Теми статей
Обрати теми

Довідка про середню зарплату: порядок заповнення

Стаття

ДОВІДКА ПРО СЕРЕДНЮ ЗАРПЛАТУ:

порядок заповнення

 

Роботодавець на прохання звільненого працівника має видати йому довідку про середню зарплату. Працівнику така довідка знадобиться для пред’явлення до центру зайнятості з метою призначення допомоги по безробіттю.

У сьогоднішній статті розглянемо порядок заповнення довідки про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття.

Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 1533 —

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.

Порядок № 307

— Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Мінпраці від 20.11.2000 р. № 307.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Порядок № 60/62

— Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений спільним наказом Мінпраці та ДПАУ від 13.02.2009 р. № 60/62, і постановою правління ПФУ від 13.02.2009 р. № 7-1.

 

Основні правила видачі довідки

Для призначення допомоги по безробіттю безробітний має пред’явити (

п. 6.2 Порядку № 307):

— особисту заяву;

довідку (довідки) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (кількома місцями) роботи (служби);

— трудову книжку;

— військовий квиток;

копію цивільно-правового договору (далі — ЦП-договір);

— свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (за наявності);

— паспорт чи інший документ, що посвідчує особу.

Усі названі документи у безробітного є, за винятком довідки про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем роботи. Таку довідку колишньому працівнику

на його вимогу зобов’язаний видати роботодавець (п. 22 Порядку № 1266). Залежно від характеру роботи, яку раніше виконував безробітний, у Порядку № 1266 передбачено три форми довідки (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Форми довідок, які видають роботодавці звільненим працівникам

В яких випадках видають

Найменування форми, номер додатка в Порядку № 1266

Для працівників, які працювали на підприємствах із сезонним характером виробництва

Довідка про середню заробітну плату (дохід) (для осіб, які вивільняються з роботи у зв’язку з достроковим зняттям Чорнобильської атомної станції з експлуатації, для визначення частини допомоги по безробіттю понад розміри та тривалість виплати на випадок безробіття, та осіб, які працювали на підприємствах із сезонним характером виробництва, — для розрахунку виплат на випадок безробіття), додаток 4

Для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та в інших випадках, зазначених у п. 11 Порядку № 1266

Довідка про середньоденне грошове забезпечення військовослужбовця або інших осіб, зазначених у пункті 11 Порядку* (для розрахунку виплат на випадок безробіття), додаток 5

Загальний випадок (для всіх інших працівників)

Довідка про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття), додаток 3

* Порядку № 1266.

 

У сьогоднішній статті докладно розглянемо особливості заповнення

Довідки про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття) за формою додатка 3 до Порядку № 1266 (далі — Довідка).

Від правильності заповнення цієї

Довідки залежить розмір допомоги, яку в центрі зайнятості виплачуватимуть звільненому працівнику, зареєстрованому як безробітний. Ураховуючи це, до її заповнення необхідно поставитися відповідально, тим більше, що зазначені в Довідці дані центр зайнятості може перевіряти, і за перекручення таких відомостей передбачено відповідальність (докладніше див. с. 39).

Якщо підприємство, на якому працювала застрахована особа,

ліквідовано, для призначення допомоги згідно з абзацом другим п. 24 Порядку № 1266 працівник має звернутися до місцевого органу з питань праці та соціального захисту населення*. Саме ця установа видає йому довідку про середню тарифну ставку (посадовий оклад) за відповідною чи аналогічною професією (посадою).

* За відсутності в цьому органі таких відомостей — до центрального органу виконавчої влади, що координує діяльність галузі, до якої належало ліквідоване підприємство.

Якщо працівник

працював на декількох підприємствах, то за Довідкою він може звернутися до всіх своїх колишніх роботодавців (п. 6.2 Порядку № 307)).

 

Нюанси заповнення Довідки

Роботодавець заповнює

Довідку на підставі платіжних відомостей та інших розрахункових документів про нараховану заробітну плату (п. 22 Порядку № 1266).

У

Довідці роботодавець зазначає прізвище, ім’я, по батькові колишнього працівника, назву підприємства, ідентифікаційний номер працівника та номер його страхового свідоцтва (за наявності). У лівому верхньому куті потрібно проставити кутовий штамп підприємства та вихідні реквізити (дату і номер).

Потім у табличній частині потрібно вказати всі дані, необхідні для розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, та суму сплачених застрахованою особою страхових внесків. Після таблиці роботодавець зазначає суму розрахованої відповідно до

Порядку № 1266 середньої заробітної плати.

 

Таблиця 2.

