Теми статей
Обрати теми

Щодо віднесення до валових витрат плати за бронювання місця в готелі

Редакція БТ
Лист від 23.09.2009 р. № 20575/7/15-0217

БРОНЮВАННЯ МІСЦЬ У ГОТЕЛЯХ:

ДПАУ проти валових витрат

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 23.09.2009 р. № 20575/7/15-0217

«Щодо віднесення до валових витрат плати за бронювання місця в готелі»

 

Нагадаємо, що згідно з

п. 1.6 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59), працівникові, який відряджений у межах України, відшкодовується плата за бронювання місць в готелях у розмірі не більш як 50 % його вартості за одну добу. А тому закономірно постає запитання: відносити такі витрати до складу валових витрат чи ні?

З цього приводу Мінфін у

листі від 01.04.2009 р. № 31-18030-07-21/9141 указав, що вичерпний перелік витрат на відрядження встановлено Інструкцією № 59 та п. п 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про податок на прибуток), а тому працівнику відшкодовується 50 % витрат на бронювання місць в готелях.

А от ДПАУ у

листі, що коментується, зайняла фіскальну позицію, заборонивши плату за бронювання місць у готелях відносити до валових витрат, тим самим підтвердивши думку своїх колег на місцях з цього приводу (лист ДПА у м. Києві від 10.04.2006 р. № 250/10/31-106).

Аргументують податківці свою позицію тим, що відповідно до

п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток до валових витрат включають витрати відряджених осіб, у тому числі й на оплату вартості проживання в готелях (мотелях), а також уключені до таких рахунків витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, ремонт та прасування одягу, взуття чи білизни), на наймання інших житлових приміщень за наявності підтверджуючих документів. А оскільки цей перелік витрат на відрядження фізичних осіб, на їх погляд, є вичерпним і в ньому прямо не вказано, що витрати на бронювання можна включити до валових витрат, то вони заперечують проти цього.

Ми категорично не згодні з податківцями.

Оскільки при формуванні валових витрат при відрядженні фізичних осіб потрібно враховувати не тільки норми п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток, але і норми Інструкції № 59 (причому про це неодноразово заявляла і ДПАУ — див., зокрема, листи від 08.12.2005 р. № 9146/н/15-0314, від 12.07.2006 р. № 13098/7/15-0317* ), оскільки Інструкцію № 59 розроблено на виконання постанови КМУ «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23.04.99 р. № 663, а її — на виконання п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток. Тому можна зробити висновок, що такі витрати включаються до складу валових, але не в повному обсязі, а у розмірі не більше як 50 % від вартості бронювання за добу, як того вимагає Інструкція № 59.

* Цікаво, що у цьому листі податківці неможливість уключення до валових витрат на проїзд у відрядженні на таксі аргументують саме тим, що Інструкція № 59 не передбачає відшкодування цих витрат (у той час, як Закон про податок на прибуток таких обмежень не містить).

Таким чином, підприємство

має право включити до валових витрат відшкодовані працівнику витрати на бронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 % його вартості за одну добу (згідно з поданими підтверджуючими документами в оригіналі) на підставі п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток. Але не виключено, що таку позицію доведеться доводити перевіряючим.

До речі, якщо погодитися з думкою податківців про те, що Інструкція № 59 не установлює склад витрат, що відносяться до валових, то, навпаки, можна дійти висновку, що взагалі вартість бронювання включається до валових витрат без обмежень! Так, відповідно до п. 1.3 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Держтурадміністрації від 16.03.2004 р. № 19, бронювання — процес замовлення замовником готелю основних та/або додаткових послуг у певному обсязі, з метою використання послуг в обумовлені терміни конкретним споживачем або групою споживачів. Тобто можна доводити, що витрати на бронювання — це складова витрат на проживання, які відповідно до п.п. 5.4.8 Закону про податок на прибуток відносяться до складу валових без додаткових обмежень. Можливо, «доведення від противного» допоможе схилити податківців на свій бік.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі