Теми статей
Обрати теми

Бухгалтерські новини: коментуємо останні зміни від Мінфіну

Редакція БТ
Стаття

БУХГАЛТЕРCЬКІ НОВИНИ:

коментуємо останні зміни від Мінфіну

 

Щорічні зміни бухгалтерських нормативів напередодні Нового року — традиція, що вже прижилася з легкої руки Мінфіну. Цей рік не став винятком.

Очевидно, що мета змін — привести їх у відповідність до змінених нормативних актів як самого Мінфіну, так й інших органів виконавчої влади, а також усунути деякі суперечності між національними стандартами бухгалтерського обліку та міжнародними стандартами. Не обійшлося, звичайно, і без суто технічних правок.

Зупинимося докладно на всіх цих нововведеннях.

Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

 

Документи статті

Закон про бухоблік

— Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Наказ № 302

— наказ МФУ «Про Примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2000 р. № 302.

Наказ № 1125

— наказ МФУ «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 25.09.2009 р. № 1125 (див. додаток «Документи» цього номера).

Положення № 1213

— Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, що володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом МФУ від 19.12.2006 р. № 1213.

Інструкція № 291

— Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

Методрекомендації № 1524

— Методичні рекомендації щодо перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджені наказом МФУ від 22.12.2008 р. № 1524.

Методрекомендації № 561

— Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.2009 р. № 561.

 

«Шапка» форм і не лише

Насамперед зауважимо: зміни набрали чинності з

1 листопада 2009 року, а отже, фінансову звітність за 2009 рік має бути складено вже з урахуванням норм наказу № 1125.

Якщо проаналізувати заголовну частину форм повної та скороченої фінансової звітності (станом на «вчора»), то можна легко виявити, що вони не змінювалися з моменту їх затвердження, незважаючи на те що:

— з 1 липня 1997 року після виходу

Державного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД) скасовано дію Загального класифікатора «Галузі народного господарства України» (ЗКГНГ);

— з 1 червня 2004 року запроваджено

Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (КОПФГ);

— з 1 січня 2006 року замість

Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату від 07.07.95 р. № 171, що втратила чинність, діє Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09. 2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286);

— з 1 квітня 2007 року скасовано

Державний класифікатор України «Класифікація форм власності» (КФВ).

Усе це зумовило внесення змін

до заголовних частин форм фінансової звітності.

Крім усього іншого, у заголовній частині ф. № 5 та форми Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва відповідно замість показників

«Середньооблікова чисельність працюючих» та «Середньооблікова чисельність» тепер зазначатиметься: «Середня кількість працівників».

Додатково в

п. 20 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» на зміну колишньому терміну «чисельність персоналу» прийшов новий — «кількість працівників».

Знову ж таки в результаті змін, унесених до

п. 3 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», суб’єкти малого підприємництва дані про «середню кількість працівників» (а не про «середньооблікову чисельність працюючих», як це було раніше) наводитимуть виключно в річному звіті. Тож виходить, що при складанні суб’єктами малого підприємництва проміжної фінансової звітності поле заголовної частини форми Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва, де вказується показник середньої кількості працівників, заповнюватися не повинно. При цьому визначати цей показник потрібно так само, як і раніше, тобто в порядку, установленому Інструкцією № 286. Представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, як і раніше, не надаватимуть у цьому звіті такі відомості.

Відразу уточнимо, що згідно з підкоригованим

п. 20 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» інформація про підприємство, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності, разом з назвою, організаційно-правовою формою та місцезнаходженням підприємства (країною, в якій зареєстроване підприємство, адресою його офісу); стислим описом основної діяльності підприємства; назвою органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назвою його материнської (холдингової) компанії; середньою кількістю працівників підприємства протягом звітного періоду має включати відтепер ще й дату затвердження звітності та орган управління підприємством, який її затвердив.

До внесення змін до

п. 20 П(С)БО 1 практично вся названа інформація наводилася безпосередньо в заголовній частині форм фінансової звітності (про середньооблікову чисельність працівників — у «шапці» ф. № 5). На жаль, чинною редакцією форм фінансової звітності окремі поля, де можна було б зазначати відомості про дату затвердження звітності та про орган управління підприємством, що її затвердив, не передбачені. Тому підприємствам для виконання вимог п. 16 П(С)БО 1, який установив, що інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною лише тоді, коли вона не містить помилок та перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності, мабуть, доведеться розкривати таку звітність у Примітках до звітності.

 

Окремий баланс за правилами

Згідно з

п. 5 ст. 8 Закону про бухоблік підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що зобов’язані вести бухгалтерський облік, з подальшим уключенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Досі жодних роз’яснень цієї норми не було. Тепер же порядок дій, прописаний у доповненому новим абзацом

п. 6 П(С)БО 2 «Баланс», полягає в такому:

1)

дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством (юридичною особою) на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій щодо певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку;

2) на підставі даних таких окремих регістрів бухгалтерського обліку

складається окремий баланс і заповнюються відповідні форми фінансової звітності щодо згаданих господарських операцій;

3) показники таких окремого балансу та форм фінансової звітності

включаються до балансу підприємства і відповідних форм фінансової звітності юридичної особи.

 

Звіт про рух грошових коштів: нюанси складання

Перш за все звертає на себе увагу кардинальна зміна підходу до відображення у Звіті про рух грошових коштів (ф. № 3) надходження грошових коштів від реалізації

необоротних активів, утримуваних для продажу, і групи вибуття.

Як відомо, після набуття чинності з 1 січня 2008 року оновленою редакцією

П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» змінився порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з реалізації об’єктів необоротних активів. Унаслідок того, що результат від такої реалізації належить до складу показників операційної діяльності (доходи відображаються на субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів», а балансова вартість — відповідно на субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» із подальшим списанням на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності»), то на цій підставі у ф. № 3 за 2008 рік ряд. 190 «Реалізація необоротних активів» та 200 «Реалізація майнових комплексів» розділу II «Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності» не заповнювалися. Підприємства діяли таким чином, керуючись консультаціями начальника Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну В. М. Пархоменка, опублікованими в журналах «Бухгалтерський облік та аудит», 2008, № 12, с. 3; «Вісник податкової служби України», 2009, № 3, с. 29.

Тим часом з точки зору

МСБО (IAS) 7 «Звіт про рух грошових коштів» (і того ж П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів») для цілей складання Звіту про рух грошових коштів рух грошових потоків має класифікуватися в розрізі трьох видів діяльності підприємства: операційна, інвестиційна та фінансова. А за визначенням поняття «інвестиційна діяльність», наданим у п. 4 П(С)БО 4, під такою розуміються придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, що не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Тож і виходить, що надходження грошових коштів від реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, слід розцінювати як грошові кошти, отримані від інвестиційної діяльності, незважаючи на те що доходи і витрати від такої реалізації мають операційний характер. Судячи з усього, саме цим зумовлене внесення змін до пп. 17, 20, 21, 22, 23, 30, 32 П(С)БО 4.

Щоб виконати оновлені вимоги

П(С)БО 4 до складання Звіту про рух грошових коштів, не залишається нічого іншого, як до субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» і субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» відкрити субрахунки нижчого рівня для накопичення інформації про доходи й витрати від продажу необоротних активів, класифікованих підприємством як утримувані для продажу. Дані згаданих субрахунків знадобляться при заповненні ряд. 050 «Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності» (щоб усунути вплив фінансового результату від продажу необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття на величину прибутку (збитку) від звичайної діяльності) і ряд. 190 «Реалізація необоротних активів» і 200 «Реалізація майнових комплексів» ф. № 3.

Правки, унесені

наказом № 1125 до пп. 20, 25, 38 П(С)БО 4, спричинені набуттям чинності П(С)БО 31 «Фінансові витрати». За правилами п. 4 П(С)БО 31 підприємства розпорядчі документи про облікову політику можуть передбачати капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційного активу , тобто активу, що обов’язково потребує істотного часу для його створення. При цьому кваліфікаційні активи можуть мати як необоротний (незавершені капітальні інвестиції та інвестиційна нерухомість), так і оборотний (незавершене виробництво продукції з тривалим (суттєвим) операційним циклом) характер.

Таким чином, те, що

в ряд. 130 ф. № 3 суму грошових коштів, використану для сплати відсотків за користування позиковим капіталом, слід наводити без суми сплачених відсотків, капіталізованих у складі вартості необоротних активів (уключених до складу капітальних інвестицій), тепер підтверджує і п. 25 П(С)БО 4. Суми сплачених відсотків, віднесені до вартості будівництва (створення, вирощування тощо) необоротних активів, повинні потрапити до ряд. 250 «Придбання необоротних активів» ф. № 3 разом з іншими виплатами грошових коштів для придбання (створення) основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій). Про це свідчить оновлений п. 38 П(С)БО 4.

На жаль, не дуже зрозуміло, чому Мінфін не підкоригував

п. 18 П(С)БО 4. Адже, за логікою, до ряд. 060 «Витрати на сплату відсотків» ф. № 3, крім витрат, наведених у статті «Витрати на сплату відсотків» Звіту про фінансові результати (показник ряд. 140 по графі 3 ф. № 2), повинні ще потрапити й фінансові витрати, включені до складу собівартості продукції основної діяльності (тобто собівартості кваліфікаційного оборотного активу). В усякому разі, такий висновок напрошується після аналізу ряд. 36 Методрекомендацій № 1524 та випливає з тієї ж консультації в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 3, с. 29.

 

Зміни до П(С)БО 7 і П(С)БО 8

Зі «старих» формулювань

п. 13 П(С)БО 7 «Основні засоби» та абзацу другого п. 12 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» виходило, що при обміні неподібними активами може бути здійснено обмін лише неподібного об’єкта основних засобів на об’єкт основних засобів і відповідно неподібного об’єкта нематеріальних активів на нематеріальний актив.

Наказом № 1125

таку помилку усунено. Тепер там значиться, що первісна вартість об’єкта основних засобів, так само як і первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого немонетарного активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яку було передано (отримано) при обміні.

Одночасно з цим унесено уточнення до

абзацу третього п. 29 П(С)БО 7, пов’язані з моментом початку нарахування амортизації основних засобів при застосуванні підприємством виробничого методу. Тепер нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу має починатися з дати, наступної за датою, на яку об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Подібна норма з’явилася в

п. 29 П(С)БО 8, доповненому новим абзацом такого змісту: «Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, наступної за датою введення об’єкта нематеріальних активів у господарський оборот».

Виходить таке: застосовуючи для нарахування амортизації виробничий метод, підприємства тепер мають орієнтуватися

не на місяць, коли об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання і об’єкт нематеріальних активів уведено в господарський оборот, а на конкретну календарну дату настання такої події.

Крім іншого, уточнений

п. 15 П(С)БО 7 розшифровує, що саме розуміється як підтримання об’єкта в робочому стані. Сюди включають: проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо.

 

Обтяжливі контракти та інші забезпечення

Доповнений новим абзацом

п. 16 П(С)БО 11 «Зобов’язання» нарівні із загальними правилами оцінки забезпечень визначає сьогодні специфіку щодо створення забезпечення на виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами. Нагадаємо, що як обтяжливий контракт п. 4 П(С)БО 11 розцінює контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

Тож, якщо підприємство має обтяжливий контракт, то поточні зобов’язання за цим контрактом визнаються та оцінюються як забезпечення. При цьому

забезпечення за обтяжливим контрактом створюється в сумі неминучих витрат, пов’язаних з його виконанням.

У свою чергу,

сума неминучих витрат на виконання зобов’язань за обтяжливим контрактом визначається за найменшою з двох величин :

— або передбачуваної суми витрат на сплату неустойки (штрафів, пені) при невиконанні контракту (у зв’язку з його розірванням);

— або витрат на виконання контракту, що оцінюються як різниця між витратами на виконання обтяжливого контракту і доходами (втратами) від виконання іншого контракту, укладеного з метою мінімізації втрат від виконання обтяжливого контракту.

Уточнено також

абзац п’ятий п. 13 П(С)БО 11 , що передбачає тепер створення забезпечень для відшкодування підприємством майбутніх операційних витрат на реструктуризацію та виконання зобов’язань у разі припинення діяльності. Хоча згідно з параграфом 70 МСБО 37 (IAS) «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та непередбачені активи» припинення певного виду діяльності є одним із прикладів подій, що відповідають визначенню реструктуризації, Мінфін, судячи з усього, вирішив наголосити на тому, що в цьому випадку маються на увазі створювані забезпечення для погашення зобов’язань, зумовлених п. 3 розділу III П(С)БО 27.

Наслідком згаданих коректив

П(С)БО 11 стало внесення правок до Інструкції № 291, а саме до характеристики рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Тепер на субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» ведеться облік забезпечення інших майбутніх витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунка 47, зокрема, забезпечення на виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами, на реструктуризацію та виконання зобов’язань у разі припинення діяльності.

Змін зазнав також і коментар до

субрахунку 477 «Забезпечення матеріального заохочення». Тут згідно з новою редакцією мають обліковуватися суми забезпечення матеріального заохочення працівників, зокрема на виплату останнім винагороди, допомоги, премії, «що підлягають виплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому».

 

Безоплатна передача необоротних активів «держкомпідприємствами»

Наказ № 1125

зачепив і Положення № 1213 у частині відображення в бухгалтерському обліку безоплатної передачі державними (казенними) та комунальними підприємствами за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, чи органу місцевого самоврядування:

— цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва, приміщень), іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств;

— житлового фонду та інших об’єктів соціальної інфраструктури.

 

Таблиця 1.

Відображення в обліку безоплатної передачі майна державними (казенними)
та комунальними підприємствами (п. 2 розділу III Положення № 1213)

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1. Списано суму зносу безоплатно переданих об’єктів

13

10

2. Списано суму залишку невизнаного доходу щодо об’єктів побудованих, придбаних, реконструйованих, модернізованих тощо за рахунок цільового фінансування

69

10, 15

3. Відображено зменшення додаткового капіталу на суму дооцінки безоплатно переданих об’єктів (у межах решти залишкової вартості переданих об’єктів після відображення попередніх облікових записів)

423

10, 15

4. Відкориговано суму відстрочених податкових зобов’язань на розрахункову величину податку на прибуток із суми зміни власного капіталу

54

423

5. Списано залишок суми дооцінки переданих об’єктів до складу нерозподіленого прибутку

423

44

6. Віднесено решту залишкової вартості переданих об’єктів після відображення наведених вище записів, якщо вартість зазначених активів отримано підприємством понад розмір статутного капіталу (у межах залишку відповідного додаткового капіталу)

425

10, 15

7. Відображено решту залишкової вартості переданих об’єктів після відображення попередніх облікових записів, якщо:

— прийнято відповідне рішення про зменшення розміру статутного капіталу підприємства в результаті передачі активів

45

10, 15

— таке рішення не прийнято

976

10, 15

8. Відображено зменшення розміру статутного капіталу підприємства на підставі внесення відповідних змін до засновницьких документів у результаті передачі активів

40

45

 

Зауважимо: у Звіті про власний капітал (ф. № 4) вартість безоплатно переданого майна, на яку (в обговорюваній ситуації) зменшено статутний капітал, відображається в ряд. 240, графа 3 (

лист МФУ від 26.03.2008 р. № 31-34000-10-10/10457).

 

Нові кореспонденції рахунків

У результаті внесених

наказом № 1125 змін Інструкцію № 291 , крім іншого, доповнено також новими кореспонденціями рахунків (див. табл. 2 на с. 40).

 

Інші зміни

Серед інших змін виділимо такі моменти.

1.

П(С)БО 23 «Розкриття інформації про пов’язаних сторін» доповнено новим п. 15, що зобов’язав у Примітках до фінансової звітності наводити інформацію про отримані від підприємства провідним управлінським персоналом:

— поточні виплати;

— інші довгострокові виплати;

— виплати після закінчення трудової діяльності;

— виплати при звільненні;

— платежі на основі акцій;

— позики.

2. Після виключення

постановою КМУ від 17.04.2008 р. № 381 бланків довіреності на отримання цінностей із переліку бланків суворої звітності та скасування з 1 червня 2008 року порядку їх суворого обліку, давно очікуваних коректив зазнав текст до рахунка 08 «Бланків суворого обліку» Інструкції № 291. На цьому рахунку тепер не ведеться облік наявності та руху бланків довіреності на отримання цінностей.

Ми докладно проаналізували зміни, унесені

наказом № 1125 до нормативно-правових актів у сфері бухгалтерського обліку. Залишилося чекати чергових правок у Методрекомендаціях № 1524, а також у Методрекомендаціях № 561...

Стежте за нашими публікаціями.

 

Таблиця 2.

Нові кореспонденції рахунків

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

дебет

дебет

1. Визнано дохід від перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань та непередбачених зобов’язань об’єкта придбання над сукупністю витрат на об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності (у частині відстрочених податкових активів)

17

74

2. Спрямовано кошти резервного капіталу на виплату дивідендів (при недостатності нерозподіленого прибутку)

43

67

3. Відображено повернення товару покупцем (з операційної каси підприємства, якщо сума коштів, виданих при поверненні, була менше 100 грн. і акт про видачу коштів при цьому не складався: Дт 704 «Вирахування з доходу» — Кт 303 «Операційна каса»)

70

30

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі