ПІДПРИЄМЕЦЬ-ЄДИНОПОДАТНИК —
право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за місцем роботи або як підприємцю
Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.10 р. № 2718/0/18/10-зв
«Про оплату листка непрацездатності працівнику, який є приватним підприємцем»
У
листі, що коментується, Мінпраці роз’яснило порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності для підприємця, який сплачує єдиний податок, і який одночасно з підприємницькою діяльністю працює за трудовим договором.Мінпраці,
вважає: якщо підприємець-єдиноподатник, крім підприємництва, ще десь працює, то на призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності він може претендувати за основним місцем роботи або як підприємець — одночасно отримати допомогу за місцем роботи і як підприємець він не може. Наведені Мінпраці аргументи схожі з позицією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФТВП), викладеною в листі від 17.12.08 р. № 04-29-2507 (ком. у «БТ», 2009, № 11, с. 11) щодо права підприємця на допомогу по вагітності та пологах:1) допомога особі, яка працює, одночасно може виплачуватися за місцем основної роботи та за сумісництвом;
2) підприємницька діяльність сумісництвом не вважається;
3) отже, така застрахована особа одночасно за місцем основної роботи та як підприємець у ФТВП допомогу отримати не зможе.
Ми з таким підходом
не згодні. Вважаємо, що підприємець може претендувати на допомогу як за місцем роботи, так і як підприємець у ФТВП. Наші аргументи такі:1. Право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності передбачено
Законом № 2240* як за місцем роботи (ч. 1 ст. 50 Закону № 2240), так і для підприємців-єдиноподатників у ФТВП (ч. 2 ст. 50 Закону № 2240).* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III.
2. Внески підприємець, який працює, сплачує як за місцем роботи (з нарахованої йому зарплати), так і від заняття підприємницькою діяльністю (для єдиноподатника — 11 % від суми сплаченого єдиного податку). І в обох випадках така особа є застрахованою (за місцем роботи згідно з п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 2240; як підприємець — згідно ч. 3 ст. 6 Закону № 2240). Тому при настанні страхового випадку страхові виплати мають компенсувати втрату і зарплати, і підприємницького доходу.
3. Порядком № 1266** передбачено нарахування допомоги як за місцем роботи, так і окремо для підприємців-єдиноподатників (п. 19 Порядку № 1266). В обох випадках застосовують різну методику розрахунку, що базується на даних про фактично сплачені внески.
** Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат із загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.
Тому вважаємо, що виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності лише за одним із місць (місцем роботи чи в ФТВП, де підприємця зареєстровано платником внесків як підприємця) є безпідставною. Цей підхід порушує права підприємця як особи, яка підлягає згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 2240 загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Складнощі в цьому випадку можуть виникнути з листком непрацездатності. Річ у тім, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (у тому числі і для підприємця) згідно з ч. 1 ст. 51 Закону № 2240 є листок непрацездатності (його оригінал), а за його копією можна отримати допомогу, лише працюючи за сумісництвом (ч. 1 ст. 51 Закону № 2240; п. 21 Порядку № 1266).
І ще. Користуючись сьогоднішніми роз’ясненнями Мінпраці та обираючи місце виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності підприємцеві слід ураховувати, що як підприємець допомогу від ФТВП він отримає лише за дні хвороби, починаючи з 6 дня хвороби (ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.01 р. № 2213-III). Тому залежно від розміру зарплати за основним місцем роботи отримати допомогу йому може бути буде вигідно саме за місцем роботи, а не як підприємцю.