В ЯКОМУ РОЗМІРІ ГОЛОВБУХ ВІДШКОДОВУЄ ШКОДУ
у разі притягнення його до кримінальної відповідальності за несплату податків
Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.02.10 р. № 30/06/186-10
«Про відповідальність бухгалтера за шкоду, заподіяну підприємству»
У
листі, що коментується, Мінпраці відповіло на запитання про те, чи можна стягти з головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю суму податків, не сплачених унаслідок їх недоплати, якщо цю особу було притягнено до кримінальної відповідальності за таку несплату.Це питання стало особливо актуальним після появи
ухвали ВСУ від 08.04.09 р., в якій суд дійшов висновку, що податківці мають право стягти з головного бухгалтера суму шкоди у вигляді недоплачених податків у порядку регресу на підставі ст. 1191 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). Але хоча в поставленому Мінпраці запитанні було посилання на цю «нехорошу» ухвалу ВСУ, його фахівці надали правильну — «позитивну» відповідь (див. на с. 10 «Чи можна стягти з бухгалтера недоплачені податки»).
| Чи можна стягти з бухгалтера недоплачені податки Витяг із листа, що коментується «Таким чином, якщо внаслідок вчинення посадовою особою підприємства діянь, передбачених статтею 212 Кримінального кодексу України, до підприємства було застосовано фінансові санкції і в такий спосіб йому було заподіяно шкоди, зазначена посадова особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству». |
З цього можна дійти висновку, що, на думку Мінпраці,
до поняття шкоди, яка підлягає відшкодуванню в повному розмірі головним бухгалтером у разі притягнення його до кримінальної відповідальності, включаються лише фінансові санкції.Ми з такою позицією повністю згодні. Дійсно, відповідно до
ч. 3 ст. 134 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) у разі заподіяння шкоди діями працівника, що має ознаки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.При цьому згідно зі
ст. 130 КЗпП з працівника підлягає стягненню лише пряма дійсна шкода. Як зазначалося в п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14, під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти необхідність для підприємства здійснити зайві, тобто спричинені порушенням працівником трудових обов'язків, грошові виплати.Оскільки сплата податків є обов'язком підприємства, такі суми, у тому числі й донараховані податківцями за результатами перевірок, не включаються до поняття «зайві виплати». Виходячи з цього податкові платежі не включаються до поняття прямої дійсної шкоди і не підлягають стягненню з головного бухгалтера.
Цей висновок підтверджується й нормами
ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі — КК), в яких до поняття шкоди включаються лише фінансові санкції та пеня, що нараховуються за несплату податків. Саме ці суми в разі притягнення головного бухгалтера до кримінальної відповідальності за ст. 212 КК підлягають стягненню з головного бухгалтера в повному розмірі. До речі, судова практика донедавна також вважала за краще йти шляхом стягнення з головбуха суми шкоди саме в розмірі фінансових санкцій (див., наприклад, рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 18.02.08 р. у справі № 2-34/2008).Як зазначалося в коментарі до
листа Мінпраці від 04.12.09 р. № 302/06/186-09*, виходячи з п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.92 р. № 14 шкода підлягає стягненню лише після сплати підприємством фінансових санкцій. А вимога про відшкодування шкоди в цьому випадку пред'являється до особи в судовому порядку (ст. 136 КЗпП).* Див. ком. «Чи підлягають стягненню з бухгалтера фінансові санкції за порушення обліку» // «БТ», 2010, № 11, с. 6.
Утім, головний бухгалтер може відшкодувати шкоду і навіть суму недоплачених податків у добровільному порядку. Тоді відповідно до ч. 4 ст. 212 КК йому буде надано «амністію» — у разі притягнення головбуха до кримінальної відповідальності вперше його буде від неї звільнено.
Що ж стосується аргументації, наведеної податківцями в ухвалі ВСУ від 08.04.09 р. у частині можливості стягнення з головбуха суми недоплачених податків, то вона в жодному разі не є беззаперечною. По-перше, податківці взагалі не мають права подавати позови про стягнення шкоди з працівників у порядку трудового або цивільного законодавства, оскільки Законом України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 04.12.90 р. № 509-XII їм такі права не делеговано.
По-друге, посилання ВСУ на право стягнення шкоди у вигляді недоплачених підприємством податків з головного бухгалтера в порядку регресу за ст. 1191 ЦКУ у цій ситуації також недоречні, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦКУ: «До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом». Таким чином, положення ЦКУ не регулює трудові та податкові відносини, якими регламентується процедура стягнення шкоди за порушення, допущені головним бухгалтером у частині недоплати податків. Якщо допустити протилежне, то вийде, що незалежно від обставин справи шкода з усіх працівників має стягатися в повному розмірі (ч. 1 ст. 1166 ЦКУ), а це суперечить нормам КЗпП.
Радує, що Мінпраці в листі, що коментується, підтвердило законність нестягнення з головбуха податків, адже на нього й без цього накладається дуже серйозна відповідальність.
