СПЕКОТНА ПОГОДА:
забезпечення нормальних умов роботи
Цього літа видалася небувало спекотна погода. У зв’язку з цим МОЗ на сайті розмістив рекомендації щодо здійснення заходів із послаблення несприятливої дії високої температури при роботі у приміщеннях та на вулиці (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20100730_1.html). Чи обов’язкові вони для виконання роботодавцем? Яка відповідальність за їх незастосування?
Розберемося із цими запитаннями.
Вікторія ЗМІЄНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Рекомендації МОЗ
Спекотно не лише на вулиці, а й у виробничих приміщеннях, не забезпечених системами охолоджування повітря. Підвищення температури повітря не сприяє збільшенню працездатності. Навпаки, практично всі люди відчувають дискомфорт і продуктивність їх праці різко знижується.
Які ж рекомендації дає МОЗ? Отже, при роботі
в офісних та інших приміщеннях слід передбачити:— застосування сонцезахисних пристроїв на вікнах;
— застосування вікон з тонованим склом;
— застосування локальних кондиціонерів;
— застосування централізованих систем кондиціювання, охолодження та вентиляції в будинках;
— застосування повітряних завіс на входах у будинки;
— адміністративне регулювання режиму праці (скорочення робочого дня, зміна початку та завершення робочого дня, використання кімнат відпочинку з оптимальними параметрами мікроклімату та повітрообміну тощо);
— застосування звичайних електричних вентиляторів;
— збільшення обідньої перерви працівників до 3 — 4 годин, виключивши роботу в найспекотніший період з 13 до 16 години;
— роботу, що потребує великих фізичних зусиль та відповідно супроводжується виділенням тепла організмом людини планувати на ранкові чи вечірні години;
— працівникам з хронічною патологією, особливо серцево-судинної системи, необхідно проконсультуватися з лікарем та виконувати його рекомендації.
При роботі
на відкритому повітрі слід передбачити:— застосування головних уборів та сонцезахисних окулярів, декілька перерв з прийняттям прохолодного душу, забезпечення працюючих прохолодною водою;
— забезпечення працюючих якісною питною водою; з метою профілактики порушень водно-сольового балансу вода повинна містити мінеральні солі та мікроелементи.
Ураховуючи, що інформація, розміщена на сайті, — це лише рекомендації (поради), то обов’язкові для застосування вони будуть тоді, коли аналогічні норми буде закріплено в нормативних актах чи локальних документах підприємства.
Вимоги законодавства про охорону праці
Згідно зі
ст. 2 КЗпП працівники мають право на здорові та безпечні умови праці, і на робочому місці ці умови мають відповідати вимогам законодавства (ст. 6 Закону № 2694). У свою чергу, роботодавець зобов’язаний забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін (ст. 21 КЗпП). Схожу норму містить ст. 13 Закону № 2694.Як відзначає Мінпраці, питання
забезпечення нормативних показників мікроклімату регламентовано Саннормами. У сьогоднішній ситуації нас цікавить такий показник мікрокліматичних умов, як температура повітря. У робочій зоні виробничих приміщень вона може бути як оптимальною, так і допустимою (у разі, коли не можна забезпечити оптимальні величини згідно із технологічними потребами виробництва тощо — але це роботодавець має довести) — див. табл. 1.
Таблиця 1.
Оптимальні та допустимі величини температури в робочій зоні виробничих приміщень у теплу пору доби, передбачені Саннормами| Категорія робіт | Температура, °С | ||
| оптимальна | допустима | ||
| на постійних робочих місцях(1) | на непостійних робочих місцях(2) | ||
| Легка категорія Iа (роботи, які виконуються сидячи та не потребують фізичного напруження) | 23 — 25 | 22 — 28 | 20 — 30 |
| Легка категорія Iб (роботи, які виконуються сидячи, стоячи чи пов’язані з ходінням та супроводжуються певним фізичним напруженням) | 22 — 24 | 21 — 28 | 19 — 30 |
| Середньої важкості категорія IIа (роботи, пов’язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів чи предметів у положенні стоячи чи сидячи та потребують певного фізичного напруження) | 21 — 23 | 18 — 27 | 17 — 29 |
| Середньої важкості категорія IIб (роботи, які виконуються стоячи, пов’язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням) | 20 — 22 | 15 — 27 | 15 — 29 |
| Важка категорія III (роботи, які пов’язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів та потребують великих фізичних зусиль) | 18 — 20 | 15 — 26 | 13 — 28 |
| (1) Постійне робоче місце — місце, де працюючий знаходиться більше 50 % робочого часу чи більше 2 годин безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, то вся ця зона вважається постійним робочим місцем.(2) Непостійне робоче місце — місце, де працюючий знаходиться менше 50 % робочого часу чи менше 2 годин безперервно. | |||
Якщо роботодавець
не може забезпечити такого температурного режиму, то для профілактики перегрівання працівників він має організовувати раціональний режим роботи та відпочинку.При температурі повітря, що перевищує допустимі параметри (див. табл. 1), внутрішньозмінний режим роботи та відпочинку має бути змінено за рахунок тривалості робочого часу (
п. 2.9 Саннорм). Так, при температурі повітря, що перевищує допустимий рівень, тривалість регламентованих перерв має складати не менше 10 % робочого часу на кожні 2 °C перевищення встановлених рівнів (наприклад, при 8-годинному робочому дні підвищення температури на робочому місці на 4 °C має компенсуватися додатковим відпочинком, тривалістю 1 годину 36 хвилин, що включається до робочого часу). При цьому роботодавець має також обладнати приміщення в робочій зоні з оптимальним мікрокліматом (кімнати, кабіни, бокси з кондиціонерами) для відпочинку на час регламентованих перерв, прийому їжі тощо — з метою профілактики перегрівань (п. 2.11 Саннорм).У зв’язку із викладеним вище
у правилах внутрішнього трудового розпорядку має бути передбачено додатковий час для відпочинку, який включається до робочого часу, у разі підвищення температури в приміщенні вище встановленої норми. Порядок надання додаткового відпочинку у зв’язку з неможливістю забезпечити належні мікрокліматичні умови може бути прописано в колективному договорі (розділ з охорони праці) чи регламентуватися в окремому документі.
Зміна графіка роботи
Збільшення тривалості перерви чи зміни початку та завершення робочого часу
для тих, для кого не забезпечується виконання в робочих приміщеннях вимог Саннорм, або щодо робіт, які ведуться на відкритому повітрі, є зміною режиму праці. Якщо працівники згодні на це (наприклад, оформлено у вигляді письмових прохань самих працівників чи протоколом зборів трудового колективу), то роботодавець наказом (розпорядженням) установлює новий графік роботи, який доводять до відома працівників. Якщо ж працівники не згодні змінювати свій графік роботи, то в цьому випадку слід керуватися нормами ст. 32 КЗпП щодо зміни режиму праці. А це передбачає повідомлення працівника про новий режим роботи не пізніше ніж за 2 місяці до його запровадження. Якщо колишній режим роботи не може бути збережено, а працівник не погоджується на продовження роботи в новому режимі, то трудовий договір з ним розривають на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати (ст. 44 КЗпП). Для більшості роботодавців ці вимоги ст. 32 КЗпП роблять ситуацію дещо комічною — як роботодавець міг передбачати аномальну жару літа, щоб за 2 місяці повідомити працівника про зміну режиму роботи?
Оподаткування
Податківці визнають валові витрати, пов’язані з охороною праці, лише щодо витрат, зазначених у
Переліку. № 994 (лист ДПАУ від 28.10.08 р. № 484/4/17-0713). Тому витрати на придбання рекомендованої МОЗ питної води можна буде включити до валових витрат лише при видачі працівникам гарячих цехів та виробничих ділянок газованої солоної води (ст. 167 КЗпП; ст. 7 Закону № 2694; п. 6 Переліку № 994). Щодо видачі води іншим працівникам, то витрати на її придбання віднести до складу валових без конфліктів із податківцями не вийде. Зазначимо, що в цьому питанні позицію податкових органів розділяє й Держпромнагляд, який у листі від 26.07.10 р. № 1/02-11.2-9/3.1/5128 також зазначив, що забезпечення працівників питною водою не можна класифікувати як заходи щодо охорони праці, та з посиланням на все той же Перелік № 994 фактично підтримав позицію податківців.З метою стягнення
податку з доходів фізичних осіб вартість спожитої працівниками води не може розглядатися як об’єкт обкладання, оскільки відсутня об’єктивна можливість визначити кількість спожитої води кожним працівником. На цій підставі дохід не може бути персоніфіковано, тому податок з доходів не стягують (лист ДПАУ від 19.04.07 р. № 3852/6/17-0716). Аналогічно і з внесками до соцфондів — їх не нараховують.Щодо рекомендації МОЗ забезпечити працівників на відкритому повітрі
головними уборами та сонцезахисними окулярами, то ст. 167 КЗпП та ст. 8 Закону № 2694 передбачено безоплатну видачу за встановленими нормами спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, і пов’язаних із забрудненням чи таких, які здійснюються в несприятливих температурних умовах. Забезпечення здійснюють згідно з нормами Положення № 53. Норми та види безоплатної видачі спецзасобів закріплено в нормативно-правових актах — типових та галузевих нормах безоплатної їх видачі.Найімовірніше для професій і робіт, які проводяться на вулиці, відповідними галузевими нормами і так передбачено безоплатну видачу головних уборів і сонцезахисних окулярів. Тому витрати на їх придбання можна включити до складу валових як витрати на охорону праці (
п. 5 Переліку № 994). Якщо ж для таких працівників немає норм забезпечення, то на валові витрати навряд чи можна претендувати.
Відповідальність
Для роботодавця незабезпечення належного температурного режиму може коштувати того, що:
1. Працівник може відмовитися від дорученої йому роботи
у зв’язку з тим, що склалася виробнича ситуація, небезпечна для його життя та здоров’я, зокрема, коли температура повітря перевищує передбачені допустимі величини (ст. 6 Закону № 2694). При цьому працівник має повідомити свого безпосереднього керівника чи роботодавця про припинення роботи та причини, що його викликали.2. Працівник може розірвати трудовий договір
на підставі частини третьої ст. 38 КЗпП у зв’язку з недотриманням роботодавцем законодавства про працю. Недотримання норм Санправил цілком можна розцінити як незабезпечення роботодавцем належних умов праці (ст. 21 КЗпП; ст. 13 Закону № 2694). Таке звільнення здійснюють у зручний для працівника час і виплачують вихідну допомогу в розмірі трьох середньомісячних зарплат (ст. 44 КЗпП).3. СЕС може застосувати
штраф до посадових осіб від 17 до 425 грн. (ст. 46 Закону № 4004).4. Обмежать або тимчасово заборонять діяльність, виконання окремих операцій у разі порушення санітарних норм (п. «а» ч. 1 ст. 42 Закону № 4004).
Документи статті
КЗпП
— Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.Закон № 2694 —
Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.Закон № 4004
— Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.Саннорми
— Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042-99), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 42.Перелік № 994
— Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затверджений постановою КМУ від 27.06.03 р. № 994.Положення № 53
— Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджений наказом Держпромнагляду від 24.03.08 р. № 53.
