ДОХОДИ ПІДПРИЄМЦЮ БЕЗ ПДФО:
для цього фізичній особі достатньо пред’явити лише
Свідоцтво про держреєстрацію
Лист Державної податкової адміністрації України від 25.10.10 р. № 11157/6/17-0716
«Про оподаткування доходів суб’єктів підприємницької діяльності»
У
листі, що коментується, ДПАУ роз’яснила, що при виплаті доходу приватному підприємцю підставою для неутримання із суми виплати податку з доходів (ПДФО) є пред’явлення останнім документа, що підтверджує його реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності. У такому разі ці доходи наводяться у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «42» (доходи від підприємницької діяльності). Якщо з будь-яких причин фізична особа не пред’являє документ про реєстрацію підприємцем, то при виплаті їй доходу потрібно утримати ПДФО та відобразити ці доходи у ф. № 1ДФ з ознакою «01»* (зарплата, доходи за цивільно-правовими договорами). Причому це стосується як підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, так і єдиноподатників. Слід зауважити, що це не перше подібне роз’яснення від ДПАУ. Раніше були листи від 23.11.09 р. № 12004/6/17-0716, від 10.02.10 р. № 1213/м/17-0714, де було зроблено аналогічний висновок. Щоправда, тоді ДПАУ говорила про надання податковому агенту копії Свідоцтва про держреєстрацію підприємцем. У сьогоднішньому листі позиція ДПАУ ще лояльніша — ідеться тільки про пред’явлення підприємцем Свідоцтва про держреєстрацію.* Ознаку доходу «01» слід застосовувати, якщо фізична особа виконала роботи (надала послуги) за цивільно-правовим договором. При купівлі товарів у фізичної особи — непідприємця потрібно ставити ознаку доходу «14» (інші доходи).
Безумовно, висновки, зроблені ДПАУ, є позитивними для осіб, які виплачують доходи підприємцям. У сьогоднішньому листі центральний податковий орган навіть не вимагає, щоб у податкового агента була наявна копія Свідоцтва про реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності: підприємцю досить просто пред’явити цей документ. Цим можуть скористатися ті податкові агенти, які виплачували доходи підприємцям і не мають у наявності копій їх свідоцтв про реєстрацію як суб’єктів підприємництва. Мовляв, при купівлі товару (робіт, послуг) підприємець пред’явив Свідоцтво про реєстрацію, що стало підставою для неутримання ПДФО.
З одного боку, ми повністю поділяємо цю думку ДПАУ: у договорі, первинних документах на купівлю товарів (робіт, послуг) зазначено повні реквізити підприємця, підприємець пред’явив Свідоцтво про реєстрацію суб’єктом підприємництва, тому йому було виплачено дохід без утримання ПДФО, а суму доходу відображено у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «42». Вирішувати, чи перевіряти такий отриманий дохід фізичною особою в межах її підприємницької діяльності, має не податковий агент, а контролюючий орган. Такий підхід є цивілізованим і саме він повинен застосовуватися на практиці.
З іншого боку, цивілізований підхід у нашій країні можуть дозволити собі далеко не всі платники. Як довести при виникненні спору, що підприємець пред’являв документ про держреєстрацію? Це можна зробити, тільки показавши копію цього документа. У зв’язку з цим поки що (до остаточного вирішення питання) рекомендуємо залишати в себе копію Свідоцтва про держреєстрацію підприємця. Крім того, у сьогоднішньому листі та більш ранніх листах ДПАУ, про які йшлося вище, нічого не зазначається про пред’явлення підприємцем Свідоцтва платника єдиного податку та копій документів про сплату єдиного податку. Здається, ДПАУ відмовилася від своєї позиції, що при виплаті доходу єдиноподатнику за видом діяльності, не зазначеним у Свідоцтві платника єдиного податку, податковий агент у джерела виплати має утримати ПДФО. Приємна тенденція. У нашій консультації «Чи потрібно підприємству вимагати у підприємця документи, що підтверджують його статус» // «БТ», 2009, № 32, с. 46 ми доходили висновку, що підприємець не повинен надавати своїм контрагентам копії жодних підтверджуючих документів (свідоцтв про держреєстрацію, свідоцтв про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку). ДПАУ, очевидно, з цим погодилася. Сподіваємося, що й перевіряючі на місцях прислухаються до цієї думки.
Також зауважимо, що згідно зі ст. 177.8 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) при виплаті доходу підприємцю, який перебуває на загальній системі оподаткування, ПДФО у джерела виплати не утримується, якщо підприємець надав копію Свідоцтва про державну реєстрацію його суб’єктом підприємницької діяльності*. Отже, після 1 січня 2011 року для неутримання ПДФО наявність у податкового агента копії свідоцтва є обов’язковою. Що стосується підприємців на спрощеній системі оподаткування, то їх оподаткування згідно з п. 177.9 НКУ здійснюється за правилами, установленими цим Кодексом. Відповідний розділ ПКУ, що регулює порядок сплати підприємцями єдиного податку, як відомо, в остаточному варіанті ПКУ відсутній. Поки що й далі діятимуть чинні правила спрощеної системи оподаткування, а з ними залишаться і всі наявні на сьогодні проблемні моменти. А отже, лист, що коментується сьогодні, може стати корисним у роботі податкових агентів тощо.
* Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи/надання послуги згідно з цивільно-правовими договорами, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника і роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 і 14.1.222 ПКУ (п. 177.8 ПКУ).
Водночас, щоб абсолютно спокійно застосовувати рекомендації листа, що коментується сьогодні, краще отримати в податківців письмову податкову консультацію — саме так з набуттям чинності ПКУ називатимуться сьогоднішні індивідуальні податкові роз’яснення (ст. 52 ПКУ). За аналогією з індивідуальними податковими роз’ясненнями платника податків, який діяв відповідно до письмової податкової консультації, не може бути притягнено до відповідальності, зокрема, на підставі того, що надалі таку податкову консультацію було змінено або скасовано (п. 53.1 ПКУ).
