ЯКЩО ПРАЦІВНИК НЕПРАВОМІРНО
користувався соцпільгою: наслідки для працівника та алгоритм дій роботодавця
Податкові органи мають право контролювати правомірність користування платниками податків податковою соціальною пільгою. При виявленні порушення податковий орган надсилає платнику (а часто і його роботодавцю) відповідне повідомлення. Сьогодні якраз і розглянемо, як потрібно діяти працівнику і роботодавцю при отриманні цього повідомлення.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Порушення…
У сьогоднішній публікації розглянемо, в яких випадках за неправомірне користування ПСП карається працівник, а не його роботодавець (див.
«Коли в неправомірному користуванні ПСП є провина працівника, і що йому за це загрожує?»).
| Коли в неправомірному користуванні ПСП є провина працівника, і що йому за це загрожує? Витяг із Закону про податок з доходів «6.3.4. Якщо у порушення норм цього пункту платник податку подає заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву іншому працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце таке порушення, на підставі чого окремий працедавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при недостатності суми такої виплати — за рахунок наступних виплат. Якщо з будь-яких підстав сума недоплати та штрафу не була утримана за рахунок доходу платника податку до спливу граничного строку, встановленого законом для подання річної декларації з цього податку, то сума такої недоплати і штрафу стягується податковим органом у порядку, визначеному законом. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги до доходу платника податку відновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються. Центральний податковий орган встановлює порядок періодичного інформування платників податку про наявність порушень ними норм підпункту 6.3.1 цього пункту, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок». |
Отже,
Закон про податок з доходів визначає дві ситуації провини працівника:1) отримання ПСП у декількох роботодавців
, тоді як ПСП може бути надано тільки за одним місцем роботи, яке вибирає сам працівник;2) застосування
ПСП до доходу у вигляді зарплати при одночасному отриманні доходів, перелічених у п.п. 6.3.3 Закону про податок з доходів (див. на с. 31 «Отримання яких доходів позбавляє права на ПСП за іншим місцем роботи»).
| Отримання яких доходів позбавляє права на ПСП за іншим місцем роботи Витяг із п.п. 6.3.3 Закону про податок з доходів «6.3.3. Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як: а) плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування; б) стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету; в) заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі; г) заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України; д) заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями; е) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності». |
Найчастіше у другій ситуації помилки трапляються при наданні ПСП працівнику, який зареєстрований приватним підприємцем або навчається та отримує стипендію з бюджету.
Перш ніж перейти до розгляду наслідків порушення працівником
Закону про податок з доходів, хочемо звернути вашу увагу на два моменти.По-перше
, у наведених нормах Закону про податок з доходів ідеться про винні дії працівника, що полягають у поданні ним заяви про надання ПСП, наслідком чого і стало порушення. А якщо працівник не подавав заяву? Така ситуація може виникнути, наприклад, якщо працівнику надається ПСП без подання ним заяви на підставі того, що на момент набуття чинності Законом про податок з доходів (на 01.01.04 р.) він працював у цього роботодавця за основним місцем роботи. Припустимо, у 2009 році він зареєструвався приватним підприємцем, але не повідомив про це роботодавця, котрий, як і раніше, надавав йому ПСП. Порушення наявне, а винних дій працівника (подання заяви) немає. Чи буде за це покарано працівника? На наш погляд, так. Наявність винних дій тут полягає в неподанні працівником заяви про відмову від ПСП після того, як він зареєструвався приватним підприємцем. А незнання закону, як відомо, не звільняє від відповідальності, тому, вважаємо, що до цієї ситуації застосовні вимоги п.п. 6.3.4 Закону про податок з доходів.По-друге, якщо працівника зареєстровано приватним підприємцем, то він позбавляється права на ПСП незалежно від того, чи отримував він у звітному місяці доходи від підприємницької діяльності (
листи ДПАУ від 21.05.07 р. № 6194/5/17-0716, від 15.06.07 р. № 12131/7/17-0717, від 09.07.09 р. № 14312/7/17-0717).
…і покарання
Які ж наслідки тягнуть за собою ці порушення? Як зазначено в
п.п. 6.3.4 Закону про податок з доходів, у таких випадках за всіма місцями роботи:1) працівник
втрачає право на ПСП з моменту виявлення порушення;2) якщо працівник бажає відновити своє право на ПСП, то він подає всім роботодавцям заяву про відмову від ПСП, на підставі якої окремий роботодавець розраховує та утримує з працівника
суми недоплати податку і штраф у розмірі суми недоплати з податку з доходів, що виникла;3) знову ПСП може надаватися працівнику тільки з місяця, наступного за місяцем, в якому повністю буде утримано суму недоплати і штрафу за всіма місцями роботи. При цьому працівнику потрібно вибрати одне місце роботи, де він користуватиметься таким правом, і подати роботодавцю заяву на застосування ПСП.
Що стосується інших можливих порушень працівником права користування ПСП (наприклад, працівниця, яка одержує підвищену ПСП як удова, бере шлюб, але не повідомляє про це роботодавця), то тут потрібно буде перерахувати податок за весь час неправомірного користування ПСП та утримати з працівника суму недоплати, що виникла. Проте, на відміну від розглянутих вище порушень, у цьому випадку працівник не позбавляється права на отримання ПСП у подальшому (за наявності на те підстав), тобто з нього не потрібно стягувати штраф для відновлення права на ПСП. Це порушення (ПСП надавалася працівниці як удові після вступу до шлюбу), на наш погляд, доцільно виправити в тому ж порядку, що і при виявленні помилки, тобто з поданням уточнюючих розрахунків за ф. № 1ДФ за минулі звітні періоди. Про те, як відображаються в обліку та звітності виправлення, пов'язані з неправомірним наданням ПСП з вини працівника у випадках, передбачених
п.п. 6.3.4 Закону про податок з доходів, ітиметься нижче.Слід пам'ятати, що роботодавець не в усіх випадках звільняється від відповідальності за ці порушення. Так, роботодавець буде винним у порушенні порядку користування ПСП, якщо роботодавець і платник податків є пов'язаними особами або коли суд установлює факт змови між таким роботодавцем і таким платником податків, спрямованої на ухилення від обкладення цим податком (
п.п. 6.3.5 Закону про податок з доходів). У такому разі до відповідальності можуть притягти і роботодавця: йому загрожує штраф у подвійному розмірі суми недоплати згідно з п.п. 17.1.9 Закону № 2181. Крім того, посадових осіб податкового агента і податкових агентів — підприємців можуть притягти до адміністративної відповідальності за ст. 1634 КУпАП (попередження або штраф від 34 до 51 грн., а при повторному протягом року порушенні — від 51 до 85 грн.).
Якщо порушення виявлено податковим органом
Податкові органи стежать за правильністю застосування платниками податків ПСП, аналізуючи дані ф. № 1ДФ. При виявленні порушень вони надсилають платнику податків
Повідомлення про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги за формою ФП, затвердженою наказом № 461 (далі — Повідомлення). Зауважимо, що і п.п. 6.3.4 Закону про податок з доходів, і Порядок інформування передбачають, що Повідомлення надсилається безпосередньо фізичній особі — порушнику за її місцем проживання*, але у своїх листах (лист № 26662, п. 15 листа № 14312) ДПАУ рекомендує податковим органам для ефективнішої роботи надсилати Повідомлення і роботодавцям таких порушників.* Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податків (його представнику) Повідомлення у зв'язку з його відмовою прийняти Повідомлення або незнаходженням фактичного місцезнаходження платника податків, то Повідомлення про порушення розміщується на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення органу державної податкової служби. При цьому день розміщення такого Повідомлення вважається днем його вручення.
Повідомлення
зобов'язує платника податків подати за всіма місцями роботи Заяву про відмову від застосування податкової соціальної пільги за формою, затвердженою наказом № 461 (далі — Заява про відмову від ПСП) із зазначенням місяця, в якому було допущено порушення.Розглянемо варіанти дій працівника та роботодавця при отриманні працівником
Повідомлення (за умови, що роботодавець не отримав відповідне Повідомлення від податківців).1. Працівник хоче відновити право на ПСП.
Тоді він подає роботодавцям за всіма місцями роботи Заяву про відмову від ПСП, в якій він вибирає підставу «б» («У зв'язку з рішенням відновити право на застосування податкової соціальної пільги») і відповідно закреслює як непотрібну підставу «а». Для роботодавця це є підставою для перерахунку податку з доходів за всі місяці неправомірного користування ПСП та утримання недоплати і штрафу в розмірі 100 % такої недоплати. Це класичний, так би мовити, ідеальний варіант розвитку подій, який практично не викликає труднощів ні у платника, ні у податкового агента.2. Працівник не хоче відновлювати право на ПСП.
Тоді він може подати роботодавцям за всіма місцями роботи Заяву про відмову від ПСП, в якій він вибирає підставу «а» («У зв'язку з рішенням змінити місце отримання податкової соціальної пільги») і відповідно закреслює як непотрібну підставу «б». Для роботодавця це є підставою для припинення надання ПСП працівнику з місяця, в якому подано Заяву. Обов'язку утримати з працівника суму недоплати і штрафу в роботодавця у такому разі немає (нагадаємо, що наявність заяви про надання ПСП від працівника здебільшого захищає податкового агента від притягнення його до відповідальності). Водночас якщо роботодавцю стало відомо про те, що працівник неправомірно користувався ПСП, йому все-таки краще перерахувати податок з доходів за весь час неправомірного користування ПСП з утриманням суми недоплати, що виникла, за рахунок оподатковуваного доходу працівника.3. На порушення вимог Закону про податок з доходів працівник не подає роботодавцю Заяву про відмову від ПСП.
Ситуація, коли працівник, отримавши Повідомлення, не повідомив про це роботодавця і не вчинив жодних дій, цілком можлива. Та й самі роботодавці часто запитують: що буде, якщо працівник просто «забуде» про Повідомлення? Перш за все потрібно знати, що до отримання від працівника Заяви про відмову від ПСП роботодавець нічого робити не повинен і ніхто його за це не зможе покарати. Інше запитання, чи є сенс ігнорувати Повідомлення? Оскільки податкові органи виявили факт порушення, отже, це питання взяте на контроль і вирішуватиметься шляхом надсилання аналогічного Повідомлення роботодавцю, а також шляхом безпосередньої роботи з платником податків. Інакше кажучи, ігнорування факту отримання Повідомлення призведе лише до подовження періоду порушення, а отже, до збільшення недоплати і штрафу.А що робити, якщо
Повідомлення направлено і роботодавцю? Ще раз повторимо: Закон про податок з доходів такої ситуації не передбачає. Водночас податківці в цьому випадку вимагають від роботодавця (лист № 26662, п. 15 листа № 14312) відреагувати на таке Повідомлення і провести перерахунок податку за весь період порушення. При цьому вважаємо: якщо роботодавець не отримав від працівника Заяву про відмову від ПСП з підставою для відмови «б» («У зв'язку з рішенням відновити право на застосування податкової соціальної пільги»), то він не повинен утримувати з працівника штраф*.* Якщо чітко дотримуватись букви Закону про податок з доходів, то отримане роботодавцем Повідомлення від податківців не є навіть підставою для перерахунку податку за період порушення, адже в другому абзаці п.п. 6.3.4 Закону про податок з доходів єдиною підставою для цього названо заяву працівника. Водночас ми б не рекомендували конфліктувати з податківцями з цього питання.
Також не виключений варіант, що виявлене податковим органом порушення насправді є лише технічною помилкою. Наприклад, один із роботодавців забув зазначити дату звільнення працівника або просто помилково проставив ознаку ПСП у графі 8 «Ознака подат. соц. пільги» ф. № 1ДФ, хоча насправді ПСП до зарплати працівника не застосовував. Це призвело до виявлення податковими органами порушення, якого насправді не було. У цьому випадку податкові агенти мають усунути ці технічні помилки, подавши уточнюючі розрахунки за ф. № 1ДФ за відповідні звітні періоди.
Тепер докладніше про утримання недоплати і штрафу. У місяці отримання від працівника Заяви про відмову від ПСП роботодавець провадить перерахунок ПСП**. Розмір недоплати податку, по суті, дорівнює 15 % від суми неправомірно наданих працівнику ПСП за весь період порушення. Сума недоплати утримується за рахунок нарахованого працівнику оподатковуваного доходу. Вважаємо, що при утриманні із зарплати працівника суми недоплати і штрафу не слід забувати про обмеження, установлене ст. 128 КЗпП: при кожній виплаті заробітної плати розмір усіх утримань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати , що підлягає виплаті працівнику. При утриманнях із заробітної плати за кількома виконавчими документами в будь-якому разі має бути збережено 50 % заробітку***. Хоча мусимо зауважити, що цей висновок не беззаперечний. Так, Мінпраці в листі від 12.02.10 р. № 25/06/186-10 зазначило, що на відрахування податку з доходів фізичних осіб не поширюється дія обмежень, установлених ст. 128 КЗпП. Аргументують такий підхід фахівці Мінпраці тим, що «частину нарахованої працівнику заробітної плати, яка підлягає перерахуванню до бюджету у вигляді податку на доходи, працівнику не може бути виплачено, тобто вона виплаті працівнику не підлягає».
** Податкові органи вважають (лист від 28.12.07 р. № 26662/7/17-0117), що такий перерахунок має бути проведено не пізніше граничного строку, установленого для річного перерахунку податку з доходів (тобто до закінчення строку подання розрахунку за ф. № 1ДФ за IV квартал звітного року), хоча, на наш погляд, очікувати річного перерахунку податку з доходів у цьому випадку не зовсім правильно.
*** Виняток становлять утримання із заробітної плати при відбутті виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір утримань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.
Далі звернемо увагу на такий момент. Відповідно до
другого абзацу п.п. 6.3.4 Закону про податок з доходів, якщо з будь-яких причин суму недоплати і штрафу не було утримано за рахунок доходу платника податків до закінчення граничного строку, установленого законом для подання річної декларації з цього податку, то сума такої недоплати і штрафу стягується податковим органом у порядку, визначеному законом. Цей порядок полягає в тому, що платник податків має подати декларацію про доходи за звітний рік із зазначенням у ній не стягнутих із нього сум і самостійно сплатити їх. З одного боку, ця норма поширюється на будь-які випадки, при яких до зазначеного строку, а він припадає на граничний строк подання декларації про доходи громадян за звітний рік (тобто до 1 квітня року, наступного за звітним роком)*, з будь-яких причин не утримано недоплату і штраф. З іншого боку, якщо працівник, як і раніше, перебуває у трудових відносинах із роботодавцем, де йому неправомірно надавалася ПСП, то такий роботодавець і має утримати з нього всі належні суми, а податкові органи не повинні брати участь у цьому процесі. Нам ближчий другий варіант. Вважаємо, що податкові органи мають підключатися до стягнення цих сум лише в тому випадку, якщо платник податків уже припинив трудові відносини з цим роботодавцем на момент виявлення порушення або до повного стягнення з нього недоплати і штрафу. Підтвердження нашої позиції знаходимо і в листі № 26662, де зазначено: у зв'язку з тим, що працівник усе ще працює на підприємстві, де він неправомірно користувався ПСП, саме роботодавець і повинен виконувати всі процедури відповідно до п.п. 6.3.4 Закону про податок з доходів. Упевнені, що податкові органи навряд чи заперечуватимуть, якщо роботодавець утримуватиме з працівника недоплату і штраф у повному обсязі, не озираючись на термін 1 квітня.* Саме про такий термін зазначає і ДПАУ в листі № 14312.
Що стосується відображення суми недоплати і штрафу в бухгалтерському обліку, то так само, як і при проведенні річного перерахунку, результати перерахунку сум ПСП у цьому випадку відображаються в тому звітному періоді, в якому з працівника фактично утримано ці суми, і тільки у сумі фактичних утримань. В аналітичному обліку рекомендуємо розділяти суму недоплати податку за минулі періоди, щоб не змішувати її з поточними зобов'язаннями щодо податку з доходів, а також суму штрафу, для чого слід запровадити субрахунки третього порядку «Перерахунок», «Поточні зобов'язання», «Штрафні санкції» до субрахунку другого порядку 641/ПДФО.
У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ
утримувані з працівника суми недоплати і штрафу відображаються в тому звітному періоді, в якому їх фактично утримано з працівника. При цьому ці суми показуються в рядку для доходу у вигляді заробітної плати працівника однією сумою (тобто загальна сума утриманого з працівника податку з доходів за квартал складається з поточних зобов'язань та погашених сум недоплати і штрафу). При цьому незайвим буде складання бухгалтерської довідки із зазначенням ідентифікаційних податкових номерів платників, з яких стягуються недоплата і штраф у порядку, передбаченому п.п. 6.3.4 Закону про податок з доходів, і того, в якій саме сумі здійснено утримання.Перераховується сума недоплати і штрафу в тому самому порядку, що й сума поточних зобов'язань щодо податку з доходів (код бюджетної класифікації 11010100 — податок з доходів найманих працівників). Про те, що суми штрафних санкцій сплачуються на той самий рахунок, куди перераховується і податок з доходів, утриманий із зарплати найманих працівників, ДПАУ зазначала в
листах від 21.04.04 р. № 3928/5/17-3116 і від 06.04.04 р. № 2597/6/17/3116.Доти, доки з працівника повністю не буде утримано суму недоплати і штрафу, права на ПСП він не має. Далі працівник має вибрати одне місце роботи, де він користуватиметься ПСП, і подати туди заяву на надання ПСП, форму якої також затверджено
наказом № 461. Причому в тому місяці, в якому податки та штраф повністю утримано, ПСП ще не надається. Тільки з наступного місяця нарахована працівнику зарплата зменшується на суму ПСП при утриманні податку з доходів.Приклад
. Працівницю прийнято на роботу у серпні 2009 року з окладом 800 грн. на місяць, а з 01.01.10 р. зарплату їй було підвищено до 1200 грн. Під час прийняття на роботу нею було подано заяву на надання підвищеної ПСП як удові. У лютому 2010 року роботодавець отримав Повідомлення про те, що працівниці неправомірно надавалася ПСП, оскільки її зареєстровано приватним підприємцем з 2006 року.Працівниця подала роботодавцю Заяву про відмову від ПСП з виявленням бажання відновити своє право на ПСП (підприємницька діяльність нею вже фактично не ведеться, тому планується її закриття).
На підставі цієї заяви роботодавець:
1) з лютого 2010 року припиняє надання працівниці ПСП;
2) перераховує податок з доходів без надання ПСП за період серпень 2009 року — січень 2010 року та визначає суму недоплати, що виникла. У цьому випадку недоплата склала:
(453,75
х 5 (серпень — грудень 2009 року) + 651,75 (січень 2010 року)) х 15 % = 438,08 (грн.),у тому числі недоплата за минулий 2009 рік:
453,75
х 5 x 15 % = 340,31 (грн.).Недоплата за 2010 рік:
438,08 - 340,31
= 97,77 (грн.);3) визначає суму штрафу, що підлягає утриманню з працівниці. Штраф дорівнює 100 % суми недоплати, тобто
438,08 грн.;4) утримує недоплату і штраф за рахунок зарплати, що нараховується працівниці, починаючи з лютого 2009 року (з урахуванням 20 % обмеження щодо утримань із зарплати згідно зі
ст. 128 КЗпП).Розрахуємо максимальну суму, яку може бути утримано з працівниці за місяць:
Сума ПДФО = (1200 - 24 - 12 - 7,2) х 15 % =
173,52 (грн.).Максимальна сума утримань: (1200 - 24 - 12 - 7,2 - 173,52) х 20 % =
196,66 (грн.).Порядок відображення утримання податку та штрафу в обліку проілюстровано в табл. 1, а у ф. № № 1ДФ — у табл. 2 на с. 36 (припустимо, ІПН працівниці — 1122334455, порядковий номер запису у звіті — 61).
Таблиця 1.
Відображення утримання податку і штрафу| Показник | Підлягає утриманню | Фактично утримано у 2010 р. | Кореспонденція рахунків | ||||||
| січень | лютий | березень | квітень | травень | червень | дебет | кредит | ||
| Поточні зобов'язання щодо податку з доходів | — | 75,76* | 173,52 | 173,52 | 173,52 | 173,52 | 173,52 | 661 | 641/ПДФО/1** |
| Недоплата за 2009 рік | 340,31 | — | 196,66 | 143,65 | — | — | — | 661 | 641/ПДФО/2 |
| Недоплата за 2010 рік | 97,77 | — | — | 53,01 | 44,76 | — | — | 661 | 641/ПДФО/1 |
| Штраф | 438,08 | — | — | — | 151,90 | 196,66 | 89,52 | 661 | 641/ПДФО/3 |
| Разом | 876,16 | 75,76 | 370,18 | 370,18 | 370,18 | 370,18 | 263,04 | х | х |
| Разом утримано за звітний квартал | х | 816,12 | 1003,4 | х | х | ||||
| * (1200 - 24 - 12 - 7,2 - 651,75) x 15 % = 75,76 (грн.). ** До субрахунку другого порядку 641/ПДФО відкрито такі субрахунки: 1 — «Поточні зобов'язання»; 2 — «Перерахунок»; 3 — «Штрафні санкції». | |||||||||
Таблиця 2.
Фрагмент заповнення ф. № 1ДФ за І та ІІ квартали 2010 року| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| І квартал 2010 року | ||||||||||
| 61 | 1122334455 | 1200,00 | 1200,00 | 75,76* | 75,76 | 01 | — | — | 02 | — |
| 62 | 1122334455 | 2400,00 | 2400,00 | 740,36* | 740,36 | 01 | — | — | — | — |
| ІІ квартал 2010 року | ||||||||||
| 61 | 1122334455 | 3600,00 | 3600,00 | 1003,40 | 1003,40 | 01 | — | — | — | — |
| * У І кварталі 2010 року в січні працівниці надавалася ПСП, а в лютому та березні — ні, тому щодо зарплати цієї працівниці потрібно заповнювати два рядки. У січні податок утримано в сумі 75,76 грн., а в лютому – березні — 740,36 грн. (370,18 + 370,18). | ||||||||||
Починаючи з липня 2010 року до зарплати працівниці знову може застосовуватися ПСП (за умови, що на цей момент її вже не зареєстровано приватним підприємцем), для чого їй необхідно знову подати заяву на надання ПСП.
Якщо порушення виявлено самостійно
У цьому випадку, не очікуючи отримання
Повідомлення з податкового органу, працівник може подати Заяву про відмову від ПСП, на підставі якої роботодавець утримає суму недоплати і штрафу в розмірі 100 % такої суми в описаному вище порядку. Однак надія на те, що порушення не буде виявлено податковими органами, а отже, не потрібно буде платити недоплату і штраф, змушує шукати варіанти. Що тут можна порадити?Можна зробити таке: працівник пише за всіма місцями роботи
Заяву про відмову від ПСП із зазначенням у ній рішення змінити місце отримання ПСП (підстава «а»). Причому як місяць, з якого працівник відмовляється від ПСП, зазначається поточний, а не той, в якому відбулося порушення. Отримавши таку заяву, роботодавець просто припиняє надавати цьому працівнику ПСП з місяця подання заяви. При цьому підстав для проведення перерахунку податку з доходів за минулі місяці (з метою утримати недоплату і штраф) у роботодавця немає. Щодо вже минулих місяців залишається тільки чекати, помітять це порушення податківці чи ні*.* Цим варіантом, мабуть, не варто користуватися, якщо працівник і роботодавець є пов'язаними особами: у цьому випадку Закон про податок з доходів не знімає провини з роботодавця.
Інший варіант, що дозволить уникнути запитань зі штрафом, — доутримати податок за період порушення в порядку виправлення помилки (працівник і роботодавець «домовляються», що заяви про надання ПСП не було, тобто роботодавець надавав ПСП помилково). Це дасть можливість зберегти ПСП за одним місцем роботи. Що стосується роботодавця-«порушника», то якщо він самостійно доутримає податок і перерахує його до бюджету, штраф за п.п. 17.1.9 Закону № 2181 йому не загрожує.
На завершення наводимо зведену таблицю з розмірами ПСП за період 2007 — 2010 рр. (табл. 3).
Таблиця 3. Розмір ПСП
| Рік | Мінімальна зарплата, грн. | Вид ПСП (норма Закону про податок з доходів) | Граничний розмір доходу, що дає право на отримання НСЛ, грн. | ||
| звичайна «01» (п.п. 6.1.1) | підвищена «02» (п.п. 6.1.2) | підвищена «03» (п.п. 6.1.3) | |||
| 2007 | 400 | 200,00 | 300,00 | 400,00 | 740,00 |
| 2008 | 515 | 257,50 | 386,25 | 515,00 | 890,00 |
| 2009 | 605 | 302,5 | 453,75 | 605,00 | 940,00 |
| 2010 | 869 | 434,50 | 651,75 | 869,00 | 1220,00 |
Бажаємо, щоб ваші працівники не підносили вам такі неприємні сюрпризи. А якщо ви все-таки зіткнетеся з цією ситуацією, то розібратися з нею допоможе ця публікація.
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8074-X.Закон про податок з доходів
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.Наказ № 461
— наказ ДПАУ «Щодо затвердження форм заяви та повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» від 30.09.03 р. № 461.Порядок інформування
— Порядок інформування органами державної податкової служби України платників податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, затверджений наказом ДПАУ від 30.09.03 р. № 461.Лист № 26662
— лист ДПАУ «Про застосування податкової соціальної пільги» від 28.12.07 р. № 26662/7/17-0117 («БТ», 2008, № 4, с. 5).Лист № 14312
— Оглядовий лист ДПАУ «Про податок з доходів фізичних осіб» від 09.07.09 р. № 14312/7/17-0717.
