ПОДАТКОВІ ОРГАНИ НЕ МОЖУТЬ НЕ ПРИЙНЯТИ
звіт за ф. № 1ДФ, якщо працівникам нараховано зарплату нижче мінімального розміру
Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 15.01.10 р. № 250
«Про розгляд листа про відмову прийняття звітності органами державної податкової служби та нарахування заробітної плати нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати»
Останнім часом знову поновилася практика відмови у прийнятті звітності за
ф. № 1ДФ у зв'язку з тим, що зарплата працівників, відображена в ній, нижче встановленого мінімального розміру.Дійсно, у загальному випадку зарплата працівника не може бути нижча за мінімальний рівень, установлений чинним законодавством. Відповідно до
ст. 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір зарплати за простій, некваліфіковану працю, нижче за який не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодиинну норму праці (обсяг робіт). Зверніть увагу, що йдеться про місячну (погодинну) норму праці, тобто про повну зайнятість працівника у звітному місяці.Відповідно при неповній зайнятості працівника його заробіток за місяць може бути нижчий за мінімальний розмір. Яскравим прикладом тут є встановлення працівнику режиму неповного робочого часу (неповний день або неповний тиждень), що передбачено
ст. 32, 56, 172, 179 Кодексу законів про працю України, або робота за сумісництвом. Оплата в таких випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу і, відповідно, може бути нижче за мінімальний рівень. Крім того, оплата нижче встановленого мінімуму може бути спричинена простоєм не з вини працівників (такий час оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки, окладу). Зазначені випадки свідчать про наявність цілком законних підстав, за яких працівнику може бути нараховано заробіток нижче за мінімальну зарплату, тобто роботодавець у таких випадках нічого не порушує.Знаючи про такий стан справ, Держкомпідприємництва в
листі, що коментується, зауважив: податкові органи не мають права відмовляти у прийнятті звітності на тій підставі, що наведена в ній зарплата нижче встановленого мінімального розміру. Такий висновок ним зроблено на підставі п.п. 4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі — Закон № 2181), згідно з яким прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу, а відмова розцінюється як перевищення службових повноважень.Що стосується
ф. № 1ДФ, то оскільки вона не є податковою декларацією в розумінні Закону № 2181 , що неодноразово підтверджувала і ДПАУ ( листи ДПАУ від 09.08.05 р. № 7584/6/17-3116 і від 14.09.05 р. № 18388/7/17-2117), тут доречніше послатися не на норми Закону № 2181, а на п. 4.2 Методрекомендацій № 827*. Згідно з цією нормою податкова звітність приймається підрозділом ведення та захисту податкової звітності без попередньої перевірки зазначених показників від платника податків чи іншої особи, на яку покладено обов'язки подання органам ДПС податкової звітності. Крім того, Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.03 р. № 451, не містить вимог до заповнення ф. № 1ДФ щодо відображеної в ній зарплати працівників у сумі нижче встановленого мінімального розміру.* Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджені наказом ДПАУ від 31.12.08 р. № 827.
У деяких випадках податкові органи приймають ф. № 1ДФ під письмове зобов'язання роботодавця в наступному звітному періоді нараховувати працівникам зарплату у розмірі не нижче мінімальної. Як ви розумієте, така вимога є незаконною. Передбачаючи можливість конфліктної ситуації та щоб не давати голослівних обіцянок, рекомендуємо звіт за ф. № 1ДФ супроводжувати пояснювальною запискою, до якої долучати копії документів (наказ керівника, заява працівника тощо), що підтверджують правомірність нарахування зарплати нижче мінімального рівня. Нагадаємо, що про порядок дій платника у разі відмови у прийнятті звітності ми писали у статті «Податкова декларація: як її подати, здолавши всі перешкоди» // «БТ», 2009, № 40, с. 40.