Як оподатковується валютна виручка єдиноподатника
Підприємство — платник єдиного податку за ставкою 10 % — отримало від реалізації товарів іноземним контрагентам виручку в іноземній валюті. В який момент потрібно включати таку виручку до бази оподаткування єдиним податком та в якій сумі? Чи потрібно до бази оподаткування включати курсові різниці від перерахунку вартості іноземної валюти на дату балансу?
(м. Київ)
Нагадаємо, що відповідно до
Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» у редакції від 28.06.99 р. № 746/99 (далі — Указ) базою оподаткування при застосуванні єдиного податку для юридичних осіб є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), під якою розуміють суму, фактично отриману суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).При надходженні на рахунки підприємства за зовнішньоекономічними контрактами виручки від реалізації в іноземній валюті згідно з вимогами
п. 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, грошові кошти перед тим як зараховуються на поточний рахунок, зараховують на розподільчі рахунки такого суб’єкта господарювання.Це й породжує запитання: уключати таку виручку до бази оподаткування єдиним податком необхідно при надходженні коштів на розподільчий чи на поточний рахунок?
Для відповіді на це запитання розглянемо, що являють собою розподільчі рахунки. Згідно з
Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженим постановою Правління НБУ від 21.11.97 р. № 388, розподільчі рахунки є балансовими обліковими рахунками банку, хоча й персоніфікованими щодо клієнтів, вони відкриваються банком для обліку надходжень коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю. Валютні кошти на таких рахунках підприємства можуть перебувати до моменту їх зарахування на поточний рахунок до п’яти днів.З цього можна зробити висновок,
що розподільчі рахунки виконують суто технічну функцію, а тому зарахована на розподільний рахунок валюта, не є виручкою від реалізації і не може бути віднесена до бази оподаткування єдиним податком. Визнаватися виручкою така валюта буде лише після надходження на поточний валютний рахунок. Таку точку зору підтримують і податківці в оглядовому листі від 10.07.2009 р. № 14487/7/15-0417* та в консультаціях у журналі «Вісник податкової служби України» // 2008, № 11, с. 29 та 2009, № 12, с. 32.* Див. ком. «Єдиний податок з юридичних осіб у світлі Оглядового листа ДПАУ» // «БТ», 2009, № 34, с. 5.
При цьому варто звернути увагу, що для цілей визначення бази оподаткування отримана виручка перераховується у гривні за
валютним курсом НБУ, установленим на дату надходження валюти.Що стосується
курсової різниці від перерахунку вартості іноземної валюти на дату балансу та при вибутті, то думка податківців з цього приводу така: позитивні курсові різниці необхідно включати суб’єктом господарювання до бази обкладення єдиним податком (лист ДПАУ від 24.05.2006 р. № 5799/6/15-0416 та консультації в журналі «Вісник податкової служби України» // 2009 р., № 12, с. 32; 2007, № 1 — 2; 2006, № 16; 2005, № 28; 2003, № 25). Про від’ємну курсову різницю податківці, на жаль, ніде не згадують, хоча, дотримуючись логіки, можна припустити, що від’ємну курсову різницю слід вираховувати з бази обкладення єдиним податком.З висновком податківців про включення позитивної курсової різниці до бази оподаткування єдиним податком погодитися складно. Причому зроблений він напевно у зв’язку з тим, що курсові різниці відповідно до
п. 40 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» є доходами звичайної діяльності, а тому вони повинні відображатися у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації» Книги обліку доходів та витрат. Хоча в законодавстві віднесення таких курсових різниць до бази оподаткування єдиним податком не передбачено.Ще одним аргументом на користь невключення позитивних курсових різниць до бази обкладення єдиним податком є те, що згідно зі
ст. 1 Указу оподаткованою виручкою є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), яка фактично отримана на розрахунковий рахунок або (та) до каси від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).Оскільки валюта була оподаткована єдиним податком
у момент її зарахування на поточний валютний рахунок підприємства (як про це зазначено вище), то в подальшому курсові різниці, які розраховуються за нею в бухгалтерському обліку, на базу обкладення єдиним податком уже впливати не повинні.Крім того, зазначимо, що сам по собі бухгалтерський розрахунок курсових різниць при перерахунку вартості іноземної валюти на дату балансу (яка не є для підприємства продукцією, товаром, роботою чи послугою) будь-якого руху грошових коштів за рахунком єдиноподатника за собою не тягне (а це головна умова виникнення об’єкта оподаткування). Тому, оскільки курсові різниці, що виникають, збільшенням грошових коштів єдиноподатника не супроводжуються, то в цьому випадку і бухгалтерський дохід, що з’явився, до бази обкладення єдиним податком жодного відношення мати не може, а тому і оподатковуватися єдиним податком також не повинен. Таку думку підтримує і Держкомпідприємництва
в інформаційному листі від 24.10.2001 р. № 1-221/6346.Сума гривень, отриманих на поточний рахунок підприємства від реалізації іноземної валюти, також не включається до бази оподаткування.
Сергій ДЕЦЮРА
