Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Комунальний податок: нюанси заповнення та подання Розрахунку

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Листопад, 2009/№ 44
Друк
Стаття

КОМУНАЛЬНИЙ ПОДАТОК:

нюанси заповнення та подання Розрахунку

 

Суть комунального податку викладено всього в одному абзаці Декрету про місцеві податки. Така стислість викликає багато запитань, хоча їх не набагато більше, ніж за іншими податками, яким присвячено окремі закони.

Сьогодні ми нагадаємо порядок заповнення Податкового розрахунку комунального податку та розглянемо запитання, що накопичилися.

Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Указ № 746

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Декрет про місцеві податки

— Декрет КМУ «Про місцеві податки та збори» від 20.05.93 р. № 56-93.

Наказ № 625

— наказ ДПАУ «Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку» від 24.12.2003 р. № 625.

Порядок № 80

— Порядок обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затверджений наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80 (у редакції від 17.11.98 р. № 552).

Інструкція № 286

— Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.

Наказ № 223

— наказ Держкомстату «Про затвердження форм державних статистичних спостережень з праці» від 17.07.2007 р. № 223.

 

Платники

Згідно зі

ст. 15 Декрету про місцеві податки комунальний податок стягується з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Тобто платниками комунального податку є практично всі юридичні особи , за незначним винятком.

Не є платниками комунального податку:

— бюджетні установи, організації;

— сільськогосподарські підприємства, у тому числі платники фіксованого сільськогосподарського податку;

— підприємства-єдиноподатники (на підставі

ст. 6 Указу № 746);

— фізичні особи — підприємці.

Комунальний податок належить до місцевих податків, порядок його сплати згідно зі

ст. 18 Декрету про місцеві податки встановлюється органами місцевого самоврядування. Тому в кожному конкретному випадку при вирішенні питання, є юридична особа платником комунального податку чи ні, необхідно виходити з вимог положення, що діє на цій території, оскільки нерідко місцеві органи влади дещо змінюють (конкретизують) коло платників місцевих податків та зборів, передбачений Декретом про місцеві податки.

Так, для збільшення прибуткової частини своїх бюджетів органи місцевого самоврядування в положеннях про комунальний податок, як правило, передбачають,

що відокремлені підрозділи юридичних осіб (філії), розташовані на їх території, є платниками комунального податку.

Таку позицію місцевих органів підтримують і податківці. На їх думку, комунальний податок за працівників відокремленого структурного підрозділу, що не становить окремий баланс та не має поточного рахунка в банку, до місцевого бюджету територіальної громади за місцем його розташування

має сплачувати головне підприємство — юридична особа (див. лист ДПАУ від 13.10.2006 р. № 19126/7/15-0617).

Отже, якщо місцеве положення про комунальний податок (за місцем розташування відокремленого безбалансового підрозділу) передбачає сплату комунального податку філіями, то головне підприємство має реєструватися (стати на облік) в органі державної податкової служби за місцем перебування такого підрозділу як платник окремих видів податків (комунального податку) у порядку, передбаченому

п. 7.11 Порядку № 80. До такого податкового органу необхідно подавати податковий розрахунок комунального податку, складений з урахуванням середньооблікової кількості штатних працівників такого підрозділу, і сплачувати комунальний податок до відповідного місцевого бюджету.

Хоча в

п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо повноти охоплення обліком платників окремих видів податків, затверджених наказом ДПАУ від 19.12.2008 р. № 784* податківці допускають реєстрацію і філій як платників окремих податків (місцевих податків) за місцем їх розташування.

* Див. ком. «Облік платників окремих видів податків — з’явилися Методрекомендації» // «БТ», 2009, № 4, с. 6.

 

Об’єкт обкладення та ставка комунального податку

Якщо про платників комунального податку можна говорити досить конкретно, то об’єкт оподаткування і ставку податку в

Декреті про місцеві податки викладено дещо хитромудро.

