Додаткові витрати на навчання працівників: оформляємо та обліковуємо правильно

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Листопад, 2009/№ 45
В обраному У обране
Друк
Стаття

ДОДАТКОВІ ВИТРАТИ НА НАВЧАННЯ

працівників: оформляємо та обліковуємо правильно

 

Законодавство висуває певні вимоги в частині обов’язків роботодавців щодо компенсації додаткових витрат, пов’язаних з навчанням працівників. До них належать витрати на оплату навчальних відпусток, проїзду, проживання осіб, які навчаються. Водночас порядок надання таких «навчальних компенсацій» потребує пояснень, їх облік також є неоднозначним. Про це сьогодні й поговоримо.

Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень», канд. екон. наук,
сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

 

Документи статті

КЗпП —

Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КУпАП —

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДФО —

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон про відпустки

— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон про колдоговори

— Закон України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII.

Закон про бухоблік —

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Закон № 2240 —

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Конвенція № 140 —

Конвенція № 140 «Про оплачувані навчальні відпустки» від 24.06.74 р., ратифікована Законом України від 26.09.2002 р. № 174-IV.

Порядок № 634

— Порядок, тривалость та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджені постановою КМУ від 28.06.97 р. № 634.

Постанова № 695

— постанова КМУ «Про гарантії та компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695.

Положення № 1795

— Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання, у редакції постанови КМУ від 20.11.2003 р. № 1795.

Порядок № 100

— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Інструкція № 5

— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Інструкція № 59

— Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59.

 

Навчальні відпустки при навчанні у вищих навчальних закладах для працівників, які навчаються без відриву від виробництва

Надання навчальних відпусток особам, які навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах, гарантоване

Конвенцією № 140, КЗпП, Законом про відпустки, Порядком № 634, відповідно до яких ці відпустки надаються в таких випадках, наведених у табл. 1.

Декілька приміток до таблиці

:

1.

Тривалість навчальних відпусток установлюється в календарних днях, що припадають на навчальний, а не на календарний рік (ст. 15 Закону про відпустки). Тому ці відпустки в одному календарному році може бути надано двічі, наприклад, у 2009 році за семестр навчального 2008/2009 рр. і за семестр навчального 2009/2010 рр. А ось тривалість «особливих» навчальних відпусток установлюється з розрахунку на рік, при цьому в Порядку № 634 не уточнюється, який саме рік (календарний чи навчальний) мається на увазі. Ми вважаємо: виходячи з принципу аналогії та призначення відпустки тут також мається на увазі навчальний рік, а конкретна тривалість навчальної відпустки зазначається в довідці-виклику на сесію.

2.

Тривалість основних навчальних відпусток для працівників, які здобувають другу (наступну) освіту із заочною (вечірньою) формою навчання в навчальних закладах післядипломної освіти і вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

3.

Стосовно навчальних відпусток, що надаються для складання іспитів у аспірантурі, норми ст. 15 Закону про відпустки допускають двояке прочитання. Ми вважаємо, що ці відпустки можна надавати не лише на період складання вступних іспитів до аспірантури, а й на строк складання іспитів, що припадають на період навчання особи в аспірантурі. Особливістю надання цих відпусток є також те, що особа має на них право при навчанні в аспірантурі як з відривом, так і без відриву від виробництва.

 

Таблиця 1.

Порядок надання оплачуваних навчальних відпусток особам,
які навчаються без відриву від виробництва

Період надання відпустки

Курс навчання

Тривалість навчальної відпустки

вечірня форма навчання

заочна форма навчання

рівень акредитації вищого навчального закладу

I і II

III і IV

I і II

III і IV

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА

Період підготовки і складання іспитів (крім вступних)

Незалежно

35 к. дн.* сукупно протягом навчального року

Х

Х

ВИЩА ОСВІТА

Основні навчальні відпустки

Період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів

Перший та другий

10 к. дн.

20 к. дн.

30 к. дн.

Третій та наступні курси

20 к. дн.

30 к. дн.

40 к. дн.

Період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах

30 к. дн.

Період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи)

2 місяці

4 місяці

2 місяці

4 місяці

«Особливі» навчальні відпустки

Щодо всіх наведених вище періодів при навчанні за направленням:

— культура, музичне мистецтво

10 к. дн.

— театральне мистецтво

20 к. дн.

НАВЧАННЯ В АСПІРАНТУРІ

Період складання іспитів в аспірантурі

10 к. дн. на кожен іспит 1 раз на рік

Період навчання в аспірантурі (але не більше 4 років)

30 к. дн. на рік

*к. дн. — календарний день.

 

«Особливі» навчальні відпустки надаються згідно з

Порядком № 634 на додачу до основних навчальних відпусток, тобто особи, які навчаються за наведеними вище спеціальностями, мають право на отримання як основної, так і додаткової «особливої» навчальної відпустки.

Навчальні відпустки є обов’язковими гарантіями, надання яких забезпечується, крім національного законодавства, ще й міжнародною

Конвенцією № 140, на що звернуло увагу Мінпраці в листі від 07.12.2005 р. № 647/036/116-05. Отже, підприємство не має права відмовити особі в наданні навчальної відпустки, у тому числі внаслідок виробничої необхідності (див. п. 1 листа Мінпраці від 06.09.2005 р. № 09-402).

Причому навіть якщо в колективному договорі буде зазначено, що навчальні відпустки працівникам не надаються, це не буде причиною для такої відмови, а сама умова буде недійсною як така, що погіршує становище працівників порівняно з чинним законодавством (

ст. 5 Закону про колдоговори).

Зауважимо також, що питання надання навчальних відпусток є об’єктом перевірки органів Держнаглядохоронпраці (див.

пп. 3 і 4 листа від 28.04.2007 р. № 013-617-43). Як роз’яснило Мінпраці в листі від 22.03.2006 р. № 1993/0/14-06/13, при виявленні фактів відмови в наданні навчальної відпустки буде винесено припис про усунення виявленого порушення і за наявності відповідних підстав буде складено і передано до суду протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 41 КУпАП (штраф від 510 до 1700 грн.). У разі невиконання керівником вимог цього припису державний інспектор праці має право притягти останнього до адмінвідповідальності згідно зі ст. 1886 КУпАП (штраф від 850 до 1700 грн.)*.

* Див. із цього приводу також п. 7 листа Мінпраці від 29.03.2007 р. № 713/19/71-07.

 

Нюанси надання навчальних відпусток

1. Навчальні відпустки надаються за основним місцем роботи.

Ця умова випливає зі ст. 217 КЗпП, відповідно до якої на час навчальної відпустки середня заробітна плата зберігається за працівником за основним місцем роботи. Сумісникам на час навчання надають відпустку без збереження зарплати до закінчення відпустки за основним місцем роботи (на підставі п. 14 ст. 25 Закону про відпустки, листів Мінпраці від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06, від 16.05.2006 р. № 172/13/116-01, п. 8 листа Мінпраці від 29.03.2007 р. № 713/19/71-07).

Однак право на навчальну відпустку не залежить від того, хто саме оплачує навчання працівника (сам працівник або підприємство). Отже, і в тих випадках, коли працівник оплачує навчання за свій рахунок, право на відпустку він усе одно має, що підтверджують і представники офіційних органів (див.

консультацію «Навчання без відриву від виробництва» // «ВПСУ»**, 2005, № 8).

** Журнал «Вісник податкової служби України».

2. Рівень акредитації вищого навчального закладу, навчання в зарубіжних вищих навчальних закладах.

Тривалість навчальних відпусток залежить від рівня акредитації вищого навчального закладу. Як зауважило Мінпраці в листах від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07 і від 07.12.2005 р. № 647/036/116-05, право на навчальні відпустки відсутнє при навчанні у вищих навчальних закладах, що не пройшли акредитацію, а також у зарубіжних вищих навчальних закладах. Водночас Мінпраці дозволило надавати навчальні відпустки при навчанні в неакредитованих вищих навчальних закладах за угодою між роботодавцем і працівником за наявності відповідного положення в колективному договорі.

Разом з тим потрібно звернути увагу, що надання навчальних відпусток передбачене

Конвенцією № 140, у зв’язку з чим представники офіційних органів дозволяють надавати їх при навчанні за кордоном у тих випадках, коли навчання підтверджується дипломом, еквівалентним диплому українського вищого навчального закладу, тобто таким, що визнається в Україні. Такі дипломи, наприклад, видаються Російською Федерацією відповідно до Угоди між Урядом Російської Федерації та КМУ про взаємне визнання і еквівалентність документів про освіту і вчені звання від 26.05.2000 р. Тому в разі навчання в російських вищих навчальних закладах при дотриманні відповідних умов навчальна відпустка може надаватися (див. із цього приводу консультацію «При навчанні у вищому навчальному закладі Росії працівнику надається додаткова оплачувана відпустка» // «ВПСУ», 2009, № 33, с. 13).

3. Особи повинні навчатися на вечірній та заочній формах навчання.

Умову про надання навчальної відпустки в разі навчання на вечірній та заочній формі прямо застережено в КЗпП та Законі про відпустки. Тому навчальні відпустки не надаються при навчанні особи на денному стаціонарі або на умовах дистанційної форми навчання, на що вказують і представники Мінпраці (див. консультацію «Працівникам, які навчаються за дистанційною формою навчання, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням не надається» // «ВПСУ», 2008, № 36, с. 41).

А от при навчанні особи у двох вищих навчальних закладах з вечірньою чи заочною формою навчання працівник матиме право на навчальну відпустку в розрізі кожного з них, оскільки законодавство не містить обмежень щодо їх кількості (див.

консультацію «При навчанні працівника одночасно у двох навчальних закладах йому надаються додаткові відпустки» // «ВПСУ», 2008, № 36, с. 40).

4. Документальні підстави для надання відпустки.

Навчальні відпустки надаються тільки за умови успішного навчання працівника, а це, на думку Мінпраці (п. 2 листа від 06.09.2005 р. № 09-402), означає, що студенти не мають академзаборгованості за попередній курс і до початку наступної сесії виконали з позитивною оцінкою не менше 75 % контрольних робіт, а решту 25 % контрольних робіт і курсових надали на рецензію.

Підставою для надання такої відпустки є

довідка-виклик на сесію, в якій має бути зазначено такі відомості (лист Мінпраці від 07.12.2005 р. № 647/036/116-05, п. 1 листа Мінпраці від 06.09.2005 р. № 09-402):

— форму навчання;

— рівень акредитації навчального закладу;

— курс, на якому навчається працівник;

— дата початку і закінчення сесії;

— період надання навчальної відпустки.

До довідки-виклику на сесію студент долучає заяву на навчальну відпустку такого змісту:

«Прошу надати мені відпустку у зв’язку з навчанням на період ____ для складання сесії в ____ закладі. Довідка-виклик додається».

5. Особливі умови надання та оплати навчальної відпустки.

Навчальна відпустка є окремим, особливим видом відпусток і не включається до поняття щорічної відпустки (ст. 4 Закону про відпустки). У зв’язку з цим на неї не поширюються правила, передбачені для щорічних відпусток, а саме:

— вона не підлягає перенесенню на інший період на вимогу працівника, однак якщо щорічна відпустка збігається з навчальною, то переноситься щорічна відпустка (

п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки). За бажанням працівника щорічну відпустку також може бути приєднано до навчальної (п. 7 частини сьомої ст. 10 Закону про відпустки);

— вона не підлягає поділу на частини (це не передбачено

ст. 12 Закону про відпустки);

— при звільненні особи за ненадану навчальну відпустку не виплачується компенсація (не передбачено

ст. 24 Закону про відпустки)*;

* Те, що ці норми не поширюються на навчальні відпустки, підтвердило і Мінпраці в листі від 11.01.2007 р. № 491/13/116-06.

— при визначенні тривалості навчальних відпусток святкові та неробочі дні враховуються, а отже, й оплачуються (

ст. 5 Закону про відпустки, лист Мінпраці від 08.11.2004 р. № 18-561);

— навчальні відпустки повної тривалості можуть надаватися незалежно від періоду роботи на підприємстві, тобто й до досягнення 6-місячного періоду (

ст. 10 Закону про відпустки);

— навчальна відпустка має цільове призначення, тому якщо особа впоралася із завданням достроково, вона зобов’язане після цього вийти на роботу, не очікуючи закінчення відпустки. Наприклад, якщо працівнику було надано навчальну відпустку для захисту диплома, а він його захистив достроково, то відразу після захисту працівник зобов’язаний вийти на роботу (див.

консультацію «Поділ додаткової відпустки на період підготовки та захисту дипломного проекту» // «ВПСУ», 2007, № 26).

6. Навчальна відпустка і допомога по тимчасовій непрацездатності

. Якщо працівник захворіє в період навчальної відпустки, то лікарняний листок оплаті не підлягатиме (п. 6 ч.1 ст. 36 Закону № 2240), не оплачуватиметься й лікарняний по догляду за дитиною до 14 років (п. 6 ст. 35 Закону № 2240). А от у разі надання відпустки у зв’язку з вагітностю та пологами оплаті підлягатиме ця відпустка, а навчальну має бути перервано (ч. 3 ст. 38 Закону № 2240).

Водночас у навчальних відпусток є і спільні риси із щорічними відпустками. Зокрема, гроші за них також підлягають виплаті не пізніше ніж за три календарні дні* перед початком відпустки (

ст. 21 Закону про відпустки), а сума відпускних розраховується за процедурою, установленою для щорічних відпусток у Порядку № 100.

* У Законі про відпустки не уточнюється, які саме дні маються на увазі, однак Мінпраці в листі від 26.06.2009 р. № 155/13/116-09 зазначило, що в цьому випадку маються на увазі календарні дні.

 

Облік відпускних

Податковий облік

.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції № 5 оплата додаткових відпусток у зв’язку з навчанням включається до фонду додаткової заробітної плати, тобто відноситься до витрат на оплату праці. У зв’язку з цим такі витрати включаються до складу валових за «нелімітуючим» п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток, а не за «лімітуючим навчальним» п.п. 5.4.2 цього ж Закону, на що звернув увагу Держпідприємництва в листі від 09.06.2003 р. № 3428. Із цим погоджуються й податківці (див. консультацію «Навчальна відпустка» // «ВПСУ», 2007, № 17).

Як складова частина заробітної плати витрати на оплату навчальних відпусток підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб (далі — ПДФО), а також внесками до соцфондів.

Бухгалтерський облік

. У бухгалтерському обліку витрати на оплату навчальних відпусток відносяться до виплат за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню (п. 3 П(С)БО 26 «Виплати працівникам»), оскільки право на них не поширюється на майбутні періоди.

У зв’язку з цим такі витрати визнаються зобов’язаннями в тому періоді, в якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті (

п. 7 П(С)БО 26), тобто в періоді, на який припадає навчальна відпустка. На нашу думку, витрати на оплату відпусток відображатимуться на тих же рахунках, на яких показується й заробітна плата працівника, який навчається.

 

Оплата проїзду до місця навчання і назад працівників, які навчаються без відриву від виробництва

Розмір компенсації.

Відповідно до ст. 219 КЗпП роботодавець зобов’язаний один раз на рік оплатити 50 % вартості проїзду до місця навчання і назад працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, на:

— настановні заняття, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів;

— складання державних іспитів;

— підготовку і захист дипломного проекту (роботи).

На нашу думку, норми про оплату витрат на проїзд нерозривно пов’язані з положеннями про надання навчальних відпусток. Отже, для здійснення такої оплати необхідно дотримуватись усіх зазначених вище умов стосовно осіб, які навчаються, статусу вищого навчального закладу, в якому провадиться навчання; форми навчання і документальних підстав. Такого ж підходу, мабуть, дотримується і Мінпраці (див.

лист від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07).

Відповідно до

ст. 9 Закону про бухоблік і п.п. 5.3.9 Закону про податок на прибуток витрати на оплату проїзду мають підтверджуватися оригіналами документів на проїзд (квитками). Ці витрати не мають статусу виданих під звіт, оскільки тут не здійснюється жодних операцій за дорученням підприємства, а просто компенсуються витрати, понесені особою. У зв’язку з цим звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, тут можна і не оформляти. Просто працівник надає відповідні документи на підприємство (довідку-виклик на сесію та оригінали квитків), а керівник приймає рішення про здійснення компенсації, яке має бути оформлено наказом**.

** Водночас, якщо сторони визначають за зручніше оформити всі ці операції за допомогою звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, порушення ми тут не бачимо.

Жодних обмежень у частині виду транспорту, проїзд на якому підлягає компенсації, законодавство не містить. Однак, на нашу думку, тут може бути застосовано норми, аналогічні нормам щодо відряджень, у частині яких власник може встановлювати додаткові обмеження стосовно сум компенсації проїзду. Тим часом з метою уникнення конфліктів з особами, які навчаються, не зашкодить застерегти такі обмежувальні умови в колективному або трудовому договорі.

Податковий облік

. Згідно з п. 3.24 Інструкції № 5 оплата проїзду до місця знаходження навчального закладу і назад не включається до фонду оплати праці, тому з цих сум не сплачуються внески до соцфондів.

В обліку з податку на прибуток, на нашу думку, ці виплати може бути відображено у складі валових витрат на підставі

п.п. 5.6.2 Закону про податок на прибуток як обов’язкові виплати, гарантовані законодавством. Однак слід бути готовим до того, що за аналогією з додатковими витратами на навчання з відривом від виробництва (див. нижче), податківці наполягатимуть на тому, що валові витрати мають відображатися через лімітуючий п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток.

Що ж стосується обліку щодо ПДФО, то прямих пільг, які звільняють такі виплати від оподаткування, у

Законі про ПДФО не передбачено, і вони підпадають до поняття додаткового блага, що надається роботодавцем.

Водночас якщо навчання оплачується з ініціативи та за рахунок підприємства, то можна відстоювати звільнення від ПДФО компенсації витрат на проїзд на підставі норм

абзацу «а» п.п. 4.2.9 Закону про ПДФО. Нагадаємо, що відповідно до цієї норми не підлягають обкладенню ПДФО додаткові блага, які надаються працівникам у зв’язку з виконанням трудових функцій чи передбачені нормами трудового договору (контракту). Але для цього умову про направлення працівника на навчання слід закріпити у трудовому договорі (контракті) чи колективному договорі. Можна послатися також на лист ДПАУ від 11.02.2009 р. № 1164/6/17-0716, № 2690/7/17-0717, в якому в аналогічній ситуації представники податкового відомства звільнили від обкладення ПДФО оплату проїзду особам, які навчаються з відривом від виробництва.

Однак при навчанні особи з власної ініціативи послатися на ці норми не вийде, і оплату проїзду буде прирівняно до додаткового блага з утриманням ПДФО (див.

консультацію «Проїзд до місцезнаходження навчального закладу» // «ВПСУ», 2007, № 12).

Бухгалтерський облік

. У бухгалтерському обліку витрати на оплату проїзду відображатимуться залежно від того, з чиєї ініціативи та за якою професією навчається працівник. Якщо навчання провадилося з ініціативи підприємства, такі витрати може бути відображено на рахунках 91, 92, 93, 94 в кореспонденції із субрахунком 663 «Розрахунки за іншими виплатами». Якщо ж особа навчалася з власної ініціативи, їх доцільно проводити по субрахунку 949.

 

Навчання працівників з відривом від виробництва

Гарантії особам, направленим на підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, передбачено

ст. 122 КЗпП, а порядок їх надання регламентується постановою № 695, відповідно до якої роботодавець зобов’язаний надати особам, які навчаються, такі мінімальні гарантії:

— збереження середньої заробітної плати на час навчання;

— оплату вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;

— виплату добових за кожен день перебування в дорозі в розмірі, установленому законодавством для службових відряджень;

— виплату добових іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання в розмірі, установленому для службових відряджень. Причому такі добові, на думку Мінфіну (

лист від 20.01.2007 р. № 31-18030-07-10/854), мають виплачуватися і в тому випадку, коли направлені на навчання в іншу місцевість працівники мають можливість щодня повертатися до місця постійного проживання;

— забезпечення на час навчання житлом або відшкодування витрат на проживання в порядку, установленому для службових відряджень.

Ці гарантії надаються

при дотриманні таких умов:

1.

Навчання пов’язане з підвищенням кваліфікації, підготовкою, перепідготовкою та навчанням інших професій з відривом від виробництва. Що саме належить до цих видів навчання, ми розглянули у статті «Навчання за рахунок підприємства» // «БТ», 2009, № 41, с. 39.

2. Навчання провадиться

саме з ініціативи підприємства, що має бути підтверджено документально, наприклад, наказом про направлення працівників на підвищення кваліфікації, підготовку тощо, в якому слід зазначити вид, мету, місце, строк навчання. Не зашкодить також видати працівнику завдання, в якому буде продубльовано інформацію з наказу.

3. Особа, яка навчається, працює за основним місцем роботи

.

4. Працівник може навчатися в будь-яких закладах

освіти, у тому числі неакредитованих і таких, що не мають ліцензії Міністерства освіти (якщо не видається диплом державного зразка)*. Водночас при направленні працівника на навчання за кордон слід керуватися нормами Положення № 1795, в якому містяться особливі умови щодо виплати добових, оплати проїзду працівників тощо.

* Докладніше про цю проблему див. статтю «Навчання за рахунок підприємства» в рубриці «Тема тижня» // «БТ», 2009, № 41, с. 39.

Слід зауважити: незважаючи на виплату добових, оплату проїзду і відшкодування витрат на проживання, поїздки працівників на таке навчання не вважаються відрядженням, у зв’язку з чим посвідчення про відрядження на них не виписується. Адже вони не відповідають визначенню відрядження з

Інструкції № 59, оскільки здійснюються не для виконання службового завдання поза місцем постійної роботи особи, що підтверджує і ДПАУ (лист від 11.02.2009 р. № 1164/6/17-0716, № 2690/7/17-0717). Із цих причин при направленні працівників на навчання підприємство не зобов’язане забезпечувати таких осіб і авансом на відрядження.

Не належать такі витрати і до підзвітних сум, оскільки особа не виконує будь-яких цивільно-правових дій за дорученням і за рахунок підприємства, просто їй компенсуються понесені витрати. Отже, особа має право надати відповідні документи в оригіналі (на оплату проїзду, проживання) і без авансового звіту, без обмежень за строками.

Водночас, ураховуючи, що згідно з

постановою № 695 оплата добових і проживання при навчанні особи здійснюється в порядку, установленому для службових відряджень, авансовий звіт у цьому випадку все-таки доцільно скласти.

Податковий та бухгалтерський облік

витрат, пов’язаних з навчанням працівників з відривом від виробництва, матиме такий вигляд (табл. 2):

 

Таблиця 2.

Податковий та бухгалтерський облік витрат, пов’язаних
з навчанням працівників з відривом від виробництва

Вид витрати

Податковий облік

Соцвнески

Бухоблік

податок на прибуток

ПДФО

1. Середня зарплата, що виплачується за час навчання працівника1

ВВ

(п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток)

Обкладається

Нараховуються

Дт 91 — 94  Кт 661

2. Оплата вартості проїзду до місця навчання і назад

ВВ

(п.п. 5.6.2 / п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток2)

Не обкладаються3

Не нараховуються4

Дт 91 — 945  Кт 663

3. Виплата добових за кожен день перебування в дорозі

4. Оплата проживання особи під час навчання

1

Включається до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).

2

Включаються до ВВ як обов’язкові виплати, гарантовані державою. Однак ДПАУ в листі від 11.02.2009 р. № 1164/6/17-0716, № 2690/7/17-0717 непрямо зауважила, що такі витрати включаються до валових витрат на підставі «лімітуючого» п.п. 5.4.2 Закону про податок на прибуток, з чим ми не згодні.

3

Не обкладаються ПДФО на підставі абзацу «а» п.п. 4.2.9 Закону про ПДФО, але правильніше обов’язок щодо їх компенсації передбачити в колективному або трудовому договорі. ДПАУ також дозволяє не утримувати з цих сум ПДФО (лист від 11.02.2009 р. № 1164/6/17-0716, № 2690/7/17-0717), але на підставі того, що вони включаються до валових витрат.

4

Соцвнески не сплачуються, оскільки ці виплати не обкладаються ПДФО. Крім того, на наш погляд, виплати, пов’язані з компенсацією витрат на проживання особи, яка навчається, і «псевдодобові» не включаються до фонду оплати праці за аналогією з компенсацією проживання при відрядженнях та відряджувальними добовими, незважаючи на те що прямої вказівки із цього приводу в Інструкції № 5 немає.

5

Вибір конкретного рахунка залежить від профілю навчання працівника.

 

Проблемні питання

Працівник 10.09.2009 р. подав заяву на звільнення за власним бажанням з 25.09.2009 р., а потім подав довідку-виклик на сесію і заяву на надання навчальної відпустки з 21.09.2009 р. по 28.09.2009 р. Відповідно до заяви працівника було звільнено з 25.09.2009 р. Чи підлягають у цьому випадку оплаті навчальна відпустка і проїзд (якщо буде надано підтверджуючі документи)?

 

У цій ситуації, на нашу думку, підприємство зобов’язане оплатити навчальну відпустку за період з 21.09.2009 р. по 24.09.2009 р., оскільки в цей період особа працювала на підприємстві та підстав для відмови в наданні навчальної відпустки немає.

Але тут необхідно звернути увагу на таке. Навчальна відпустка надається на час навчання без відриву від виробництва, тобто передбачається, що особа в цей час працює на підприємстві. Водночас згідно зі

ст. 38 КЗпП, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розриву трудового договору, власник чи уповноважений ним орган не має права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце було запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не можна відмовити в укладенні трудового договору. Причому норми ст. 3 Закону про відпустки, відповідно до яких за бажанням працівника в разі його звільнення йому може бути надано невикористану відпустку з подальшим звільненням, на навчальні відпустки не поширюються, оскільки навчальна відпустка не належить до поняття «невикористана відпустка». Це підтверджує і Мінпраці в листі від 11.01.2007 р. № 491/13/116-06. І в цій неврегульованій ситуації може трапитися, що працівник після навчальної відпустки передумає та вийде на роботу.

Для уникнення конфліктних ситуацій перед виходом працівника в навчальну відпустку бажано провести з ним повний розрахунок, ознайомити під підпис із наказом про звільнення і видати на руки трудову книжку.

Що ж стосується витрат на оплату проїзду, то, як уже зазначалося, вони оплачуються при наданні документів в оригіналі. А оскільки особа матиме їх у своєму розпорядженні вже в період після звільнення, обов’язок щодо їх компенсації в підприємства відсутній.

 

Директор нашого підприємства відвідав семінар-тренінг за кордоном, за підсумками якого було видано сертифікат про проходження навчання з курсу «Управлінський облік». Чи може підприємство в цьому випадку компенсувати витрати, передбачені постановою № 695?

 

Ми вважаємо, що компенсувати ці витрати можна, оскільки:

по-перше, навчання на семінарах може бути віднесено до заходів щодо підвищення кваліфікації*;

* Докладніше про це див. статтю «Навчання за рахунок підприємства» в рубриці «Тема тижня» // «БТ», 2009, № 41, с. 39.

по-друге, у

постанові № 695 немає умов, що обмежують проведення таких виплат лише навчанням у вітчизняних навчальних закладах.

Однак при навчанні за кордоном необхідно також керуватися

Положенням № 1795, відповідно до п. 4 якого при направленні на навчання за кордон має бути оформлено такі документи:

— наказ (розпорядження) керівника після затвердження завдання, в якому зазначаються мета, строк та умови перебування за кордоном;

— кошторис витрат, пов’язаних з направленням на навчання;

— пропозиції стосовно джерел фінансування.

До наказу (розпорядження) додається офіційне запрошення з автентичним перекладом державною мовою.

Причому Мінфін при розгляді аналогічного питання в

листі від 10.02.2004 р. № 31-06230-12-21/1960 зауважив, що тут слід мати первинні документи, інформація з яких ідентично засвідчує зміст, обсяг і вартість послуг на семінарі (наприклад, акт), і офіційне запрошення приймаючої сторони (запрошення на семінар).

Тоді підприємство за час перебування директора на семінарі зможе виплатити йому середню зарплату, добові, компенсувати витрати на оплату проїзду і наймання житла. Однак слід ураховувати, що добові в цьому випадку оплачуються в певному відсотку від розміру добових, установлених для відряджень за кордон, а саме:

80 % — якщо приймаюча сторона не забезпечує осіб, направлених на навчання за кордон, харчуванням;

якщо приймаюча сторона забезпечує таких осіб харчуванням:

65 % — одноразовим;

45 % — дворазовим;

30 % — триразовим.

Крім того, на підприємстві можуть установлюватися обмеження в частині розмірів виплати коштів працівнику, направленому на навчання за кордон (п. 8 Положення № 1795).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд