ЦІННОПАПЕРОВІ ДОХОДИ
у запитаннях читачів
У період економічних катаклізмів відчуваються значні коливання на фондових ринках. У такі періоди багато держателів цінних паперів зазнають суттєвих збитків від падіння їх вартості, але деякі прозорливі торговці отримують солідні доходи від операцій з цінними паперами.
У сьогоднішній статті розповімо про нюанси оподаткування операцій з цінними паперами, використовуючи запитання наших читачів, що ставляться найчастіше.
Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон про податок на прибуток
— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.Закон про ЦП
— Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.Закон про векселі —
Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Положення про емісію облігацій —
Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу, затверджене рішенням ДКЦПФР від 17.07.2003 р. № 322 в редакції від 26.10.2006 р. № 1178.Порядок № 143 —
Порядок заповнення декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.
Як вести окремий облік операцій з цінними паперами?
Загальна схема обліку.
Порядок оподаткування операцій з цінними паперами і деривативами (далі — ЦП) установлено в п. 7.6 Закону про податок на прибуток.Платники зобов’язані вести окремий податковий облік фінансових результатів операцій з ЦП у
розрізі окремих їх видів, наведених у додатку К3 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства (далі — декларація).Придбаваючи ЦП, підприємство в окремому обліку відображає витрати на придбання ЦП цього виду, а в періоді продажу — доходи. Для визначення прибутку чи збитку звітного періоду
щодо кожного виду ЦП слід порівняти доходи, отримані (нараховані) від продажу ЦП цього виду, з витратами, понесеними (нарахованими) у зв’язку з придбанням ЦП цього виду. Якщо у звітному періоді отримано збиток, то він переноситься на наступний податковий період і враховується при визначенні прибутку від продажу ЦП такого виду наступних податкових періодів до повного його погашення.Загальний фінансовий результат від операцій з ЦП, що відображається в рядку 01.4 додатка К3 і в рядку 01.4 декларації, визначається шляхом підсумовування тільки додатних значень (прибутку), отриманих від операцій щодо кожного виду ЦП.
Порядок окремого податкового обліку операцій з ЦП (ціннопаперового обліку) можна показати у вигляді схеми, наведеної на рисунку на с. 33.
Таким чином, підприємство окремо обліковує доходи і витрати від операцій з різними видами ЦП (акціями, облігаціями, векселями тощо). При цьому йдеться саме про
вид ЦП, а не про окремий облік щодо кожного придбаного пакета ЦП.Слід зауважити, що ДПАУ із цього приводу неодноразово висловлювала свою «особливу» думку. Так, у
листах від 02.03.2005 р. № 1799/6/15-1116 і від 14.05.2005 р. № 9265/7/15-1117 ДПАУ пропонувала для визначення фінансових результатів за операціями з векселями, отриманими як засіб платежу, у ціннопаперовому обліку відображати витрати на їх придбання тільки в періоді їх продажу (докладніше див. статтю «Векселі: обліковуємо операції видачі та погашення» // «БТ», 2007, № 48, с. 38). Таку саму позицію було підтверджено листом ДПАУ від 09.06.2009 р. № 12006/7/15-0217* (далі — лист № 12006) стосовно облігацій, викуплених емітентом з метою подальшого продажу.* Див. ком. «Викуп для перепродажу власних облігацій: податковий облік за версією ДПАУ» // «БТ», 2009, № 33, с. 8.
Заповнення рядків додатка К3 до декларації.
Фінансовий результат від продажу ЦП, що потрапляє до рядка 01.4 декларації, розраховують у додатку К3 «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами» до декларації.У рядках 1.1, 2.1, 3.1, 4.1, 5.1, 6.1 і 7.1 додатка К3 зазначаються суми доходів від продажу ЦП (ціннопаперові доходи), отриманих протягом звітного періоду (наростаючим підсумком з початку року).
Відповідно до
п.п. 7.6.4 Закону про податок на прибуток до ціннопаперових доходів відносять суми грошових коштів або вартість майна, отримані (нараховані) платником податку від продажу, обміну чи інших способів відчуження ЦП, збільшені на вартість будь-яких матеріальних цінностей або нематеріальних активів, що передаються платнику податку у зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів уключається також сума будь-якої заборгованості платника податку, що погашається у зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням.У рядках 1.2, 2.2, 3.2, 4.2, 5.2, 6.2 і 7.2 додатка К3 указуються суми витрат на придбання ЦП (ціннопаперові витрати), понесені платником у звітному періоді (наростаючим підсумком з початку року).
Відповідно до
п.п. 7.6.3 Закону про податок на прибуток під ціннопаперовими витратами слід розуміти суму грошових коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю ЦП як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, що виникає у зв’язку з таким придбанням.Зверніть увагу: такі «супутні» витрати, як оплата посередницьких послуг, не є компенсацією вартості ЦП, тому не включаються до складу ціннопаперових витрат.
У рядках 1.3, 2.3, 3.3, 4.3, 5.3, 6.3 і 7.3 додатка К3 указуються збитки попереднього періоду —
попереднього податкового року за операціями з відповідним видом ЦП. Показники цих рядків протягом звітного року не змінюються.Так, у рядку 1.3 додатка К3 до декларації за I квартал, півріччя, три квартали та за 2009 рік буде зазначено від’ємний фінансовий результат за операціями з акціями та іншими корпоративними правами, отриманий у 2008 році (від’ємне значення рядка 1 додатка К3 до декларації за 2008 рік). У такому самому порядку переносяться збитки за іншими видами ЦП — від’ємні значення рядків 2, 3, 4, 5, 6 і 7 додатка К3 до декларації за 2008 рік.
Прибуток, отриманий за операціями щодо кожного виду ЦП, — додатні значення рядків 1, 2, 3, 4, 5, 6 і 7 додатка К3 до декларації за звітний період — підсумовується і відображається в рядку 01.4 додатка К3 до декларації та переноситься до відповідного рядка декларації.
Операції з ЦП власної емісії
Чи потрібно включати до складу валових доходів суму перевищення коштів, отриманих при емісії ЦП, над їх номінальною вартістю?
Сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від продажу власних
акцій чи інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів над номінальною вартістю таких ЦП (при їх первинному розміщенні), або над ціною зворотного викупу при повторному розміщенні інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів, називається емісійним доходом (п. 1.27 Закону про податок на прибуток).Згідно з
п.п. 4.2.9 Закону про податок на прибуток суми отриманого платником емісійного доходу не включаються до складу валових доходів. Зауважимо, що ця норма не діяла (була виключена із Закону про податок на прибуток) у період з 01.07.2004 р. по 01.01.2007 р., тому в зазначеному періоді емісійні доходи підлягали включенню до складу валових доходів на загальних підставах.Якщо ж ідеться про облігації, то тут слід звернути увагу на таке: облігації є борговими, а не пайовими ЦП і підтверджують зобов’язання емітента за ними, не даючи права на участь в управлінні емітентом (
ст. 8 Закону про ЦП). Тому сума перевищення фактичної продажної вартості облігацій над їх номінальною вартістю не є емісійним доходом. Отже, така сума перевищення при розміщенні облігацій включається до складу валового доходу як дохід з інших джерел (п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток).Про такий підхід до відображення емісійного доходу заявляла ДПАУ в
листі від 05.05.2007 р. № 4390/6/15-0316.
Чи можна включати до складу валових витрат витрати, пов’язані з емісією акцій?
Незважаючи на те що до складу валових доходів не включається емісійний дохід (див. попереднє запитання), такі витрати, пов’язані з випуском ЦП як оплата послуг реєстратора, розміщення інформації про випуск ЦП тощо, емітент може включити до складу валових витрат на підставі
п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. Адже ці витрати пов’язані з госпдіяльністю емітента, але не є ціннопаперовими витратами згідно з п.п. 7.6.3 Закону про податок на прибуток, що підлягають відображенню в окремому ціннопаперовому обліку.
Як відображаються в декларації з податку на прибуток емітента операції з викупу та подальшого продажу облігації власної емісії?
Останнім абзацом
п.п. 7.6.1 Закону про податок на прибуток передбачено, що порядок окремого податкового обліку операцій з ЦП не поширюється на операції з емісії корпоративних прав або ЦП, що здійснюються платником, а також операції з їх зворотного викупу або погашення. Тому такі операції в ціннопаперовому обліку емітента не відображаються.ДПАУ в
листі № 12006 при розгляді питання відображення в податковому обліку операцій з емісії облігацій зауважила, що ці операції можуть розглядатися як кредит під ЦП, які засвідчують відносини боргу та регулюються нормами п. 7.9 Закону про податок на прибуток.Однак не всі операції з придбання ЦП їх емітентом є операціями з їх погашення. Зокрема, під терміном «погашення облігацій» слід розуміти сукупність дій емітента з припинення обігу облігацій, виплати номінальної вартості облігації або надання товарів (послуг) у строки, передбачені умовами розміщення облігацій, та анулювання облігацій згідно з умовами випуску (
п. 1 розділу I Положення про емісію облігацій).Якщо емітент придбаває свої облігації з метою подальшого перепродажу, то така операція не є їх викупом та погашенням, отже, вона має відображатися в ціннопаперовому обліку. Інакше при їх продажу у підприємства виникнуть нічим не компенсовані доходи (їх відображати в окремому обліку слід обов’язково, оскільки продаж своїх ЦП емітентом уже не є їх емісією).
У
листі № 12006 ДПАУ підтверджує право емітента облігацій на витрати за придбаними для перепродажу облігаціями власної емісії, однак пов’язала момент виникнення таких витрат з моментом продажу облігацій.На наш погляд, якщо підприємство має право відобразити в ціннопаперовому обліку витрати на придбання з метою подальшого продажу облігацій власної емісії, то таке право існує в періоді придбання (без відстрочення до моменту продажу).
Аналогічний підхід можна застосовувати і до інших видів ЦП.
Таким чином, якщо емітент придбаває ЦП власної емісії не для їх погашення, а для подальшого обігу, то в ціннопаперовому обліку повинні відображатися як доходи від їх продажу, так і витрати на їх придбання в загальному порядку.
Відображення в ціннопаперовому обліку супутніх витрат
Як відображати в декларації витрати, що пов’язані з придбанням цінних паперів, але не є компенсацією їх вартості (клірингові послуги, послуги депозитарію)?
Держатель цінних паперів часто несе витрати, які хоч і пов’язані з операціями з ЦП, але не є компенсацією вартості самих цінних паперів.
До таких витрат, зокрема, належить оплата послуг депозитарію, в якому зберігаються цінні папери або ведеться рахунок підприємства в цінних паперах, випущених у бездокументарній формі, а також оплата клірингових послуг при здійсненні операцій з цінними паперами.
Такі «супутні» операціям з ЦП витрати не вписуються у визначення ціннопаперових витрат, наведене в
п. 7.6.4 Закону про податок на прибуток, тому їх не слід відображати в додатку К3 до декларації.Однак ці витрати пов’язані з господарською діяльністю, тому підприємство має право включити їх до складу звичайних валових витрат (а не ціннопаперових витрат) на підставі
п.п. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. На це вказує абзац четвертий п.п. 7.6.1 Закону про податок на прибуток.На нашу думку, відобразити такі витрати підприємство може або в рядку 04.1 декларації (якщо такі витрати мають систематичний характер), або в рядку 04.13 декларації (якщо вони виникають періодично). Адже чітких указівок із цього приводу ні в
Порядку № 143, ні в листах податківців немає.
Якщо за відвантажену продукцію розрахувалися векселем
Покупець у розрахунок за відвантажену продукцію передав вексель. Чи потрібно при відображенні в податковому обліку таких операцій керуватися нормами п. 7.6 Закону про податок на прибуток?
Облік у продавця-векселедержателя.
У разі видачі векселя відбувається припинення грошових зобов’язань щодо платежу за договором купівлі-продажу і виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем. У результаті заборгованість покупця перед продавцем щодо відвантаженої продукції припиняється і виникає заборгованість за векселем (ст. 4 Закону про векселі).Таке погашення заборгованості емітента перед держателем векселя формально не вписується в перелік ціннопаперових витрат, наведений у
п.п. 7.6.3 Закону про податок на прибуток, адже держатель векселя не перераховує грошові кошти (не передає товари) в погашення вартості векселя і в нього не виникає кредиторська заборгованість щодо отриманого ЦП.Однак при цьому у держателя векселя погашається дебіторська заборгованість щодо відвантаженого раніше товару, яка за своєю сутнітю і є витратами на придбання векселя.
Таким чином, перший векселедержатель повинен керуватися загальними положеннями
п. 7.6 Закону про податок на прибуток і має право відобразити в окремому обліку ціннопаперові витрати за отриманими векселями. Це визнала і ДПАУ в листі від 21.04.2005 р. № 3335/6/12-0216 (п. 5).Щоправда, на думку ДПАУ, відображати такі витрати векселедержатель може тільки в момент продажу векселя, отриманого як засіб платежу. Така позиція податківців не відповідає вимогам
п. 7.6 Закону про податок на прибуток, оскільки в зазначеному пункті немає норм, що передбачають відстрочення моменту виникнення ціннопаперових витрат, а також вимог стосовно визначення фінансового результату від операцій щодо окремо взятого цінного папера (векселя).При продажу такого векселя або при його погашенні емітентом у векселедержателя за першою подією (передачею векселя чи отриманням грошей) виникають ціннопаперові доходи в сумі грошових коштів, отриманих від продажу (погашення) векселя. Якщо більше жодних операцій з векселями з моменту отримання векселя не було, то в періоді продажу буде сформовано фінансовий результат: або дохід, що включається до складу валових доходів, або збиток, що переноситься в ціннопаперовому обліку на наступні періоди.
Облік у покупця-векселедавця.
Видача векселя та його погашення не спричинюють податкові наслідки з податку на прибуток як у складі валових доходів і витрат, так і в окремому ціннопаперовому обліку векселедавця (п.п. 7.6.1 Закону про податок на прибуток).
Операції з дисконтними та процентними цінними паперами
Як правильно відображати проценти, отримані (сплачені) за процентними цінними паперами: у складі валових доходів (витрат) або в окремому обліку за п. 7.6 Закону про податок на прибуток?
Проценти — це дохід, що сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на певний строк грошових коштів чи майна (
п. 1.10 Закону про податок на прибуток). У разі якщо залучення грошових коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування процентів на номінал такого ЦП, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного папера (сума дисконту).Згідно з
п.п. 4.1.4 Закону про податок на прибуток проценти включаються до складу валових доходів інвестора. Відповідно п.п. 7.9.3 Закону про податок на прибуток передбачає, що сума процентів за процентними ЦП, емітованими платником, включається до складу валових витрат емітента в податковому періоді, протягом якого було здійснено, або має бути здійснено виплату таких процентів.За дисконтними ЦП, емітованими платником, балансові збитки від їх розміщення відносяться
до складу його валових витрат у податковому періоді, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких ЦП (п.п. 7.9.3 Закону про податок на прибуток).Таким чином, можна зробити висновок, що проценти, отримані (нараховані) або сплачені (нараховані) за процентними цінними паперами, не відображаються в окремому ціннопаперовому обліку за
п. 7.6 Закону про податок на прибуток. Вони відображаються у складі валових доходів інвестора та у складі валових витрат емітента ЦП. Причому, у складі валових витрат останнього вони відображаються в податковому періоді, на який припадає строк виплати таких процентів.Що стосується строків відображення таких доходів у складі валових доходів інвестора, то
Закон про податок на прибуток про це умовчує. На наш погляд, найлогічніше було б відображати їх у момент виникнення валових витрат емітента — у момент отримання процентів (настання строку виплати). Хоча з точки зору оподаткування безпечнішим буде варіант включення таких процентів до складу валових доходів у податковому періоді їх нарахування (за правилом першої події). На такому порядку наполягає ДПАУ в листі від 27.06.2006 р. № 12081/7/15-0517 (далі — лист № 12081).Адже виходячи з положень
П(С)БО 15 «Дохід» проценти визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування і строку користування відповідними активами. Тому в бухгалтерському обліку проценти слід нараховувати протягом усього періоду перебування процентного ЦП в обігу (наприклад, щомісяця), а не однією сумою при пред’явленні ЦП до платежу.Слід зауважити, що в разі продажу процентних ЦП інвестор не отримує від покупця процентів за такими ЦП, оскільки покупець (новий інвестор) не є позичальником, який сплачує кредитору суму за користування грошовими коштами чи майном. Отже, уся виручка за такою операцією має відображатися в окремому обліку за
п. 7.6 Закону про податок на прибуток. Такого ж підходу дотримуються й податківці в листі № 12081.
Чи є об’єктом обкладення ПДВ проценти, нараховані за процентними ЦП?
За загальним правилом
п.п. 3.2.1 Закону про ПДВ операції з емісії, продажу та погашення ЦП не є об’єктом обкладення ПДВ. Однак у разі поставки товарів (послуг), що є об’єктом обкладення ПДВ під забезпечення процентними векселями, п. 4.8 Закону про ПДВ передбачає, що базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижча за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, які нараховано чи має бути нараховано на суму номіналу такого векселя.Таким чином, для оподаткування вважається, що на суму процентів за векселем збільшується ціна товару. По суті,
ПДВ нараховується не на самі проценти, а на товар, який було відвантажено раніше.Нараховувати такі додаткові зобов’язання з ПДВ потрібно в момент нарахування процентів. Наприклад, якщо відповідно до безпечного підходу проценти нараховуються щомісяця, то продавець має щомісяця збільшувати й базу оподаткування. Причому слід ураховувати, що сума додаткового ПДВ уже «сидить» у сумі нарахованих процентів. Тому для визначення бази оподаткування суму процентів потрібно «очистити» від ПДВ.
Приклад.
Покупець придбав товар вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.) і 31.08.2009 р. видав продавцю процентний вексель на 6 місяців, за яким нараховуються проценти з розрахунку 24 % річних.У вересні (30.09.2009 р.) нараховано проценти за векселем за 30 днів у сумі 236,71 грн. (12000 грн. х (30 : 365) х 24 %). Щоб «витягти» 20 % ПДВ із цієї суми, її потрібно помножити на коефіцієнт 1/6 (20 : (100 + 20)). Таким чином, отримуємо суму ПДВ 39,45 грн. (236,71 х 1/6) та суму, на яку збільшується база оподаткування щодо відвантаженого товару, — 197,26 грн. (236,71 - 39,45).
Для нарахування таких додаткових податкових зобов’язань продавець має скласти
Розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної (далі — Розрахунок до податкової накладної), форму якого затверджено наказом ДПАУ від 30.05.97 № 165.Інформація з
Розрахунку до податкової накладної має відображатися в Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (додаток 1 до декларації, далі — Розрахунок до декларації), форму якого затверджено наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166, і в рядку 8.3 декларації з ПДВ.Покупець (емітент процентного векселя) після отримання від продавця
Розрахунку до податкової накладної збільшує свій податковий кредит (коригує податковий кредит щодо отриманого товару). Інформація про збільшення податкового кредиту відображається в Розрахунку до декларації та в рядку 16.2 декларації з ПДВ.
Операції з безстроковими цінними паперами
Наше підприємство придбало облігації зі строком погашення 12 років. Через рік їх було продано. Як відобразити такі операції в податковому обліку?
Згідно з
абзацом третім п.п. 7.9.4 Закону про податок на прибуток під безстроковими цінними паперами слід розуміти цінні папери без установленого строку погашення або зі строком погашення понад 10 років з моменту емісії, а також цінні папери, для яких умовами емісії передбачено право емітента приймати в односторонньому порядку рішення про продовження строку погашення таких цінних паперів.При цьому дія
п.п. 7.9.4 не поширюється на цінні папери, що засвідчують корпоративні права. Отже, ні на акції, ні на корпоративні права, виражені в іншій формі (частки в господарських товариствах), цей підпункт не поширюється.Витрати на придбання безстрокових цінних паперів до складу валових витрат не включаються, а підлягають амортизації як нематеріальні активи
(п.п. 7.9.4 Закону про податок на прибуток).Якщо трактувати цю норму буквально, то можна зробити висновок, що
Закон про податок на прибуток приписує амортизувати витрати на придбання безстрокових цінних паперів у всіх випадках (незалежно від того, для яких цілей вони придбаваються — для отримання прибутку від їх володіння або для подальшого продажу). Для нарахування такої амортизації слід застосовувати лінійний метод (як для нематеріальних активів).Судячи з таблиці, наведеної в
п. 3.1 Порядку № 143, відображати амортизаційні відрахування за безстроковими цінними паперами слід у графах 4 і 5 ряд. «В» «Нематеріальні активи» таблиці 2 додатка К1/1 до декларації (такі показники в результаті потраплять до ряд. 07 декларації). На це вказують і податківці (консультація у «ВПСУ*», 2005, № 21, с. 29, в якій також згадується додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток). На підставі цієї ж консультації можна дійти висновку, що амортизація безстрокових цінних паперів здійснюється з початку кварталу, наступного за кварталом придбання.* Журнал «Вісник податкової служби України».
Таким чином, витрати на придбання облігацій зі строком погашення 12 років у податковому обліку амортизуються і як витрати в окремому ціннопаперовому обліку не відображаються
.Що стосується
доходів від продажу безстрокових цінних паперів, то про порядок їх обліку п.п. 7.9.4 Закону про податок на прибуток умовчує. На думку податківців, при продажу безстрокових ЦП слід відображати доходи на підставі пп. 7.6.1 і 7.6.4 Закону про податок на прибуток, на що вказано в консультації у «ВПСУ», 2005, № 21, с. 29; 2005, № 34, с. 29, а також у листі ДПАУ від 19.03.2008 р. № 5241/7/15-0217; 2441/6/15-0216. Зауважимо, що з приводу цього моменту позиція ДПАУ залишається незмінною.Однак виникає запитання: що робити з витратами за такими ЦП, які на момент їх продажу амортизуються? Чіткої відповіді на нього в
Законі про податок на прибуток знайти не вдасться.Раніше податківці зазначали, що й після продажу таких ЦП витрати на їх придбання продовжують амортизуватися до досягнення залишковою вартістю безстрокових ЦП нульового значення («ВПСУ», 2005, № 34, с. 29). А от у згаданому вище
листі, здається, «проповідується» інший підхід (див. «Думка ДПАУ про облік безстрокових цінних паперів»)
| Думка ДПАУ про облік безстрокових цінних паперів Витяг із листа ДПАУ від 19.03.2008 р. № 5241/7/15-0217; 2441/6/15-0216 «Таким чином, у разі якщо платник податку здійснює операції купівлі-продажу цінних паперів, що підпадають під визначення безстрокових цінних паперів, то такий платник відображає в податковому обліку з податку на прибуток фінансовий результат за цими операціями в порядку, визначеному підпунктами 7.6.1 — 7.6.5 пункту 7.6 статей 7 Закону [Закону про податок на прибуток. — Прим. ред.], а підпункт 7.9.4 не застосовує». |
Як бачимо, про те, що робити з нарахованою амортизацією, податківці не сказали. Тут можливі, як мінімум, два варіанти:
— у складі ціннопаперових витрат відображати недоамортизовану частину витрат на придбання безстрокових ЦП;
— у складі ціннопаперових витрат відображати всю суму витрат на придбання безстрокових ЦП, при цьому нараховану раніше амортизацію потрібно відкоригувати (вважаємо, що про жодні штрафні санкції тут говорити недоречно). Найімовірніше, саме цей підхід найбільше сподобається податківцям.
Водночас, на наш погляд, тут існує й інший підхід. Незважаючи на те що в
п.п. 7.9.4 Закону про податок на прибуток ідеться лише про амортизацію витрат на придбання безстрокових ЦП у порядку, передбаченому для нематеріальних активів, вважаємо: є підстави стверджувати, що і продаж безстрокових ЦП має оподатковуватися в порядку, передбаченому для нематеріальних активів. А це означає, що при продажу безстрокових ЦП, керуючись п.п. 8.4.3 Закону про податок на прибуток, у складі валових доходів необхідно відобразити суму перевищення доходу від продажу над залишковою вартістю безстрокового ЦП. При збиткових продажах суму перевищення залишкової вартості над доходом від продажу включаємо до валових витрат.Непряме підтвердження правильності такого підходу знаходимо в
п.п. 5.3.2 Закону про податок на прибуток, який фактично прирівнює безстрокові ЦП до нематеріальних активів.На цьому розгляд питань про оподаткування операцій з цінними паперами закінчується. Якщо у вас, шановні читачі, виникли запитання або ви зіткнулися з нестандартною ситуацією, пишіть нам, і ми їх обов’язково розглянемо на сторінках нашої газети.
