Роботодавець має право звільнити працівника за згодою сторін навіть у період його хвороби
Працівник 25 червня 2010 року написав заяву з проханням звільнити його 30 червня за згодою сторін (керівник підприємства дав свою згоду на це, про що є відмітка у заяві). 29 червня він захворів. Чи можемо ми звільнити його 30 червня, як того вимагає директор?
(м. Харків)
Однією з підстав для припинення трудового договору згідно з
п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) є згода сторін. Якщо сторони (працівник і роботодавець) дійшли згоди про розірвання трудового договору 30 червня 2010 року, то роботодавець має право оформити звільнення працівника цим числом, і хвороба працівника, що настала, не є перешкодою для цього.Заборону на звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності встановлено
ст. 40 КЗпП лише для випадку звільнення працівника з ініціативи работодавця*. Щодо звільнення за згодою сторін, то таке звільнення не належить до звільнення з ініціативи роботодавця, а КЗпП не містить прямої заборони на звільнення працівника під час хвороби в цьому випадку.* Звільнення з ініціативи роботодавця під час хвороби працівника дозволяється лише в разі повної ліквідації підприємства чи на підставі ч. 5 ст. 40 КЗпП, що передбачає невихід на роботу більше чотирьох місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності (не враховуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо законодавством не встановлено більш тривалого строку збереження місця роботи при певному захворюванні.
Інша справа, що роботодавець у такому разі зобов’язаний оплатити листок непрацездатності працівнику повністю, у тому числі й за дні хвороби, після 30 червня. Це пов’язано з тим, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.01 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФТВП) виникає в разі настання страхового випадку в період роботи (включаючи й час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством. Як бачимо, навіть якщо б працівник захворів 30 червня — у день його звільнення, йому все одно оплачувався б листок непрацездатності в повному обсязі. Те, що листок непрацездатності, відкрито в період роботи та закрито вже після звільнення працівника (незалежно від підстави розірвання трудового договору) підлягає оплаті в повному обсязі, підтверджує Мінпраці (лист від 20.08.08 р. № 548/020/153-08) та ФТВП (лист від 06.08.04 р. № 05-31-1137).
Тепер щодо проведення остаточного розрахунку. Оскільки на момент звільнення листок непрацездатності ще не надано працівником, то остаточний розрахунок з ним здійснюється за відпрацьовані дні до дня хвороби, і виплачують ці кошти в день розірвання трудового договору (30.06.10 р. ), якщо це можливо (наприклад, зарахувавши гроші на картрахунок). Якщо ж у день звільнення це зробити неможливо, то суму остаточного розрахунку виплачують працівникові не пізніше наступного дня після звернення працівника за розрахунком (ст. 116 КЗпП).
При наданні листка непрацездатності
вже після звільнення роботодавець оплачує перші п’ять днів хвороби за свій рахунок, а дні, що залишилися, — за рахунок ФТВП. Така вимога міститься у ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного страхування» від 11.01.01 р. № 2213-III, згідно з якою допомога по тимчасовій непрацездатності в результаті захворювання чи травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам ФТВП починаючи з шостого дня хвороби за весь період до відновлення працездатності чи до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, установлених законодавством. У табелі обліку робочого часу (типова форма № П-5) 29 та 30 червня буде відмічено невідпрацьований час у зв’язку з хворобою (код «26» чи буквене позначення «ТН»). Після звільнення працівника в табелі щодо нього жодні відмітки не робляться. Нагадаємо, що зовсім недавно аналогічне питання ми розглядали в Пошті тижня «Якщо працівник хворіє на момент закінчення строкового трудового договору, листок непрацездатності оплачується йому й після звільнення» // «БТ», 2010, № 18 — 19, с. 43, де було викладено особливості оподаткування цих виплат. У поставленому сьогодні запитанні податкові наслідки будуть аналогічними, у зв’язку з цим, не будемо ще раз детально на них зупинятися, а лише стисло зазначимо їх:— з усієї суми нарахованих лікарняних утримується податок з доходів за ставкою 15 %. У ф
№ 1ДФ лікарняні, що оплачуються за рахунок роботодавця, відображаються з ознакою доходу «14» (інші доходи), оскільки нарахування здійснюється вже після звільнення працівника, а за рахунок ФТВП — з ознакою «22» (соціальні виплати);— внесок до Пенсійного фонду не нараховується і не утримується на суму таких лікарняних, оскільки виплата нараховується вже звільненому працівникові. Відповідно, ця виплата не наводиться в щомісячному
Додатку 4;— сума оплати перших п’яти днів хвороби, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, включається до валових витрат як обов’язкова виплата, передбачена чинним законодавством, на підставі
п.п. 5.6.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР;— у
Звіті за ф. Ф4 ФСС з ТВП сума допомоги за рахунок коштів ФТВП, нарахована вже звільненому працівникові, відображається в загальному порядку у тому звітному періоді, у якому комісія (уповноважений) прийняли рішення про призначення такої допомоги.
Наталія ЖУРАВЛЬОВА