Особливості заповнення окремих реквізитів Довідки

Реквізит

Особливості заповнення

1

2

«ММісяці розрахункового періоду (зазначити рік, в якому визначений розрахунковий період)»

У цій графі перелічують місяці розрахункового періоду із зазначенням року.

Розрахунковим періодом, за який розраховують середню зарплату (дохід) для застрахованих осіб (уключаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), є останні 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому припинено дію трудового договору (п. 4 Порядку № 1266).

Для осіб, котрі працювали на підприємствах, робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва відповідно до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278, до розрахункового періоду включають 12 календарних місяців підряд (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому припинено дію трудового договору

«Місяці розрахункового періоду (за винятком місяців, в яких застрахована особа не працювала (з першого до першого числа) з поважних причин* (зазначити назву місяців, що залишилися в розрахунковому періоді, та причини для виключення), місяців»

Зазначають місяці, що включаються до розрахункового періоду (без зазначення року).

Слід пам’ятати: до розрахункового періоду не включають (не вказують у цій графі) місяці, в яких працівник з 1-го до 1-го числа не працював з поважних причин. Поважними причинами є:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка по вагітності та пологах;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6 років — згідно з медичним висновком). Якщо місяць не включають до розрахункового періоду, то в цій графі зазначають причину його виключення (поважну причину).

Якщо з поважних причин особа не працювала не цілий місяць (з 1-го до 1-го числа), а лише частину місяця, то такий місяць включається до цієї графи.

Приклад 1. Працівник хворів з 26 лютого по 8 квітня 2009 року. Його звільнено 14 травня 2009 року. У цьому випадку розрахунковим періодом для нього буде період листопад 2008 — квітень 2009 (ці місяці перелічують у першій графі), а до розрахункового періоду в другій графі потрібно включити всі місяці, за винятком березня 2009 року, оскільки в цьому місяці працівник був відсутній з поважної причини цілий місяць з 1-го до 1-го числа. При цьому в другій графі слід зазначити поважну причину, з якої такий місяць не потрапить до розрахункового періоду, — «тимчасова непрацездатність» (див. приклад заповнення Довідки на с.41).

Для осіб, зазначених у п. 11 Порядку № 1266 (зокрема військовослужбовців), місяці тимчасової непрацездатності та відпустки по вагітності та пологах не виключають з розрахункового періоду

«Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин*)» (КДрп)

Зазначають календарні дні, що припадають на місяці, які включаються до розрахункового періоду (зазначені в другій графі табличної частини Довідки).

Не враховуються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин*.

Приклад 2. Узявши за основу умову прикладу 1 (див. попередній рядок), у цій графі Довідки в листопаді та грудні 2008 року, а також у січні 2009 року проставляємо календарні дні за кожен місяць (відповідно 30, 31 і 31). При цьому напроти лютого 2009 року

 

проставляємо 25 календ. днів, напроти березня — прокреслення (цей місяць виключено з розрахункового періоду внаслідок хвороби), напроти квітня — 22 календ. дні (див. с. 41). Для осіб, зазначених у п. 11 Порядку № 1266, дні тимчасової непрацездатності та відпустки по вагітності та пологах з розрахункового періоду не виключають

«Нарахована заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески за розрахунковий період, гривень»

Указують нараховану зарплату, з якої сплачувалися страхові внески, у місяцях, що включаються до розрахункового періоду (потрапили до другої графи табличної частини Довідки). Об’єктом для нарахування та утримання внесків до ФБ є виплати, що включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 та обкладаються податком з доходів фізичних осіб**. Виплати, що не включаються до фонду оплати праці та з яких не утримують внески до ФБ*** (п. 3 Інструкції № 5), не беруть участі в розрахунку середньої заробітної плати (наприклад, допомога по тимчасовій непрацездатності, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, допомога по вагітності та пологах) та в цій графі не наводяться.

До цієї графи нарахована працівнику зарплата потрапить у сумі, що не перевищує максимальну величину, з якої сплачуються страхові внески до соцфондів (у 2009 році — 10035 грн.). При видачі Довідки особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦП-договорами, у цій графі вказують суму нарахованої винагороди в межах 10035 грн. (для 2009 року). Докладніше див. пояснення після цієї таблиці

«Заробітна плата, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати, гривень» (ЗПрп)

Дані до цієї графи заносять із попередньої, але з урахуванням таких нюансів:

1) у зв’язку з тим, що допомогу по безробіттю виплачують виходячи з календарних днів, виплати за невідпрацьований час беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати (наприклад, відпускні, компенсація за невикористану відпустку, оплата простою тощо);

2) якщо працівник частину місяця в розрахунковому періоді не працював з поважних причин*, то для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, не передбачені законодавчими актами або здійснювані понад норми, установлені зазначеними актами, у такому місяці враховують пропорційно відпрацьованому часу (п. 9 Порядку № 1266). Якщо такі виплати було нараховано в місяці перебування працівника у відпустці, то до розрахунку середньої зарплати її включають повністю, оскільки відпустку не названо серед поважних причин* у п. 9 Порядку № 1266 (див. приклад на с. 40). Таким чином, дані попередньої та цієї графи можуть відрізнятися

«Страхові внески, сплачені застрахованою особою до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, гривень»

Відображають внески до ФБ, утримані з нарахованої працівнику зарплати, зазначеної у графі «Нарахована заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески за розрахунковий період, гривень»

«Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід)»

(СЗПд(г))

Розраховують згідно з п. 14 Порядку № 1266 за формулою:

(СЗПд(г)) =

ЗПрп


КДрп,
,

де ЗП рп — нарахована за розрахунковий період заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески (підсумковий показник графи «Заробітна плата, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати, гривень» з Довідки);

КДрп — кількість календарних днів за розрахунковий період (підсумковий показник графи «Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин*)» з /font>Довідки))

Середньоденная заробітна плата (дохід) у разі, коли працівник не працював з поважних причин (СЗПд)

Якщо в розрахунковому періоді працівник не працював з поважних причин*, то середньоденну зарплату розраховують за формулою:

СЗПд =
ТС (ПО)

30 (44)
,

де ТС (ПО) — місячна тарифна ставка (посадовий оклад), установлена на момент звільнення, або її частина, що відповідає графіку роботи працівника (при неповному робочому часі);

30,44 — середньомісячна кількість днів.

У разі розрахунку цього показника в табличній частині Довідки буде заповнено тільки першу графу «Місяці розрахункового періоду (зазначити рік, в якому визначений розрахунковий період)»

* Перелік поважних причин наведено при описі реквізиту «Місяці розрахункового періоду (за винятком місяців, в яких застрахована особа не працювала (з першого до першого числа) з поважних причин* (зазначити назву місяців, що залишилися в розрахунковому періоді, та причини для виключення), місяців» на с. 37.

** Докладніше перелік виплат, на які нараховують внески до ФБ, див. у вкладиші «Виплати працівникам: нарахування та утримання, участь у розрахунку середньої зарплати для соцвиплат і відпускних» // «БТ», 2009, № 18, с. 21.

*** Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

 

Зверніть увагу: з 13 січня 2009 року застрахованими особами є також

особи, які виконують роботи (надають послуги) за ЦП-договорами. Як і інші застраховані особи, особи, які працювали за ЦП-договорами, при виконанні умов, передбачених Порядком № 307, можуть претендувати на отримання допомоги по безробіттю. Для призначення допомоги такі особи, крім інших документів, повинні надати до центру зайнятості копію ЦП-договору і Довідку, в якій відображено виплати за ЦП-договором і сплачені з таких сум внески до ФБ.

Механізм видачі такої

Довідки в Порядку № 1266 не прописано. До того ж на сьогодні Порядок № 1266 так і не змінено під оновлене «безробітне» законодавство. Так, у Порядку № 1266 такі особи досі є добровільно застрахованими.

Однак в усних консультаціях працівники центру зайнятості роз’яснюють, що

страхувальники мають видати на вимогу особи, яка виконувала роботи (надавала послуги) для них за ЦП-договорами Довідку. Якщо така особа є працівником підприємства, страхувальник має видати йому дві Довідки: в одній зазначають нараховану зарплату і розраховану виходячи з неї середню зарплату за роботу в межах трудового договору, а в іншій — суму винагороди за ЦП-договором і розрахований виходячи з нього середній заробіток.

 

Відповідальність за перекручення даних у Довідці

Дані про заробіток (дохід), зазначений у

Довідці, є підставою для нарахування допомоги по безробіттю звільненим працівникам. Тому центр зайнятості згідно з п. 26 Порядку № 1266 і частиною 3 ст. 35 Закону № 1533 наділено правом перевіряти обґрунтування видачі таких Довідок роботодавцями і достовірність зазначених у них відомостей. Це відбувається шляхом звіряння даних, зазначених у Довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату у роботодавців або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПАУ.

Для проведення центрами зайнятості перевірки

достовірності даних, що є підставою для надання особі статусу безробітного і виплати йому матеріального забезпечення, зазначених у документах, поданих особою до державної служби зайнятості при її реєстрації та протягом періоду обліку як безробітної, з 23 березня 2009 року запрацював Порядок № 60/62*. Такі розслідування можуть проводитися практично щодо всіх колишніх працівників роботодавця, які реєструються безробітними і претендують на отримання матеріального забезпечення з ФБ.

* Див. ком. «Підстави для виплати допомог безробітним перевіряє центр зайнятості — розроблено спеціальний Порядок» // «БТ», 2009, № 14, с. 6.

І якщо при перевірці буде виявлено

недостовірність даних про доходи, на підставі яких призначено допомогу, з вини роботодавця, то згідно з п. 6 Порядку № 60/62 центри зайнятості провадять перерахунок страхових виплат від дня їх призначення. При цьому:

1) суми незаконно виплачених

коштів повертаються роботодавцем (якщо роботодавець завищив дані про дохід працівника) протягом 15 календарних днів після отримання повідомлення від центру зайнятості;

2) виплату коштів, недоотриманих

особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюють за рахунок коштів ФБ (якщо роботодавець занизив дані про дохід працівника).

Якщо роботодавець не повертає кошти або порушено строк їх повернення, центр зайнятості може здійснити це в судовому порядку (

п. 8 Порядку № 60/62).

Крім того, за потреби для звіряння даних

Довідки центр зайнятості може надіслати запит-підтвердження роботодавцю. Його встановленої форми не існує, тому на практиці її надсилають у довільній формі. Відповідь на такий запит — обов’язок роботодавця (абзац третій п. 3 частини 2 ст. 35 Закону № 1533). У листі Мінпраці від 02.10.2008 р. № ДЦ-06-6049/0/6-08* роз’яснив, що роботодавець у кожному конкретному випадку зобов’язаний відповідати на всі запитання, поставлені в запиті.

* Див. ком. «Як відповісти на запит центру зайнятості про підтвердження даних у виданій довідці про середню зарплату звільненого працівника» // «БТ», 2008, № 45, с. 10.

Приклад

Працівник відпрацював у роботодавця два роки. 14 травня 2009 року він звільнився. Для призначення допомоги по безробіттю колишній працівник звернувся на підприємство за Довідкою.

Розрахунковим періодом для розрахунку середньої зарплати є останні 6 місяців перед місяцем звільнення: листопад 2008 — квітень 2009 року.

Дані про нарахований заробіток за розрахунковий період наведено в табл. 3, а заповнену на підставі цих даних

Довідку — на с. 41.

 

Таблиця 3.

Дані про нарахований заробіток за листопад 2008 року — квітень 2009 року

Місяці розрахункового періоду

Нарахований працівнику дохід, грн.

Сума утриманих страхових внесків, грн.

зарплата

премія разового характеру

відпускні

лікарняні

разом

Листопад 2008 року

4000,00

 —

 —

 —

4000,00

20,00

Грудень 2008 року

4000,00

 —

 —

 —

4000,00

20,00

Січень 2009 року

2000,00

1500,00

1850,00

5350,00

30,50

Лютий 2009 року

3400,00

 —

 —

380,00

(2 р. д.*, 3 к. д.)

3780,00

20,40

Березень 2009 року

 —

 —

 —

3990,00

(21 р. д., 31 к. д.)

3990,00

Квітень 2009 року

2857,00

(15 р. д.)

500,00

1140,00

(6 р. д., 8 к. д.)

4497,00

20,14

Разом

16257,00

2000,00

1850,00

5510,00

25617,00

111,04

* Р. д. — робочі дні., к. д. — календарні дні.

Пояснення:

1. Відпускні включаються в повному обсязі до розрахунку середньої зарплати.

2. Премія разового характеру в січні 2009 року включається до розрахунку середньої зарплати в повному обсязі. У квітні 2009 року така премія при розрахунку середнього заробітку враховується частково — пропорційно відпрацьованим робочим дням: 500 : 21 роб. дн.

х 15 роб. дн. = 357,14 (грн.).

3. Календарні дні хвороби (поважна причина) виключаються з календарних днів розрахункового періоду. Лікарняні не враховуються при розрахунку середнього заробітку.

4. Березень 2009 року: оскільки працівник не працював з поважної причини (тимчасова непрацездатність) цілий місяць (з 1 до 1 числа), то цей місяць виключають із розрахункового періоду, а суму нарахованих лікарняних не враховують при розрахунку середнього заробітку.

 

 

img 1

Теги зарплата
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі