ДЕРЖДИВІДЕНДИ-2010:
Кабмін затвердив базові нормативи
Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.10 р. № 274
«Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2009 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави»
Постанова
, що коментується, зацікавить господарські товариства, у статутному фонді яких є держчастка. Перш ніж «оголосити» його норми, дещо про суть питання.Нагадаємо: згідно з
ч. 4 ст. 46 Бюджетного кодексу України до прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до Закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.З цього можна дійти висновку, що у 2010 році так звані держдивіденди мають сплачуватися в порядку, передбаченому торік.
У свою чергу, згідно з
ч. 8 ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.08 р. № 835-VI госптовариства, у статутному фонді яких є корпоративні права держави (крім НАК «Нафтогаз України»), сплачують до 1 червня 2009 року до держбюджету дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2008 рік пропорційно розміру державних часток (акцій, паїв) у їх статутних фондах у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.Нормативи держдивідендів, які госптовариства з держчасткою сплачували у 2009 році за результатами 2008 року, було затверджено
постановою КМУ від 08.04.09 р. № 315. Вони диференціювалися залежно від галузей (розмір коливався від 15 до 40 %).І от
постановою, що коментується, затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2009 році господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у розмірі 30 %. Як бачимо, тепер диференціювання базових нормативів за галузями не передбачено.Тут заслуговують на увагу ще, як мінімум, два моменти: строки перерахування держдивідендів і відповідальність за порушення цих строків.
Так,
ст. 59 Закону про держбюджет-2009 вимагала сплачувати держдивіденди за результатами 2008 року не пізніше 1 червня 2009 року. Що стосується відповідальності, то згідно з ч. 9 ст. 59 цього Закону встановлено, що на суму несвоєчасно виплачених дивідендів на держчастку ФДМУ нараховується пеня, яка сплачується до держбюджету з розрахунку 200 % річних облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.На наш погляд, строки сплати дивідендів госптовариствами з держчасткою (з урахуванням «зсуву на рік) і відповідальність за їх порушення, передбачені
ч. 9 ст. 59 Закону про держбюджет-2009, мають застосовуватися і у 2010 році.Водночас у
п. 3 постанови, що коментується, фігурують інший строк і новий, дуже дивний захід відповідальності: ФДМУ, міністерствам та іншим суб'єктам управління корпоративними правами держави в разі невиплати госптовариством дивідендів до 1 липня 2010 року доручено вжити заходів для розірвання контракту з керівником такого госптовариства.Нагадаємо, що можливість укладення
контракту як особливої форми трудового договору з керівниками державних підприємств (державних комерційних підприємств), установ, організацій та господарських структур передбачено п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.06 р. № 185-V. При цьому п. 11 Типової форми контракту з керівником підприємства, що перебуває в державній власності, затвердженої постановою КМУ від 02.08.95 р. № 597, дає органу управління право дострокового розірвання контракту з таким керівником у разі порушення ним законодавства.Водночас
постановою, що коментується, установлено базові нормативи держдивідендів для господарських товариств із держчасткою, а не держпідприємств, тобто суб'єктів господарювання іншої організаційної форми. Стосовно їх керівників потрібно керуватися загальними нормами Господарського кодексу України (далі — ГКУ) та Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).Так,
ч. 4 ст. 63 ГКУ передбачено, що в разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. А у ч. 4 ст. 63 ГКУ зазначено, що керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону. Інакше кажучи, порушення певних вимог нормативно-правових актів, порушення порядку виплати дивідендів, іншу подібну умову має бути названо в контракті з керівником підприємства як підставу для дострокового розірвання трудового договору.Крім того, додаткові підстави розірвання трудового договору з керівником підприємства названо в
пп. 1 (одноразове грубе порушення трудових обов'язків) та 11 (винні дії керівника, що призвели до виплати зарплати в розмірі меншому, ніж мінімальна) КЗпП. Як зазначено в п. 27 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, шкоди, яку ним завдано (могло бути завдано). Тому чи свідчитиме несвоєчасна сплата госптовариством держдивідендів про грубе порушення трудових обов'язків керівником такого госптовариства, вирішувати, найімовірніше, доведеться суду.
