ДОПОМОГА ПО БЕЗРОБІТТЮ НА СТАРИХ УМОВАХ,
або КСУ відновлює справедливість
Рішення Конституційного Суду України від 28.04.2009 р. № 9-рп/2009 у справі за конституційним поданням Президента України про відповідність Конституції України (конституційність) п.п. 13 п. 4 розділу I Закону України
«Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» (
справа про допомогу по безробіттю при звільненні за угодою сторін) № 1-19/2009
Спочатку нагадаємо, що
з 13.01.2009 р. — у результаті набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI — особам, які звільнилися за угодою сторін, допомога по безробіттю мала виплачуватися з 91-го календарного дня від дня реєстрації у службі зайнятості, а не з 8-го дня, як це було до внесення зазначених змін. Таким чином, у питанні порядку виплати допомоги по безробіттю звільнені за угодою сторін прирівнювалися до осіб, які розірвали трудовий договір за власним бажанням без наявності будь-яких поважних причин.Президент України цілком обґрунтовано вирішив, що в результаті внесення таких змін до
Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III законодавчий орган істотно звузив зміст прав громадян на випадок безробіття, позбавивши їх можливості отримання допомоги в перші три місяці після розірвання трудового договору. Цим було порушено вимоги ст. 22 Конституції України, яка забороняє звуження прав і свобод громадян під час прийняття будь-якого нового закону.Слід зауважити, що висновок про неконституційність обговорюваних змін був не таким очевидним. Справа в тому, що
Конституція України гарантує соціальний захист на випадок безробіття, яке настало з не залежних від людини обставин. Тому, по суті, у КСУ залишався простір для висновку про те, що звільнення за угодою сторін не може вважатися обставиною, яка викликає для особи безробіття з не залежних від її волі причин.Однак КСУ в цьому спорі зайняв позицію, що захищає інтереси громадян, і визнав, що зміна умов виплати допомоги по безробіттю особам, які звільнилися за угодою сторін, у бік явного погіршення (у результаті вони втратили право на отримання допомоги по безробіттю протягом перших 90 днів), суперечить Конституції України.
Основне питання, що залишилося відкритим, — в якому порядку має виплачуватися допомога по безробіттю особам, звільненим у період після 13.01.2009 р. і до 28.04.2009 р. (дня прийняття рішення про неконституційність відповідних положень). Сам КСУ спеціального порядку виконання рішення, що коментується, не передбачив, обмежившись загальною вказівкою на те, що норми законодавства, визнані такими, що суперечать Конституції, втрачають чинність від дня винесення цього рішення. Відповідно до 28.04.2009 р. зміни умов виплати допомоги по безробіттю були чинними і цілком законно застосовувалися до всіх фактів звільнення, що виникли в період до втрати ними чинності. І, найімовірніше, саме такої позиції дотримуватимуться представники державних структур. Однак, на нашу думку, у тих людей, яким не пощастило розірвати трудовий договір до винесення Конституційним Судом рішення, що коментується, є шанси відстояти своє право на допомогу по безробіттю на умовах, що діяли до 13.01.2009 р., у суді. Свій позов можна обґрунтувати посиланням на пряму дію Конституції та надалі використовувати ті ж аргументи, що і КСУ.
