ДОДАТКОВА УГОДА ДО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ АВТОМОБІЛЯ
у фізособи: чи треба її посвідчувати нотаріально, якщо основний договір не посвідчено
Приводом для написання цієї статті стало таке запитання читача.
Підприємство у 2003 році орендувало на сім років автомобіль у фізичної особи. Договір оренди не було нотаріально посвідчено, оскільки чинне на той момент законодавство не містило відповідної вимоги. У 2010 році вирішено продовжити строк дії договору, для чого необхідно підписати додаткову угоду. Чи потрібно нотаріально посвідчувати таку додаткову угоду?
Проаналізуємо ситуацію та знайдемо відповідь на запитання.
Роман КАБАЛЬСЬКИЙ, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»
Чим зумовлене запитання
Запитання, як можна передбачити, виникло у зв’язку з тим, що
ч. 2 ст. 799 ЦКУ, що набрав чинності 01.01.04 р., вказує на необхідність нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, якщо однією з його сторін виступає фізична особа. Як відомо, недотримання вимоги про нотаріальне посвідчення договору може спричинити досить суттєві негативні наслідки: договір вважатиметься нікчемним, унаслідок чого орендар втратить право на включення до складу валових витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією транспортного засобу, орендованого у фізособи (див. ВПСУ, 2009, № 13, с. 8).Розглянемо всі можливі варіанти.
Якщо орендодавцем є фізособа-підприємець
Це застереження необхідно зробити одразу: якщо фізична особа, з якою було укладено договір, має статус підприємця, вимога
ч. 2 ст. 799 ЦКУ на такий договір не поширюється. Підстави для такого висновку дає ст. 51 ЦКУ, згідно з якою до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.Однак наведене формулювання залишало простір для маневру тим, у кого виникло б бажання довести, що ця стаття не підлягає застосовуванню при вирішенні питання про необхідність нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу з фізичною особою — підприємцем. Аргументом для цього могли стати посилання на те, що метою
ст. 51 ЦКУ є поширення дії правових актів, які, регулюючи діяльність юросіб, залишають без уваги фізичних осіб — підприємців, на таких підприємців.Однак судді вищих судових інстанцій України зайняли іншу позицію, спочатку висловивши її у доктринальній формі при написанні науково-практичного коментаря до ЦКУ*, а з часом відобразивши і в судовій практиці (див.
постанову ВГСУ від 14.09.06 р. у справі № 41/102, від 29.07.08 р. № 4/336-ПД-07). Із посиланням саме на ст. 51 ЦКУ суди обґрунтовують висновок про те, що договір оренди транспортного засобу, однією із сторін якого виступає фізична особа, яка має статус підприємця, не вимагає обов’язкового нотаріального посвідчення як і в разі, якщо б договір укладався між двома юрособами.* Див. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: У 4 т. / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. — К.: А. С. К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. — Т. 1. — С. 211 — 212 (коментар до статті 51 ЦК) і Т. 3. — С. 236 — 237 (коментар до статті 799 ЦК).
Але цей висновок буде справедливим, лише якщо надання транспортного засобу в оренду буде охоплюватися підприємницькою діяльністю фізичної особи (див., наприклад, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.09 р. № 31/9 ), підтвердженням чому є надані фізичною особою копії Свідоцтва про державну реєстрацію підприємцем та Свідоцтва про сплату єдиного податку із вказівкою відповідного виду діяльності (див. лист ДПАУ від 04.07.06 р. № 7291/6/17-0416), або якщо орендодавець на загальній системі оподаткування, — копії Свідоцтва про державну реєстрацію та платіжних документів про сплату авансових платежів (див. лист ДПАУ від 01.09.06 р. № 9732/6/17-0716). Саме ці документи податківці вважають достатніми доказами того, що договір укладався з фізичною особою — підприємцем у межах її підприємницької діяльності. Крім того, у договорі оренди орендодавцем має бути зазначено саме фізичну особу — підприємця. І навіть той факт, що транспортний засіб, який фізособа — підприємець здає в оренду, реєструється за нею як за простою фізичною особою (абзац другий п. 6 Порядку держреєстрації ТЗ), ситуації не змінює: договір оренди з такою фізособою-підприємцем нотаріальному посвідченню не підлягатиме.
Якщо ж надання в оренду не охоплюється підприємницькою діяльністю фізичної особи, то і в договірних відносинах вона не зможе виступати як суб’єкт підприємницької діяльності, а отже, такий договір, якщо він укладається після 01.01.04 р. (дати набуття чинності новим ЦКУ), підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо ж договір було укладено до цієї дати, то на нього вимога про нотаріальне посвідчення в будь-якому разі не поширюється. Як зазначив Держкомпідприємництва, договір, укладений до 01.01.04 р., після прийняття ЦКУ нотаріальному посвідченню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ його приписи застосовуються до цивільних відносин, які виникли після набуття чинності ним (тобто після 1 січня) і до тих прав і обов’язків, які виникли чи продовжують існувати після набуття ним чинності. Тому договори найму транспортного засобу, укладені до набуття чинності ЦКУ, не підлягають нотаріальному посвідченню (переукладенню), оскільки вони продовжують свою дію (див. лист Держкомпідприємництва від 28.12.04 р. № 9135*).
* Див. ком. «Договори оренди нерухомості та транспорту, укладені до 1 січня 2004 року, нотаріально посвідчувати не потрібно» // «БТ», 2005, № 4, с. 9.
Якщо орендодавець- фізособа без статусу підприємця
Тепер розглянемо ситуацію, якщо
стороною договору виступає фізособа, яка не має статусу підприємця чи підприємницькою діяльністю якої оренда автомобіля не охоплюється. У цьому випадку договір оренди транспортного засобу, що укладається після 01.01.04 р., підлягає нотаріальному посвідченню. Однак у нашому запитанні йдеться не про новий договір оренди, а про додаткову угоду до старого, укладеного ще у 2003 році і, відповідно, нотаріально не посвідченому.З одного боку, згідно зі
ст. 654 ЦКУ зміна договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, до якого вносяться зміни, якщо інше не передбачено самим договором чи законом або не випливає зі звичаїв ділового обороту. Виникає спокуса посиланням на цю норму обґрунтувати відсутність необхідності нотаріального посвідчення додаткової угоди до договору оренди автомобіля, укладеного до 01.01.04 р.Але при цьому не можна не враховувати, що, закріплюючи таке правило, законодавець виходив із того, що і основний договір, і зміни до нього здійснюються в умовах сталого правового регулювання. У цілому, цю норму можна сприймати як певний прийом законодавчої техніки: можна було щодо кожного виду договору передбачити, в якій формі мають вноситися до нього зміни, і лише щоб зробити текст нормативного акта не таким масивним і більш зручним у застосуванні, законодавець узагальнив це правило, передбачивши, що зміни здійснюються в тій самій формі, що й основний договір. Відповідно, якби він цього не зробив, щодо договорів оренди автотранспортних засобів, однією зі сторін яких виступає фізособа, прямо було б передбачено, що зміни до такого договору підлягають нотаріальному посвідченню. А оскільки в ситуації, що розглядається нами, зміни вносяться вже після набуття чинності новим
ЦКУ, то підлягають застосуванню його норми, а отже, — додаткову угоду має бути нотаріально посвідчено.Цей висновок підтверджує і
п. 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, згідно з яким до договорів, які було укладено до 1 січня 2004 року і які продовжують діяти після набуття чинності ЦКУ, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку та наслідків зміни чи розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.Мін’юст також наполягає на необхідності нотаріального посвідчення додаткової угоди в подібній ситуації (див.
лист Мін’юсту від 22.01.07 р. № Ж-25069-19).Однак на практиці цей висновок також породжує проблеми. Справа в тому, що вимоги, передбачені
Інструкцією № 20/5, роблять неможливим нотаріальне посвідчення додаткової угоди до договору, який було укладено у простій письмовій формі. Так, п. 48 Інструкції, зокрема, передбачає необхідність додати додаткову угоду до примірника нотаріально посвідченого основного договору, який має зберігатися у справах нотаріальної контори. Запис про нотаріальне посвідчення додаткової угоди має бути зроблено в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в якому зареєстровано основний договір.Тому в цій ситуації, якщо дотримуватися всіх законодавчих вимог, нічого іншого не залишається, як укласти новий договір оренди автомобіля на тих самих або на нових умовах і нотаріально його посвідчити.
Ураховуючи все викладене вище, не виключено, що у сторін договору оренди може виникнути бажання обійти вимогу про нотаріальне посвідчення додаткової угоди, умовно кажучи, повернувшись у часі і передбачивши в первісному тексті основного договору більш тривалий строк його дії (не сім, а, наприклад, десять років). Хочемо попередити, що реалізувати такий задум не вийде. Як передбачено в
абзаці четвертому п. 16 Порядку держреєстрації ТЗ, за бажанням власника транспортного засобу — фізичної особи надати право керування таким транспортним засобом іншій особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування та (або) розпорядження транспортним засобом, підрозділ Державтоінспекції видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві або в документах, що підтверджують користування та (або) розпорядження транспортним засобом. При цьому копія документа, що підтверджує право користування та (або) розпорядження транспортним засобом, додається до матеріалів, необхідних для оформлення тимчасового реєстраційного талона. Отже, копія договору оренди із зазначенням строку його дії залишилася в ДАІ, і тимчасовий реєстраційний талон має бути видано саме на зазначений в договорі строк.Утім, тим орендарям, які додаткову угоду до договору оренди транспортного засобу уклали без її нотаріального посвідчення, є на що послатися в разі спору з податківцями. Вищий господарський суд України послідовно відстоює позицію, згідно з якою, оскільки договір оренди автотранспортного засобу було укладено в письмовій формі та нотаріально не посвідчено, то відповідно й зміни, які вносяться до цього договору додатковою угодою, мають здійснюватися в письмовій формі без нотаріального посвідчення, оскільки додаткова угода в розумінні норм права не є окремим договором і не змінює порядку регулювання правовідносин, установлених між сторонами на підставі договору, а діє лише в частині правовідносин, які нею змінюються, і виступає невід’ємною частиною договору (див. постанови від 04.02.09 р. у справі № 2-17/1307-2008, від 17.07.07 р. у справі № 3/451).
Документи та скорочення статті
ЦКУ
— Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. № 435-IV.Порядок держреєстрації ТЗ
— Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388.Інструкція № 20/5
— Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Мін’юсту від 03.03.04 р. № 20/5.«
ВПСУ» — журнал «Вісник податкової служби України».