У

ст. 15 Декрету про місцеві податки об’єкт оподаткування не зазначено. У ній встановлюється тільки граничний розмір комунального податку: не більше 10 % річного фонду оплати праці, розрахованого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Хоча в цій нормі згадується річний фонд оплати праці, реальний фонд оплати праці підприємства жодним чином не впливає на розмір комунального податку. Для визначення граничної суми податку застосовується реальна величина чисельності працівників та умовна сума — розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.) і ставка податку у відсотках.

Таким чином,

об’єктом оподаткування, по суті, є єдиний показник, що впливає на суму комунального податку, — чисельність працівників.

Гранична ставка комунального

податку становить 10 % від умовного фонду оплати праці (чисельності працівників, помножена на 17 грн.). Як правило, саме таку граничну ставку встановлюють місцеві ради.

Якщо дещо спростити такий хитромудрий порядок розрахунку комунального податку, то отримаємо:

граничний розмір комунального податку становить 1,7 грн. за одного працівника на місяць.

 

Звітність

Розрахунок комунального податку.

Форму Податкового розрахунку комунального податку (далі — Розрахунок) затверджено наказом № 625. Такий Розрахунок мають подавати всі платники комунального податку, зазначені у відповідному положенні органів місцевого самоврядування, у тому числі й ті юридичні особи, яким місцевим рішенням надано пільгу у вигляді звільнення від сплати комунального податку (вони не сплачують податок, але є платниками зі 100 % пільгою).

Також повинні подавати

Розрахунок юридичні особи, в яких тимчасово відсутній об’єкт оподаткування — немає штатних працівників (див. лист ДПАУ від 03.10.2007 р. № 4820/А/15-0214 //«БТ», 2007, № 43, с. 4).

Зазначені категорії осіб подають

Розрахунок з прокресленнями.

Нараховувати й сплачувати комунальний податок підприємство, не звільнене від його сплати, повинно починаючи з податкового періоду, в якому прийнято на роботу першого штатного працівника.

Строки подання Розрахунку та сплати податку

. Базовим податковим (звітним) періодом за комунальним податком вважається період, установлений органом місцевого самоврядування (див. лист ДПАУ від 29.11.2001 р. № 16211/7/10-1118/2503).

Якщо базовий податковий період за комунальним податком органами місцевого самоврядування

не встановлено, необхідно керуватися положеннями п.п. 4.1.6 Закону № 2181, що передбачає: якщо законом не встановлено базовий податковий період, то податкова декларація подається і податкове зобов’язання сплачується у строки, передбачені для місячного базового податкового періоду.

Розрахунок

надають у строки, установлені п.п. 4.1.4 Закону № 2181. Для місячного податкового періоду — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду; для квартального — протягом 40 календарних днів.

Податок сплачується у строки, установлені

п.п. 5.3.1 Закону № 2181, — протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного звітному періоду граничного строку надання розрахунку. Водночас, у деяких місцевих положеннях при квартальному обліковому періоді передбачено щомісячну сплату авансових внесків.

Кількісний склад працівників

. Приміткою «*» до форми Розрахунку встановлено, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників (СКШР), визначеному відповідно до Інструкції № 286.

При цьому якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку визначено базовий податковий (звітний) період — календарний місяць, то в рядку 01 зазначається показник СКШП за такий місяць, якщо календарний квартал — сума (у загальному випадку — трьох) показників середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць звітного кварталу. Наприклад, якщо в липні, серпні та вересні СКШП на підприємстві становило 5 осіб (щомісячно), то в рядку 01 Розрахунку за III квартал необхідно зазначити суму таких показників — 15 (5 + 5 + 5).

Розрахунок

комунального податку подається за кожен податковий період окремо (не наростаючим підсумком).

 

Розрахунок чисельності працівників

Згідно з

розділом 3 Інструкції № 286 СКШП розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників.

Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників.

Порядок обліку основних категорій працівників у розрахунку показника СКШП наведено в таблиці нижче.

 

Облік різних категорій працівників при розрахунку показника СКШП

Категорії працівників

Ураховуються (+) / не враховуються (-) (п. Інструкції № 286)

1

2

1. Штатні працівники (основне місце роботи)

+

2. Особи, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень

+ *

(п.п. 2.4.3)

*Ураховуються за кожен календарний день як цілі одиниці.

3. Працівники, за якими ведеться підсумований облік робочого часу

+

4. Працівники, які не вийшли на роботу з причини:

хвороби (до повернення на роботу або встановлення інвалідності)

+

— тарифної відпустки

+

— навчальної відпустки

+

відпустки без збереження заробітної плати

+

— тимчасового переведення на роботу на інше підприємство

+

відпустки у зв’язку вагітністю та пологами

- *

(п.п. 3.2.2)

* Ці працівники не враховуються при розрахунку СКШП, але враховуються при розрахунку кількості штатних працівників.

відпустки для догляду за дитиною до 3-х років

- *

(п.п. 3.2.2)

* Ці працівники не враховуються при розрахунку СКШП, але враховуються при розрахунку кількості штатних працівників.

прогулів

+

(п.п. 2.5.13)

5. Надомники (особи, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома особистою працею)

+ *

(п.п. 2.4.5)

*Ураховуються за кожен робочий день як цілі одиниці.

6. Внутрішні сумісники

- *

(п.п. 2.6.1)

*Такий працівник враховується як одна фізична особа за основним місцем роботи.

7. Переведені з інших підприємств відповідно до договорів між суб’єктами господарювання

-(пп. 2.6.3, 2.5.3)

8. Студенти (які навчаються, аспіранти), які уклали трудові договори з підприємством

+

9. Учні, слухачі, які проходять виробничу практику згідно з договорами про надання робочих місць для цих цілей

-

(п.п. 2.6.4)

10. Особи, направлені на навчання в навчальних закладах з відривом від виробництва, якщо вони отримують від підприємств тільки стипендію

-

(п.п. 2.6.5)

11. Іноземні громадяни, які оформлені відповідно до чинного законодавства та отримують заробітну плату

+

12. Зовнішні сумісники

-

(п.п. 2.6.1)

13. Особи, які працюють за договорами цивільно-правового характеру (зокрема, договорами підряду)

-(п.п. 2.6.2)

14. Приватні підприємці, які надають послуги за цивільно-правовими договорами

-

(п.п. 2.6.2)

 

СКШП за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого — по 28 або 29), уключаючи вихідні, святкові та неробочі дні (за останнім робочим днем), і ділення отриманої суми на число календарних днів звітного місяця.

Формою

Розрахунку передбачено, що в рядку 01 «Кількісний склад працівників за базовий податковий (звітний) період» дані зазначаються в цілих одиницях. Пунктом 1.9 Інструкції № 286 також передбачено, що показники кількості працівників у формах державних статистичних спостережень відображаються в цілих одиницях.

Для округлення цих даних згідно з

п. 3 додатка до Інструкції № 286 застосовують так зване правило парної цифри. На відміну від арифметичного правила округлення, якщо остання значуща цифра 5, найближча ліворуч від неї цифра:

— збільшується на одиницю, якщо вона непарна;

— залишається без змін, якщо вона парна.

Слід звернути увагу на один момент, упущений в

Інструкції № 286. Якщо остання цифра до коми (ліворуч) «0», то застосовують правило округлення як для парної цифри. Наприклад:

 

2,4 2

3,4 3

0,4 0

2,6 3

3,6 4

0,6 1

2,5 2

3,5 4

0,5 0

 

Заповнення Розрахунку

У табличній частині форми

Розрахунку перші п’ять рядків (01 — 05) призначено для розрахунку суми податку за звітний період, а рядки 06 — 10 призначено для виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах.

Для виправлення помилки необхідно або подати окремо

Розрахунок за період, в якому було допущено помилку, з позначкою в полі «Уточнюючий розрахунок», або відобразити результати виправлення помилки в рядках 06 — 10 Розрахунку за поточний звітний період.

Слід звернути увагу на те, що у випадку виправлення помилки в поточному

Розрахунку до нього необхідно додати (як додаток) форму Розрахунку за період, в якому було допущено помилку, з позначкою в полі «Уточнюючий розрахунок». Таких уточнюючих розрахунків може бути декілька (заповнюються окремо на кожен податковий період, в якому було допущено помилку).

Тобто для виправлення помилки уточнюючий

Розрахунок необхідно подавати в будь-якому разі: або окремо, або разом з Розрахунком за поточний звітний період.

У формі

Розрахунку графу «Усього» розбито на 11 комірок. У кожній комірці зазначається одна порядкова цифра (десятки, сотні, тисячі тощо) нарахованої суми. У третій комірці справа проставлено крапки (крім рядка 01, де зазначається чисельність), що відділяють гривні від копійок або цілі від сотих (у частині ставки податку).

Приклад.

Органом місцевого самоврядування встановлено квартальний базовий податковий період за комунальним податком, ставка податку — 10 %.

На підприємстві СКШП становить:

— за липень 2009 року — 12 осіб;

— за серпень 2009 року — 13 осіб;

— за вересень 2009 року — 15 осіб.

Крім того, самостійно виявлено помилку у визначенні СКШП за січень — березень 2009 року (у рядку 01 слід було зазначити 56 осіб, а фактично зазначено 50 осіб). У результаті такої помилки суму комунального податку за I квартал занижено на 10,20 грн. (сума нарахованого податку за I квартал 2009 року становить 85 грн.).

СКШП за три місяці третього кварталу становить: 12 + 13 + 15 = 40 (осіб).

Виявлену помилку підприємство виправляє в

Розрахунку за поточний звітний період (уточнюючий Розрахунок подається як додаток до Розрахунку за III квартал 2009 року).

Фрагмент

Розрахунку за III квартал 2009 року наведено на рис 1. (с. 20).

 

img 1

Рис. 1.

Фрагмент Податкового розрахунку комунального податку за III квартал 2009 року

 

Щодо заповнення уточнюючого

Розрахунку, у полі 1 напроти напису «Уточнюючий розрахунок» необхідно поставити відмітку «Х». У полі 2 зазначити дані періоду, що уточнюється, — «01.2009». У рядку 01 необхідно зазначити фактичну чисельність за I квартал (з урахуванням виявленої помилки) — 56 осіб, у результаті проведеного розрахунку в рядку 05 буде зазначено фактичну суму зобов’язань за I квартал — 95,2 грн. У рядку 06 необхідно зазначити суму раніше задекларованих зобов’язань за I квартал 2009 р. — 85 грн., у рядку 07 зазначити суму недоплати 10,2 грн., а в рядку 09 — суму нарахованого самоштрафу 0,51 грн. (10,2 грн. х 5 %).

Крім того, у рядку «Зміст помилки (помилок)» необхідно зазначити зміст помилки, наприклад «неправильно визначено базу оподаткування».

Фрагмент уточнюючого Розрахунку наведений на рис. 2 (с. 20).

 

img 2

Рис. 2.

Фрагмент уточнюючого Податкового розрахунку комунального податку за I квартал 2009 року

 

Нагадаємо: згідно з

п. 17.2 Закону № 2181 до моменту подання уточнюючого Розрахунку (навіть якщо він подається разом з черговим звітом) необхідно сплатити до бюджету суму недоплати (10,2 грн.)й самостійно нарахованого штрафу (0,51 грн.).

А тепер розглянемо деякі запитання наших читачів.

Перший податковий період за комунальним податком

Новозареєстроване підприємство стало на облік в податкових органах 10.09.2009 р., і цього самого дня прийнято на роботу 3 працівників. Чи необхідно подавати Податковий розрахунок комунального податку за III квартал 2009 року?

 

Спеціальних положень, що дозволяють платнику, зареєстрованому в середині звітного періоду, приєднувати частину неповного податкового періоду до першого повного податкового періоду та подавати за ним один звіт, як це передбачено за податком на прибуток та ПДВ, у

Декреті про місцеві податки немає.

Безумовно, органи місцевого самоврядування можуть такі норми внести до свого Положення про комунальний податок (інформацію про це можна отримати в податковому органі). Якщо ж таких норм немає, то підприємству доведеться подавати

Розрахунок за той податковий період, в якому його зареєстровано. Якщо в підприємства немає штатних працівників, Розрахунок усе одно необхідно подати (з прокресленнями).

У цьому випадку в підприємства навіть виникне об’єкт оподаткування. Причому СКШП слід розрахувати тільки за один місяць кварталу — вересень.

Оскільки на підприємстві штатні працівники з’явилися тільки в середині місяця, то СКШП розраховується діленням суми кількості штатних працівників за кожен день місяця (з дня їх прийняття на роботу) на кількість календарних днів у місяці. Таким чином, у підприємства 21 день (з 10 по 30 вересня) чисельність штатних працівників становила 3 особи. СКШП за вересень становитиме:

(21 х 3): 30 = 2,1

2 (ос.).

 

Комунальний податок для збиткового автопідприємства

Автопідприємство, що здійснює перевезення пасажирів, є збитковим та отримує з місцевого бюджету дотацію. Чи може таке підприємство не сплачувати комунальний податок як планово-дотаційне?

 

Згідно зі

ст. 15 Декрету про місцеві податки планово-дотаційні підприємства не є платниками комунального податку. На жаль, розшифровки поняття «планово-дотаційні підприємства» у чинному законодавстві немає.

Якщо широко трактувати поняття «

планово-дотаційне підприємство», можна передбачити, що Кабмін у ст. 15 Декрету про місцеві податки мав на увазі, що це підприємства, яким планово надаються дотації з бюджету з певною метою. Адже не може бути, щоб зазначена пільга взагалі нікому не надавалася.

На наш погляд, конкретизувати це поняття можуть органи місцевого самоврядування в своїх положеннях щодо комунального податку. Без такої конкретизації поняття «

планово-дотаційне підприємство» не можна ототожнювати з поняттям «збиткове підприємство» або з поняттям «підприємство, що одержує дотацію з бюджету».

Аналогічний висновок зроблено ДПАУ в

листі від 28.07.2008 р. № 349/4/15-0214 (п. 7). Головний податковий орган, пославшись на лист Мінфіну від 11.03.2002 № 024-205, заявив: підприємства, що одержують кошти з державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам та організаціям)», не є планово-дотаційними підприємствами. Водночас, згідно зі ст. 18 Декрету про місцеві податки органи місцевого самоврядування в межах компетенції мають право вводити пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки та збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників.

Тобто дати остаточну відповідь на це запитання можуть тільки органи місцевого самоврядування, у своєму положенні про комунальний податок. Приблизно такий самий висновок міститься й у

консультації «Основні засади сплати комунального податку» // «Вісник податкової служби України», 2009, № 6, с. 14, де зазначено: «Після прийняття Бюджетного кодексу в новій редакції поняття «планово-дотаційне підприємство» в бюджетному процесі не використовується, тому питання віднесення підприємств до планово-дотаційних належить до компетенції фінансових органів та органів місцевого самоврядування».

 

На підприємстві — простій: чи впливає це на розрахунок СКШП

На підприємстві в період з 3 по 30 серпня був простій. Чи враховуються працівники, які не працювали у зв’язку з простоєм, при розрахунку СКШП?

 

Так, ураховуються.

В

обліковій кількості штатних працівників за кожен календарний день ураховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору (п. 2.3 Інструкції № 286).

До облікової кількості включаються й штатні працівники, які

фактично з’явилися на роботу, уключаючи тих, які не працювали з причини простою (п.п. 2.4.1 Інструкції № 286).

Приклад

. Припустимо, на 01.08.2009 р. у трудових відносинах з підприємством перебувало 50 працівників (основне місце роботи). З 3 по 30 серпня простій оголошено для 15 працівників. З 21 серпня одна працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Для підприємства СКШП за серпень становитиме:

(20 х 50 + 11 х 49) : 31 = 49,645  50 (ос.)

Як бачимо, працівники, які не працювали у зв’язку з простоєм, ураховуються при розрахунку СКШП.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі