СВЕРДЛОВИНА НА ЗЕМЕЛЬНІЙ ДІЛЯНЦІ:
які дозволи необхідно отримати та які платежі сплачувати
Наявність свердловини на земельній ділянці суб’єкта підприємницької діяльності, яка забезпечує господарські потреби у воді, — явище досить поширене. Однак, у деяких випадках за таку автономність у питанні водопостачання доводиться платить і не лише у вигляді витрат на буріння свердловини.
У сьогоднішній статті ми розповімо про те, які дозволи необхідно отримати для облаштування свердловини, та розглянемо платежі, які необхідно сплачувати за видобування води із неї.
Микола ШПАКОВИЧ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Дозвільні документи
1. Спеціальне водокористування.
Підземні води є частиною водного фонду України, порядок використання якого регулюється Водним кодексом, водночас вони видобуваються із надр, порядок використання яких для видобування корисних копалин встановлено Кодексом про надра. Тому при визначенні підстав для користування свердловиною слід враховувати вимоги обох кодексів.Відповідно до
ст. 48 Водного кодексу забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти належить до спеціального водокористування.Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування здійснюється
на підставі дозволів (ст. 49 Водного кодексу). Погодження та видача таких дозволів регулюються Порядком № 321.Дозволи на використання води водних об’єктів
загальнодержавного значення видаються територіальними органами Мінекоресурсів, а водних об’єктів місцевого значення — Верховною Радою АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з відповідними територіальними органами Мінекоресурсів.Дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується (у разі використання підземних вод) з Державною геологічною службою або дочірніми підприємствами НАК «Надра України».
Відповідно до
п. 7 Порядку № 321 видача дозволів та погодження клопотань здійснюються безоплатно .У дозволі на спеціальне водокористування, зокрема, вказуються термін його дії (від 3 до 25 років) та ліміт забору води. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.
2. Користування надрами.
Статтею 21 Кодексу про надра встановлено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров’я України на місцях.Порядок видачі таких спеціальних дозволів щорічно встановлюється Кабміном відповідною постановою, тому дещо відрізняється кожного року.
Так, у
п. 8 Порядку № 596 (діє з 26.07.10 р.) передбачено, що дозвіл надається без проведення аукціону у разі:— геологічного вивчення та видобування корисних копалин
місцевого значення і торфу (п.п. 3);— геологічного вивчення та видобування
підземних питних вод для централізованого і нецентралізованого водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), підземних питних і технічних вод для технічних цілей.За видачу таких спеціальних дозволів справляється плата, про яку ми докладно розповімо у розділі «Плата за користування надрами» цієї статті.
Варто зауважити, що
ст. 23 Кодексу про надра передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Ліцензування
До 16.11.10 р. п. 5 ст. 9 Закону про ліцензування
було передбачено, що діяльність із видобування корисних копалин з родовищ, які мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, підлягає ліцензуванню.На перший погляд, із зазначеної норми можна зробити висновок: для того щоб відповісти на питання про необхідність ліцензії на видобування певного виду корисних копалин (у нашому випадку — води), слід визначити, чи має родовище таких корисних копалин (води) загальнодержавне значення і чи включено його до державного фонду родовищ корисних копалин.
Однак у
Додатку 1 до п. 1.5 Ліцензійних умов наведено Перелік робіт господарської діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, які підлягають ліцензуванню. Тобто мова йде про видобування корисних копалин, які віднесено до загальнодержавних. По суті поняття «корисні копалини з родовищ, які мають загальнодержавне значення» ототожнюється з поняттям «корисні копалини загальнодержавного значення», хоча, на наш погляд, це різні поняття. Залишимо це ототожнення на совісті наших нормотворців і розглянемо, які саме води відносяться до загальнодержавних корисних копалин, а які — до місцевих.Відповідно до
ст. 5 Водного кодексу до водних об’єктів загальнодержавного значення належать підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання, а до водних об’єктів місцевого значення належать підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. Аналогічний розподіл передбачено постановою № 827 (див. табл. 1).
Таблиця 1.
Витяг з Переліку корисних копалин загальнодержавного значення| Вид корисних копалин | Розшифровка поняття відповідно до п. 3.1 ДК 008:2007 |
| Води підземні | |
| Мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові) | Природні підземні води об’єктів (родовищ), що характеризуються певним та стабільним фізико-хімічним складом, вмістом біологічно активних компонентів та сполук відповідно до кондицій, установлених для кожного об’єкта (родовища), які використовують без додаткового обробляння, яке може вплинути на хімічний склад та мікробіологічні властивості |
| Питні (для централізованого | Підземні води, що призначені для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення, а також харчової промисловості та тваринництва. Якісні характеристики питних підземних вод у природному стані або після спеціального водопідготовлення повинні відповідати вимогам, які встановлені відповідними національними стандартами, нормативами екологічної безпеки |
| Промислові | Підземні води, які можуть бути джерелом видобутку в промислових масштабах певних елементів або сполук |
| Теплоенергетичні | Підземні термальні води, які використовують як теплоносії для енергетичних установок і опалення |
| Технічні | Підземні води, що призначені для задоволення технічних та технологічних потреб; якісні характеристики технічних підземних вод у природному стані або після спеціального водопідготовлення мають відповідати вимогам чинних галузевих нормативів або технічним умовам водокористувача |
Як бачите, наведений перелік не охоплює всі підземні води. Принаймні
, із питних вод до загальнодержавних належать лише ті, що використовуються для централізованого та нецентралізованого водопостачання.Зауважимо, що відповідно до
ст. 1 Закону про питну воду нецентралізоване питне водопостачання — забезпечення індивідуальних споживачів питною водою з джерел питного водопостачання, за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та постачання фасованої питної води. Тобто нецентралізованим водопостачанням мається на увазі саме постачання (продаж) води як товару. Тому якщо вода використовується для власних потреб, в тому числі і питних потреб, таке використання, вважаємо, не можна вважати нецентралізованим водопостачанням.У
Переліку корисних копалин місцевого значення, який затверджено постановою № 827, передбачено, що до корисних копалин місцевого значення відносяться інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.Отже,
на наш погляд, є всі підстави для висновку: підземні питні (прісні) води, які не використовуються для централізованого або нецентралізованого водопостачання, є корисними копалинами місцевого значення.Таким чином, можна зробити висновок: якщо до 16.11.10 р. із свердловини видобувалась питна вода, яка не використовувалась для водопостачання (не продавалась як товар), то ліцензія не вимагалась.
З 16.11.10 р. до ст. 9
Закону про ліцензування були внесені зміни. Тепер підлягає ліцензуванню лише централізоване водопостачання. Якщо вода використовується для інших потреб, то ліцензія не потрібна.Зауважимо, що
ст. 61 Водного кодексу хоч і передбачає, що підземні води питної якості повинні використовуватися у першу чергу для задоволення потреб питного і господарсько-побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тваринництва, однак не забороняє їх використання на інші потреби, в тому числі і на господарські потреби суб’єктів підприємницької діяльності.
Збір за спеціальне використання водних ресурсів
Статтею 49 Водного кодексу
передбачено, що спеціальне водокористування є платним, а у ст. 30 цього Кодексу зазначено, що збір за спеціальне водокористування справляється у вигляді збору за використання води водних об’єктів та за скидання забруднюючих речовин.Як правило, скидання забруднюючих речовин у свердловини не здійснюється, тому збір за скидання забруднюючих речовин ми розглядати не будемо, а зупинимося на зборі за спеціальне використання водних ресурсів, який справляється відповідно до
Порядку № 1494 та Інструкції № 231.Платниками такого збору є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси
(п. 3 Порядку № 1494).Об’єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (
п. 5 Порядку № 1494).Відповідно до
п. 16 Порядку № 1494 та абз. 2 п. 4.8 Інструкції № 231 збір за використання водних ресурсів не справляється, зокрема, за воду, що використовується:— для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, в тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності*;
— для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
— для протипожежних потреб.
* Держкомводгосп у листі від 22.04.10 р. № 1752/9/11-10 роз’яснив, що під санітарно-гігієнічними потребами слід розуміти використання води для пиття, використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах та умивальниках, використання води для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Слід зауважити, що згідно з п. 4.5 Інструкції № 231 при використанні водокористувачами води одночасно для власних потреб і для потреб об’єктів соціально-культурного призначення, житлово-комунального господарства (за винятком обсягу води, переданої населенню), підсобного сільського і рибного господарства або інших допоміжних служб збори до бюджетів уносять за всю фактично використану воду з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Особливості справляння збору за спеціальне водокористування у 2010 році роз’яснювала ДПАУ у листах від 17.06.10 р. 11925/7/15-0817** та від 09.07.10 р. № 13682/7/15-0817***.
** Див. ком. «Збір за спецводокористування: ДПАУ пояснила, як звітувати за I півріччя 2010 року» // «БТ», 2010, № 27, с. 7.
*** Див. ком. «Збір за спеціальне водокористування: ДПАУ нагадала про нововведення» // «БТ», 2010, № 30, с. 9.
Нагадаємо, що з 30.04.10 р. і до кінця поточного року для розрахунку податкових зобов’язань зі збору за спеціальне водокористування застосовуються нормативи, встановлені у додатку 2 до Закону № 309 (див. табл. 2 на с. 19) із застосуванням коефіцієнта 1,6448****.
**** Цей коефіцієнт не застосовується до нормативу за використання води, яка входить виключно до складу напоїв, бо він введений у 2010 році.
Крім того, з 01.01.11 р. запроваджується щорічна індексація (наростаючим підсумком) нормативів збору за спеціальне водокористування на індекс цін виробників промислової продукції.
Таблиця 2. Нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод
| ЗАГАЛЬНІ НОРМАТИВИ | |||
| Найменування регіону | Норматив збору, копійок/куб. метр | Найменування регіону | Норматив збору, копійок/куб. метр |
| Автономна Республіка Крим, | 25,59 | Луганська | 29,05 |
| у тому числі м. Севастополь | 25,59 | Миколаївська | 29,05 |
| Області: | Одеська | 24,22 | |
| Вінницька | 22,12 | Полтавська: | |
| Волинська | 22,85 | Великобагачанський, Гадяцький, Зіньківський, Лохвицький, Лубенський, Миргородський, Новосанжарський, Решетилівський, Хорольський, Шишацький райони | 14,96 |
| Дніпропетровська | 19,38 | Решта районів області | 16,68 |
| Донецька | 26,3 | Рівненська: | |
| Житомирська | 22,12 | Володимирецький, Здолбунівський, Костопільський, Рівненський, Сарненський, Острозький райони | 17,85 |
| Закарпатська | 14,53 | Решта районів області | 20,73 |
| Запорізька: | Сумська: | ||
| Веселівський, Мелітопольський, Приазовський, Якимівський райони | 22,12 | Глухівський, Сумський, Роменський, Шосткинський райони | 16,68 |
| Решта районів області | 20,07 | Решта районів області | 18,99 |
| Івано-Франківська: | Тернопільська | 26,99 | |
| Богородчанський, Верховинський, Долинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський | 34,59 | Харківська | 20,75 |
| Решта районів області | 19,38 | Херсонська | 20,75 |
| Київська: | Хмельницька: | ||
| Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Поліський райони | 16,08 | Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Полонський, Шепетівський райони | 17,3 |
| Решта районів області | 18,97 | Решта районів області | 26,3 |
| Кіровоградська | 25,59 | Черкаська | 14,96 |
| Львівська | 20,07 | Чернівецька | 24,22 |
| СПЕЦІАЛЬНІ НОРМАТИВИ ДЛЯ ОКРЕМИХ ПЛАТНИКІВ/ОБ’ЄКТІВ ОПОДАТКУВАННЯ | |||
| Платник/об’єкт оподаткування | Норматив збору | ||
| Підприємства житлово-комунального господарства | До загальних нормативів застосовується коефіцієнт 0,3 | ||
| Використання підземних вод для поповнення водою ставків у процесі розведення риби та інших водних живих ресурсів у рибних господарствах | 16,98 копійок за 100 куб. метрів води | ||
| Використання підземної води, яка входить виключно до складу напоїв | 25,20 гривень за 1 куб. метр* | ||
| * Норматив введено з 01.07.10 р., тому до нього не застосовується коефіцієнт 1,6448. | |||
Плата за користування надрами
Згідно зі
ст. 28 Кодексу про надра користування надрами є платним. Плата за користування надрами справляється у вигляді:1) платежів за користування надрами;
2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
3) збору за видачу спеціальних дозволів;
4) акцизного збору.
У
ст. 29 Кодексу про надра передбачено випадки, коли плата за користування надрами не справляється. Зокрема, від плати за користування надрами звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.Платежі за користування надрами
для видобування корисних копалин справляються відповідно до Порядку № 264.Базові нормативи таких платежів встановлені у
додатку 1 до Закону № 309. Однак для прісних підземних вод (питної та технічної) базові нормативи не встановлені.Крім того, у
п. 1.5 Інструкціі № 51 передбачено, що плата за користування надрами для видобування корисних копалин не справляється за видобуті прісні підземні води. За використання прісних підземних вод справляється збір згідно з Порядком № 1494 (про цей збір ми розповідали у попередньому розділі).Порядок справляння
відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, ми розглянемо у окремому розділі.Збір за видачу спеціальних дозволів
на користування надрами справляється при видачі такого дозволу (випадки, коли дозвіл потрібно отримати власнику свердловини, ми розповідали у першому розділі цієї статті).На 2010 рік встановлені розміри збору за видачу спеціальних дозволів згідно з додатком 2 до
Порядку № 596, у якому зокрема встановлена вартість дозволу на геологічне вивчення та видобування підземних питних вод для централізованого і нецентралізованого водопостачання (крім виробництва фасованої питної води) підземних питних і технічних вод для технічних цілей у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).Акцизний збір
на мінеральну сировину, можливість справляння якого передбачена у ст. 35 Кодексу про надра, чинним законодавством не встановлений.
Збір за геологорозвідувальні роботи
Справляння збору за геологорозвідувальні роботи регламентуються
Порядком № 115 та Інструкцією № 105/309.Відповідно до
п. 1 Порядку № 115 та п. 2.1 Інструкції № 105/309 платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах:— раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння;
— з попередньо оціненими запасами, що за згодою зацікавлених надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.
Об’єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин (
п. 3.1 Інструкції № 105/309).Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, наведено в
додатку до Порядку № 115. Зокрема, для прісних підземних вод встановлено норматив у розмірі 1,68 грн. за 100 куб. метрів.Пунктом 3
Порядку № 115 передбачено, що нормативи збору підлягають індексації з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції. З 30.04.10 р. до нормативів збору застосовується коефіцієнт 3,19.Особливості нарахування збору за геологорозвідувальні роботи у 2010 році ДПАУ роз’яснила у
листі від 19.05.10 р. № 9775/7/15-0917*.* Див. ком. « Геологорозвідка та плата за надра: ДПАУ роз’яснила порядок нарахування у 2010 році» // «БТ», 2010, № 23, с. 8.
У п. 7.1 Інструкції 105/309 передбачено, що від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.
Аналогічна норма передбачена у ст. 29 Кодексу про надра. Там ідеться про звільнення від плати за користування надрами (збір за геологорозвідувальні роботи є однією з форм такої плати) землевласників і землекористувачів, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.
Як ми вже з’ясували, підземна питна вода, яка не використовується для централізованого та нецентралізованого водопостачання, є природним ресурсом місцевого значення. Отже, при її добуванні не сплачується плата за користування надрами, зокрема, збір за геологорозвідувальні роботи.
Крім того, якщо розглядати термін «користуються надрами» у широкому розумінні, тобто у контексті ст. 14 Кодексу про надра, то цей термін не обмежується будівництвом та експлуатацією підземних споруд, а зокрема, включає і видобування корисних копалин. Тобто є підстави стверджувати, що від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які користуються надрами (у тому числі й видобувають корисні копалини) для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках. Причому у цій частині немає жодних обмежень щодо належності корисних копалин до природних ресурсів місцевого значення.
Тому, на наш погляд, власник свердловини, розташованої на власній або наданій у користування земельній ділянці, звільняється від сплати збору за геологорозвідувальні роботи у випадку, коли вода, що добувається із такої свердловини, не продається як товар і не використовується як складова інших товарів (наприклад, напоїв), а використовується лише для господарських і побутових потреб.
На завершення зведемо інформацію щодо необхідності дозволів на водокористування та сплати зборів до таблиці (див. табл. 3).
Таблиця 3. Використання свердловини для видобування води
| Дозволи / Платежі | Потрібен дозвіл / Платіж сплачується | Не потрібен дозвіл / Платіж не сплачується |
| 1 | 2 | 3 |
| Дозвіл на спеціальне водокористування | Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ст. 49 Водного кодексу) | Дозволу не потребує лише загальне водокористування. |
| Спеціальний дозвіл на користування надрами | Надра у користування для видобування прісних підземних вод надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів (ст. 21 Кодексу про надра) | Землевласники і землекористувачі без спеціальних дозволів можуть видобувати для своїх господарських і побутових потреб прісні підземні води до 20 метрів, використовувати надра для господарських і побутових потреб (ст. 23 Кодексу про надра) |
| Ліцензування | До 16.11.10 р. діяльність із видобування корисних копалин з родовищ, які мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, підлягала ліцензуванню. | Без ліцензії може здійснюватись видобування корисних копалин місцевого значення (п. 5 ст. 9 Закону про ліцензування, Постанова № 827), зокрема, підземної питної води, яка не використовується для централізованого та нецентралізованого водопостачання |
| З 16.11.10 р. централізоване водопостачання | Якщо вода використовуєтьсядля інших потреб | |
| Збір за спеціальне водокористування | Справляється за спеціальне водокористування (задоволення лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших потреб) | Не справляється за воду, що використовується: |
| Плата за користування надрами для видобування корисних копалин | Справляється за: | Не справляється за видобуті прісні підземні води (п. 1.5 Інструкції № 51) |
| Збір за видачу спеціальних дозволів | Справляється при видачі дозволу на користування надрами | Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати для своїх господарських і побутових потреб прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб (ст. 23 Кодексу про надра). Відповідно і збір за видачу дозволу в таких випадках не сплачується |
| Збір за геологорозвідувальні роботи | Справляється з усіх надрокористувачів, крім землевласників і землекористувачів, які здійснюють видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб. | Від сплати звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках (п. 7.1 Інструкції 105/309). |
Документи статті
Водний кодекс
— Водний кодекс України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР.Кодекс про надра
— Кодекс України «Про надра» від 27.07.94 р. № 132/94-ВР.Закон про ліцензування
— Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.Закон про питну воду
— Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.02 р. № 2918-III.Закон № 309
— Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.08 р. № 309-VI.Постанова № 827
— Постанова КМУ «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12.12.94 р. № 827.Порядок № 321
— Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений постановою КМУ від 13.03.02 р. № 321.Порядок № 596
— Порядок надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою КМУ від 23.06.10 р. № 596.Порядок № 608
— Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою КМУ від 17.06.09 р. № 608.Порядок № 1494
— Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджений постановою КМУ від 16.08.99 р. № 1494.Порядок № 264
— Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затверджений постановою КМУ від 26.03.08 р. № 264.Порядок № 115
— Порядок установлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, і його справляння, затверджений постановою КМУ від 29.01.99 р. № 115.Інструкція № 51
— Інструкція про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин у редакції, затвердженій наказом Мінприроди, МФУ, ДПАУ та Мінпраці від 13.06.2000 р. № 51/128/307/128.Інструкція № 231
— Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затверджена наказом МФУ, ДПАУ, Мінекономіки, Мінприроди від 01.10.99 р. № 231/539/118/219.Інструкція № 105/309
— Інструкція про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затверджена наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПАУ від 23.06.99 р. № 105/309.Ліцензійні умови
— Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, затверджені наказом Держпідприємництва та Мінприроди від 31.07.07 р. № 107/370.ДК 008:2007
— Національний класифікатор корисних копалин (ККК) ДК 008:2007, затверджений наказом Держкомтехрегулювання від 12.12.07 р. № 357.
