ЗВІТ ЗА ФОРМОЮ № 1-ПП:
особливості заповнення
Звіт за «пільговою» формою № 1-ПП суб'єкти господарювання подають уже не перший рік, однак незважаючи на тривалий строк її існування, певні моменти, пов'язані з особливостями заповнення цієї форми, викликають у практиків запитання. Про це сьогодні й поговоримо.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень», канд. екон. наук,
сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Хто зобов'язаний подавати ф. № 1-ПП?
Коло осіб, до обов'язків яких входить подання звіту за ф. № 1-ПП, наведено в
п. 1.2 Інструкції № 419. Виходячи з положень абзацу першого п. 1.2 Інструкції № 419, подавати звіт за ф. № 1-ПП зобов'язані дві категорії осіб, які користувалися пільгами в оподаткуванні:— юридичні особи — платники податків, у тому числі платники ПДВ (включаючи їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи);
— фізичні особи — підприємці (ФОП), платники ПДВ.
При цьому якщо юридична особа чи ФОП не користувалася пільгами в оподаткуванні з початку року, то звіт за ф. № 1-ПП вона не подає.
Хоча останнє речення
п. 1.2 Інструкції № 419 начебто звільняє платників, які не користуються пільгами з ПДВ, від обов'язку подавати ф. № 1-ПП, але в консультаціях, що стосуються неприбуткових організацій, які переважно не є платниками ПДВ, податківці наполягають на обов'язку її подання (див., наприклад, консультації «Подання профспілкою звіту за формою № 1-ПП» // «ВПСУ*», 2006, № 8; «Подання звіту за ф. № 1-ПП житлово-будівельним кооперативом» // «ВПСУ», 2006, № 35).* Журнал «Вісник податкової служби України».
Порядок подання звіту за ф. № 1-ПП
Незважаючи на те що звіт за ф. № 1-ПП є статистичною звітністю, він подається органам ДПС за місцем реєстрації платника податку (
п. 1.2 Інструкції № 419).За наявності філій, а також інших відокремлених підрозділів юридичних осіб, зареєстрованих у ДПС окремими платниками, звіт за ф. № 1-ПП подається в такому порядку:
— філії (підрозділи) подають до органу ДПС за місцем своєї реєстрації звіт за ф. № 1-ПП у розрізі пільг щодо тих податків, платниками яких вони зареєстровані;
— юридичні особи у ф. № 1-ПП у цьому випадку вказують пільги без урахування відображених у «філійних» формах.
Строк подання звіту — протягом 40 днів після закінчення кварталу
, тобто за I квартал 2010 року його потрібно подати не пізніше 11.05.10 р. (враховуючи вихідні дні).
Які пільги потрібно вказувати у звіті за ф. № 1-ПП
Відповідно до
п. 2.3 Інструкції № 419 при заповненні ф. № 1-ПП слід користуватися Довідником пільг (на сьогодні діє Довідник пільг № 52 від 01.02.10 р., далі — Довідник).При виборі з
Довідника пільг, якими користувався платник у звітному періоді, необхідно виходити з визначення поняття «пільги», яке в нормативних актах наведено тільки стосовно ПДВ. Так, згідно з п.п. 1.4.1 Правил № 419: «...пільги з податку на додану вартість — це переваги, надані певним суб'єктам підприємницької діяльності, пов'язані з повним або частковим звільненням від установлених законом зобов'язань за сплатою цього податку до державного бюджету».У зв'язку з цим
загальні законодавчі норми , що регламентують порядок розрахунку об'єкта оподаткування, пільг не стосуються. Наприклад, у п. 3.2 Закону про ПДВ наведено низку операцій, що не є об'єктом оподаткування, які взагалі не належать до операцій поставки товарів (послуг). Здійснення таких операцій не свідчить про отримання будь-яких пільг, тому зазначати їх у ф. № 1-ПП платники нібито не зобов'язані.Але такі (що не є об'єктом оподаткування) операції зазначено в
Довіднику як пільги, і у примітці «***» до Довідника вказується, що в частині пільг з кодами 14010067, 14010069, 14010073, 14010077, 14010231, 14010336 графи 5, 6, 9, 10 звіту за ф. № 1-ПП заповнюються з нульовим значенням, а графи 1 — 4, 7 — 8 — відповідно до п. 2 Інструкції № 419. Тому такі операції, що за своєю сутністю не є пільгами, слід відображати у ф. № 1-ПП.Ураховуючи, що такі операції пільгами не є, платники можуть самостійно вибирати: або не заповнювати взагалі ці графи, посилаючись на
п.п. 4.1.10 Правил № 419, або заповнити їх, як приписано в Довіднику.У цілому ж платники можуть вибрати два підходи до заповнення ф. № 1-ПП:
1) обережний варіант — навести у звіті всі «закодовані» в
Довіднику пільги, якими платник безпосередньо користувався у звітному періоді;2) сміливий варіант — зазначити у звіті лише пільги, згруповані з кодами А, В і Z* у графі «
Ознака групування пільг», зрозуміло, вибравши з них ті, що безпосередньо використовувалися платником у звітному періоді.* Згідно з приміткою до Довідника за кодом «Н» значаться: «переваги в оподаткуванні, що за економічною сутністю не є фінансовою підтримкою платника». Тоді як в описі пільг за кодами А, В і Z прямо вказується, що вони є саме пільгами, а не просто перевагами. Таким чином, операції, зазначені в Довіднику з кодом «Н», не є пільгами і наводитися у ф. № 1-ПП не повинні.
Водночас у будь-якому з вибраних варіантів для уникнення конфліктних ситуацій з податківцями у ф. № 1-ПП слід зазначити пільги, що відображаються у податковій звітності. Адже ця форма використовується при камеральній перевірці податкової звітності, і якщо за результатами її проведення буде виявлено будь-які розбіжності, платнику доведеться давати пояснення.
Наприклад, щодо податку на прибуток здійснюється звіряння таких граф (див. Порядок № 761):
пільга за кодом 11020033 з ряд. 1 додатка Р2 до декларації;
за кодом 11020034 — із ряд. 2 додатка Р2 до декларації;
за кодом 11020155 — із ряд. 3 додатка Р2 до декларації;
за кодом 11020162 — із ряд. 5 додатка Р2 до декларації;
за кодом 11020184 — із ряд. 4 додатка Р2 до декларації;
за кодом 11020044 — із ряд. 04.9 декларації**;
за кодом 11020045 — із ряд. 1.3, 2.3, 3.3, 4.3, 5.3, 6.3 і 7.3 додатка КЗ до декларації.
** Якщо від’ємне значення було враховане при обчисленні об'єкта оподаткування у звітному році, сума пільги визначається шляхом множення показника із ряд. 04.9 декларацій на 0,25.
Крім того, звіряються рядки «пільгового» додатка К5 до декларації з відповідними пільгами з Довідника.
Із ф. № 1-ПП звіряється також додаток 2 до Податкового розрахунку земельного податку, Розрахунок сум податку з власників транспортних засобів, Розрахунок акцизного збору. А от зі звітністю з ПДВ провести пряме звіряння показників ф. № 1-ПП не вийде, оскільки стосовно ПДВ показники в цій формі визначаються розрахунково.
На окрему увагу заслуговує порядок заповнення звіту за ф. № 1-ПП ФОП — платниками ПДВ. Ураховуючи, що єдиною умовою подання звіту такими особами є факт їх реєстрації платниками ПДВ, вони, за логікою, мають зазначати у ф. № 1-ПП тільки пільги з ПДВ. Однак оскільки для цих осіб особливих умов щодо заповнення ф. № 1-ПП в Інструкції № 419 не передбачено, вони підпадають під загальні норми та мають проставляти пільги також і щодо інших податків, платниками яких є.
Як розрахувати суму пільг з ПДВ
При заповненні ф. № 1-ПП труднощі переважно виникають при розрахунку пільг з ПДВ, що визначаються за особливим алгоритмом. Зупинимося на ньому докладніше.
Згідно з
п. 3.3 Правил № 419 загальний порядок розрахунку пільг полягає в такому: «Для заповнення графи 5 «усього» із графи «Сума пільг в оподаткуванні» проводиться розрахунок не внесених до бюджету сум податку на додану вартість, при проведенні якого обсяги поставки товарів (послуг), оподаткування яких відбулося з урахуванням пільгових режимів, зменшуються на розмір витрат, зазнаних платником безпосередньо за такими товарами (послугами), у зв'язку з їх придбанням незалежно від звітного податкового періоду, у якому вони зазнані».Таким чином, для розрахунку сум пільг з ПДВ необхідно визначити своєрідну додану вартість у розрізі пільгових поставок шляхом вирахування із суми реалізації пільгових товарів (послуг) вартості придбання саме цих товарів (послуг). Зауважимо, що такий розрахунок виконати дуже складно, а в деяких випадках — і неможливо. Візьмемо, наприклад, поставку пільгових товарів, щодо яких було отримано передоплату. За першою подією (передоплатою) підприємство відобразить їх поставку в декларації з ПДВ, тоді як самі товари у продавця можуть бути ще відсутні (він цілком може їх купити у своїх постачальників уже після факту отримання передоплати). І як же тут дотриматись при розрахунку пільги умови «незалежно від звітного періоду, в якому було понесено витрати»?
Крім того, слід ураховувати, що навіть у бухобліку, який відзначається ретельністю порівняння доходів і витрат, метод ідентифікованої вартості, в якому до витрат уключаються саме реалізовані товари, застосовується в особливих, рідкісних ситуаціях (торгівля автомашинами, ювелірними виробами тощо). Тому навіть бухоблік не може забезпечити розрахунок пільг за викладеним вище алгоритмом. Не передбачено ведення такого обліку пільг і податковим законодавством. У зв'язку з цим ми вважаємо, що платники мають право застосувати «усереднений» порядок розрахунку пільг. Розглянемо його докладніше.
Розрахунок пільг за операціями поставки товарів (послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування
(далі — пільгові поставки), виходячи з п.п. 4.1.9 Правил № 419 здійснюється так:СП = (Vпост. зв. - (Vприд. з податком + Vприд.без податку))
х 20 %,де
СП — сума пільг;Vпост. зв
. — обсяги продажу товарів (послуг), звільнених від оподаткування податком на додану вартість або не є об'єктом оподаткування — з рядка 4 та відповідно з рядка 3 декларації з податку на додану вартість;Vприд.з податком
— обсяги з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та імпортованих товарів, а також отриманих від нерезидента на митній території України послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 Закону про ПДВ) або/та звільнені від оподаткування (ст. 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти), з рядка 10.2 (колонка А) та рядка 13.1 і 13.3 податкової декларації з податку на додану вартість відповідно, збільшені на суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) у складі ціни придбання/імпортування/отримання від нерезидента;Vприд.без податку
— обсяги придбаних на митній території України та імпортованих товарів (послуг) без податку на додану вартість — з рядка 11.2 (колонка А) та рядка 13.2 податкової декларації з податку на додану вартість відповідно.При цьому необхідно звернути увагу на такі моменти:
— у ряд. 3 і 4 декларації з ПДВ, а отже, і в розрахунку пільг потрібно вказувати лише ті пільгові операції, що відповідають визначенню поняття поставки товарів, послуг (це випливає з
пп. 5.3.1 і 5.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166);— обсяги придбаних товарів (послуг) може бути зазначено в ряд. 10.2, 11.2, 13.1 — 13.3 декларації з ПДВ у будь-якому періоді, у тому числі в попередніх або наступних періодах, а не тільки у звітному періоді. Виходячи з цього використовувати в розрахунку пільг показники цих рядків з декларації за звітний період можна лише в тому випадку, коли періоди відображення в декларації пільгованих поставок та придбань товарів (послуг), які використовуються в цих операціях, збігаються, що на практиці трапляється вельми рідко;
— при використанні в розрахунку пільг показників, відображених у ряд. 10.2 декларації з ПДВ, слід ураховувати, що в ній можуть наводитися суми, визначені за коефіцієнтом розподілу ПДВ, коли товари (послуги) одночасно використовуються в оподатковуваних та пільгових операціях (
п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ). Ми вважаємо, що такі «розподілені» суми брати участь у розрахунку пільг не повинні, оскільки вони безпосередньо не пов'язані з поставкою пільгованих товарів (інакше не потрібно було б застосовувати коефіцієнт розподілу);— виходячи з викладеного алгоритму отримання від’ємних сум при розрахунку пільг можливе тільки в разі продажу товарів за цінами нижче ціни придбання, що підтверджують і представники податкових органів (див. консультацію
«ПДВ: деякі питання заповнення звіту за формою № 1-ПП» // «ВПСУ», 2007, № 37). У таких ситуаціях від’ємне значення не вказується, а відображається нульове значення пільги;— оскільки ф. № 1-ПП заповнюється наростаючим підсумком з початку року, а декларація з ПДВ — окремо за кожен період, розраховану суму пільг з ПДВ потрібно додати до відповідних показників ф. № 1-ПП за попередній період.
Як визначити вартість придбання поставлених товарів для цілей розрахунку пільги, показано в таблиці.
Порядок визначення вартості придбання товарів для розрахунку пільги
з ПДВ щодо звільнених та неоподатковуваних поставок
| Умова поставки | Порядок розрахунку |
| 1. Платник здійснює поставку пільгованих товарів тільки на умовах подальшої оплати (у декларації з ПДВ поставка відображається за фактом відвантаження товарів), придбання таких товарів здійснюється як без ПДВ, так і з ПДВ* | Використовується оборот: Дт 90 — Кт 28 у частині товарів, операції з реалізації яких пільгуються щодо ПДВ** |
| 2. Платник здійснює поставку пільгованих товарів на умовах подальшої оплати або за передоплатою, придбання таких товарів здійснюється як без ПДВ, так і з ПДВ* | Визначається кількість товарів у натуральному виразі, що беруть участь у пільгових поставках, потім цей показник необхідно помножити на собівартість одиниці товару*** |
| * Оскільки товари використовуються в пільгових поставках, то вхідний ПДВ включається до вартості товарів (п. 9 П(С)БО 9 «Запаси»), тому при використанні для розрахунку пільги даних бухгалтерського обліку вхідний ПДВ на такий розрахунок не впливає. ** З цією метою на рахунку 28 бажано завести аналітику в розрізі товарів, що використовуються в пільгованих щодо ПДВ операціях, наприклад, субрахунок 281/Пільга. *** Собівартість одиниці товару зручніше визначати виходячи з методу оцінки вибуття запасів, що використовується в бухгалтерському обліку. Наприклад, у методі ФІФО можна орієнтуватися на собівартість товарів, що надійшли на підприємство останніми, у методі середньозваженої собівартості — на середньозважену вартість одиниці товару. При цьому кількість «поставленого» товару слід визначати на підставі виписаних податкових (а не товарних!) накладних (оскільки в цьому розрахунку беруть участь також передоплачені, але не відпущені товари). Якщо здійснюється поставка продукції власного виробництва, то кількість і вартість придбаних для поставки товарів (витрачених матеріалів) легко визначити за даними калькуляції. | |
Приклад 1
. Підприємство здійснює звільнені від ПДВ поставки товарів медичного призначення (пільга п.п. 5.1.7 Закону про ПДВ). За звітний період було здійснено поставок медикаментів на суму 100 тис. грн. (ряд. 4 декларації з ПДВ), з них медикаментів:найменування А — 2 тис. од., середньозважена собівартість одиниці товару за даними бухобліку — 10 грн.;
найменування Б — 3 тис. од., середньозважена собівартість одиниці товару — 15 грн.;
найменування С — 1 тис. од., середньозважена собівартість одиниці товару — 20 грн.
Розрахунок пільги з ПДВ здійснюється так:
СП = (100000 - (2000
х 10 + 3000 х 15 + 1000 х 20)) х 0,2 = 3000 (грн.).При розрахунку пільг у частині неоподатковуваних поставок також потрібно звернути увагу на те, що в
Довіднику за кодом пільги 14010351 значаться операції поставки послуг за межами митної території України, що не є об'єктом обкладення ПДВ за п. 6.5 Закону про ПДВ (вони відображаються в ряд. 91 декларації з ПДВ). Тим часом алгоритм розрахунку цієї пільги у Правилах № 419 не наведено, у зв'язку з чим платник може, посилаючись на цю обставину, або не вказувати цю пільгу у ф. № 1-ПП, або розрахувати її за аналогією з наведеним вище порядком.
Розрахунок пільг за операціями поставки товарів (послуг), оподатковуваних за нульовою ставкою
, здійснюється у два етапи (п. 4.2 Правил № 419):Етап 1.
Розрахунок не внесених до державного бюджету сум податку на додану вартість через застосування нульової ставки здійснюється за алгоритмом:СП = (Vпост. нуль. - Vприд.)
х 20 %,де
СП — сума пільг;Vпост. нуль.
— обсяги поставки товарів (послуг), оподатковуваних за нульовою ставкою, — з відповідних підрядків рядка 2 податкової декларації з податку на додану вартість;Vприд.
— обсяги придбання товарів (послуг) на митній території України — з рядків 10.1, 11.1 (колонка А) та імпортованих товарів (послуг) — з відповідних підрядків рядка 12 (колонка А) податкової декларації з податку на додану вартість для здійснення операцій з поставки товарів (послуг), які оподатковуються за нульовою ставкою.Розглянемо порядок розрахунку цих пільг на прикладі експорту товарів (послуг). Тут слід ураховувати, що зазначені в ряд. 2 декларації з ПДВ операції поставки товарів на експорт переважно збігаються з періодом їх відвантаження, а поставка послуг може відображатися в декларації як за датою передоплати, так і за датою їх фактичного надання.
Оскільки показник вартості придбання товарів (Vприд), що експортуються, для розрахунку цієї пільги не включає ПДВ, то розрахунок вартості придбання товарів, що експортуються, можна здійснити за алгоритмом, наведеним у таблиці.
Приклад 2.
Підприємство здійснює операції поставки на експорт продукції власного виробництва. За звітний період було здійснено поставок продукції на суму 100 тис. грн. (ряд. 2 декларації з ПДВ) у кількості 1 тис. одиниць. Згідно з калькуляцією на виробництво 1 одиниці продукції витрачається 10 од. матеріалу А і 7 од. матеріалу Б, середня вартість 1 од. матеріалу А — 6 грн. з ПДВ (вартість без ПДВ — 5 грн., ПДВ — 1 грн.), середня вартість 1 од. матеріалу Б — 3 грн. без ПДВ.Розрахунок пільги виконується так:
СП = (100000 - (1000
х 10 х 5 + 1000 х 7 х 3) х 0,2 = 5800 (грн.).Етап 2.
Розрахунок сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету при застосуванні нульової ставки, здійснюється за алгоритмом:СП = ПКфакт. сплач.
,де
СП — сума пільг;ПКфакт.сплач
. — сума податку на додану вартість, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг), які використовуються у межах господарської діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, у частині використання у зазначених операціях — з рядка 10.1 (колонка Б) та рядків 12.1, 12.2, 12.4, 12.5 (колонка Б) розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з податку на додану вартість попереднього звітного періоду.Зауважимо, що скористатися для розрахунку цієї пільги сумою, зазначеною в ряд. 2 додатка 3 до декларації з ПДВ, не вийде, оскільки вона визначається за іншим принципом.
Якщо ж наведений алгоритм розписати докладніше, то визначення показника ПКфакт.сплач має здійснюватися так: із ряд. 10.1, 12.1, 12.2, 12.4, 12.5 (колонки Б) декларації за попередній звітний період беруться фактично сплачені постачальникам суми ПДВ,
що припадають на товари (послуги), поставку яких було відображено у складі «нульових» операцій в ряд. 2 декларації за звітний період.За таким алгоритмом точно розрахувати пільги можна лише в тому випадку, коли придбання товарів та їх поставка здійснюються в суміжних періодах, що трапляється не часто. Тому в розрахунку пільги слід ураховувати суми ПДВ, сплачені постачальникам не в попередньому, а в попередніх періодах, що підтверджується, зокрема, алгоритмом заповнення додатка 3 до декларації з ПДВ. Визначити такий ПДВ знову-таки можна лише приблизно розрахунково. Для цього суму вхідного ПДВ, розрахованого за наведеним вище алгоритмом (див. етап 1), можна помножити на відсоток оплачених постачальникам товарів (матеріалів).
Приклад 3.
За даними прикладу 2 оплачена частина вартості матеріалу А, що використовується у виробництві експортної продукції, на звітну дату становить 70 % від суми отриманих матеріалів. Відповідно сплачена частина податкового кредиту щодо кожної одиниці матеріалу А дорівнює 0,7 грн. (1 грн. х 70 %).Розрахунок пільги здійснюється так:
СП = 1000
х 10 х 0,7 = 7000 (грн.).Розрахунок інших пільг з ПДВ, як правило, труднощів не викликає. Водночас, зважаючи на складність і розпливчастість механізму визначення податкових пільг у ф. № 1-ПП, виникає правомірне запитання: чим же можуть загрожувати порушення порядку її заповнення?
Які штрафи може бути накладено за порушення порядку подання звіту за ф. № 1-ПП
Відразу зауважимо, що жодних штрафів за неподання звіту за ф. № 1-ПП або зазначення в ній недостовірних даних законодавством не передбачено. Очевидно, тому в
п. 5 Інструкції № 419 наводяться розпливчасті формулювання про те, що: «...платники податку несуть відповідальність за достовірність інформації даних звіту за формою № 1-ПП відповідно до чинного законодавства України».І хоча представники податкових органів у консультаціях зазначають, що за такі порушення може бути накладено адміністративний штраф за
ст. 1863 КУпАП (див. консультації «Звіт за формою № 1-ПП» // «ВПСУ», 2008, № 38 і «ПДВ: деякі питання заповнення звіту за формою № 1-ПП» // «ВПСУ», 2007, № 37), насправді ці твердження не відповідають дійсності.Справа в тому, що
ст. 1863 КУпАП передбачено відповідальність за порушення в поданні звітності саме до органів статистики. Тому з формальних підстав адміністративна відповідальність за порушення подання ф. № 1-ПП застосовуватися не повинна. Не може бути накладено за вказані порушення і штрафні санкції згідно із Законом № 2181 і ст. 1631 КУпАП, оскільки ф. № 1-ПП не є податковою декларацією, що підтверджують і податківці (див. консультацію «Які штрафні санкції застосовуються за неподання звіту за формою № 1-ПП і як виправити допущену раніше у звіті помилку» // «ПБМК»*, 2008, № 47). Не застосовні тут і адмінштрафи, що накладаються за ст. 1642 КУпАП, оскільки ф. № 1-ПП не є фінансовою звітністю.А от реальні штрафи, з якими може бути пов'язане заповнення ф. № 1-ПП, з 01.01.2010 р.* стосуються, зокрема, цільового використання пільг. Виходячи з положень
п.п. 17.1.61 Закону № 2181 платнику можуть загрожувати неабиякі штрафи за нецільове використання пільг.* Газета «Податковий, банківський, митний консультант».
Тому допущені у ф. № 1-ПП помилки в частині відображення інформації про цільове використання пільг краще виправити. Виходячи з рекомендацій податкових органів (див. п.п. 4.15.2 наказу № 827), це можна зробити так:
— помилки, допущені у ф. № 1-ПП протягом звітного року, виправляються у звіті за наступний звітний період;
— помилки, допущені в попередніх роках, можна виправити шляхом подання нового звіту за «помилковий» період із супровідним листом.
Нам же залишається побажати легкого та безпомилкового заповнення пільгової форми.
Документи статті
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про ПДВ
— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Указ № 671
— Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння ПДВ» від 23.06.2004 р. № 671/2004.Інструкція № 419
— Інструкція про порядок заповнення форми звіту № 1-ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності», затверджена наказом ДПАУ, Держкомстату від 23.07.2004 р. № 419/453.Правила № 419
— Правила обліку податку на додану вартість з метою вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг із цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету, затверджені наказом ДПАУ, Держкомстату від 23.07.2004 р. № 419/453.Порядок № 761
— Примірний порядок проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затверджений наказом ДПАУ від 05.12.2008 р. № 761.Наказ № 827
— наказ ДПАУ «Про затвердження методичних рекомендацій щодо централізованого прийняття та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України» від 31.12.2008 р. № 827.
