ПРИВАТНИЙ ПІДПРИЄМЕЦЬ ТА РРО:
правила проведення розрахунків
У діяльності будь-якого суб’єкта господарювання важливу роль відіграють розрахункові операції. Не є виключенням і приватні підприємці, які при здійсненні розрахункових операцій за загальним правилом повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій. Однак у деяких випадках використання РРО для них є не обов'язковим. Тому в цій публікації розповімо про особливості використання підприємцями реєстраторів розрахункових операцій.
Сергій ДЕЦЮРА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Основні моменти
Основним нормативно-правовим актом, що визначає необхідність і порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є
Закон про РРО. Згідно з його вимогами фізичні особи — підприємці (далі — ФОП), як і юридичні особи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг мають застосовувати зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.Однак у
Законі про РРО є винятки з цього правила.Так, зокрема, згідно зі
ст. 9 Закону про РРО деяким ФОП залежно від обраної системи оподаткування (загальна система оподаткування, єдиний чи фіксований податок та пільговий патент) та асортименту реалізованої продукції дозволено взагалі не використовувати РРО (див. табл. 1 на с.18).А згідно зі
ст. 10 Закону про РРО ФОП (в основному це актуально для загальної системи оподаткування), які займаються видами діяльності, наведеними у Переліку № 1336, надано поблажки у вигляді права замість РРО використовувати розрахункові книжки (РК) та книги обліку розрахункових операцій (КОРО). При цьому відповідно до п. 2 постанови КМУ від 23.08.2000 р. № 1336, щоб використовувати РК та КОРО замість РРО ФОП на загальній системі оподаткування щодо деяких видів діяльності, перелічених у Переліку № 1336, необхідно дотримуватися граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів чи наданні послуг (див. табл. 2 на с. 18). У разі перевищення встановленого граничного розміру річного обсягу при здійсненні деяких видів діяльності, зазначених у Переліку № 1336, застосування РРО є обов'язковим. При цьому якщо видами діяльності, переліченими у табл. 2 на с. 18, займаються єдиноподатники та фікспатентники, то згідно зі ст. 9 Закону про РРО використовувати РРО вони взагалі не повинні.
Продаж за готівку продукції власного виробництва
ФОП, який працює на загальній системі оподаткування, займається реалізацією самостійно виробленої продукції. Чи можна реалізувати таку продукцію за готівкові кошти без застосування РРО?
Згідно з
п. 1 ст. 9 Закону про РРО розрахунки за готівкові кошти можна проводитися без РРО і РК при торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і посвідчених печаткою в установленому порядку.Як бачимо, зазначена пільга встановлена лише для юридичних осіб, а ФОП в
п. 1 ст. 9 Закону про РРО не названо. Крім того, ФОП не виписують також прибуткові ордери при отриманні готівки за продані товари (лист НБУ від 30.10.06 р. № 25-113/2453-11507 і лист Держкомпідприємництва від 16.03.05 р. № 1679), оскільки відповідно до Положення № 637 приватні підприємці не мають каси.Та все ж вони можуть не використовувати РРО, але лише у тому випадку, коли діяльність, якою займається приватний підприємець, включена до
Переліку № 1336 (див. табл. 2 на с. 18), однак у такому випадку їм слід застосовувати РК та КОРО.Уникнути необхідності застосування РРО, РК та КОРО при продажу ФОП на загальній системі оподаткування як продукції власного виробництва (послуг), так і товарів у випадку, коли покупець бажає розрахуватися готівкою, можна шляхом унесення покупцем готівки за товар через касу банку для зарахування на рахунок ФОП. У цьому випадку для продавця-ФОП розрахунки будуть здійснені у безготівковій формі, що дає йому право не використовувати РРО, а для покупця здійснені розрахунки будуть проведені у готівковій формі.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування при продажу товарів за готівкові кошти, у тому числі й продукції власного виробництва, зобов’язаний використовувати належним чином зареєстрований РРО або РК.
Таблиця 1.
Випадки застосування ФОП певного способу розрахунку| Зміст операцій | Що має застосовувати при розрахунках ФОП | |||
| на загальній системі оподаткування | на фіксованому патенті | на єдиному податку | на пільговому торговому патенті(1) | |
| 1. Торгівля продукцією власного виробництва та надання послуг (крім тих підприємців, чия основна діяльність — торгівля і громадське харчування) | РРО і КОРО | На вимогу покупця — розрахунковий документ довільної форми (пп. 5, 6, 8 ст. 9 Закону про РРО) | ||
| 2. Продаж товарів (надання послуг): | ||||
| — у кіосках, із лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообороту за відсутності продажу алкогольних напоїв і підакцизних непродовольчих товарів | На вимогу покупця — розрахунковий документ довільної форми (п. 10 ст. 9 Закону про РРО) | |||
| — товари, зазначені в частині другій п. 6 ст. 3 Закону про патентування | РРО та КОРО | На вимогу покупця — розрахунковий документ довільної форми (пп. 5, 6, 8 ст. 9 Закону про РРО) | ||
| — інші непродовольчі товари, надання робіт, надання послуг | РРО та КОРО | На вимогу покупця — розрахунковий документ довільної форми (пп. 5, 6 ст. 9 Закону про РРО) | Х(2) | |
| — продовольчі товари, крім пива та підакцизних товарів | РРО та КОРО | |||
| — пиво на розлив | РРО та КОРО | |||
| — продовольчі товари та пиво у пляшках і бляшанках | РРО та КОРО | РК та КОРО щодо всієї продукції (п. 1 Переліку № 1336) | Х | |
| — пиво на розлив, продовольчі товари та пиво у пляшках і бляшанках | РРО та КОРО | |||
| — пиво та інші підакцизні товари (вина, коньяки, ювелірні вироби, автомобілі) | РРО та КОРО | РРО та КОРО щодо всієї продукції | Х | |
| — лікеро-горілчані та тютюнові вироби, ПММ | РРО та КОРО | Х | Х | Х |
| — дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню | РРО та КОРО | Х | Х | Х |
| 3. Торгівля на ринках, зі сплатою ринкового збору (крім стаціонарних магазинів, кіосків тощо) | На вимогу покупця — розрахунковий документ довільної форми (п. 9 ст. 9 Закону про РРО) | |||
| 4. Торгівля за безготівковим розрахунком | Документи, якими оформлюють безготівковий продаж товару (п. 12 ст. 9 Закону про РРО) | |||
| 5. Продажі в системах електронної торгівлі (комерції) | Документи, якими оформлюють безготівковий продаж товару (п. 13 ст. 9 Закону про РРО) | |||
| (1) Власникам пільгового патенту дозволено торгувати обмеженим асортиментом товарів, зазначених у частині другій п. 6 ст. 3 Закону про патентування.(2) Торгівлю відповідними товарами заборонено. | ||||
Таблиця 2.
Застосування РК та КОРО при здійсненні певних видів діяльності ФОП на загальній системі оподаткування| Вид діяльності | Граничний розмір річного обсягу | Пункт Переліку № 1336 | ||
| 200 тис. грн.(1) | 75 тис. грн.(2) | не встановлено | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі(3), розташовані за межами стаціонарних приміщень | + | - | - | п. 2 |
| 2. Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) | + | - | - | п. 3 |
| 3. Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації та сільгоспвиробниками, які використовують продукцію власного виробництва | - | + | - | п. 4 |
| 4. Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ | + | - | - | п. 5 |
| 5. Роздрібна торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів та містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл | + | - | - | п. 6 |
| 6. Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних та ветеринарних послуг на території села | - | + | - | п. 7 |
| 7. Побутові послуги на території села | - | - | + | абз. другий п. 11 |
| 8. Побутові послуги вдома у замовника з ремонту і встановлення побутових машин і пристосувань, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, придбання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, що встановлюються Мінекономіки і ДПАУ, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг) | - | - | + | абз. третій п. 11 |
| 9. Побутові послуги з ремонту взуття, швейних і трикотажних виробів, виробів з текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і пристосувань, металевих виробів та хімічного чищення структурними підрозділами підприємств та суб’єктами підприємницької діяльності з 1 або 2 працюючими | - | - | + | абз. четвертий п. 11 |
| 10. Послуги бібліотек | + | - | - | п. 13 |
| 11. Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями | + | - | - | п. 14 |
| 12. Послуги в салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за Переліком № 105
| - | - | + | п. 15 |
| 13. Послуги носильників з доставки багажу на вокзалах і в портах | + | - | - | п. 16 |
| 14. Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу | + | - | - | п. 17 |
| 15. Послуги приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту) | - | - | + | п. 19 |
| 16. Послуги зі страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, що надаються страховими агентами за територією приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка») | - | - | + | п. 20 |
| 17. Ритуальні послуги за умови проведення розрахунків вдома у замовників | - | - | + | п. 21 |
| 18. Торгівля, громадське харчування та надання послуг на території сіл та селищ міського типу, яким надано статус гірських | + | - | - | п. 22 |
| 19. Медичні послуги, що надаються виїзними бригадами, і медичне обслуговування вдома у замовника | + | - | - | п. 23 |
| 20. Послуги з організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які провадяться в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також туристичні та екскурсійні послуги за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності | - | - | + | п. 24 |
| 21. Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах | - | - | + | п. 26 |
| 22. Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-закупівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників | + | - | - | п. 27 |
| (1) На одного суб'єкта господарської діяльності.(2) На один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).(3) Автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики. | ||||
РРО у декількох торговельних точках
ФОП-єдиноподатник має дві торговельні точки. В одній із них реалізуються підакцизні товари (алкогольні напої, що не належать до лікеро-горілчаних виробів), а в іншій — продовольчі товари, крім пива та підакцизних товарів. Чи потрібно такому підприємцю застосовувати РРО в обох торговельних точках?
Згідно з
п. 6 ст. 9 Закону про РРО підприємці-єдиноподатники, які не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат, мають право не застосовувати РРО та РК.У випадку, коли єдиноподатник реалізує підакцизні товари (алкогольні напої, що не належать до лікеро-горілчаних виробів), то він обов’язково має при розрахунках
застосовувати РРО.Ці правила, як розумієте, прямо можна застосувати, якщо ФОП торгує тільки тими товарами, які перелічені вище. Але чи потрібно застосовувати РРО на всіх торговельних точках чи тільки на тих, де здійснюється продаж підакцизного товару, якщо ФОП має декілька торговельних точок і в них торгує різними товарами: наприклад, в одній — підакцизними товарами (алкогольними напоями, що не належать до лікеро-горілчаних виробів), а в іншій — продовольчими товарами, крім пива та підакцизних товарів?
Чіткої відповіді на це запитання ні
Закон про РРО, ні Перелік № 1336 не містять. На думку податківців, яку вони висловили у Податковому роз’ясненні № 20 та листах від 31.03.04 р. № 5534/7/23-2117* і від 25.07.05 р. № 6961/6/17-3116, якщо ФОП реалізує в одному торговельному об'єкті (кіоск, магазин, лоток, прилавок тощо), або в одному з торговельних об’єктів підакцизні та непідакцизні товари, то положення щодо незастосування РРО та РК, передбачене п. 6 ст. 9 Закону про РРО, на таких ФОП не поширюється. Тобто, якщо дотримуватися логіки податківців, то при реалізації хоча б одного виду підакцизного товару лише в одній торговельній точці підприємця пільга щодо незастосування РРО та РК, передбачена для єдиноподатника п. 6 ст. 9 Закону про РРО, а для фікспатентника — п. 5 ст. 9 Закону про РРО, не застосовується. Тому на всіх його торговельних точках (кіоск, магазин, лоток, прилавок тощо), навіть там, де не продається підакцизний товар, розрахункові операції слід проводити через РРО або із застосуванням РК.* Див. ком. «Коли підприємці-«спрощенці» можуть не застосовувати РРО — роз’яснення ДПАУ» // «БТ», 2004, № 18, с. 7.
Звичайно, така позиція податківців досить фіскальна. Але вона випливає з буквального прочитання пп. 5 та 6 ст. 9 Закону про РРО: «при продажу товарів (наданні послуг) <…> якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив)<…>».
Водночас, ні Закон про РРО, ні Перелік № 1336 не вимагають, щоб ФОП в цьому випадку обов’язково застосовували РРО. Тому якщо ФОП уже використовує РРО лише в тій торговельній точці, де торгує підакцизними товарами, то можна спробувати відстояти свою позицію, але, напевно, це доведеться робити у суді. Звертаємо увагу, що у судовій практиці є позитивні рішення при вирішенні подібної проблеми. Так, зокрема в постанові ВГСУ від 21.07.05 р. у справі № 5/2887-2/283 судді у суперечці з податківцями стали на захист підприємців, зазначивши, що Законом про РРО «не обмежено право платника єдиного податку щодо ведення по окремих операціях книги обліку доходів та витрат, а в конкретно визначених випадках — розрахункової книжки, як здійснював в спірному випадку позивач». Із цього можна зробити висновок, що суд не проти, щоб ФОП-єдиноподатки в одній торговельній точці, де торгують підакцизними товарами використовували РРО та РК, а в іншій, де продають не підакцизні товари не використовували РРО, і застосовувати той вид розрахунків, який дозволено чинним законодавством для певної категорії ФОП (тобто оформляти операції шляхом виписування розрахункових документів довільної форми на вимогу покупців та відображення здійснення операцій у Книзі обліку доходів і витрат).
Платіжні картки та РРО
ФОП на загальній системі оподаткування планує використовувати платіжний термінал для отримання оплати за проданий товар. Чи потрібно в цьому разі йому проводити розрахункові операції через РРО?
Розрахункові операції, до яких належать і безготівкові розрахунки покупців банківськими платіжними картками (БПК), суб’єкти підприємництва повинні проводити через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують здійснення таких розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону про РРО).
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахунковий документ — це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрований в установленому порядку РРО або заповнений вручну.
Якщо оплата за товари (надані послуги) проводяться з використанням БПК, то на підтвердження здійснення розрахунків* роздруковується паперовий документ — сліп або квитанція платіжного терміналу, який підтверджує здійснення операції з використанням БПК і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити БПК (п. 1.4 Положення № 223)**.
* Відповідно до ст. 1 Закону про платіжні системи платіжний термінал — електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу, тобто банківської платіжної картки.
** Детальніше див. консультацію «Розрахунки БПК через РРО в торговельній точці» // «БТ», 2008, № 51, с. 39.
Але у розумінні Закону про РРО сліп (квитанція платіжного терміналу) не відповідає вимогам розрахункового документа, оскільки цей документ не містить необхідних реквізитів, які передбачені у Положенні № 614, і призначений лише підтверджувати факт оплати товару за допомогою БПК. А тому, якщо підприємець на загальній системі оподаткування реалізує товари з використанням БПК, то проводити ці операції потрібно через РРО. На цьому також наголошують і податківці у своїх консультаціях («ВПСУ», 2008, № 12, с. 48; 2006, № 31, с. 63).
Крім того, податківці (консультація у «ВПСУ», 2004, № 13, с. 60), посилаючись на п. 4 постанови. № 121, в якій вказано, що операції з продажу товарів (послуг), що здійснюються у безготівковій формі із застосуванням БПК, мають проводитися через РРО, дійшли висновку, що при використанні платіжного терміналу всі підприємці незалежно від обраної системи оподаткування мають проводити такі операції через РРО. Ми не згодні з такою думкою і вважаємо, що використовувати РРО при проведенні операції із застосуванням БПК потрібно лише тоді, коли ФОП зобов’язаний використовувати РРО згідно із Законом про РРО.
Підтверджуємо цю думку тим, що:
— по-перше, використання платіжних карток є лише альтернативою грошових коштів, що потребує певних технічних можливостей (терміналу);
— по-друге, відповідно до п. 1.4 Положення № 223 платіжний пристрій — банкомат, платіжний термінал, імпринтер тощо, за допомогою якого з дотриманням вимог, установлених Законом про РРО, користувач здійснює платіжні операції з фізичним використанням спеціальних платіжних засобів та інші операції, передбачені договором. Це визначення вказує на те, що при проведенні операції із застосуванням БПК використовувати РРО потрібно тільки в тих випадках, коли це передбачено Законом про РРО, в інших випадках використовувати РРО не потрібно — досить на вимогу покупця видати розрахунковий документ довільної форми.
Тобто, якщо ст. 9 та 10 Закону про РРО єдиноподаткникам, фікспатентникам щодо реалізації певних товарів (див. табл. 1 на с. 18) надано пільги у застосуванні РРО, то застосовувати РРО разом із терміналом не потрібно***. Якщо Законом про РРО передбачено використання при розрахунках РРО, то розрахункову операцію потрібно обов’язково проводити через РРО;
— по-третє, постанова № 21 лише доповнює Закон про РРО і не може суперечити нормам цього Закону .
*** До такого висновку дійшли і податківці у листі від 09.08.07 р. № 7644/6/23-7019 щодо підприємств, які при реалізації продукції власного виробництва через касу підприємства звільнені від застосування РРО згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Їм застосовувати РРО не потрібно, досить оформити прийняття готівки прибутковим касовим ордером.
Підсумовуючи вищесказане, можемо зазначити, що наявність платіжного терміналу не звільняє ФОП від використання РРО, за винятком тих випадків, коли такі операції Законом про РРО дозволено здійснювати без використання РРО.
Якщо ж брати нашу ситуацію, то ФОП на загальній системі оподаткування, не здійснюючи види діяльності, передбачені у Переліку № 1336 (табл. 2 на с. 18), разом з платіжним терміналом повинна використовувати РРО. Якщо ж підприємець зобов’язаний згідно з Переліком № 1336 використовувати РК, то потрібно поряд з платіжним терміналом використовувати ще і РК.
При цьому варто звернути увагу на таку деталь: платіжний термінал через який приймають платежі, може бути як підключений, так і не підключений до РРО, а тому, здійснюючи розрахунки, слід ураховувати особливості оформлення розрахункових операцій у кожному із цих випадків.
Так, у випадку коли платіжний термінал не підключений до РРО, то розрахунки БПК слід проводити одночасно і через платіжний термінал, і через РРО. Тобто для підтвердження здійснення такої операції підприємець повинен мати два первинні документи: квитанцію платіжного термінала (сліп) та чек РРО.
У випадку якщо платіжний термінал з’єднаний або поєднаний з РРО, то, як зазначено у п. 3.6 Положення № 614, підтвердженням здіснення операції буде лише один розрахунковий документ (чек РРО) , але він повинен обов’язково містити такі додаткові реквізити:
— реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;
— напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;
— підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ПК».
Застосування РРО при продажу пива
ФОП-єдиноподатник планує відкрити кафе. Чи потрібно при торгівлі в ньому пивом застосовувати РРО?
Нагадаємо, що єдиноподатникам відповідно до Указу № 746 заборонено торгівлю будь-яким видом лікеро-горілчаної продукції. Але згідно із Законом про алкоголь пиво не є алкогольним напоєм і не належить до лікеро-горілчаної продукції. Тому єдиноподатники мають повне право торгувати пивом.
Водночас згідно із
Законом № 313 пиво є підакцизним товаром, а оскільки відповідно до пункту 4 Заключних положень Закону № 2505 єдиноподатникам заборонено оптову торгівлю підакцизними товарами, то торгувати пивом як підакцизним товаром на єдиному податку ФОП можуть тільки у роздріб.Крім того, торгуючи пивом у роздріб, варто пам’ятати, що в деяких випадках єдиноподатникам доведеться застосовувати РРО та РК. Наведемо різні варіанти продажу пива єдиноподатником у кафе (у розріб):
—
у пляшках і бляшанках (за відсутності інших підакцизних товарів) — РРО можна не використовувати, але при цьому застосовують РК і КОРО (п. 1 Переліку № 1336);—
пиво на розлив — РРО, РК та КОРО не використовують (зрозуміло, за умови, якщо в продажу немає інших підакцизних товарів), оскільки єдиноподатник звільнений від їх використання п. 6 ст. 9 Закону про РРО.При цьому варто пам’ятати, що у законодавстві чітко не визначено термін
«продаж на розлив». Під поняттям «продаж пива на розлив» розуміють реалізацію пива з кег, бочок та інших великих ємностей. А тому ФОП, які реалізують пиво на розлив, придбане у пляшках, для уникнення суперечок з податківцями мають правильно обґрунтувати реалізацію цього пляшкового пива саме на розлив. Для цього радимо їм дотримуватися таких правил:— на стіл клієнтам подавати лише пиво, налите із пляшок, в келихах, склянках тощо. У жодному разі не подавати на стіл пусті келихи і відкорковані пляшки пива, бо це розцінюється як продаж пива у пляшках:
— ціни на пиво в меню зазначати з розрахунку за одиниці об’єму (наприклад, за 0,5 л, за 1 л), а не за пляшку.
На цьому все. Сподіваємося, що ця публікація дасть достатньо інформації щоб приватні підприємці могли вибрати найкращий спосіб здійснення розрахунків. Наприкінці наведемо відповіді на деякі актуальні запитання, пов’язані з проведенням розрахунків через РРО.
Експрес-відповіді
| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| Чи потрібно застосовувати РРО при повернені покупцем товару? | Так, потрібно. Оскільки згідно зі ст. 2 Закону про РРО видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу) вважається розрахунковою операцією |
| Що робити у випадку поломки РРО? | При виході з ладу РРО: |
| Як бути у випадку відключення електроенергії? | При відключенні електроенергії касир повинен: |
| Що робити, коли строк служби РРО закінчився? | РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, потрібно зняти з реєстрації в органах податкової служби та вивести з експлуатації. Натомість ФОП має придбати новий РРО та здійснити його реєстрацію у своїй ДПІ. Ініціативу в цьому випадку може проявити як сам ФОП, так і ДПІ в примусовому порядку. У п. 2.13 Порядку № 614 передбачено, що ДПІ повинна попередити підприємця за місяць до настання терміну про необхідність скасування реєстрації РРО. Здавалося б, що ФОП можна чекати ініціативи ДПІ щодо скасування реєстрації РРО, однак тут слід бути обережним і бажано не пропустити цей строк, оскільки в Оглядовому листі від 06.07.09 р. № 14083/7/23-7017/572 (запитання 2.2.148) ДПАУ наголосила, що «…у разі використання суб'єктом господарювання реєстратора, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР. Тобто подальше використання такого пристрою суб'єктом господарювання є порушенням вимог ст. 3 цього Закону і тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР»(1)
|
| Як звітуватися ФОП при роботі з РРО? | ФОП, які використовують РРО або РК, повинні щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, подавати до податкового органу за місцем реєстрації РРО (РК):
|
| Як виправити помилково проведену операцію через РРО? | Для виправлення помилки, коли помилково вибито чек не на потрібний товар, необхідно провести операцію скасування помилково проведеної через РРО операції. |
| Яка відповідальність за непроведення розрахункових операцій через РРО?(3) | На ФОП накладається штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО в п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг)
|
| Яка відповідальність за застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, чи неопломбованого?(3) | На ФОП накладається штраф згідно з п. 2 ст. 17 Закону про РРО у розімір 20 нмдг (340 грн.), а на думку ДПАУ — ще додатково п’ятикратний штраф згідно з п. 1 ст. 17 (лист ДПАУ від 01.07.10 р. № 13036/7/23-7017/769). Однак ми з цим незгодні (див. ком. у «БТ», 2010, № 31, с. 6)
|
| (1) Детальніше див. консультацію «РРО та каса — черговий оглядовий лист від ДПАУ» // «БТ», 2009, № 32, с. 33.(2) Детальніше див. консультацію «Звіт про використання РРО та РК: нюанси складання та подання» // «БТ», 2009, № 18, с. 31.(3) Детальніше про відповідальність щодо порушень, пов’язаних із застосуванням РРО див. у Темі тижня «Готівкові штрафи»// «БТ», 2007, № 47, с. 40. | |
Документи та скорочення статті
Закон про РРО
— Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.Закон про патентування
— Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР.Закон про алкоголь
— Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BPЗакон № 313
— Закон України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11.07.96 р. № 313/96-ВРЗакон № 2505
— Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.05 р. № 2505-IV.Закон про платіжні системи
— Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.01 р.№ 2346-III
Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Перелік № 1336
— Перелік окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використаннямрозрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
Перелік № 105
— Перелік товарів, які реалізуються з розносок і ручних візків, та видів послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті, які надаються без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінтранспорту від 18.02.04 р. № 105Положення № 223
— Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 30.04.10 р. № 223.Положення № 614
— Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Положення № 637
— Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.Постанова № 121
— постанова КМУ «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.01 р. № 121.Порядок № 614
— Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.Податкове роз’яснення № 20
— Податкове роз'яснення щодо застосування пунктів 5, 6 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», затверджене наказом ДПАУ від 14.01.02 р. № 20.«ВПСУ»
— журнал «Вісник податкової служби України».
