Виплата компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника
Працівницю прийнято на роботу в 1998 році. Однак до 2010 року вона фактично не працювала, оскільки перебувала у відпустках для догляду за дитиною до трьох і шести років. За цей час вона народила вісім дітей. У листопаді 2010 року вона виходить з відпустки для догляду за дитиною та бажає відразу звільнитися.
Чи необхідно їй при звільненні виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, а також відпустки на дітей як жінці, яка має двох чи більше дітей віком до 15 років?
(м. Львів)
Відповідно до
ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) особи, які працюють за трудовим договором, мають право на відпустку. Таке право забезпечується, зокрема, забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону про відпустки.Зокрема,
ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки встановлено, що при звільненні працівнику виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткових відпусток працівникам, які мають дітей.Статтею 6 Закону про відпустки
встановлено, що щорічна основна відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору. Якщо ж працівник відпрацював менше шести місяців, то тривалість відпустки визначається пропорційно кількості відпрацьованого часу (ч. 6 ст. 10 Закону про відпустки).Згідно зі
ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується, зокрема, час:1) фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
2) коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню,
за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років;3) коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному
ст. 25 і 26 Закону про відпустки, за винятком відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 6 років, а у випадку якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) — до досягнення дитиною 16 років.Таким чином, період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, а також у відпустці для догляду за дитиною до 6 років до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку,
не зараховується.Проте відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, яка надається на строк листка тимчасової непрацездатності, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Тому за періоди перебування на лікарняних у зв’язку з вагітністю та пологами їй має бути нараховано компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.
Підстав для виплати компенсації за невикористані щорічні відпустки за ті періоди, коли працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, а також у відпустці для догляду за дитиною до 6 років,
немає.Стосовно додаткової відпустки на дітей зауважимо таке. Згідно зі
ст. 19 Закону про відпустки жінці, яка працює та має двох чи більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда або яка всиновила дитину; одинокій матері, батькові, який виховує дитину без матері (у тому числі і в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, котра взяла дитину під опіку, надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових та неробочих днів (ст. 73 КЗпП).За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Тому за календарні роки, в які працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку), зазначена соціальна відпустка не надається, і відповідно при звільненні не виплачується за ці роки грошова компенсація.
У разі якщо жінка у 2010 році вийшла на роботу, тобто приступила до виконання своїх функціональних обов’язків, вона має право на соціальну додаткову відпустку, передбачену
ст. 19 Закону про відпустки, за 2010 рік тривалістю 10 календарних днів.
Тетяна СТАШКІВ,
начальник відділу режимів праці, нормування
та професійної кваліфікації Департаментуз питань
державного регулювання заробітної плати
і умов праці Міністерства праці та соціальної політики України
