ВИПЛАТА ЗАРПЛАТОВОГО АВАНСУ —
перші роз’яснення Мінпраці
Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 22.11.10 р. № 964/13/84-10
«Про виплату заробітної плати»
У
листі, що коментується, Мінпраці надало роз’яснення щодо застосування нововведень, передбачених Законом № 2559** при виплаті заробітної плати найманим працівникам.** Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» від 23.09.10 р. № 2559-VI.
Так, з 20 листопада 2010 року при виплаті зарплати необхідно дотримуватися двох додаткових вимог:
1) виплачувати зарплату не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
2) дотримуватися мінімального розміру зарплати за першу половину місяця. Детально порядок виплати зарплати з урахуванням останніх змін розглянуто нами в Темі тижня «Виплата зарплати по-новому»// «БТ», 2010, № 48, с. 38.
Строки виплати зарплати
. Щодо виплати зарплати не пізніше 7 днів після закінчення періоду з урахуванням її виплати не рідше 2 разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів, Мінпраці робить висновок, що «заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних днів) має виплачуватися в період з 16 по 22 число, а за другу — з 1 по 7 число».З цього можна зробити висновок, що Мінпраці дотримується такої позиції:
1)
перша половина місяця — це період з 1 по 15 число кожного місяця. При цьому він не залежить від кількості календарних днів у місяці*: 30, 31 або 28 (29) — у лютому (див. консультацію співробітника Мінпраці «Перша половина місяця — це період з 1 по 15 число місяця» на с. 32 цього номера). Вважаємо, що такий підхід Мінпраці нічим не обґрунтований, адже в році всього 4 місяці, що складаються з 30 днів, і тільки для них справедливе твердження, що перша половина місяця — це період з 1 по 15 число (30 к. дн. : 2). Але є ще лютий, у якому 28 (29) днів, і тому для нього перша половина — це період з 1 по 14 число (28 к. дн. : 2**);2)
граничними строками для виплати зарплати будуть два періоди: з 16 по 22 число поточного місяця — за першу половину місяця (аванс) і з 1 по 7 число наступного місяця — за другу половину місяця.* Слід визнати, що прямо про необхідність взяття за основу «15-денної першої половини», незалежно від того, в місяці 30 днів чи 28 (29), або ж 31, Мінпраці не говорить. Але побічно такий висновок з листа все ж випливає.
** На наш погляд, законодавець уклав у зміни ідею про те, щоб за півмісяця було виплачено не менше половини місячної зарплати. Тому немає жодних підстав виходити з того, що половина оплати має відбуватися за перші 15 днів, коли в місяці, наприклад, 28 днів. Інша справа, що підприємству зручніше за основу взяти певну уніфіковану величину, що «підходила б для будь-якого місяця». Такою величиною швидше будуть перші 16 календарних днів місяця, а не 15. Непрямим тому підтвердженням служить і те, що, визначаючи періодичність виплати, законодавець говорить про проміжки між виплатами в 16 днів. Але з урахуванням наведених роз’яснень доцільно все ж зайняти пропоновану Мінпраці позицію, оскільки принципового значення цей момент для підприємства не має.
Як бачимо, 7-денного строку слід дотримуватися після кожного проміжку, за який виплачують зарплату. Причому, враховуючи, що аванс — це зарплата за першу половину місяця (при двократній виплаті з 1 по 15 число), то граничним строком для його виплати буде 22 число (15 + 7). Тому ті роботодавці, які виплачують зарплату 6 і 7 числа, при дотриманні 16-денного інтервалу аванс повинні виплачувати не пізніше 22 числа місяця, за який виплачується аванс:
— для тих, хто виплачує 6-го числа: 6-е число + 16 к. дн. → 22-е число, що також не пізніше 15 к. дн. + + 7 к. дн;
— для 7-го числа: оскільки 7-е число + 16 к. дн. → 23-е число (тобто призводить до порушення правила про сім днів), виплачувати аванс необхідно буде не пізніше 22-го числа (15 к. дн. + 7 к. дн), тобто протягом 7 днів після закінчення періоду, за який виплачують заробіток. При цьому між датою виплати зарплати (7-е число) і авансу буде проміжок у 15 календарних днів.
Конкретні строки виплати зарплати роботодавці встановлюють самостійно в колективному договорі або в нормативному акті роботодавця.
Судячи з усього, Мінпраці проти можливості виплати зарплати в останній день періоду, за який вона виплачується. Хоча, точно кажучи, Закон № 2559 забороняє виплачувати зарплату тільки пізніше ніж протягом 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, а раніше не забороняє. Та й, слід зазначити, що така практика на сьогодні активно використовується, зокрема, в бюджетних організаціях.
Мінімальний розмір зарплати за першу половину місяця
. Згідно з унесеними Законом № 2559 змінами розмір заробітної плати за першу половину місяця має становити не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника***. Тому для працівників, яким установлено тарифні ставки (посадові оклади), установлений мінімальний розмір авансу в сумі фактично заробленої працівником зарплати за першу половину місяця (з 1 по 15 число) виходячи з «голої» ставки (окладу). Цей мінімальний розмір у кожному місяці коливатиметься залежно від графіку роботи, виходів на роботу. Щоб щоразу не визначати мінімальний розмір авансу, ми пропонували встановити його в розмірі не менше 55 % тарифної ставки (посадового окладу)****.*** Цікаво, що це правило фактично запозичено з постанови Ради Міністрів СРСР від 23.05.57 р. № 566 «Про порядок виплати заробітної плати робітникам за першу половину місяця».
**** Детальніше див. Тему тижня «Виплата зарплати по-новому»// «БТ», 2010, № 48, с. 38.
Щодо мінімального розміру авансу для працівників, яким установлено відрядну форму оплати праці, то оновлені норми ст. 115 Кодексу законів про працю (КЗпП) і ст. 24 Закону про оплату праці***** прямо не встановлюють вимоги до мінімального розміру авансу для відрядників (у них згадується тільки про тарифну ставку), що дає підстави відстоювати точку зору, згідно з якою вимоги про розмір авансу на відрядників не поширюються. Але Мінпраці намагається нівелювати цю зачіпку, зазначаючи, що оплата праці відрядників також розраховується виходячи з тарифної ставки. Причому на цій підставі зроблено висновок, що для відрядників зарплату за першу половину місяця необхідно виплатити виходячи з фактичного виробітку (див. «Як визначити розмір авансу для відрядників»).
***** Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
| Як визначити розмір авансу для відрядників Витяг з листа, що коментується «Розмір заробітної плати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Тарифна ставка (оклад) є основною заробітною платою. Для працівників-відрядників основна заробітна плата встановлюється у вигляді відрядних розцінок. Відрядні розцінки визначаються шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях. Облік виробітку та нарахування заробітної плати працівникам-відрядникам, в т. ч. за першу половину місяця, здійснюється на основі виконання відрядного наряду, який видається працівнику (бригаді) майстром до початку роботи. В наряді зазначається обсяг роботи; норма виробітку та відрядна розцінка на виконувану роботу. При прямій відрядній системі оплати праці сума нарахованої заробітної плати визначається множенням встановленої відрядної розцінки на фактичний обсяг виробітку по кожному виду виконаних робіт за розрахунковий період. У випадку застосування акордної оплати праці в акордному завданні-наряді, яке видається перед початком роботи, має бути зазначені строк початку і закінчення роботи, обсяг робіт, розцінки за одиницю відрядної роботи та загальна сума заробітної плати за всю роботу. Якщо для виконання роботи необхідно тривалий час, то за акордним нарядом за поточний місяць (першу та другу половину місяця) видається аванс з врахуванням обсягу робіт. Остаточний розрахунок по заробітній платі за акордним нарядом здійснюється по закінченню даних робіт на основі калькуляції за діючими нормами та розцінками». |
Однак, на наш погляд, цей ланцюжок не дає право робити висновки про те, що аванс для відрядників має бути в розмірі не менше заробітку виходячи з фактичного виробітку за першу половину місяця.
Нам здається, якби законодавець хотів би встановити мінімальний розмір авансу і для відрядників, то в частинах третіх ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці це було б прямо зазначено, наприклад так: «…але не менше оплати за фактично відпрацьований час [або виконаний обсяг робіт] з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) [або відрядної розцінки] працівника». Однак цього не було зроблено.
Використовувати запропонований підхід до розрахунку авансу чи ні — вирішувати вам. Однак щомісячне проведення розрахунку суми авансу — це додатковий обсяг робіт для облікових працівників. Якщо все ж ви готові піти на поступки і виконати вимогу Мінпраці до розміру авансу для відрядників, то, на наш погляд, перевіряючі не зможуть поставити порушення законодавства про працю, якщо оплата здійснюватиметься виходячи не з фактичного виробітку відрядника за півмісяця, а за фактично відпрацьований ним час (тобто виходячи з відрядних розцінок і норм виробітку). А вже зарплата за весь місяць визначатиметься на підставі виробітку працівника-відрядника. Примітно, що й у листі, вибудовуючи свій ланцюжок доказів, Мінпраці теж зазначає, що відрядні розцінки пов’язані з тарифними ставками саме через норми виробітку. Однак надалі висновки з цього зроблено інші.
