ПОНОВЛЕННЯ ПРАЦІВНИКА
за рішенням суду
Причин незаконного звільнення працівника може бути багато. Ми не вдаватимемося до нюансів судових розглядів, а почнемо відразу з того, що суд приймає рішення про поновлення працівника на роботі, про виплату йому середнього заробітку за всі дні вимушеного прогулу, і, можливо, про виплату йому морального збитку. Наше завдання — розібратися з діями роботодавця в таких випадках.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Закон про виконавче провадження
— Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV.Закон про відпустки
— Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон № 1533
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III.Закон № 2240
— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.Порядок № 100
— Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.Інструкція про трудові книжки
— Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мінсоцзахисту та Мін’юсту від 29.07.93 р. № 58.Інструкція № 5
— Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.Постанова ВСУ № 9
— постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9.Постанова ВСУ № 13
— постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13.
Загальні правила поновлення працівника
Згідно зі
ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівника має бути поновлено на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. А розглядаються такі трудові спори виключно в суді.Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте судом, підлягає
негайному виконанню (ст. 235 КЗпП). Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допуску працівника до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. У тих випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, строк для його виконання встановлюється з наступного дня після його постановлення (п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону про виконавче провадження). Так, наприклад, якщо рішення суду прийнято 07.09.2009 р., то виконано його може бути вже 08.09.2009 р. Отже, 08.09.2009 р. може бути видано наказ по підприємству про поновлення на роботі звільненого працівника. Причому поновлюється працівник не з дати ухвалення рішення судом, а з дати його незаконного звільнення*.* Аналогічний висновок зроблено в листі Мінпраці від 07.08.2007 р. № 205/06/187-07. Тут також зазначено, що після поновлення на роботі оплата праці має проводитися згідно зі штатним розписом, який діє на підприємстві (в установі, організації) та відповідно до укладеного нового договору. Хоча, на наш погляд, тут слід говорити не про укладення нового договору, а про поновлення дії колишнього договору, до якого за необхідності (наприклад, у зв’язку з підвищенням зарплати) уносяться зміни.
Зазначимо, що згідно зі
ст. 236 КЗпП у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника суд виносить рішення про виплату йому середнього заробітку за час затримки. Як бачимо, із виконанням рішення суду зволікати не варто.У наказі (розпорядженні) про поновлення працівника слід зазначити підставу для такого поновлення — судове рішення. На підставі наказу про поновлення
в трудовій книжці працівника анулюється запис про звільнення шляхом унесення нового запису: «Запис за № [таким-то] є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 у такому разі робиться посилання на наказ (розпорядження) про поновлення на роботі. За наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним (п. 2.10 Інструкції про трудові книжки)*.* Детальніше див. Тему тижня «Трудові книжки» // «БТ», 2009, № 34, с. 37.
Якщо працівник вийшов на роботу пізніше дати видання наказу керівника про його поновлення, то заробітна плата йому нараховуватиметься тільки з дня фактичного виходу на роботу.
Приклад 1
. Працівника було звільнено 16.04.2009 р. Рішення про незаконне звільнення працівника та поновлення його на посаді суд виніс 07.09.2009 р. Наказ про поновлення працівника на роботі з 17.04.2009 р. було видано керівником підприємства 08.09.2009 р. Працівник ознайомився з наказом тільки 14.09.2009 р. і з цього дня став до роботи.У цьому випадку працівнику за період вимушеного прогулу (з 17.04.2009 р. по 07.09.2009 р.) буде виплачено середній заробіток. Відрізок часу з 08.09.2009 р. до 14.09.2009 р. не оплачуватиметься працівнику. У табелі обліку використання робочого часу (далі — табель) у цьому випадку ставиться невихід на роботу. Зазначимо, що вважати ці дні прогулом не можна, оскільки фактично працівника було ознайомлено з наказом про поновлення його на роботі тільки 14 вересня 2009 року**.
** У цьому випадку підстав для стягнення з підприємства середнього заробітку на користь працівника за час затримки виконання рішення суду немає, оскільки така затримка сталася не з вини підприємства.
Починаючи з 14.09.2009 р. у табелі зазначатиметься відпрацьований працівником час, і з цієї дати йому нараховуватиметься заробітна плата.
Якщо на місце звільненого було прийнято іншого працівника
Трудове законодавство (а саме
п. 6 ст. 40 КЗпП) дозволяє власнику або уповноваженому ним органу зі своєї ініціативи звільняти працівника у зв’язку з поновленням на роботі іншого працівника, який раніше виконував цю роботу. Причому звільнення допускається тільки, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Для такого звільнення не потрібна попередня згода профспілки (ст. 431 КЗпП).У трудовій книжці такого працівника робиться запис: «
Звільнено у зв’язку з поновленням на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу, п. 6 ст. 40 КЗпП України».При звільненні на підставі
п. 6 ст. 40 КЗпП працівнику виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).Також слід знати: якщо на момент звільнення у такого працівника є надмірно використані дні відпустки, то відповідно до
п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки надмірно виплачена сума відпускних з нього не утримується при проведенні остаточного розрахунку.
Оплата вимушеного прогулу
Яку суму необхідно відшкодувати працівнику.
При прийнятті рішення про поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, суд приймає рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.Сума середнього заробітку, що стягується за рішенням суду з підприємства на користь працівника за весь час вимушеного прогулу у зв’язку з його незаконним звільненням, визначається виходячи з виплат за
два останні календарні місяці перед звільненням за загальними правилами, установленими Порядком № 100. Як правило, розрахунок середнього заробітку здійснює підприємство-відповідач за запитом суду***.*** Якщо за час вимушеного прогулу на підприємстві підвищено тарифні ставки та посадові оклади, то під час розрахунку середнього заробітку необхідно враховувати норми п. 10 Порядку № 100 (ним передбачено проведення коригування середньої зарплати на коефіцієнт підвищення). На це звертають увагу і фахівці Мінпраці (газета «Праця і зарплата». 2009, № 36, с. 15). Проте тут варто пригадати, що на госпрозрахункових підприємствах коригування здійснюють з урахуванням їх фінансової можливості.
Що робити з виплатами, які працівник отримав при звільненні (вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку).
У судовому рішенні зазначається конкретна сума, яку роботодавець має виплатити поновленому працівнику. Як роз’яснюється в п. 32 постанови ВСУ № 9, у разі присудження оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (отримана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.З посиланням на
ст. 44 КЗпП аналогічний висновок з приводу вихідної допомоги міститься й у листі від 08.01.2009 р. № 1/06/186-09*. Інакше кажучи, безпосередньо повертати суму отриманої допомоги працівник не повинен, проте суд, визначаючи суму відшкодування, має зменшити його на суму отриманої ним вихідної допомоги.* Див. ком. «Незаконне звільнення: наслідки поновлення працівника» // «БТ», 2009, № 8, с. 11.
Щодо
компенсації за невикористану відпустку, то Мінпраці в цьому листі зазначив, що «законодавством про працю України не передбачено повернення працівником грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки в разі поновлення його на роботі». Щоправда, підхід Мінпраці важко назвати логічним, проте, швидше за все, його думку доведеться взяти до уваги. З урахуванням цього, а також зважаючи, що згідно з п. 2 частини першої ст. 82 КЗпП час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку. Таким чином, стаж для надання чергової щорічної основної відпустки обчислюватиметься з моменту незаконного звільнення.Це означає, що з моменту поновлення, як із «чистого аркуша», починається новий відлік часу, що дає право на щорічну відпустку. При цьому, звичайно, правило про ненадання відпустки повної тривалості до закінчення 6-місячного троку безперервної роботи не застосовується, оскільки воно діє тільки на перший рік роботи у цього роботодавця.
Окремо варто зупинитися на допомозі по безробіттю. Якщо в період вимушеного прогулу працівник отримував цю допомогу, то при поновленні його на роботі
з роботодавця згідно з п. 4 ст. 35 Закону № 1533 утримується сума виплаченої безробітному допомоги й вартість наданих йому соціальних послуг.Судове рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу стає обов’язковим до виконання
з моменту набуття законної чинності таким рішенням (на відміну від рішення суду, в частині поновлення працівника на роботі, що підлягає негайному виконанню).Індексація й компенсація оплати вимушеного прогулу.
На думку Мінпраці (лист від 22.03.2007 р. № 21/10/136-07), доходи, виплачені за рішенням суду, не індексуються та не підлягають компенсації. Зауважимо: якщо предметом звернення до суду є нарахована, але не виплачена роботодавцем заробітна плата, то працівник, який звернувся до суду, має право зазначити в позові як суму зарплати, що підлягає йому до виплати, як і суму індексації зарплати (у разі її ненарахування), так і суму компенсації у зв’язку з простроченням її виплати.
Відповідальність посадових осіб підприємства за незаконне звільнення
Відповідно до
ст. 237 КЗпП на посадову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, суд покладає обов’язок покрити збиток, заподіяний підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівнику часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов’язок покладається, якщо звільнення або переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі. Причому в п. 33 постанови ВСУ № 9 зазначається про обов’язкове залучення до участі у справі посадової особи та покладання на неї обов’язку з відшкодування збитків підприємству (за наявності її вини). Для такого випадку п. 8 ст. 134 КЗпП передбачено повну матеріальну відповідальність посадової особи.Якщо підприємство включило суму оплати вимушеного прогулу до складу валових витрат, то при отриманні від винної посадової особи відшкодування необхідно відобразити його суму у складі валових доходів на підставі
п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток. Якщо ж сума оплати вимушеного прогулу не була включена до складу валових витрат (підприємство дотримувалося обережної позиції), то при отриманні відшкодування валові доходи відображати не потрібно на підставі п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.
Оподаткування оплати вимушеного прогулу
Податок з доходів і соцвнески
. Виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відповідно до п.п. 2.2.12 Інструкції № 5 входить до фонду додаткової зарплати (як оплата простою не з вини працівника), і, відповідно, уключається до доходу обкладається працівника у вигляді зарплати згідно із Законом про податок з доходів. На цій підставі оплата вимушеного прогулу обкладається і внесками з доходів на соціальне страхування, у тому числі до Пенсійного фонду.Згідно з
абз. п’ятим п. 6 постанови ВСУ № 13, задовольняючи вимогу про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки утримання й сплата податку з доходів громадян є відповідно обов’язком роботодавця й працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку та інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Якщо такої вказівки не буде, рекомендуємо роботодавцю звернутися до суду за роз’ясненням рішення суду в цій частині. Таке роз’яснення дозволить підприємству виплачувати працівнику суми, що стягуються за рішенням суду, за мінусом утриманого податку з доходів і соцвнесків «знизу».З питання про те, як та в якому розмірі обкладається ця виплата, офіційні органи дотримуються різних думок (див. табл. 1).
Таблиця 1.
Оподаткування середнього заробітку, що виплачується за рішенням суду за час вимушеного прогулу| Податок, обов’язковий платіж | Реквізити роз’яснень | Ставка податку (внеску) | Порівняння з максимальною величиною доходу | Як відображати у звітності |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Податок з доходів | Лист ДПАУ від 20.04.2007 р. № 3928/6/17-0716 | Діюча на момент нарахування доходів | Для порівняння з граничною величиною, що дає право на ПСП, уся сума середнього заробітку враховується в місяці його нарахування, тобто виплата не розподіляється за місяцями для цілей застосування ПСП*. Вважаємо: якщо в місяці незаконного звільнення працівнику не було надано ПСП, то тепер, при поновленні, роботодавець має право надати ПСП за той місяць** | У ф. № 1ДФ у загальному порядку як дохід у вигляді зарплати (ознака доходу «01») у місяці його нарахування
|
| Внески «згори» та «знизу» до ПФУ | Лист ПФУ від 19.04.2007 р. № 6663/03-20 | Діюча на момент нарахування доходів | Порівнюється з максимальною величиною, що діє в місяці нарахування доходів, тобто не розбивається за місяцями, на які припадає дохід***
| У Додатку № 23 нарахування відображаються у ФОП того місяця, в якому нараховано дохід.У формі «ІНДАНІ» відображається в місяці, в якому проведено нарахування
|
| Внески «згори» та «знизу» до ФТВП | Лист ФВПТ від 23.04.2007 р. № 02-24-842 | Діюча на момент нарахування доходів | Порівнюється з максимальною величиною, що діє в місяці нарахування доходів, тобто не розбивається за місяцями, на які припадає дохід
| У ф. Ф4-ФСС з ТВП нарахування відображаються у ФОП того місяця, в якому нараховано дохід
|
| Внески «згори» до ФНВ | Лист ФНВ від 13.04.2007 р. № 68-07-4 | Той розмір страхового тарифу, що діяв у періоді, за який виплачується зарплата
| Страхові внески нараховуються окремо за кожен місяць періоду вимушеного прогулу виходячи з максимальної суми зарплати, установленої законодавством у цих місяцях
| При нарахуванні виплат за минулий рік сума нарахованих на них внесків відображається в рядку 5 «Донараховано при прийнятті звітності» розрахункової відомості****
|
| * Скорочення в таблиці: ПСП — податкова соціальна пільга; ПФУ — Пенсійний фонд України; ФОП — фонд оплати праці; ФТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України; ФНВ — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. ** Запис про звільнення працівника анулюється, він поновлюється на роботі, тобто місяця, в якому працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем, уже немає, тому роботодавець, на наш погляд, має перерахувати суму ПДФО в місяці незаконного звільнення з урахуванням надання працівнику ПСП (якщо він має право на неї). При цьому необхідно подати уточнений розрахунок за ф. № 1ДФ за звітний квартал, на який припадає незаконне звільнення, із зазначенням правильної суми утриманого податку, коду наданої ПСП і без вказівки дати звільнення працівника. Якщо в період вимушеного прогулу працівник влаштувався на нову роботу і там йому надавалася ПСП (на підставі поданої ним заяви), то відповідальність за отримання ПСП одночасно за двома місцями роботи, на нашу думку, покладається тут на самого працівника, який має повідомити роботодавцю про цей факт. *** Аналогічний висновок зроблено і в консультації заступника директора Департаменту надходження доходів — начальника відділу методології забезпечення платежів до Пенсійного фонду України, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 35, с. 44. **** Таке заповнення розрахункової відомості ФНВ пояснює недопущенням викривлення показника «1. Загальна сума виплат, на які нараховуються страхові внески (грн.)» і як наслідок показника «4. Фонд оплати праці (грн.)», що використовується для розрахунку страхових тарифів наступного року. Від себе додамо: середній заробіток, що припадає на місяці поточного року, слід відображати у ФОП того місяця, в якому здійснено нарахування. | ||||
Фонд соціального страхування на випадок безробіття (
ФБ) не висловив своєї думки про порядок утримання та нарахування внесків з таких виплат, тому роботодавцю необхідно самому прийняти зважене рішення. Відобразимо власний погляд на це питання.Згідно з
п.п. 1.6.2 Інструкції № 5, якщо нарахування ФОП здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у ФОП того місяця, в якому було здійснено нарахування. Це дає всі підстави для застосування тієї ставки (тарифу) оподаткування, що діє в місяці нарахування працівнику такої виплати.Що ж до порівняння з максимальною величиною, яка підлягає оподаткуванню, то для соцвнесків логічніше було б розбивати цю суму на місяці, за які нараховано середній заробіток. По-перше, чинним законодавством установлено максимальну межу оподаткування в розрізі кожного місяця отримання доходів. Це важливо для подальшого нарахування пенсій та соціальних допомог. Суму втраченого працівником заробітку логічніше було б розносити за місяцями, на які він припадає, та обкладати внесками в межах максимальної величини, що діє в таких місяцях. До цього підходу вписується норма
абз. 3 п. 9 Порядку № 1266, згідно з якою розрахунок середньої зарплати для соціальних виплат при поновленні працівника та виплаті йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється із сум, що припадає на місяці розрахункового періоду. Цей момент ми детальніше розглядатимемо в розділі «Оплата лікарняного» на с. 20, а поки зазначимо: оскільки вже при розрахунку середньої зарплати для соцвиплат присуджений рішенням суду середній заробіток розподіляється на місяці розрахункового періоду, то логічно, що й при обкладенні цих сум соцвнесками необхідно робити таке ж рознесення за місяцями.Безумовно, позиція ПФУ та ФТВП вигідніша для роботодавця та працівника, оскільки внесками буде обкладена менша сума (якщо, звичайно, йдеться про значні суми заробітку). Ураховуючи привабливість цієї позиції, роботодавець, швидше за все, діятиме саме таким чином. Ми не заперечуємо, що для такого підходу є законодавчі підстави, але тоді хотілося б бачити єдину чітку позицію всіх фондів з цього питання (причому погоджену з
Порядком № 1266), а не існуючу варіативність.Податок на прибуток
. Оплата вимушеного прогулу працівника входить до фонду оплати праці, що, на наш погляд, дає підстави для відображення таких нарахувань у складі валових витрат згідно з п.п. 5.6.1 Закону про податок на прибуток. Відповідно, і суму нарахованих на середній заробіток внесків «згори» може бути включено до складу валових витрат на підставі п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток.Деякі фахівці дотримуються думки, що такі виплати не можна включати до валових витрат, оскільки вони не пов’язані з господарською діяльністю. Швидше за все, такої думки дотримуватимуться й податкові органи під час перевірки. Ми вважаємо, що «господарність» цих витрат підтверджує, по-перше,
Інструкція № 5, а, по-друге, КЗпП, що зобов’язав підприємство виплатити працівнику середній заробіток. Розглядати цю виплату як штрафну санкцію, що накладається на підприємство, не коректно, оскільки відповідальність покладається на винну в цьому посадову особу підприємства, а не на саме підприємство. Ми схильні розглядати цю виплату, здійснювану роботодавцем, як одну з гарантій, передбачених трудовим законодавством.
Відшкодування моральної шкоди
Згідно зі
ст. 2371 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику здійснюється, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.Сума відшкодування моральної шкоди входить до доходу оподаткування працівника та підлягає оподаткуванню з доходів у джерела виплати за ставкою 15 %. У
ф. № 1ДФ такий дохід відображається з ознакою доходу «10».Згідно з
п. 3.13 Інструкції № 5 компенсація моральної шкоди працівникам за рахунок коштів підприємства, що виплачується за рішенням суду, не входить до фонду оплати праці. Відповідно, на цю виплату не нараховуються та не утримуються внески на соціальне страхування, у тому числі Пенсійний фонд.Не включається ця виплата й до складу валових витрат підприємства. Якщо винна посадова особа згодом відшкодовує підприємству ці витрати, то сума такого відшкодування не включається до складу валових доходів відповідно до
п.п. 4.2.3 Закону про податок на прибуток.
Оплата лікарняного
У цьому підрозділі ми розглянемо, як розрахувати середню зарплату для оплати листка непрацездатності працівнику, який захворів незабаром після поновлення його на роботі за рішенням суду.
У
Порядку № 1266 для такого випадку прописано спеціальні норми, проте навряд чи їх можна назвати чіткими та однозначними (див. «Як Порядок № 1266 приписує розраховувати середню зарплату для оплати лікарняного листка, і як це розуміє Мінпраці»).
| Як Порядок № 1266 приписує розраховувати середню зарплату для оплати лікарняного листка, і як це розуміє Мінпраці Витяг із Порядку № 1266 абз. третій п. 9 :«У разі поновлення на роботі працівника, який був звільнений з роботи без законної підстави (незаконно переведений на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи), середня заробітна плата обчислюється виходячи із сум, що припадають на місяці розрахункового періоду».абз. дев’ятий п. 14 :«Якщо середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзацу третього пункту 9 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення нарахованої заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів (годин), встановлену на підприємстві (у структурному підрозділі) у розрахунковому періоді».Витяг із листа Мінпраці від 15.08.2007 р. № 500/020/99-07 «Наприклад, якщо працівника було поновлено на роботі з 1 червня поточного року — через 5 місяців після незаконного звільнення з 1 січня поточного року, а з 1 липня 2007 року він захворів, розрахунковим періодом є період з 1 січня по 30 червня 2007 року. За період незаконного звільнення працівнику виплачено в червні 7000 грн. та заробітну плату — 1400 грн. Середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (з урахуванням заробітку за час вимушеного прогулу) — 8400 грн., на кількість робочих днів, встановлену на підприємстві (з 1 січня по 31 травня) та фактично відпрацьовану працівником у червні 2007 року». |
Слід зазначити, що приклад, обраний Мінпраці, не зовсім показовий, оскільки середній заробіток, нарахований у червні 2007 року, припадає якраз на п’ять повних місяців розрахункового періоду, тому його у всій сумі (8400 грн.) і включено до розрахунку. А як поводитися, якщо при поновленні працівнику було б нараховано середній заробіток за 10 місяців вимушеного прогулу? І як рахувати середньомісячну кількість робочих днів, якщо дата незаконного звільнення (і, відповідно, подальшого поновлення) припадає не на 1 число, а на середину місяця?
Ми вважаємо, що нарахований за рішенням суду середній заробіток слід розкидати за місяцями, за які його нараховано, і в розрахунок брати тільки ті суми, що припадають на місяці розрахункового періоду. Саме така суть, на наш погляд, закладалася в
абз. третім п. 9 Порядку № 1266, адже за загальним правилом розрахунку виплати враховуються в місяці їх нарахування. Якби передбачалося враховувати суму присудженого середнього заробітку в місяці його нарахування (тобто без розкидання за місяцями), то не було б необхідності спеціальної норми Порядку № 1266 щодо поновлення працівника.Цей підхід справедливий і для такої ситуації. Працівника поновлено на роботі після 8-місячного вимушеного прогулу, вийшов на роботу 8 вересня 2009 року, а 15 вересня захворів. При цьому присуджений середній заробіток нараховано йому теж у вересні 2009 року. У цьому випадку з нарахованого середнього заробітку слід узяти тільки ту суму, що припадає на місяці розрахункового періоду (березень — серпень).
Розкидаючи нарахований дохід працівника за місяцями, слід пам’ятати про вимогу
абз. першого п. 9 Порядку № 1266 про те, що до розрахунку може бути включено суму тільки в межах максимальної величини, з якою платяться страхові внески до фонду. І тут може виникнути неприємна ситуація, якщо, керуючись листом ФТВП від 23.04.2007 р. № 02-24-842, суму середнього заробітку було обкладено внесками тільки в межах максимальної величини, що діє в місяці її нарахування. При цьому при розподілі заробітку за місяцями сума перевищення максимальної величини, з якою не було сплачено соцвнески, не має потрапити до розрахунку середньої зарплати (навіть якщо сума, що припадає на конкретний місяць менша граничної величини доходу, з якою стягуються соцвнески).Що стосується ділення нарахованого заробітку на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі), то, як випливає з наведеної вище цитати з
листа Мінпраці, його фахівці не схильні читати цю норму буквально і пропонують ділити заробіток на суму робочих днів за графіком роботи підприємства (у періоді вимушеного прогулу) і фактично відпрацьованих працівником.Приклад 2
. Працівника було незаконно звільнено 3 квітня 2009 року. 7 серпня 2009 року суд прийняв рішення про відновлення його на роботі та виплату йому компенсації за вимушений прогул у сумі 11886 грн. 10 серпня він став до роботи, а 9 листопада 2009 року працівник захворів.Керуючись роз’ясненнями ФТВП (
лист від 23.04.2007 р. № 02-24-842), роботодавець уключив нараховану за рішенням суду суму середнього заробітку до фонду оплати праці серпня 2009 року, що склала 14586 грн. (11886 + 2700). Внески до ФТВП у серпні було сплачено тільки з доходу в межах максимальної величини 10035 грн.
| Місяць розрахункового періоду | Норма часу, днів | Зарплата, грн. | Зарплата, з якої сплачено соцвнески, грн. |
| Травень | 18 (усе в періоді вимушеного прогулу) | 2547* (оплата вимушеного прогулу) | 1752,31** |
| Червень | 20 (усе в періоді вимушеного прогулу) | 2830 (оплата вимушеного прогулу) | 1947 |
| Липень | 23 (усе в періоді вимушеного прогулу) | 3254,5 (оплата вимушеного прогулу) | 2239,06 |
| Серпень | 20 (у тому числі 5 у періоді вимушеного прогулу, 15 — відпрацьовано фактично) | 707,5 (оплата вимушеного прогулу) + + 2700 (зарплата) | 2344,32 |
| Вересень | 22 (усе відпрацьовано фактично) | 3500 (зарплата) | 3500 |
| Жовтень | 22 (усе відпрацьовано фактично) | 3500 (зарплата) | 3500 |
| РАЗОМ | 125 | 19039 | 16735 |
| * Розрахунок: 11886 грн. (загальна сума оплати днів вимушеного прогулу) : 84 дні (робочі дні, що припадають на період вимушеного прогулу) х 18 (кількість робочих днів травня, що припадають на період вимушеного прогулу). Суму оплати вимушеного прогулу, що припадає на останні місяці розрахункового періоду, розраховано аналогічно. ** Розрахунок: 2547 х (10035 : 14586), де 10035 — граничний розмір доходу, з якого справляються соцвнески у серпні 2009 року, 14586 — фактично нарахований у серпні дохід. Щодо останніх місяців, на який припадає вимушений прогул, розрахунок аналогічний. | |||
Визначимо середньоденну зарплату:
16735 : 125 = 133,88 (грн.)
Говорячи про оплату листка непрацездатності, зупинимося ще на такому моменті. Відповідно до
ч. 11 ст. 35 Закону № 2240 у разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи в період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом. Наприклад, рішення про поновлення на роботі прийнято судом 30 вересня 2009 року, а листок непрацездатності свідчить про хворобу працівника з 17 вересня 2009 року по 7 жовтня 2009 року. У такому разі оплаті підлягають дні хвороби з 01.10.2009 р. по 07.10.2009 р. Причому оскільки це вже не перші п’ять днів хвороби, то оплачуються вони повністю за рахунок коштів ФТВП. За період по 30 вересня (як за період вимушеного прогулу) працівнику буде виплачено середній заробіток.
Відображення в обліку
Порядок відображення операцій, пов’язаних із поновленням незаконно звільненого працівника, розглянемо на прикладі.
Приклад 3
. Працівника (адмінперсонал) було незаконно звільнено з роботи 28.04.2009 р. 23 вересня 2009 року суд прийняв рішення про поновлення його на посаді та виплату:— середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу в розмірі 15000 грн. (суму визначено без відповідних утримань податку з доходів і соцвнесків);
— моральної шкоди в сумі 2000 грн.
Працівник став до роботи 24.09.2009 р. Виплати, що належать за рішенням суду, нараховано працівнику у жовтні — після набрання рішенням законної сили. У жовтні працівнику нараховано зарплату в розмірі 4000 грн.
Таблиця 2.
Облік розрахунків з працівником після поновлення на роботі за рішенням суду| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума,грн. | Податковий облік (ВВ) | |
| дебет | кредит | |||
| 1. Нараховано працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу | 92 | 661 | 15000 | 15000* |
| 2. Нараховано зарплату за жовтень | 92 | 661 | 4000 | 4000 |
| 3. Нараховано внески на соціальне страхування | 92 | 65 | 3839,77 | 3839,77** |
| 4. Здійснено утримання внесків | 661 | 65 | 361,26*** | — |
| 5. Утримано податок з доходів((15000 + 4000 - 361,26) х 15 %) | 661 | 641/ПДФО | 2795,81 | — |
| 6. Нараховано відшкодування моральної шкоди | 948 | 685(663) | 2000 | — |
| 7. Утримано податок з доходів із суми відшкодування моральної шкоди | 685(663) | 641/ПДФО | 300 | — |
| 8. Виплачено працівнику: | ||||
| — зарплату за жовтень і суму оплати вимушеного прогулу (15000 + 4000 - 361,26 - 2795,81) | 661 | 301, 311 | 15842,93 | — |
| — компенсацію моральної шкоди (2000 — 300) | 685 | 301, 311 | 1700 | — |
| * При отриманні відшкодування шкоди від винної посадової особи суму відшкодування буде включено до складу валових доходів. ** Для цілей сплати внесків до ФБ, ПФУ та ФТВП з граничної величини доходу, з якої справляються внески, що діє в місяці нарахування середнього заробітку (тобто у жовтні 2009 року), порівнюємо весь нарахований у жовтні дохід. Оскільки (15000 + 4000) > 10035, то загальна сума внесків до цих фондів становитиме: 10035 х (33,2 % + 1,4 % + 1,6 %) = 3632,67 грн. При розрахунку внесків до ФНВ нарахований за період вимушеного прогулу дохід «розкидаємо» по місяцях, тому сплачуємо внески з усієї суми нарахованого доходу: (15000 + 4000) х 1,09 % (умовно) = 207,1 (грн.). Разом сума внесків склала 3839,77 грн. (3632,57 + 207,1). *** Розрахунок: 10035 х (2 % + 1 % + 0,6 %). | ||||
Отже, у сьогоднішній статті ми розглянули порядок дій роботодавця при добровільному виконанні рішення суду. Наслідки примусового виконання цього рішення ми не висвітлювали, але роботодавцю потрібно знати, що це призведе до значних додаткових витрат у вигляді сплати виконавчого збору, штрафу від 340 до 510 грн. відповідно до
ст. 87 Закону про виконавче провадження, виплати середнього заробітку працівнику за затримку виконання рішення суду. На завершення побажаємо сторонам не доводити справу до суду, а доходити обопільної згоди у вирішенні подібних питань.
