Про справляння ресурсних платежів при видобутку мінеральних вод

ВИДОБУТОК МІНЕРАЛЬНИХ ВОД:

Мінприроди «роз’яснило» справляння ресурсних платежів

 

Лист Державної податкової адміністрації України від 13.08.10 р. № 16482/7/15-0817

Лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29.07.10 р. № 14711/27/10-10

«Про справляння ресурсних платежів при видобутку мінеральних вод»

 

Листом

, що коментується, ДПАУ надіслала регіональним податковим органам для використання в роботі лист Мінприроди, що коментується, де, власне, і містяться роз’яснення про те, які ресурсні платежі потрібно сплачувати при видобутку мінеральних вод.

Судячи з усього, ДПАУ з роз’ясненнями Мінприроди повністю згодна, хоча, на наш погляд, деякі висновки цих роз’яснень не відповідають нормам чинного законодавства.

1. Класифікація мінеральних вод.

При класифікації мінеральних вод Мінприроди послалося на ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні» та додаток 1 до п. 2 Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методик їх використання, затвердженого наказом МОЗ від 02.06.03 р. № 243.

У цих документах мінеральна вода розглядається з точки зору її споживчих якостей (як товар), а не як природний ресурс. У результаті до природних столових вод віднесено питні підземні води з мінералізацією

менше 1,0 г/дм³. Тож до цієї категорії потрапляє і прісна підземна питна вода, яка за своїм складом не є мінеральною.

На наш погляд, у цьому випадку слід було скористатися

Національним класифікатором корисних копалин (ККК) ДК 008:2007, затвердженим наказом Держкомтехрегулювання від 12.12.07 р. № 357 (далі — ДК 008:2007), у якому міститься класифікація вод як природних ресурсів. Зокрема, згідно з п.п. 3.1.2 ДК 008:2007 до мінеральних вод віднесено води мінеральні природні столові, що характеризуються мінералізацією від 0,1 до 1,0 г/дм ³, а прісні води виділено до окремих категорій (питна, технічна).

2. Збір за спецводокористування.

Мінприроди зробив ліберальний висновок про те, що не справляється збір за спеціальне водокористування за підземні води: мінеральні для промислового розливу, мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами, мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами, промислові (розсіл), теплоенергетичні (термальні).

Як аргумент наводиться те, що за видобуток зазначених підземних вод справляється плата за користування надрами (у

додатку 1 до Закону № 309* для них установлено базові нормативи плати за користування надрами).

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.08 р. № 309-VI.

Такий підхід можна привітати з точки зору справедливості (уникнення подвійного оподаткування), але, на жаль, його не закріплено в чинному законодавстві. Якщо виходити з положень ст. 30 Водного кодексу України, Порядку № 1494** та Інструкції № 231*** , збір за спеціальне водокористування справляється з усіх видів водних ресурсів, у тому числі і за видобуток мінеральної води. В усякому разі, у цих документах не передбачено жодних винятків, що передбачають звільнення від сплати такого збору за мінеральну воду або в разі нарахування плати за користування надрами.

** Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою КМУ від 16.08.99 р. № 1494.

*** Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затверджена наказом МФУ, ДПАУ, Мінекономіки, Мінприроди від 01.10.99 р. № 231/539/118/219.

Водночас у додатку 2 до Закону № 309 установлено нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод (залежно від регіону), а також у частині використання поверхневих та підземних вод, що входять до складу напоїв. При цьому ніде не згадується, що такі ставки встановлено тільки на прісну воду.

На думку Мінприроди, збір за спеціальне водокористування (автори листа назвали його застарілим терміном «плата») сплачується тільки за обсяг води, видобутої та використаної для господарсько-питного водопостачання і технічних потреб. При цьому, судячи з усього, плата за користування надрами для видобутку корисних копалин і збір за геологорозвідувальні роботи не сплачуються. В усякому разі, саме такий висновок, на нашу думку, можна зробити з інформації, викладеної в передостанньому абзаці листа Мінприроди, що коментується.

3. Збір за геологорозвідувальні роботи.

Мінприроди дійшло висновку, що збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, сплачується за використання мінеральних вод лікувальних столових та лікувальних столових змішаного складу, а також при використанні питних підземних вод як природних столових мінеральних вод за весь обсяг видобутої води.

Ми вже звертали увагу, що з урахуванням класифікації мінеральних вод, якою скористалося Мінприроди в

листі, що коментується, до складу природних столових вод входить і прісна підземна питна вода. Тому слід ураховувати, що в додатку до Порядку № 115* установлено ставку збору за геологорозвідувальні роботи щодо мінеральних підземних вод у розмірі 0,3 грн. за 1 куб. метр, а щодо прісних підземних вод — у розмірі 1,68 грн. за 100 куб. метрів.

* Порядок установлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, і його справляння, затверджений постановою КМУ від 29.01.99 р. № 115.

Як бачите, ці ставки істотно відрізняються, і, на наш погляд, для прісної води слід застосовувати ставку 1,68 грн. за 100 куб. метрів незалежно від того, на які цілі її використано, крім випадків звільнення від сплати цього збору, передбачених у п. 7.1 Порядку № 115 (докладніше див. статтю «Свердловина на земельній ділянці: які дозволи потрібно отримати і які платежі сплачувати» на с. 16 цього номера).

4. Плата за користування надрами.

Мінприроди дійшло висновку, що плата за користування надрами для видобутку корисних копалин сплачується за використання мінеральних вод лікувально-столових та лікувально-столових змішаного складу, а також за обсяг підземної питної води, використаної як природна столова мінеральна, яку розливають у пляшки, за нормами для мінеральних вод. Причому плата за користування надрами за природні столові мінеральні води має справлятися з моменту розливу їх у пляшки.

Стосовно плати за користування надрами відносно мінеральних вод ми повністю згодні з Мінприроди, а от у питанні плати за користування надрами щодо прісної підземної питної води ми не можемо погодитися.

По-перше, у

п. 1.5 Інструкції № 51** передбачено, що плата за користування надрами для видобутку корисних копалин не справляється за видобуті прісні підземні води.

** Інструкція про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин у редакції, затвердженій наказом Мінприроди, МФУ, ДПАУ та Мінпраці від 13.06.2000 р. № 51/128/307/128.

По-друге, для такого виду природних ресурсів як прісні підземні води не встановлено ставку плати за користування надрами. Те, що прісна підземна вода розливається у пляшки, ніяк не може перевести її до категорії мінеральних вод (якщо виходити з класифікації, установленої в ДК 008:2007).

Таким чином, роз’яснення Мінприроди внесли більше плутанини до порядку сплати ресурсних платежів, ніж щось роз’яснили.

На жаль, ДПАУ не висловила свою точку зору з цих питань, хоча згідно з п.п. 4.4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III роз’яснення податкового законодавства входить до компетенції ДПАУ, а не Мінприроди.