Працівнику «простили» позику: податкові наслідки
Підприємство надало своєму працівнику позику в розмірі 6000 грн. строком на 4 місяці. Частина позики в сумі 1500 грн. була погашена шляхом утримання із заробітної плати. Але у зв’язку із скрутним фінансовим становищем працівника підприємство вирішило «простити» йому неповернену частину позики. Як оподатковується така операція?
(м. Львів)
Відносини, що виникають між підприємством і працівником у разі надання працівнику безпроцентної грошової позики, регулюються параграфом 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» (ст. 1046 — 1053) Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). Детально про особливості видачі позики працівникові, її повернення та відображення в обліку ми розповідали у статті «Грошова позика працівникові — порядок видачі» // «БТ», 2009, № 27, с. 14.
Порядок оподаткування
прощеної роботодавцем неповерненої частини позики такий.1. Податок з доходів.
Із суми неповерненої позики, яку працівнику пробачили, утримуємо податок з доходів фізичних осіб. Суму такої позики включають до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи як сума боргу платника податків, анульована кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства на підставі п.п. «д» п.п. 4.2.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (далі — Закон про податок з доходів) та розглядається як додаткове благо від працедавця.Розраховувати суми податку з доходів потрібно, застосовуючи
«натуральний» коефіцієнт відповідно до п. 3.4 Закону про податок з доходів (1,176471), оскільки прощена сума позики є чистим доходом, який уже отримано працівником на руки.Податковим агентом у цьому випадку є підприємство, що простило борг працівнику, а тому саме підприємство має утримувати та сплачувати податок до бюджету.
У
Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ суму прощеної позики відображаємо з ознакою доходу «09».2. Внески до соцфондів.
На думку Держкомстату (лист від 11.04.05 р. № 9/2-2-9/116), частина позики, яка не підлягає поверненню працівником відноситься до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат, як виплати, що мають індивідуальний характер (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5*). Ураховуючи це соцфонди вказують на необхідність сплати внесків з такої суми (листи Фонду страхування від нещасного випадку від 20.12.07 р. № 2340-07-1, від 22.04.05 р. № 34-07-5, лист Центру зайнятості стосовно внесків до Фонду безробіття від 12.08.05 р. № ДЦ-09-4303/0/6-05, лист Фонду соцстраху з тимчасової непрацездатності від 03.08.05 р. № 02-24-1173).* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.
З таким підходом фондів погодитися дуже складно, оскільки, на нашу думку, сума прощеної позики не має включатися до фонду оплати праці у зв’язку з тим, що відносини, які виникають за договором позики між юридичною та фізичною особою (незважаючи на те що остання є працівником такої юридичної особи — підприємства), регулюються винятково ЦКУ і не стосується трудових відносин. Тому нараховувати такі внески, на наш погляд, не потрібно.
Проте, ураховуючи категоричність позиції фондів, напевно, більшість платників не будуть з ними сперечатися і дотримуватимуться їхньої вимоги.
Отже, як бачите, прощення частини позики працівникові для підприємства — це додаткове податкове навантаження на суму податку з доходів та внесків до соцфондів (якщо підприємство погодиться з позицією соцфондів).
Для зменшення такого навантаження в частині внесків до соцфондів рекомендуємо підприємству, яке прийняло рішення простити борг за позикою фізичній особі, видати такій особі нецільову благодійну допомогу, якою вона має погасити частину позики, яку не повернули. Оподатковуватися в цьому випадку нецільова благодійна допомога буде лише податком з доходів фізичних осіб. Внески до соцфондів нараховувати не потрібно, оскільки вони згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 не включаються до фонду оплати праці. Розраховувати необхідну суму нецільової благодійної допомоги слід виходячи з непогашеної суми позики, застосувавши до неї «натуральний» коефіцієнт.
Відображення в бухобліку видачу, погашення та прощення позики працівникові покажемо на умовах вашого прикладу. При цьому виходимо з того, що з метою уникнення зайвої сплати соцвнесків, підприємство прийняло рішення надати працівнику нецільову благодійну допомогу, за рахунок якої останній погашає заборгованість за позикою.
| Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума,грн. | |
| дебет | кредит | ||
| 1. Видано з каси підприємства позику | 377 | 301 | 6000,00 |
| 2. Нараховану заробітну плату за лютий 2010 року | 92 | 661 | 3000,00 |
| 3. Утримано із зарплати внески до соцфондів(3000 х 2 %; 3000 х 1 %; 3000 х 0,6 %) | 661 | 651, 652, 653 | 108,00 |
| 4. Утримано із зарплати податок з доходів(3000 - 108) х 15 % | 661 | 641 | 433,80 |
| 5. Утримано із заробітної плати частину позики* | 661 | 377 | 1500,00 |
| 6. Видано заробітну плату з каси | 661 | 301 | 958,20 |
| 7. Нараховано суму нецільової благодійної допомоги (4500,00 х 1,176471) | 949 | 685 | 5294,12** |
| 8. Утримано податок з доходів фізичних осіб із суми допомоги(5294,12 х 15 %) | 685 | 641 | 794,12 |
| 9. Видано з каси нецільову благодійну допомогу | 685 | 301 | 4500,00 |
| 10. Унесено працівником до каси суму для погашення заборгованості за позикою | 301 | 377 | 4500,00 |
| * На утримання позики не розповсюджується дія ст. 128 Кодексу законів про працю, згідно з якою розмір усіх відрахувань із заробітної плати працівника не повинен перевищувати 20 % суми, що належить до виплати, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 %, оскільки утримання позики здійснюється за бажанням працівника, а ст. 128 розповсюджується лише на обов’язкові утримання. ** У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображаємо з ознакою доходу «17». | |||
Сергій ДЕЦЮРА
