Теми статей
Обрати теми

Переходимо на єдиний податок: на що потрібно звернути увагу

Редакція БТ
Стаття

ПЕРЕХОДИМО НА ЄДИНИЙ ПОДАТОК:

на що потрібно звернути увагу

 

Спрощена система оподаткування є дуже привабливою для невеликих підприємств та приватних підприємців, оскільки реально дозволяє спростити процес оподаткування порівняно із загальною системою. Хоча, потрібно визнати, єдиний податок не позбавлений своїх нюансів та законодавчо не врегульованих питань.

У цій статті розглянемо процес переходу на спрощену систему, а також з’ясуємо, з якими труднощами, можливо, доведеться зіткнутися при цьому.

Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про ПДВ —

Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок на прибуток —

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон № 535 —

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про оподаткування виробів мистецтва, предметів колекціонування чи антикваріату» від 22.12.2006 р. № 535-V.

Закон № 2505 —

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV.

Закон № 481

— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

Закон № 185

— Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

Указ № 746 —

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99.

Указ № 436

— Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Порядок № 599

— Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599.

Порядок № 555

— Порядок видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою, затверджений наказом ДПАУ, у редакції від 12.10.99 р. № 555.

Положення № 79

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.

Інструкція № 286

— Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.

Методрекомендації

— Методичні рекомендації щодо обліку суб’єктів малого підприємництва — платників єдиного податку, затверджені наказом ДПАУ від 02.12.99 р. № 670.

Лист № 14487 —

оглядовий лист ДПАУ з питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суб’єктами малого підприємництва — юридичними особами від 10.07.2009 р. № 14487/7/15-0417*.

* Див. ком. «Єдиний податок з юридичних осіб у світлі оглядового листа ДПАУ» // «БТ», 2009, № 34, с. 5.

 

Хто може перейти на спрощену систему

Спрощену систему оподаткування, обліку та звітності передбачено для:

— юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, в яких середньооблікова чисельність працівників

не перевищує 50 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн.;

— фізичних осіб — підприємців, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебувають

не більше 10 осіб (одночасно), а обсяг виручки за рік не перевищує 500 тис. грн. (ст. 1 Указу № 746).

При цьому під словом «рік» мається на увазі календарний рік — з 1 січня по 31 грудня

(постанова КМУ від 16.03.2000 р. № 507). Виходячи з позиції ДПАУ, викладеної в листах від 04.11.2004 р. № 21435/7/17-3117 і від 04.09.2008 р. № 8352/Х/17-0714, потрібно розглядати календарний рік, що передує року, в якому здійснюється перехід на єдиний податок. Тому якщо у 2009 році єдиноподатник перевищив установлений ліміт виручки, то такий суб’єкт зможе перейти на спрощену систему не раніше 1 січня 2011 року.

«Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» у цьому випадку вважається сума,

фактично отримана суб’єктами підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або до каси від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Крім того, існують ще деякі обмеження, установлені як

Указом № 746, так й іншими законодавчими актами, щодо застосування спрощеної системи (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Обмеження щодо застосування спрощеної системи

Обмеження

Підстава

Суб’єкти

Довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи

Ст. 7 Указу № 746

Суб’єкти підприємницької діяльності, в яких понад 25 % статутного фонду належить юридичним особам, котрі не є суб’єктами малого підприємництва*

Спільна діяльність без створення юридичної особи, визначена п. 7.7 Закону про податок на прибуток

Державні та комунальні підприємства

Наказ ДПАУ від 23.06.2006 р. № 352

Філії (відокремлені підрозділи) окремо від головного підприємства**

Ст. 1 Указу № 746

Неприбуткові організації (у розумінні п. 7.11 Закону про податок на прибуток)***

Види діяльності

Діяльність у сфері грального бізнесу

П. 4 Прикінцевих положень Закону № 2505

Обмін іноземної валюти

Виробництво, експорт, імпорт і оптовий продаж підакцизних товарів****

Оптовий та роздрібний продаж підакцизних ПММ

Видобування та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення

Оптова та роздрібна торгівля промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягає ліцензуванню

Діяльність із перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, організація торгів (аукціонів) зазначеними предметами

П. 2 Прикінцевих положень Закону № 535

Торгівля лікеро-горілчаними й тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами (заборонена лише для фізичних осіб)

Ст. 7 Указу № 746

* Згідно зі ст. 63 ГКУ суб’єктами малого підприємництва є юридичні особи, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн грн.

