ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ:
тепер позиція ДПАУ непорушна
Наказ Державної податкової адміністрації України від 25.03.10 р. № 186
«Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення про плату
за землю з юридичних осіб»
Отже, ДПАУ узагальнила деякі свої погляди з приводу плати за землю. Причому, на відміну від усіх попередніх спроб, цього разу вона зробила це у вигляді Узагальнюючого податкового роз'яснення про плату за землю з юридичних осіб (далі — ПР).
Мабуть, причина такого узагальнення — постанова КМУ від 27.01.10 р. № 86 , якою уряд приписав надавати податкові роз'яснення виключно у вигляді узагальнюючих податкових роз'яснень.
Зупинимося на порушених у ПР, що коментується, земельних питаннях.
1. Строки уточнення показників «земельної» декларації.
Радує, що ДПАУ не зрадила своїй останній роз'яснювальній практиці та дозволила платникам податків уточнюватися протягом 1095 днів з моменту подання «помилкового» розрахунку земельного податку, тобто віддала перевагу нормам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III замість дворічного строку, пропонованого ст. 18 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-XII (далі — Закон № 2535). Нагадаємо, що аналогічні висновки було зроблено ДПАУ в листах від 22.01.09 р. № 14447/7/7/15-0717, від 10.07.09 р. № 14447/7/15-0617 (далі — лист № 14447). Відверто кажучи, текст п. 2 листа № 14447 практично дослівно перекочував до ПР, що коментується.2. Подання податкових декларацій за нововідведені земельні ділянки.
Тут ДПАУ теж не особливо утруднювала себе написанням тексту і запозичила його з п. 3 листа № 14447, котрий, як ми вважаємо, перекочував з іншого листа ДПАУ від 15.05.07 р. № 9586/7/15-0717 («БТ», 2007, № 23, с. 5). Але це не має значення. Важливо, що позиція ДПАУ незмінна: подавати декларацію за нововідведені ділянки слід протягом місяця з моменту виникнення права на земельну ділянку. Висновки цілком відповідають законодавству, і по суті цього питання нам нема чого додати.3. Обчислення суми земельного податку за земельні ділянки, придбані на підставі цивільно-правових угод
. На жаль, при розгляді цього питання основний наголос ДПАУ зробила на історії появи ч. 3 ст. 7 Закону № 2535, в якій описано порядок розрахунку податку в цьому випадку, замість того, щоб роз'яснити, чи застосовується ця норма, якщо грошову (нормативну) оцінку землі не проведено. По суті ж питання ДПАУ підтвердила, що згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 2535 земельний податок сплачується від найбільшої суми: нормативної оцінки землі чи договірної вартості ділянки. На це податківці вказували й раніше (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 14, с. 40).4. Оподаткування земельних ділянок, призначених для садівництва.
Позиція ДПАУ з цього питання зазнала деяких змін порівняно з тією, яку було викладено раніше в п. 6 листа № 14447 . За своїм змістом вона стала фіскальнішою, але водночас і законнішою. Так, у п. 6 листа № 14447 ДПАУ зауважила, що садівницьке товариство має право зменшувати об'єкт оподаткування з плати за землю, користуючись пільгами членів товариства, навіть у тому разі, якщо земельну ділянку такими пільговиками не приватизовано. Такий підхід не міг не викликати сумнівів, особливо через наявність у Законі № 2535 ст. 12, що встановлює пільги із земельного податку для певних категорій громадян, і ст. 13, згідно з якою підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру (тобто платники податку повністю ідентифіковані). Ці дві норми дозволяють зробити цілком очевидний висновок: пільгами можуть скористатися лише особи, зазначені в обох статтях.Цю тезу тепер підтвердила і ДПАУ в
ПР, що коментується: «якщо громадяни мають державний акт на земельну ділянку для ведення садівництва та одну із зазначених пільг [зазначених у ст. 12 Закону № 2535. — Прим. ред.], то такі громадяни звільняються від сплати земельного податку».5. Сплата бюджетними установами земельного податку за земельні ділянки під зданими в оренду будівлями.
З цього питання ДПАУ робить такі висновки: у разі здавання в оренду земельних ділянок, окремих будівель або їх частин бюджетні установи сплачують земельний податок на загальних підставах. І не погодитися з ДПАУ в нас немає причин унаслідок прямої вказівки на це в ч. 5 ст. 12 Закону № 2535.Таким організаціям нічого не залишається, як перекласти тягар сплати податку на орендарів, скориставшись рекомендаціями ДПАУ про компенсацію земельного податку*. Щоправда, зробити це можна лише за умови, що відповідні норми внесено до договору оренди будівель, приміщень, їх частин (див.
лист ГоловКРУ від 15.06.07 р. № 25-18/446).* Аналогічні рекомендації було запропоновано ДПАУ в п. 7 листа № 14447 і ФДМУ в листі від 03.04.07 р. № 10-16-5404.
6. Сплата земельного податку суб'єктами господарювання в разі набуття права власності на земельну ділянку із земель приватної власності.
Текст ПР із цього питання дублює абз. 2 — 7 листа ДПАУ від 14.05.09 р. № 9954/7/15-0717 і містить такий висновок: покупці «приватної» землі починають сплачувати земельний податок з моменту виникнення права на землю (тобто з моменту проставляння позначки про відчуження земельної ділянки органом земресурсів). У цілому позиція ДПАУ щодо земель приватної власності відповідає законодавству, що ми підтверджували в нашому коментарі до зазначеного листа («БТ», 2009, № 24, с. 10). З цього питання рекомендуємо також ознайомитися з листом ДПАУ від 19.02.10 р. № 3361/7/15-0717з.7. Оподаткування суб'єктами господарювання орендованої земельної ділянки, придбаної за договором купівлі-продажу
. Висновки ПР із цього питання дублюють зміст листа ДПАУ від 23.09.09 р. № 20650/7/15-0717 («БТ», 2009, № 50, с. 6). І тут ми згодні з ДПАУ в такому: якщо договір оренди не розірвано, то до реєстрації права власності на земельну ділянку необхідно сплачувати орендну плату. Проте, якщо вам удасться переконати місцеві органи влади розірвати договір раніше, то жодної орендної плати чи земельного податку до реєстрації права власності на земельну ділянку сплачувати не потрібно.8. Оподаткування земель державної та комунальної власності в разі відчуження права власності на житлові будинки, будівлі чи споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках.
Це питання ДПАУ вже намагалася розглянути раніше. Прикладами можуть бути її листи від 14.05.09 р. № 9954/7/15-0717 («БТ», 2009, № 24, с. 10), від 23.09.09 р. № 20650/7/15-0717 («БТ», 2009, № 50, с. 6), а також лист від 17.02.10 р. № 3184/7/15-0717з («БТ», 2010, № 12, с. 8), зміст якого в основній своїй частині покладено в основу пункту ПР, що коментується (див. «Хто і коли сплачує за держ- і комземлі при відчуженні нерухомості»).
| Хто і коли сплачує за держ- і комземлі при відчуженні нерухомості Витяг із ПР, що коментується «Отже, у випадку якщо орендарі земель державної і комунальної власності відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, та не повернули орендодавцю у встановленому порядку зазначені земельні ділянки, такі орендарі є платниками орендної плати за землю до бюджету на підставі укладених договорів оренди землі до моменту втрати чинності таких договорів. У разі коли орендарі земель державної і комунальної власності, які відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках, повернули їх орендодавцю у встановленому порядку, нові власники таких будинків, будівель або споруд є платниками орендної плати за землю до бюджету з моменту набрання чинності договорами оренди землі, якщо інший строк не передбачений в таких договорах». |
Отже, незважаючи на імперативні положення чинного законодавства про припинення договорів оренди земельних ділянок у разі відчуження нерухомості, розташованої на таких ділянках, як підставу для припинення внесення орендних платежів ДПАУ розглядає тільки повернення земельної ділянки орендодавцю (оформлення акта приймання-передачі ділянки).
У принципі, зрозуміти ДПАУ можна. До того ж місцеві органи влади навряд чи підписуватимуть акти приймання-передачі земельних ділянок до того моменту, як новий власник нерухомості не підпише з ними відповідний договір. Водночас розуміти ДПАУ можна лише доти, доки Держкомзем не врегулює процедуру реєстрації припинення договорів оренди із зазначених причин. І якщо таке анулювання не буде прив'язане до складання актів приймання-передачі, то підстави для перерахування орендної плати за землю зникнуть з моменту такого анулювання на підставі
ст. 13 Закону № 2535.Як бачите, деякі з виданих раніше листів переписали повністю, деякі питання істотно переробила, окремі недоліки так і залишилися. Сподіваємося, ДПАУ все-таки доведе «до розуму» це роз'яснення в найближчому майбутньому.
