Працівнику «простили» позику: податкові наслідки
Підприємство надало своєму працівнику позику в розмірі 6000 грн. строком на 4 місяці. Частина позики в сумі 1500 грн. була погашена шляхом утримання із заробітної плати. Але у зв’язку із скрутним фінансовим становищем працівника підприємство вирішило «простити» йому неповернену частину позики. Як оподатковується така операція?
(м. Львів)
Відносини, що виникають між підприємством і працівником у разі надання працівнику безпроцентної грошової позики, регулюються
параграфом 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» (ст. 1046 — 1053) ЦКУ*. Порядок оподаткування прощеної роботодавцем неповерненої частини позики такий.* Детально про особливості видачі позики працівникові, її повернення та відображення в обліку ми розповідали у статті «Грошова позика працівникові — порядок видачі» // «БТ», 2009, № 27, с. 14.
1. Податок з доходів.
Із суми неповерненої позики, яку працівнику «простили», утримують податок з доходів як з додблага від працедавця (п.п. «д» п.п. 4.2.9 Закону про податок з доходів).Розраховувати суми податку з доходів потрібно, застосовуючи
«натуральний» коефіцієнт відповідно до п. 3.4 Закону про податок з доходів (1,176471). Податковим агентом у цьому випадку є підприємство, що «простило» борг працівнику, а тому саме підприємство має утримувати та сплачувати податок до бюджету. У Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ цей дохід відображаємо з ознакою доходу «09».2. Внески до соцфондів.
На думку Держкомстату (лист від 11.04.05 р. № 9/2-2-9/116), частина позики, яка не підлягає поверненню працівником, відноситься до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат, як виплати, що мають індивідуальний характер (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). Ураховуючи це, соцфонди вказують на необхідність сплати внесків з такої суми (листи Фонду страхування від нещасного випадку від 20.12.07 р. № 2340-07-1, від 22.04.05 р. № 34-07-5, лист Центру зайнятості стосовно внесків до Фонду безробіття від 12.08.05 р. № ДЦ-09-4303/0/6-05, лист Фонду соцстраху з тимчасової непрацездатності від 03.08.05 р. № 02-24-1173).З таким підходом фондів погодитися дуже складно, оскільки, на нашу думку, сума «прощеної» позики не має включатися до фонду оплати праці у зв’язку з тим, що відносини, які виникають за договором позики між юридичною та фізичною особою (незважаючи на те що остання є працівником такої юридичної особи — підприємства), регулюються винятково
ЦКУ і не стосується трудових відносин. Тому нараховувати такі внески, на наш погляд, не потрібно.Проте, ураховуючи категоричність позиції фондів, напевно, більшість платників не будуть з ними сперечатися і дотримуватимуться їхньої вимоги.
Отже, як бачите, прощення частини позики працівникові для підприємства — це додаткове податкове навантаження на суму податку з доходів та внесків до соцфондів (якщо підприємство погодиться з позицією соцфондів).
Для зменшення такого навантаження в частині внесків до соцфондів рекомендуємо підприємству, яке прийняло рішення «простити» борг за позикою фізичній особі, видати такій особі
нецільову благодійну допомогу, якою вона має погасити частину позики, яку не повернула. Оподатковуватися в цьому випадку нецільова благодійна допомога буде лише податком з доходів фізичних осіб. Внески до соцфондів нараховувати не потрібно, оскільки вони згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 не включаються до фонду оплати праці. Розраховувати необхідну суму нецільової благодійної допомоги слід виходячи з непогашеної суми позики, застосувавши до неї «натуральний» коефіцієнт*.* Як відобразити у бухобліку видачу, погашення та прощення позики робітнику, див. «БТ», 2010, № 17, с. 46.
Сергій ДЕЦЮРА
