиного податку — якщо ви є суб’єктом спрощеної системи оподаткування.

Результат акредитації — отримання

Облікової картки суб’єкта ЗЕД із печаткою митного органу. Ця картка є свідченням того, що суб’єкт ЗЕД успішно пройшов акредитацію на митниці (став на облік до митного органу).

Ще раз звертаємо увагу: постановка суб’єкта господарювання на облік у митному органі (акредитація) на сьогодні не є обов’язковою, але, тим не менш, краще на облік все ж таки стати.

Надалі це допоможе вам заощадити час при проведенні митних процедур. Адже отримана на руки Облікова картка суб’єкта ЗЕД дозволяє не подавати при митному оформленні цілу низку документів про суб’єкта підприємництва.

Крім

Облікової картки суб’єкта ЗЕД, для успішного експорту товарів поштою необхідно мати ще й Довідку про відсутність у підприємства валютних цінностей та майна за межами України. Така довідка засвідчується в податковому органі на першу вимогу суб’єкта ЗЕД і потім подається митному органу.

Безумовно, робота з митницею копітка і займає багато часу. Тому деякі суб’єкти господарювання таку роботу (акредитацію, отримання довідки, підготовку документів для експорту товарів тощо) покладають на митних брокерів (посередників)* чи на інших осіб на підставі відповідного договору, укладеного із суб’єктом ЗЕД. Це дозволено. І про це прямо зазначено у

ст. 26 МКУ.

* Митний брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент (ст. 176 МКУ).

 

ПДВ-питання

У цьому розділі статті дамо відповіді на запитання, які можуть виникнути у платника податків — суб’єкта ЗЕД, який експортує товари поштою. Запитання такі. Чи обов’язкова реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ? Якщо так, то чи має він право на 0 % ставку з ПДВ при експорті товарів?

Для відповіді на перше запитання звернемося до

ст. 2 Закону про ПДВ. Згідно з п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ будь-яка особа зобов’язана реєструватися платником ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної чи глобальної комп’ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ). Нагадаємо, що в розрахунку 300 тис. грн. беруть участь операції, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %.

При цьому

загальновстановлене обмеження 300 тис. грн. (без урахування ПДВ) для обов’язкової реєстрації платником ПДВ не стосується представників спрощеної системи оподаткування (приватних підприємців і підприємств, які сплачують єдиний податок за ставкою 10 %).

Вони вже обрали собі систему оподаткування, яка їх звільняє від сплати ПДВ. Тому й норми

Закону про ПДВ на них не поширюються. Щоправда, як тільки приватний підприємець-єдиноподатник (неплатник ПДВ) перевищить загальновстановлений ліміт 500 тис. грн., він буде зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності (починаючи з наступного звітного періоду) та реєструватися платником ПДВ. Для підприємств, що сплачують єдиний податок за ставкою 10 %, такий загальновстановлений ліміт становить 1 млн грн. на рік.

Давайте уявимо ситуацію, коли суб’єкт підприємництва експортує товар за допомогою міжнародних поштових відправлень і при цьому він зареєстрований платником ПДВ. У цьому випадку може виникнути проблема з документами, які дозволяють підтвердити право на застосування нульової ставки з ПДВ при експорті товарів. Нагадаємо, що

згідно з п.п. 6.2.1 Закону про ПДВ нульова ставка з ПДВ застосовується, якщо експорт товарів підтверджується оформленою належним чином ВМД. При цьому на експортній ВМД в обов’язковому порядку має стояти відмітка митників про фактичне переміщення посилки через митну території України. Нагадаємо, що згідно з п. 1 постанови № 243 відмітка про фактичне вивезення товару за межі митної межі України робиться митним органом за зверненням платника податків. Такий напис здійснюється митним органом, виключно після отримання з митного органу, розташованого на митній межі України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.

Але експорт товарів поштовим відправленням не завжди оформляється ВМД. Для декларування товарів у міжнародних поштових відправленнях може застосовуватися тільки митна декларація CN 23 та ярлик «Митниця CN 22» (

п. 7 Порядку. № 1948). Невже в цьому випадку платник податків позбавиться права на застосування нульової ставки, адже ВМД у нього не буде?

На жаль, ДПАУ у своєму

листі від 03.12.2007 р. № 24502/7/16-1517-04** зазначає, що застосування нульової ставки ПДВ можливе тільки за умови підтвердження експорту товарів і супутніх такому експорту послуг належним чином оформленою ВМД — форми МД-2 та МД-3. Тому, на думку головного податкового органу, при здійсненні операції з вивезення товарів митною вартістю менше 100 євро* нульова ставка не застосовується. У цьому випадку у платника податків буде на руках тільки митна декларація CN 23 (ярлик «Митниця CN 22»). Тому, як ви розумієте, і про право на податковий кредит важко говорити. Його не буде, оскільки 0 % — ставка не застосовується.

** Див. ком. «При експорті товарів вартістю до 100 євро «нульова» ставка з ПДВ не застосуються — роз’яснює ДПАУ» // «БТ», 2007, № 52, с. 34.

* Це не стосується підакцизних товарів.

Сперечатися з цим складно. Якщо і вдасться домогтися свого, то тільки через суд. До того ж, як ви розумієте, усе залежить від так званої «ціни питання». Якщо йдеться про незначні суми, то подумайте, чи варто за ПДВ з цієї суми боротися. До того ж у висновках ДПАУ можна знайти і зворотний бік медалі. Наприклад, якщо ви, крім експорту, займаєтеся імпортом товарів, вартість яких також не перевищує суми, еквівалентної 100 євро. У такому разі ВМД не заповнюється, отже, визначити момент виникнення податкових зобов’язань неможливо, адже згідно з

п.п. 7.3.6 Закону про ПДВ він тісно пов’язаний з датою оформлення ВМД.

На цьому закінчуємо статтю. Сподіваємося, що наші сьогоднішні рекомендації допоможуть вам без проблем пройти акредитацію на митниці та успішно вивезти товар за межі митної території України, скориставшись послугами пошти.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі