Теми статей
Обрати теми

Безкоштовне розповсюдження рекламної газети — особливості оподаткування

Редакція БТ
Стаття

БЕЗКОШТОВНЕ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

рекламної газети — особливості оподаткування

 

Зовсім не завжди наше законодавство враховує всі особливості сучасних маркетингових технологій. Наприклад, при безкоштовному розповсюдженні рекламної газети видавець передає її споживачам безкоштовно, а оплачує вартість такої газети, по суті, рекламодавець, навіть не отримуючи видання.

Про те, як застосувати чинне податкове законодавство до операцій у такому «трикутнику», розповімо в сьогоднішній статті.

Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Організаційні питання та юридичні нюанси

Спочатку потрібно визначитися зі статусом учасників таких господарських відносин і змістом господарських взаємовідносин між ними.

1. Рекламодавець оплачує вартість рекламних послуг, до яких входить і доставка рекламної інформації споживачу. Про оподаткування рекламних заходів ми докладно розповідали у

статті «Рекламні заходи в обліку рекламодавця» // «БТ», 2009, № 46, с. 33.

2. Підприємство, що випускає безкоштовну рекламну газету (видавець), з одного боку, надає рекламні послуги рекламодавцю і отримує доходи від такої діяльності, з іншого боку, безкоштовно розповсюджує носій рекламної інформації — газету.

Як правило, при оформленні таких послуг між рекламодавцем і видавцем застерігаються площа, яку займатиме оголошення, і вартість таких послуг. При цьому кожен рекламодавець не є замовником виготовлення і розповсюдження певної кількості примірників рекламної газети (якщо і застерігається, то лише загальний наклад). Тож прямого зв'язку між оплатою, отриманою за рекламні послуги, та передачею рекламної газети споживачу немає.

Якби рекламна газета продавалася, то можна було б розглядати два окремі види діяльності видавця (рекламні послуги та продаж газети), кожен з яких приносить дохід. У нашій ситуації видавець отримує дохід лише від надання рекламних послуг, який має покривати витрати на виготовлення та розповсюдження рекламної газети.

Крім того, важливо правильно визначити статус такого рекламного носія: є він друкованим засобом масової інформації чи просто друкованою продукцією — буклетом.

Згідно зі

ст. 1 Закону про пресу під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміють періодичні й такі, що продовжуються, видання, які виходять з постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію.

Якщо рекламна газета відповідає цьому визначенню і на неї отримано Свідоцтво про державну реєстрацію, то вона має всі шанси вважатися

засобом масової інформації. Якщо ж такого Свідоцтва немає, то таку газету не можна розглядати як друкований засіб масової інформації і її слід вважати рекламним буклетом.

3. Для одержувачів рекламної газети (фізичних або юридичних осіб) вона не є матеріальною цінністю, оскільки її «цінність» полягає тільки в інформації, що міститься на такому носії, крім того, одержувач не несе витрат на її придбання. Отже, така операція не спричинює для одержувача жодних податкових наслідків (крім випадку, коли одержувач дуже хоче відобразити її вартість у складі валових доходів як подарунка).

Отже, найпроблемнішою, з точки зору оподаткування, є діяльність видавця, на розгляді якої ми й зосередимося.

 

Податок на прибуток

Рекламні послуги.

Якщо видавець є платником податку на прибуток, то доходи, отримані ним від надання рекламних послуг, уключаються до складу валових доходів на підставі п.п. 4.1.1 Закону про податок на прибуток.

Безкоштовне розповсюдження газети.

Питання з оподаткуванням операцій з безоплатної роздачі рекламної газети не таке однозначне.

Для видавництв, видавничих організацій та підприємств поліграфії

п.п. 7.13.7 Закону про податок на прибуток передбачено пільгу, але вона поширюється тільки на книжкову продукцію. Оскільки рекламна газета, ураховуючи періодичність її виходу, не належить до книжкової продукції, то зазначена пільга в цій ситуації не застосовується. Про це заявляла ДПАУ в листі від 24.02.05 р. № 3445/7/15-1117.

Тому розглядатимемо безкоштовне розповсюдження газети виходячи із загальних норм

Закону про податок на прибуток.

Валові доходи при обачному підході.

У загальному випадку безоплатна передача товару у сторони, що передає, спричинює виникнення валових доходів виходячи зі звичайних цін у тому випадку, коли такий товар передається нестандартним платникам податку на прибуток або неплатникам цього податку (наприклад, фізичним особам).

У цій ситуації передача рекламної газети здійснюється саме неплатникам податку на прибуток, в усякому разі, довести протилежне неможливо, оскільки така операція документально не оформляється (немає договору з одержувачем газети, в якому б зазначалося, що він є платником податку на прибуток на загальних підставах). Отже, можна говорити про необхідність збільшення валових доходів видавця при передачі рекламної газети виходячи зі звичайної ціни, визначати яку слід у порядку, передбаченому

п. 1.20 Закону про податок на прибуток. На нашу думку, при цьому можна орієнтуватися на собівартість такої газети.

Такий підхід призводить до додаткової сплати податку на прибуток. Його можна рекомендувати дуже обережним платникам.

Сміливий підхід.

Безоплатну передачу рекламної газети можна розглядати і в іншому ракурсі.

Власне рекламна газета не є матеріальною цінністю для одержувача і розглядається як носій рекламної інформації, тим більше, що витрат на її придбання одержувач не несе. Тому рекламна газета не підпадає під поняття «товари», наведене в

п. 1.6 Закону про податок на прибуток.

Отже, розповсюдження рекламної газети не вважається продажем товарів у розумінні

п. 1.31 Закону про податок на прибуток.

При такому підході немає підстав для збільшення валових доходів видавця від безоплатної роздачі рекламної газети в порядку, передбаченому

пп. 7.4.1 і 7.4.3 Закону про податок на прибуток (виходячи зі звичайних цін).

Можна стверджувати, що видавець продає тільки рекламні послуги, а газети — лише засіб розміщення реклами.

Валові витрати.

Незалежно від того, який підхід при визначенні валових доходів вибрав видавець (збільшив їх чи ні), вважаємо, що він має право на включення витрат на виготовлення та розповсюдження рекламної газети до складу валових витрат.

Справа в тому, що витрати на виготовлення і розповсюдження рекламної газети пов'язані з господарською діяльністю. Як відомо, під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. У нашому випадку дохід від безкоштовного розповсюдження газети буде отримано як дохід від надання рекламних послуг.

Причому такі витрати видавця не лімітуються, оскільки не підпадають під дію

п.п. 5.4.4. Закону про податок на прибуток, що регламентує рекламні витрати платника, який рекламує свою продукцію. У цьому випадку йдеться про витрати за основною діяльністю видавця.

Для уникнення претензій податківців до таких витрат бажано, щоб у договорі на надання рекламних послуг ішлося не тільки про розміщення реклами в газеті, а і про її доведення до споживача шляхом безкоштовного розповсюдження певного накладу такої газети.

 

ПДВ

Рекламні послуги.

Якщо видавця зареєстровано платником ПДВ, то згідно з п.п. 3.1.1 Закону про ПДВ поставка рекламних послуг є об'єктом обкладення ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 %.

Чи є пільга з ПДВ.

Що стосується власне безкоштовного розповсюдження рекламної газети, то тут є певні нюанси, які слід ураховувати при обкладенні їх ПДВ.

Відповідно до

п.п. 5.1.2 Закону про ПДВ операції з поставки (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, звільняються від обкладення ПДВ.

Оскільки під визначення поставки підпадає і безоплатна передача товару (

п. 1.4 Закону про ПДВ), то безкоштовне розповсюдження друкованих засобів масової інформації звільняється від оподаткування.

Проте згідно з

п. 4.2 Закону про ПДВ безоплатна передача товарів завжди призводить до нарахування податкових зобов'язань, причому виходячи зі звичайних цін, без застосування 20-відсоткового коридору.

Виникає дилема, якій нормі —

п.п. 5.1.2 чи п. 4.2 Закону про ПДВ — слід віддати перевагу в цій ситуації?

На нашу думку, у цьому випадку пріоритет має спеціальна норма

п.п. 5.1.2 Закону про ПДВ, оскільки її передбачено для окремого виду діяльності (поставки друкованих засобів масової інформації), на відміну від п. 4.2 Закону про ПДВ, який є загальною нормою, оскільки поширюється на всі операції з безоплатної передачі товарів (крім випадків, для яких передбачено спеціальні норми).

Податкові зобов'язання при обачному підході

. Отже, на поставку періодичних видань (у тому числі й безоплатну) поширюється пільга, передбачена п.п. 5.1.2 Закону про ПДВ, тобто така операція звільняється від обкладення ПДВ.

Згідно з

п.п. 5.3.5 Порядку № 166 обсяг звільнених операцій слід зазначити в ряд. 4 «Операції, які звільнені від оподаткування» декларації з ПДВ. При цьому до декларації додається довідка в довільній формі, в якій указуються вид операцій та пункт Закону про ПДВ, на підставі якого такі операції звільняються від оподаткування.

У цьому випадку обсяг поставки визначається виходячи зі звичайних цін. Як уже зазначалося вище, при її визначенні можна орієнтуватися на собівартість виготовлення та розповсюдження рекламної газети.

Податковий кредит при обачному підході.

Якщо платник ПДВ придбаває товари (послуги) для використання в неоподатковуваних операціях, то податковий кредит щодо таких товарів (послуг) збільшувати не можна (п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ).

Однак, крім неоподатковуваних операцій, видавець здійснює й обкладену ПДВ поставку рекламних послуг, причому за допомогою саме тієї ж газети. Інакше кажучи, не можна стверджувати, що придбані для виготовлення газети товари і послуги використовуються виключно в неоподатковуваних операціях.

Згідно з

п.п. 7.4.3 Закону про ПДВ, якщо товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до складу податкового кредиту включається та частина сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні чи придбанні, що відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Про господарність операцій з безкоштовного розповсюдження рекламної газети вже йшлося вище.

Таким чином, у нашому випадку цілком прийнятно здійснити розподіл вхідного ПДВ*, частина суми якого все-таки збільшить податковий кредит. Вхідний ПДВ, пов'язаний із придбанням товарів (послуг), які було використано при виробництві газети, слід помножити на частку оподатковуваних операцій. Отриманий показник можна включити до складу податкового кредиту. Решта включається до складу валових витрат. Причому йдеться про розподіл не лише того ПДВ, що «сидить» в адміністративних витратах (наприклад, комунальні платежі, оренда адміністративних приміщень, послуги зв'язку тощо), а і про врахований у ціні товарів (послуг), що безпосередньо беруть участь у виробництві газети (послуги друкарні, папір, плівки тощо).

* Докладніше див. Тему тижня «Розподіл «вхідного» ПДВ» // «БТ», 2009, № 9, с. 38.

Сміливий підхід.

Якщо виходити з того, що рекламна газета не є товаром, то її розповсюдження не є поставкою в розумінні п. 1.4. Закону про ПДВ.

Здається, аналогічний підхід підтримують і податківці. Так, у

листі ДПАУ від 13.06.06 р. № 6421/6/16-1515-26 зазначалося, що розповсюдження матеріального носія реклами, який містить у собі інформацію про діяльність підприємства та який не можна використовувати ні в господарській діяльності, ні інакше, крім застосування його як носія (джерела) інформації (наприклад, прайс-листи, рекламні проспекти, брошури, каталоги, буклети тощо), за своєю сутністю не підпадає під поняття поставки товарів (робіт, послуг).

На нашу думку, у цьому випадку немає принципових відмінностей між переліченими вище носіями рекламної інформації та рекламною газетою (навіть якщо вона є засобом масової інформації). Такі носії не мають матеріальної цінності для одержувача. Тому розповсюдження рекламної газети можна взагалі не розглядати як окрему операцію. Хоча, мусимо попередити, що в разі якщо рекламна газета відповідає визначенню ЗМІ, довести це буде непросто.

Дійсно, видавництво насправді надає лише рекламні послуги — це і є вид діяльності підприємства, а розповсюдження газети — лише спосіб доставки цієї реклами її споживачу (витрати на виготовлення газети, по суті, є витратами на надання рекламних послуг).

Оскільки операції з поставки рекламних послуг обкладаються ПДВ, то й запитань про правомірність формування податкового кредиту щодо витрат на виготовлення і розповсюдження рекламної газети бути не повинно.

Не виключено: особливо завзяті податківці наполягатимуть на тому, що підприємство не має права на податковий кредит стосовно витрат, пов'язаних з виготовленням рекламної газети, тому що операції з її розповсюдження не обкладаються ПДВ, але ми все одно вважаємо, що у платника є підстави наполягати на тому, що такі витрати безпосередньо пов'язані з наданням рекламних послуг.

Для аргументації «сміливого підходу» можна використовувати ще й порядок розподілу вхідного ПДВ, що часто застосовується у видавничій справі. Методика його визначення така: визначається площа видання, на якій розміщено рекламу; потім розраховується питома вага цієї площі в загальній площі видання; і вже після цього пропорційно отриманій частці збільшується податковий кредит, що припадає на рекламні послуги. У нашому випадку застосування цього методу означає включення до складу податкового кредиту практично всієї суми вхідного ПДВ, адже рекламна площа становить усі 100 %.

 

Податок з реклами

Податок з реклами належить до місцевих податків, тому в регіональних положеннях про його справляння можуть міститися різні норми щодо платників, ставок, порядку сплати тощо. Однак оскільки загальним нормативним актом щодо місцевих податків є Декрет

про місцеві податки, регіональні положення не повинні йому суперечити, хоча на практиці таке трапляється досить часто.

Згідно зі

ст. 11 Декрету про місцеві податки об'єктом обкладення податком з реклами є вартість послуг з установлення та розміщення реклами. Він сплачується з усіх видів оголошень та повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, площах, будинках, транспорті та в інших місцях, під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.

Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати

0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час. У законодавстві немає визначення одноразової реклами, на що звертали увагу ДПАУ в листі від 14.09.98 р. № 9901/11/18-0116 і Держпідприємництва в листі від 22.03.10 р. № 3511, тому в цьому питанні слід керуватися місцевими положеннями про податок з реклами.

Хоча платниками податку з реклами є рекламодавці, обов'язки зі сплати до бюджету податку з реклами покладаються на рекламного агента (у нашому випадку — видавця).

Таким чином, видавець, визначаючи вартість своїх послуг з розміщення реклами, розраховує суму податку з реклами, яку рекламодавець має сплатити при оплаті самих послуг. Суму податку з реклами в розрахункових документах (рахунках на оплату, актах виконаних робіт, послуг тощо)

обов'язково слід зазначити окремим рядком.

Податок з реклами не належить до загальнодержавних податків, а є місцевим податком згідно зі

ст. 15 Закону про систему оподаткування і тому не включається до бази обкладення ПДВ (п. 4.1 Закону про ПДВ). Інакше кажучи, база для нарахування ПДВ і база для нарахування податку з реклами буде однаковою — вартість рекламних послуг.

У строки, визначені

Законом № 2181 і рішенням органу місцевого самоврядування, суми податку з реклами, отримані за звітний період, видавець перераховує до місцевого бюджету і здає Податковий розрахунок з податку з реклами, форму якого затверджено наказом ДПАУ від 24.12.03 р. № 624. Податок з реклами сплачують за місцем надання рекламних послуг (лист ДПАУ від 08.11.07 р. № 22729/7/22-3017).

Докладніше про податок з реклами див.

статтю «Податок з реклами в рекламного агентства: податковий та бухгалтерський облік» // «БТ», 2009, № 49, с. 34.

 

Приклади

Приклад 1 (обачний підхід).

Вартість рекламних послуг, наданих рекламодавцям, склала 12050 грн., у тому числі ПДВ — 2000 грн., податок з реклами — 50 грн. Послуги друкарні (з урахуванням паперу та всіх необхідних матеріалів) склали 6000 грн., у тому числі ПДВ — 1000 грн. (для спрощення інші витрати не розглядатимемо). Протягом місяця було надруковано і розповсюджено 10000 примірників рекламної газети.

Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку таких операцій при обережному підході. Як звичайну ціну всього накладу приймемо вартість його виготовлення без ПДВ — 5000 грн.

 

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет рахунка

кредит рахунка

сума, грн.

ВВ

ВД

1. Отримано передоплату за рекламні послуги

301, 311

681

12050

10050

2. Відображено суму ПДВ

643

641

2000

3. Нараховано податок з реклами

645

641

50

50*

4. Оплачено послуги друкарні

371

311

6000

5333,33**

5. Збільшено податковий кредит

641

644

666,67**

6. Отримано партію газет

209

631

5333,33**

7. Списано суму податкового кредиту

644

631

666,67

8. Здійснено залік заборгованостей

631

371

6000

9. Розповсюджено газету (вартість газети віднесено на собівартість рекламних послуг)

23

209

5333,33

5000***

10. Підписано акти про надання рекламних послуг

361

703

12050

11. Відображено суму ПДВ

703

643

2000

12. Списано податок з реклами

703

645

50

13. Здійснено залік заборгованостей

681

361

12050

14. Списано собівартість рекламних послуг

903

23

5333,33

 

 

15. Визначено фінансові результати

703

791

10000

791

903

5333,33

* Припустимо, що згідно з місцевим положенням про податок з реклами податкові зобов'язання з цього податку виникають за правилом першої події (докладніше див. статтю «Податок з реклами в рекламного агентства: податковий та бухгалтерський облік» // «БТ», 2009, № 49, с. 34).

** Обсяг операцій, що обкладаються ПДВ, становить 10000 грн., загальний обсяг операцій — 15000 грн. (10000 + 5000). Таким чином, до складу податкового кредиту можна включити 1000 х 10000 : 15000 = 666,67 грн. Частина вхідного ПДВ, що не ввійшла до складу податкового кредиту (1000 - 666,67 = 333,33 грн.), збільшує первісну вартість газети і включається до складу валових витрат.

*** Валовий дохід визначається виходячи зі звичайної ціни, за яку ми прийняли вартість виготовлення без урахування ПДВ (у тому числі й без розподіленої частини ПДВ).

Виходячи з проведених операцій буде нараховано до сплати до бюджету:

1) суму ПДВ: 2000 - 666,67 = 1333,33 (грн.);

2) суму податку на прибуток: (10050 + 5000 - 5333,33 - 50) х 25 % = 2416,67 (грн.);

3) суму податку з реклами: 50 грн.

 

Приклад 2 (сміливий підхід).

На умовах прикладу 1 розглянемо порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку здійснених операцій виходячи з того, що розповсюдження рекламної газети не є окремою господарською операцією, яка не є продажем (поставкою) товарів.

 

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет рахунка

кредит рахунка

сума, грн.

ВВ

ВД

1

2

3

4

5

6

1. Отримано передоплату за рекламні послуги

301; 311

681

12050

10050

2. Відображено суму ПДВ

643

641

2000

3. Нараховано податок з реклами

645

641

50

50

4. Оплачено послуги друкарні

371

311

6000

5000

5. Збільшено податковий кредит

641

644

1000

6. Отримано партію газет

209

631

5000

7. Списано суму податкового кредиту

644

631

1000

8. Здійснено залік заборгованостей

631

371

6000

9. Розповсюджено газету (вартість газети віднесено на собівартість рекламних послуг)

23

209

5000

10. Підписано акти про надання рекламних послуг

361

703

12050

11. Відображено суму ПДВ

703

643

2000

12. Списано податок з реклами

703

645

50

13. Здійснено залік заборгованостей

681

361

12050

14. Списано собівартість рекламних послуг

903

23

5000

15. Визначено фінансові результати

703

791

10000

791

23

5000

Виходячи з проведених операцій буде нараховано до сплати до бюджету:

1) суму ПДВ: 2000 - 1000 = 1000 (грн.);

2) суму податку на прибуток: (10050 - 5000 - 50) х 25 % = 1250 (грн.);

3) суму податку з реклами — 50 грн.

 

Як бачите, різниця між сумами ПДВ і податку на прибуток, нарахованими при різних підходах до безкоштовного розповсюдження рекламної газети, суттєво відрізняються.

Сміливий підхід, на нашу думку, справедливіший, оскільки не вимагає нарахування податків з доходів, які видавець не отримує. Для того щоб безпечно скористатися цим підходом, настійно рекомендуємо при оформленні рекламних послуг застерігати, що їх сутність полягає не просто в розміщенні реклами в газеті, а в донесенні реклами до споживача.

 

Документи статті

Закон про систему оподаткування

— Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 р. № 1251-XII.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2181

— Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.

Закон про пресу

— Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.92 р. № 2782-XII

Декрет про місцеві податки

— Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93.

Порядок № 166

— Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі