Теми статей
Обрати теми

Звіт про використання РРО та РК: нюанси складання та подання

Редакція БТ
Стаття

ЗВІТ ПРО ВИКОРИСТАННЯ РРО ТА РК:

нюанси складання та подання

 

Хоча форми звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) не змінювалися доволі давно, незайве пригадати про нюанси, пов’язані з їх складанням та поданням. У цій статті пропонуємо вам ще раз докладно розглянути цей специфічний звіт.

Микола ФІЛОНЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

КУпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.04.84 р. № 8073-X.

Закон про РРО —

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Порядок подання звітності

— Порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Порядок застосування РРО

— Порядок реєстрації, опломбування і застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Інструкція щодо заповнення звіту

— Інструкція щодо заповнення Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1, додаток 2 до Порядку № 614.

Перелік № 1336

— Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336

 

Хто зобов’язаний подавати звітність щодо РРО

Діяльність багатьох суб’єктів підприємницької діяльності пов’язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) або розрахункових книжок (далі — РК) при проведенні розрахунків у готівковій чи безготівковій формі (з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). Порядок застосування РРО та РК регламентовано

Законом про РРО, однією з вимог якого є щомісячне подання до податкових органів відповідної звітності про їх використання (п. 7 ст. 3 Закону про РРО).

Суб’єкти підприємницької діяльності, які згідно з чинним законодавством мають право здійснювати розрахункові операції за готівкові грошові кошти без застосування РРО та РК (юридичні особи, які реалізують свою продукцію через касу із застосуванням прибуткових касових ордерів, фізичні особи — платники єдиного податку та ін.), подавати таку звітність не повинні.

 

Терміни та місце подання звітності

Термін подання звітності про використання РРО (РК) встановлено

п. 7 ст. 3 Закону про РРО, де передбачено, що звітність подається щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, до податкового органу за місцем реєстрації РРО (РК).

Звернемо увагу на два важливі моменти:

1) для використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно

поставити на облік у податковому органі за місцем використання (п. 2.2 Порядку застосування РРО), однак звітність потрібно подавати лише до податкового органу за місцем реєстрації РРО (за місцем реєстрації платника);

2) у разі коли останній день такого терміну припадає на вихідний або святковий день, термін подання такої звітності

не переноситься на наступний за вихідним або святковим робочий день, як це передбачено п.п. 5.3.1 Закону № 2181 для податкових декларацій, оскільки звітність про використання РРО (РК) не є податковою декларацією. Докладніше про це ми поговоримо трохи пізніше, а тепер перейдемо до власне звітності.

 

Склад звітності щодо РРО (РК)

Склад звітності та порядок її надання встановлено

Порядком подання звітності. До складу такої звітності входять дві форми:

Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 (далі — Звіт);

Довідка про використані розрахункові книжки (далі — Довідка).

1. Звітність щодо РРО

. До складу звітності про використання РРО входить Звіт, а при поданні звітності за останній місяць календарного року разом із цим Звітом слід подати ще й періодичні звіти* за минулий календарний рік, надруковані на кожному РРО.

* Періодичний звіт — це звіт фіскальної пам’яті за будь-який період часу з початку експлуатації РРО. Він складається наприкінці останнього дня звітного року (31 грудня) за весь минулий рік.

Такі періодичні звіти мають подаватися щодо тих РРО, що

застосовувалися у відповідному періоді, а також стосовно РРО, технічні характеристики яких дозволяють друкувати періодичні звіти з нульовими сумами за період, коли РРО не використовувався. Якщо ви забули подати періодичні звіти щодо РРО разом зі Звітом за грудень, їх ще можна подати зі Звітом за січень наступного року — таку можливість передбачено п. 4 Порядку подання звітності.

До

Звіту включаються всі зареєстровані в податковому органі РРО незалежно від того, чи використовувалися вони у звітному місяці. Наприклад, обов’язковою умовою застосування резервного РРО є його реєстрація в органі податкової служби. Резервний РРО включається до Звіту щомісяця, навіть якщо він не використовувався у звітному періоді. При цьому в Звіті заповнюються графи 1 — 3, а у графах 4 — 7 проставляються прокреслення.

Якщо у звітному місяці використовувалися РК у період виходу з ладу (поломки) РРО або під час відключення електроенергії та при цьому було використано

повністю хоча б одну РК, то разом зі Звітом подається Довідка, в якій зазначаються такі (повністю використані) РК. При цьому суми розрахунків, здійснених з використанням РК, у Звіті окремим рядком не відображаються. Це пов’язане з тим, що такі суми після встановлення відремонтованого (резервного) РРО чи відновлення електропостачання проводяться через РРО (п. 4.9 Порядку застосування РРО) і будуть відображені у Звіті в рядку щодо РРО, який виходив з ладу, чи резервного РРО, тобто відображені у складі загальної виручки, проведеної через РРО. Слід звернути увагу, що в цьому випадку йдеться тільки про РК, використані на місці розрахунків, на яке зареєстровано РРО.

Якщо розрахунки здійснювалися тільки через РРО (і протягом звітного періоду жодну РК не використано повністю), то до податкового органу подається

лише Звіт.

Звертаємо увагу!

Якщо для проведення ремонту РРО необхідний доступ до його внутрішніх вузлів, то представник центру сервісного обслуговування вилучає стару довідку про опломбування РРО та видає нову. Нова довідка про опломбування подається до податкового органу за місцем реєстрації РРО не пізніше настання найближчого терміну подання Звіту (п. 3.6 Порядку застосування РРО). Наприклад, якщо РРО було опломбовано 3 квітня 2009 року, то довідку про опломбування слід подати не пізніше граничного терміну подання Звіту за березень, тобто не пізніше 15.04.2009 р.

2. Звітність щодо РК

. Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність**, де відповідно до законодавства можна не застосовувати РРО, але слід застосовувати книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) та РК, подають до податкового органу Звіт, в якому відображаються дані КОРО, і Довідку, в якій показуються дані щодо всіх повністю використаних РК. Якщо жодну РК до кінця місяця не використано повністю, то Довідка не подається.

** Такі види діяльності наведено в Переліку № 1336.

При поданні до податкового органу

Звіту і Довідки подавати КОРО чи РК не потрібно.

Якщо у суб’єкта підприємницької діяльності зареєстровано РРО та КОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора, об’єкт виїзної торгівлі), то дані про суми розрахунків за РРО та КОРО можна відобразити

в одному Звіті, але в різних рядках.

Таким чином, до складу звітності щодо РРО (РК) завжди входить

Звіт, а Довідка подається лише в тому випадку, якщо у звітному періоді була повністю використана (закінчилася) хоча б одна РК, зареєстрована на РРО чи на КОРО.

 

Особливості заповнення Звіту

Звіт

складається відповідно до Інструкції щодо заповнення звіту. Продемонструємо порядок його заповнення на умовному прикладі.

Приклад.

ТОВ «ААА» здійснює торговельну діяльність у двох стаціонарних торговельних точках із застосуванням РРО, а також виїзну торгівлю з використанням КОРО та РК. За звітний місяць (березень 2009 року) загальна сума проведених розрахунків склала 72000 грн. (у тому числі ПДВ — 12000 грн.), а саме:

за РРО DATECS MP-500T — 36000 грн. (у тому числі ПДВ — 6000 грн.);

за РРО ЕРА 212 — 24000 грн. (у тому числі ПДВ — 4000 грн.), виплати у зв’язку з поверненням товару склали 360 грн.;

за виїзною торгівлею з використанням РК та КОРО (фіскальний № 2031000999) виручка склала 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.).

У звітному періоді повністю використано: РК (зареєстровані на КОРО) за № 2031000999/5 (дата початку 15.01.2009 р., закінчення — 05.03.2009 р., у ній було зіпсовано та анульовано 3 квитанції) та РК за № 2031000999/6 (дата початку — 05.03.2009 р., закінчення — 28.03.2009 р., у ній було зіпсовано та анульовано 2 квитанції).

Крім того, підприємство має один зареєстрований резервний РРО ЕРА 202, що не використовувався у звітному місяці.

При заповненні

Звіту за березень 2009 року слід ураховувати такі нюанси (фрагмент заповненого Звіту показано на рис. 1, с. 34).

У рядку «Реквізити суб’єкта підприємницької діяльності»

зазначаються найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ підприємства. Ці дані беруть зі Свідоцтва про державну реєстрацію.

У графах 1 — 3

указуються такі дані: у графі 1 — порядковий номер запису в Звіті; у графі 2 — модифікація РРО, а в рядках, де зазначаються дані за КОРО, — напис «Книга обліку розрахункових операцій» чи абревіатура «КОРО»; у графі 3 проставляється фіскальний номер РРО чи КОРО.

До

Звіту включаються всі зареєстровані РРО та КОРО (крім КОРО, зареєстрованих на РРО) незалежно від того, чи використовувалися вони у звітному місяці. Дані щодо РРО та КОРО відображаються окремими рядками. У нашому випадку Звіт міститиме 4 записи. Крім постійно діючих РРО (DATECS MP-500T та ЕРА 212), до Звіту потрібно включити резервний РРО ЕРА 202 і окремим рядком зазначити дані КОРО, що використовувалася при виїзній торгівлі.

У графах 4 — 6

зазначаються суми розрахунків за звітний місяць. Зокрема, у графі 4 — загальна сума коштів, отримана від покупців за реалізовані товари (надані послуги), з урахуванням ПДВ; у графі 5 — частина суми розрахунків, зазначеної у графі 4, що обкладається ПДВ за ставкою 20 %; у графі 6 — сума ПДВ, обчислена виходячи із суми розрахунків, зазначеної у графі 5. Дані для заповнення цих рядків беруть із відповідних КОРО.

У графі 7

записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуг), видачі грошових коштів під заставу цінностей та в інших випадках. У зазначеному вище прикладі сума повернення за РРО ЕРА 212 склала 360 грн.

Зверніть увагу

: помилково введені через РРО суми не включаються до граф 4 — 7. За бажанням, до Звіту можна долучити пояснювальну записку про помилково введені суми (п. 4.8 Порядку застосування РРО).

У рядку «Разом за всіма РРО (розрахунковими книжками):»

зазначається загальна сума показників за відповідними графами. У нашому випадку загальна сума проведених розрахунків (у тому числі й за ставкою ПДВ 20 %) склала 72000 грн., сума ПДВ — 12000 грн., а сума повернення — 360 грн.

Разом зі

Звітом за березень 2009 року подається Довідка, оскільки в березні було повністю використано РК № 2031000999/5 та № 2031000999/6 (див. рис. 2 на с. 34).

 

Відповідальність за неподання звітності

Як ми вже згадували,

Звіт не є податковою декларацією в розумінні Закону № 2181. Податкова декларація — документ, на підставі якого здійснюються нарахування і сплата податку, збору (обов’язкового платежу) (п. 1.11 Закону № 2181). На підставі даних Звіту жодних нарахувань і сплати податку, збору (обов’язкового платежу) не відбувається.

Це означає, що штрафи, передбачені

ст. 17 Закону № 2181 за неподання чи несвоєчасне подання Звіту , до суб’єкта господарювання не може бути застосовано.

 

img 1

Рис. 1.

Фрагмент заповнення Звіту

 

img 2

Рис. 2

Фрагмент заповнення Довідки

 

У

Законі про РРО також не передбачено відповідальності за таке порушення, тому фінансові санкції за неподання (несвоєчасне подання) звітності щодо РРО до суб’єктів підприємницької діяльності не застосовуються.

Однак факт неподання такої звітності не залишиться безкарним, в усякому разі для посадових осіб підприємств (юридичних осіб). За таке порушення їх можуть притягти до адміністративної відповідальності за

ст. 1551 КУпАП. Нагадаємо, що згідно з цією статтею адміністративний штраф застосовується за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

У

Законі про РРО розділ II присвячено порядку проведення розрахунків. У п. 7 ст. 3 Закону про РРО (а він входить до розділу II) якраз і йдеться про обов’язок подавати до органів податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Це означає, що неподання або несвоєчасне подання Звіту в розумінні Закону про РРО є порушенням порядку проведення розрахунків. Хоча це звучить дещо дивно, але формально такий зв’язок можна обґрунтувати.

Слід зауважити, що подання

Довідки та періодичних звітів передбачено Порядком подання звітності, а нової довідки про опломбування РРО — Порядком застосування РРО, тому їх неподання в установлені терміни також може бути розцінено податківцями як порушення порядку проведення розрахунків.

Суб’єктами відповідальності за

ст. 1551 КУпАП є дві категорії порушників.

По-перше, особи, які здійснюють розрахункові операції. На них може бути накладено адмінштраф від

34 до 85 грн. (при повторному порушенні протягом року — від 68 до 170 грн.), на наш погляд, тільки за порушення, безпосередньо пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Оскільки згідно зі ст. 2 Закону про РРО до поняття «розрахункова операція» входять лише дії, пов’язані з отриманням та поверненням готівкових грошових коштів (інших платіжних інструментів), то за неподання звітності таку категорію порушників не може бути притягнено до адмінвідповідальності.

По-друге,

посадові особи підприємств*. На них може бути накладено адмінштраф від 85 до 170 грн. (при повторному порушенні протягом року — від 170 до 340 грн.), у тому числі й за неподання або несвоєчасне подання звітності щодо РРО.

* Зауважимо, що фізичні особи — підприємці не є посадовими особами (див. пункт 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 р. № 15).

Саме такий підхід у питанні відповідальності за неподання або несвоєчасне подання звітності застосовують податківці (див.

лист ДПАУ від 17.07.2003 р. № 11190/7/23-2117, консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2003, № 29, с. 41).

Отже, ми розглянули основні питання, пов’язані зі звітністю щодо РРО. Сподіваємося, що отримана інформація допоможе без особливих зусиль скласти і своєчасно подати таку, хоча і не податкову, але все-таки обов’язкову звітність.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі