ПЕРЕВІРКИ ЩОДО ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ:
на виконання вимог Генпрокуратури ДПАУ внесла зміни до Методрекомендацій
Наказ Державної податкової адміністрації України від 20.10.2009 р. № 568
«Про внесення змін і доповнень до Методичних рекомендацій»
Ми повідомляли (
«БТ», 2009, № 44, с.7), що Мін’юст наполягає на скасуванні наказу ДПАУ від 18.08.2005 р. № 350, яким затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ (далі — Методрекомендації № 350). На думку Мін’юсту, Методрекомендації № 350 містять нові правові норми, що зачіпають свободи та законні інтереси платників ПДВ (листи від 20.07.2009 р. № 1286-09-24, від 17.08.2009 р. № 27653-24, від 05.10.2009 р. № 24-7/200). Проте ДПАУ з думкою Мін’юсту не погодилася (лист від 29.07.2009 р. № 9062/5/23-2016).У цю ситуацію втрутилася Генпрокуратура. У своєму
протесті від 30.09.2009 р. № 07/2/1-211исх-09 вона не вимагала від ДПАУ скасування наказу № 350, але наполягала на приведенні пп. 3.1, 3.11, 4.2 Методрекомендацій № 350 у відповідність до вимог Закону про ПДВ і Закону про податкову службу. ДПАУ вирішила прислухатися до протесту Генпрокуратури.Наказом
, що коментується, ДПАУ внесла зміни і доповнення до Методрекомендацій № 350 і цим задовольнила вимоги Генпрокуратури. У результаті Методрекомендації зазнали змін, зокрема:1)
зникло положення про те, що під час документальної невиїзної перевірки декларації із заявленим до відшкодування ПДВ працівники податкової інспекції можуть вимагати від платників ПДВ засвідчені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати товарів (послуг) основним постачальникам, та копії реєстрів отриманих і виданих податкових накладних за податковий період, в яких фактично сплачено суму ПДВ.Це означає, що ненадання платником ПДВ під час документальної невиїзної перевірки копій таких документів не є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки (таку підставу тепер не названо в
п. 3.11 Методрекомендацій);2)
оновлений п. 3.11 Методрекомендацій дає підставу зробити висновок, що податківці не проводитимуть позапланові виїзні перевірки у випадках, не передбачених ст. 11 Закону про податкову службу і п.п. 7.7.5 Закону про ПДВ . Як підстава для проведення таких перевірок тепер значиться лише наявність достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування проведено з порушенням норм податкового законодавства. Хоча що саме вважати «достатніми» підставами, не зрозуміло. На наш погляд, «достатні» підстави для проведення позапланової виїзної перевірки зазначено у ст. 111 Закону про податкову службу.Є й не дуже приємні для платників ПДВ зміни. Так, раніше податківці могли проводити позапланові виїзні перевірки по ланцюгу поставок лише стосовно тих постачальників — платників ПДВ, в яких
податковий кредит сформовано в обсязі 5 % та більше дозволеного податкового кредиту і в яких сума податкових зобов’язань з ПДВ у кожному окремому податковому періоді становила 30 % і більше від загальної суми податкових зобов’язань. Тепер же з двох вимог залишилася одне: достатньо, щоб у постачальників-платників було сформовано податковий кредит в обсязі 5 % і більше дозволеного податкового кредиту. Сума податкових зобов’язань до уваги не береться.Те, наскільки податківці дотримуватимуться вимог Закону про ПДВ і Закону про податкову службу, підтверджуючи бюджетне відшкодування на підставі оновлених Методрекомендацій № 350, покаже час. Але, як і раніше, наказ № 350, яким затверджено ці Методрекомендації, не зареєстрований у Мін’юсті, а отже, за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом і має рекомендаційний характер. Як тепер реагуватиме Мін’юст? Чи після внесення змін і доповнень наполягатиме на скасуванні наказу № 350? Поки що ці запитання залишаються без відповіді.
