Особливості укладення договору підряду між підприємцем та звичайною фізичною особою
Приватний підприємець — платник єдиного податку, який не має найманих працівників, планує укласти договір підряду на виконання робіт з фізичною особою, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності. Що потрібно враховувати укладаючи такий договір?
(м. Луганськ)
Договір підряду між фізичною особою — підприємцем (ФОП) і фізичною особою, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, є цивільно-правовим договором (ЦП-договір), а не трудовим. Це означає, що відносини за ним регулюють норми
ЦКУ, а не КЗпП.Згідно зі
ст. 837 ЦКУ під договором підряду розуміють договір, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, оброблення, перероблення, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовнику.Суб’єкт підприємницької діяльності, який укладає з фізичною особою договір підряду, а не трудовий договір, має враховувати певні нюанси:
1) цей договір
не потрібно реєструвати в центрі зайнятості, бо згідно зі ст. 241 КЗпП реєстрації в центрі зайнятості підлягає лише трудовий договір між ФОП та найманим працівником;2) укладення такого договору не є підставою для внесення відповідного запису до трудової книжки виконавця договору, бо відносини з особою, яка виконує роботу за таким договором, не є трудовими, а сама особа не є найманим працівником для ФОП;
3) особу, яка працює за договором підряду, не потрібно враховувати:
—
для цілей дотримання обмежень, установлених для роботи на єдиному податку, щодо кількості найманих працівників (10 осіб). Це пояснюється тим, що згідно зі ст. 1 Указу про єдиний податок обмеження стосується лише осіб, які перебувають з єдиноподатником у трудових відносинах (податківці рахують їх за кількістю виданих довідок про трудові відносини з ФОП)*;— при визначенні середньооблікової чисельності штатних працівників
для цілей працевлаштування інвалідів**, оскільки відповідно до п.п. 2.6.2 Інструкції № 286, особи, які виконують роботи за ЦП-договорами, до облікової кількості штатних працівників не включаються;4) не потрібно здійснювати
доплату 50 % єдиного податку за особу, яка виконує роботу за ЦП-договором, та отримувати на неї довідку про трудові відносини з ДПІ, тому що така особа, як зазначалося вище, не перебуває у трудових відносинах з ФОП. Це підтверджує і ДПАУ у листі від 23.06.06 р. № 3498/А/17-0715.* Звертаємо увагу на такий момент: на відміну від єдиноподатників-ФОП, єдиноподатники-юрособи при розрахунку обмеження щодо кількості найманих працівників (50 осіб), що дає право перебувати на спрощеній системі, мають ураховувати і осіб, з якими укладені договори підряду.
** Нагадаємо, що згідно зі ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII у випадку коли у роботодавця, у тому числі і ФОП, показник середньооблікової кількості штатних працівників за рік становить 8 і більше осіб, то такі роботодавці зобов’язані працевлаштувати інвалідів. Див. також статтю «Звіт до фонду інвалідів: важливі особливості» // «БТ», 2010, № 6, с. 37.
Застосування договору підряду дещо спрощує оподаткування та оформлення відносин між ФОП та фізичною особою — непідприємцем. Але зловживати таким договором для оформлення відносин з фізичною особою не слід, тому що у випадку, коли робота, що виконується особою за договором підряду, матиме ознаки трудових відносин, такий договір може бути прирівняний до трудового, а ФОП та фізична особа — непідприємець можуть бути притягнені до відповідальності. Детальніше про це — у статті «Цивільно-правові договори: нюанси укладення з фізичними особами та оподаткування виплат» // «БТ», 2009, № 24, с. 16.
Сергій ДЕЦЮРА