** Оскільки вони не є юридичними особами.

***Оскільки їх діяльність не є підприємницькою.

**** До таких товарів належать: усі види алкогольних напоїв, усі тютюнові вироби, автомобілі та інші моторні транспортні засоби, пиво солодове, окремі види ПММ.

 

Зверніть увагу: якщо у статуті підприємства зазначено «заборонені» види діяльності, але на момент подання заяви про перехід на єдиний податок такі види діяльності

не здійснювалися і не отримано відповідну ліцензію, про що підприємство письмово повідомляє податковий орган, воно може перейти на спрощену систему оподаткування. На це вказала ДПАУ в листі № 14487.

У зазначеному

листі ДПАУ також цілком справедливо зауважила, що всі юридичні особи — нерезиденти не є суб’єктами малого підприємництва. Тому якщо частка таких засновників у статутному фонді підприємства перевищує 25 %, то таке підприємство не може бути платником єдиного податку. А от наявність серед засновників фізичних осіб — нерезидентів не є підставою для відмови в переході на єдиний податок.

Абзац 4 ст. 4 Указу № 746

передбачає, що заяву про перехід на спрощену систему може бути подано за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. У п. 3 Порядку № 555 цю вимогу сформульовано конкретніше — там ідеться про необхідність сплати всіх податків та обов’язкових платежів, строк сплати яких настав на дату подання заяви. Інакше кажучи, на момент подання заяви у платника не повинно бути податкового боргу (лист ДПАУ від 11.06.2004 р. № 10680/7/15-1217).

У

листі № 14487 ДПАУ цілком справедливо зауважила, що за наявності заборгованості стосовно штрафних санкціях щодо РРО, які не є податковим боргом, платник може перейти на єдиний податок.

Зазначимо, що до неподаткових штрафів належать також штрафи за порушення касової дисципліни (

Указ № 436), штрафи за порушення норм, що регулюють порядок торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (Закон № 481), пеня ЗЕД (Закон № 185). Отже, наявність заборгованості за цими штрафами (пенею) також не перешкоджає переходу на спрощену систему.

А от за наявності розстрочених сум податкового боргу, на думку головного податкового органу, що викладена в

листі № 14487, підстави для переходу на спрощену систему відсутні, оскільки податковий борг при цьому хоча і є розстроченим, але не зникає.

На наш погляд, не забороняється перехід на спрощену систему за наявності

податкових зобов’язань, що перебувають у стадії апеляційного узгодження. У цьому питанні ми приєднуємося до позиції Держпідприємництва, який вважає, що в такій ситуації немає обмежень у застосуванні спрощеної системи, оскільки немає заборгованості за податками, строк сплати яких настав (див. лист від 27.02.2002 р. № 2-221/1166).

 

Порядок переходу

Якщо суб’єкт підприємницької діяльності відповідає переліченим вище критеріям, то він може перейти на спрощену систему оподаткування.

Указ № 746 дозволяє здійснити такий перехід із будь-якого звітного (податкового) періоду (кварталу). Для цього потрібно подати до податкового органу за місцем реєстрації відповідну заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку такого кварталу. Отже, подавати заяву для переходу на сплату єдиного податку можна не пізніше 16 березня, 15 червня, 15 вересня та 16 грудня. Зауважимо також, що правило перенесення дати подання заяви, якщо граничний строк подання припадає на вихідний, святковий або неробочий день, не застосовується.

Новозареєстровані суб’єкти малого підприємництва мають можливість перейти на спрощену систему з кварталу, в якому здійснено їх державну реєстрацію. Таку можливість передбачено

ст. 6 Указу № 746, однак порядок такого переходу чітко не регламентовано. Безумовно, загальні строки подання заяви в цьому випадку не застосовуються. Хоча відкладати її подання до кінця кварталу ми б не рекомендували, адже застосовувати спрощену систему можна тільки після того, як буде отримано Свідоцтво про право сплати єдиного податку.

Суб’єктам, зареєстрованим в останні дні кварталу, не можна відкладати подання заяви на наступний квартал, оскільки такий (наступний) квартал уже не вважатиметься кварталом їх реєстрації. Тому, якщо заяву не подано у кварталі реєстрації, перейти на спрощену систему можна буде лише в загальному порядку — відпрацювавши один квартал на загальній системі.

Рішення про перехід на єдиний податок може бути прийнято протягом року тільки один раз, тобто платник, який відмовився від спрощеної системи, може знову претендувати на її застосування лише в наступному році.

Форма та порядок заповнення заяв юридичними особами та фізичними особами — підприємцями істотно відрізняються, тому розглянемо їх окремо.

 

Заява про перехід на єдиний податок юрособи

Юридичні особи для переходу на єдиний податок подають

Заяву про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за формою додатка до Порядку № 555 (далі — Заява юрособи). У такій заяві обов’язково має бути вибрано ставку оподаткування (6 або 10 %), наведено відомості про поточні рахунки підприємства в банках, середньооблікову чисельність працюючих та обсяг виручки за рік.

Згідно зі

ст. 1 Указу № 746 середньооблікова чисельність працюючих для суб’єкта малого підприємництва визначається відповідно до методики, затвердженої органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі працюючих за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів. Визначається такий показник відповідно до п. 3 Інструкції № 286 за період з початку року до моменту подання заяви. Ще раз нагадаємо, що цей показник не повинен перевищувати 50 осіб.

При розрахунку виручки за рік використовуються два показники (вони теж указуються в заяві):

— виручка, отримана в поточному році на момент подання заяви;

— розрахунковий показник виручки за період, що залишився до кінця календарного року.

Зверніть увагу

: перевищення граничного обсягу виручки після подання Заяви позбавляє підприємство права розпочати роботу на спрощеній системі оподаткування. Тому якщо фактична виручка, отримана протягом року, перевищить 1 млн грн., то від застосування спрощеної системи доведеться відмовитися, навіть якщо податковий орган, виходячи з розрахункового показника виручки, видасть Свідоцтво про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою (далі — Свідоцтво єдиноподатника — юрособи).

Інколи податківці, посилаючись на

Методрекомендації, стверджують, що надсилати Заяву юрособи поштою не можна (див. журнал «Вісник податкової служби України», 2009, № 25, с. 39).

Дійсно,

п. 2.2 Методрекомендацій передбачає, що Заява юрособи подається до податкового органу особисто власником, засновником (засновниками) чи уповноваженою (ними) особою, або директором, головним бухгалтером тільки за наявності паспортів і довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів власників, засновників (фізичних осіб), керівника та головного бухгалтера.

На нашу думку, якщо всі необхідні документи для реєстрації надіслано поштою, то в податкового органу

немає підстав для відмови у видачі Свідоцтва єдиноподатника — юрособи, адже вимоги про особисте подання заяви не передбачено в нормативних актах України (Методрекомендації не зареєстровано в Мін’юсті).

Приклад 1

. ТОВ «ААА» у 2009 році працювало на загальній системі оподаткування. Заява юрособи подається 11 грудня 2009 року. За 11 місяців виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склала 770 тис. грн., а за 10 днів грудня — 20 тис. грн. Середньооблікова чисельність працюючих склала: за січень — квітень — 40 осіб, за травень — серпень — 45 осіб, за вересень — листопад — 43 особи. Підприємство було платником ПДВ та обрало ставку єдиного податку 6 %.

Розрахуємо середньооблікову чисельність працюючих за січень — листопад 2009 року:

(40 + 40 + 40 + 40 + 45 + 45 + 45 + 45 + 43 + 43 + 43) : 11 = 42,6 (особи).

Таким чином, на дату подання заяви середньооблікова чисельність з початку року становить 43 особи.

Фактична виручка на дату подання

Заяви юрособи — 790 тис. грн. (770 + 20).

Для визначення розрахункової виручки за період з 11 по 31 грудня знаходимо середньомісячну виручку за 11 місяців — 70 тис. грн. (770 : 11), з якої вираховуємо фактичну виручку за частину грудня, що минула (70 тис. грн. - 20 тис. грн. = 50 тис. грн.).

Таким чином, загальна сума виручки за 2009 рік становитиме 840 тис. грн. (790 + 50).

Фрагмент заповненої

Заяви юрособи наведено на рис. 1 (с. 35).

 

img 1

Рис. 1.

Фрагмент Заяви щодо видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку юридичною особою

 

Заява про перехід на єдиний податок фізособи

Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності для переходу на єдиний податок подають до податкового органу

Заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, за формою додатка 1 до Порядку № 599 (далі — Заява фізособи). У такій Заяві вказуються:

— види діяльності, що здійснюватимуться підприємцем*;

* Податківці наполягають на обкладенні єдиним податком лише доходів від таких, зазначених у Свідоцтві, видів діяльності (усі інші доходи обкладаються податком з доходів фізичних осіб у загальному порядку). ВАдСУ в листі від 28.09.2009 р. № 1275/10/13-09 наполягає на тому, що за умови сплати єдиного податку за максимальною ставкою всі доходи єдиноподатники (у тому числі за видами діяльності, не зазначеними у Свідоцтві) обкладаються єдиним податком та не підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

— обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з початку календарного року;

— чисельність працівників

на день складання заяви, з якими укладено трудові договори (їх кількість має не перевищувати 10);

— поіменний склад працівників, які перебуватимуть у трудових відносинах у періоді застосування спрощеної системи.

Зверніть увагу, що фізичні особи вказують обсяг виручки з початку календарного року (з 1 січня) до дати подання

Заяви фізособи. На відміну від юридичних осіб, розрахункова виручка, яку може бути отримано до кінця календарного року, не враховується.

До

Заяви фізособи необхідно додати ще й копію платіжного документа (квитанції чи платіжного доручення з позначкою банку) про авансову сплату єдиного податку не менше ніж за календарний місяць. Підприємець сплачує повну ставку єдиного податку за себе і 50 % від такої ставки за кожного найманого працівника.

Приклад 2.

Підприємець Степанюк Ю. П., державну реєстрацію якого проведено 10.11.2009 р., здійснюватиме роздрібну торгівлю непродовольчими товарами вже в листопаді 2009 року. У трудових відносинах з ним перебуватимуть два працівники. Ставка єдиного податку за таким видом діяльності дорівнює 200 грн.

Для застосування спрощеної системи починаючи з листопада 2009 року такому підприємцю необхідно сплатити єдиний податок у сумі 400 грн. (200 + 100 + 100) і подати

Заяву фізособи, фрагмент якої наведено на рис. 2 (с. 35).

 

img 2

Рис. 2.

Фрагмент Заяви щодо видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку фізичною особою

 

Незважаючи на те, що підприємець отримав

Свідоцтво про сплату єдиного податку (далі — Свідоцтво єдиноподатника-фізособи) тільки в листопаді, таке Свідоцтво дійсне лише до кінця 2009 року. Отже, уже у грудні (не пізніше 16 числа) йому необхідно подати ще одну Заяву фізособи для застосування спрощеної системи в наступному 2010 році. У такій заяві йому потрібно буде зазначити обсяг виручки, отриманий у поточному році (у листопаді).

Крім того, слід звернути увагу ще на один момент. Незважаючи на те, що строк сплати чергового платежу з єдиного податку — 20 грудня, його доведеться сплатити трохи раніше — не пізніше 16 грудня, адже копію квитанції про сплату потрібно долучити до заяви.

 

Свідоцтво

На підставі поданої

Заяви юрособи орган державної податкової служби протягом 10 робочих днів безоплатно видає юридичним особам Свідоцтво єдиноподатника-юрособи або надає письмову мотивовану відмову.

У такі самі строки на підставі

Заяви фізособи підприємцю видається Свідоцтво єдиноподатника-фізособи. Крім того, на кожного найманого працівника, який перебуває у трудових відносинах із підприємцем, видається Довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку (додаток 2 до Порядку № 599). Довідка має знаходитися на робочому місці такого найманого працівника і пред’являтися працівникам контролюючих органів, які мають повноваження на здійснення перевірки.

Ще раз нагадаємо, що такі

Свідоцтва видаються на календарний рік. Тому ті суб’єкти малого підприємництва, які вже працювали на єдиному податку (у 2009 році) і бажають надалі (у 2010 році) працювати на спрощеній системі оподаткування, повинні подати відповідні Заяви в загальному порядку.

 

Спрощена система та ПДВ

Указ № 746

надає право суб’єкту малого підприємництва на власний розсуд вирішувати: бути йому платником ПДВ чи ж працювати без ПДВ.

Юридична особа при виборі ставки єдиного податку 10 % позбавляється статусу платника ПДВ (якщо її було зареєстровано платником ПДВ). Для цього до податкового органу потрібно подати

Заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 79). У цьому випадку анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається на підставі п.п. «в» Закону про ПДВ та має здійснюватися з моменту переходу на сплату єдиного податку. Для цього на Свідоцтві платника ПДВ проставляється спеціальна позначка про строк його дії відповідно до п. 25.1 Положення № 79.

Нагадаємо: згідно з

п. 9.8 Закону про ПДВ, якщо на момент анулювання в обліку платника значаться залишки товарів чи основні фонди, щодо яких було сформовано податковий кредит, то необхідно визнати умовний продаж таких товарів та основних фондів (докладніше див. у статті «Реальні наслідки умовного продажу при анулюванні ПДВ-реєстрації» // «БТ», 2009, № 28, с. 30).

Якщо підприємство, яке обрало ставку єдиного податку 6 %, уже було платником ПДВ, то такий статус зберігається (залишається те саме

Свідоцтво та індивідуальний податковий номер). Якщо ж підприємство, що переходить на сплату єдиного податку за ставкою 6 %, не було платником ПДВ, то, крім Заяви юрособи, потрібно подати ще й Реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 79), котра подається також не пізніше ніж за 15 днів до початку звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід (у нашому випадку — не пізніше 16 грудня). При цьому реєстрація платником ПДВ здійснюється на підставі ст. 3 і 6 Указу № 746, про що проставляється відповідна позначка в Реєстраційній заяві. Обсяги оподатковуваних операцій (навіть якщо вони менше 300 тис. грн.) не впливають на факт реєстрації платником ПДВ. Крім того, якщо підприємство здійснює лише звільнені від ПДВ операції, така реєстрація все одно є обов’язковою. Однак ДПАУ у листі від 21.04.2009 р. № 8265/7/15-041 зауважила, що відсутність оподатковуваних операцій є підставою для анулювання ПДВ-реєстрації і, відповідно, причиною примусового переходу на єдиний податок за ставкою 10 %.

Зверніть увагу, що базою нарахування єдиного податку за ставкою 6 % є отримана сума виручки з урахуванням ПДВ, тобто єдиний податок сплачується із суми отриманого ПДВ.

Що стосується фізичних осіб — підприємців, то, взагалі, вони не є платниками ПДВ. Згідно з

п. 6 Указу № 746 суб’єкти малого підприємництва — єдиноподатники не є платниками ПДВ, крім випадку, коли юридична особа сплачує єдиний податок за ставкою 6 %.

Незважаючи на це

, п. 4 постанови КМУ від 16.03.2000 р. № 507 передбачає, що платником ПДВ може зареєструватися і підприємець-єдиноподатник.

Нагадаємо, що наприкінці минулого року Кабмін

постановою від 20.12.2008 р. № 1118 вилучив цю ліберальну норму, однак масові протести підприємців-єдиноподатників, які не бажали втрачати статус платників ПДВ, спричинили відновлення цієї норми.

 

Перехідні операції

При переході із загальної системи оподаткування на сплату єдиного податку може виникнути ситуація, коли початок операції припадає на період перебування на загальній системі оподаткування, а закінчення — на спрощеній.

Податок на прибуток

. Найбільше запитань щодо таких перехідних операцій виникають з податку на прибуток, оскільки Закон про податок на прибуток не містить жодних положень, що регулюють процес переходу. Розглянемо найпоширеніші ситуації (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Перехідні операції при переході із загальної системи на єдиний податок

Загальна система

Спрощена система

Перша подія

Оподаткування

Друга подія

Оподаткування

ВД

ВВ

ВД

ВВ

ЄП

Відвантажено товари

ВД

Отримано оплату

— *

Отримано передоплату

ВД

Відвантажено товари**

Отримано товари

ВВ***

Оплачено товари

Перераховано передоплату звичайному платнику податку на прибуток

ВВ

Отримано товари

— ****

Перераховано передоплату неплатнику податку на прибуток чи «нестандартному» платнику

Отримано товари

* Хоча виручка надходить єдиноподатнику, обкладати її єдиним податком не потрібно (інакше буде подвійне оподаткування однієї операції). Аналогічної позиції дотримувалася ДПАУ в листі від 12.05.2000 р. № 6502/7/15-1317.

** Якщо товари отримуватимуться та оплачуватимуться вже єдиноподатником, то валові доходи, відображені за першою подією, не буде компенсовано валовими витратами. Таких операцій краще уникати.

*** Якщо отримані товари залишаться в товарних запасах на момент переходу на сплату ЄП, то їх вартість до ВВ не потрапляє, оскільки бере участь у перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

**** Виручка, отримана від продажу таких товарів, обкладатиметься ЄП, але ВВ, сформовані за першою подією, не компенсуються ВД і не беруть участі в перерахунку за п. 5.9 (немає перехідних залишків). Обачним платникам ми б рекомендували сторнувати такі ВВ. Сміливі платники можуть наполягати на господарності операції з придбання та відсутності прямих норм у Законі про податок на прибуток, які б зобов’язували здійснювати таке коригування.

 

ПДВ.

Те, на якій системі оподаткування (загальній чи спрощеній) перебуває платник ПДВ, не впливає на порядок обкладення ПДВ. Якщо при переході на спрощену систему змінюється ПДВ-ний статус платника, то слід керуватися спеціальними правилами, передбаченими Законом про ПДВ.

Розглянемо можливі варіанти (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Перехідні операції та ПДВ

Загальна система

Спрощена система

Перша подія

Оподаткування

Друга подія

Оподаткування

ПЗ

ПК

ПЗ

ПК

Неплатник ПДВ

Платник ПДВ

Відвантажено товари

Отримано оплату

— *

Отримано передоплату

Відвантажено товари

— *

Отримано товари від платника ПДВ

Оплачено товари

— **

Перераховано передоплату платнику ПДВ

Отримано товари

— **

Платник ПДВ

Неплатник ПДВ

Відвантажено товари

ПЗ

Отримано оплату

Отримано передоплату

ПЗ

Відвантажено товари

Отримано товари від платника ПДВ

ПК***

Оплачено товари

Перераховано передоплату платнику ПДВ

ПК****

Отримано товари

* Оскільки першу подію здійснено неплатником ПДВ, то заключна операція не підлягає обкладенню ПДВ. Платник ПДВ не може за такою операцією виписати податкову накладну і видати її покупцю.

** На момент здійснення першої події покупець не був платником ПДВ, тому продавець не може видати йому податкову накладну (її виписано кінцевому споживачу).

*** Якщо на момент анулювання ПДВ-реєстрації такі товари значаться в залишках, то слід визнати їх умовний продаж (нарахувати ПЗ) у порядку, передбаченому п. 9.8 Закону про ПДВ.

**** Податковий кредит слід відкоригувати, оскільки товари не використовуватимуться в оподатковуваних операціях (див. статтю «Реальні наслідки умовного продажу при анулюванні ПДВ-реєстрації» // «БТ», 2009, № 28, с. 30).

 

ПДФО.

Що стосується оподаткування перехідних операцій у приватних підприємців, то у них усе досить просто.

По-перше, момент виникнення доходів підприємця визначається за фактом отримання грошових коштів, тобто за касовим методом. Якщо підприємець, будучи на загальній системі, за перехідною операцією отримав передоплату, то її потрібно включити в дохід, що обкладається податком з доходів фізичних осіб.

А от суми сплачених авансів до складу витрат включити не вийде, оскільки до складу витрат включаються тільки витрати, пов’язані з отриманням конкретних доходів (витрати на придбання

проданих товарів). Винятком із цього правила буде ситуація, коли підприємець, перерахувавши аванс постачальнику для придбання товару, у свою чергу отримав від покупця передоплату за такий товар.

По-друге, єдиноподатники — фізичні особи сплачують фіксовану ставку єдиного податку, що не залежить від розміру отриманої виручки. Безумовно, суми, які надійшли за перехідними операціями, потрібно включати до загальної суми виручки єдиноподатника, яка не повинна перевищити 500 тис. грн. на рік.

 

Додаткові бонуси від переходу на ЄП

Перехід на спрощену систему звільняє від сплати низки податків, перелік яких наведено у

ст. 6 Указу № 746 . Деякі з перелічених там податків, щоправда, вже ніхто не сплачує (інноваційні та чорнобильські збори, відрахування на ремонт доріг). У деяких випадках, що зазначені у ст. 6 Указу № 746, податки все-таки доводиться сплачувати і єдиноподатникам.

1.

Авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів сплачують усі підприємства.

2.

Імпортний ПДВ при ввезенні товарів теж сплачують усі імпортери незалежно від їх податкового статусу (п. 8 постанови № 507). Щоправда, спеціально реєструватися платником ПДВ для цього непотрібно.

3. Від сплати

внесків до Пенсійного фонду реально звільняються лише приватні підприємці із суми отриманого доходу (з урахуванням того, що примусову доплату до Пенсійного фонду щодо них скасовано)*. Що стосується нарахувань на заробітну плату працівників, то їх доводиться сплачувати. При цьому в рахунок такої сплати зараховуються 42 % від суми єдиного податку, що надходить до Пенсійного фонду**.

* Див. ком. «Увага! Доплату до Пенсійного фонду приватні підприємці здійснювати не повинні — Президент зупинив дію деяких постанов Кабміну» // «БТ», 2009, № 45, с. 7.

** Див. ст. «Залік єдиного податку в рахунок сплати внесків до Пенсійного фонду» // «БТ», 2008, № 3, с. 18.

4. Що стосується

зборів до Пенсійного фонду з окремих операцій (придбання валюти, торгівля ювелірними виробами, продаж легкових автомобілів), то такі платежі єдиноподатники сплачують на загальних підставах.

5. Від сплати

податку з доходів фізичних осіб звільняються лише доходи, отримані приватним підприємцем (суми цього податку, утримані із заробітної плати, сплачуються на загальних підставах).

6.

Податок на землю не сплачується тільки за земельні ділянки, що використовуються єдиноподатником у своїй господарській (підприємницькій) діяльності. Зауважимо: податківці вважають землі, передані в оренду, такими, що не використовуються в господарській діяльності, і вимагають від єдиноподатника сплачувати податок на землю з таких ділянок.

7. Єдиноподатники повністю звільняються від сплати таких податків:

— збору за спеціальне використання природних ресурсів;

— комунального податку;

— податку на промисел (як, утім, й інші приватні підприємці);

— збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі;

— плати за торговий патент;

— внесків до фондів соціального страхування — до Фонду з тимчасової втрати працездатності та Фонду безробіття (у частині нарахувань на фонд оплати праці найманих працівників).

Крім того, слід нагадати, що приватні підприємці — єдиноподатники

мають право здійснювати розрахункові операції з покупцями без застосування РРО, якщо вони не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).

На цьому завершимо нашу розповідь про перехід на спрощену систему оподаткування. Сподіваємося, ми висвітлили найважливіші моменти щодо процесу переходу і його наслідків. Якщо у вас, шановні читачі, виникли нестандартні ситуації чи додаткові запитання, пишіть нам, і ми їх обов’язково розглянемо на сторінках нашої газети.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі