ТОРГІВЛЯ М’ЯСОМ ПТИЦІ,
на думку ДПАУ, підлягає обов’язковому патентуванню
Лист Державної податкової адміністрації України від 11.11.2009 р. № 5463/М/15-0414
«Про питання патентування»
Нагадаємо, що у
ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 № 98/96-ВР (далі — Закон про патентування) визначено перелік товарів вітчизняного виробництва, торговельну діяльність якими суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють без придбання торгового патенту. До цього переліку включено також і домашню птицю.Раніше для розшифровки терміна «домашня птиця» використовували
Номенклатуру товарів народного споживання, які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі, затверджену наказом Мінстату від 14.01.94 р. № 12 (далі — Номенклатура). В якій, зокрема йшлося про те, що до домашньої птиці відносяться: м'ясо i субпродукти харчові домашньої птиці (свіжі, охолоджені або морожені); тушки курчат, курей i півнів (включаючи бройлерів), індиків, качок, гусей i цесарок — обскубані, потрошені й напівпотрошені, не розібрані на частини, частини тушок i субпродукти домашньої птиці.Але, як зазначено у
листі, що коментується, Номенклатура втратила чинність 20.12.2007 р. (згідно з наказом Держкомстату від 20.12.2007 р. № 463), а тому керуватися при визначенні поняттями «домашня птиця» потрібно Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 та класифікацією товарів УКТЗЕД.Відповідно до цих класифікаторів птиця та м’ясо птиці названі окремо. Тобто під домашньою (свійською) птицею розуміють лише живу птицю.
На цій підставі податківці дійшли висновку, що при торгівлі
продукцією забою свійської птиці (м’ясом і субпродуктами харчовими свійської птиці) потрібно придбавати торговий патент на загальних підставах.Логіка
листа, що коментується, зрозуміла, але є в ній і деякі не відповідності, зокрема:1) поняття «домашня птиця» для трактування
Закону про патентування було взято із Номенклатури, а не з Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, хоча ці два документи у період з 30.12.97 по 20.12.2007 працювали одночасно і містили різні норми. Тому можна припустити, що Номенклатура більше підходила для трактування видів продукції, на які потрібно отримувати патент, отже, класифікатор не може в повній мірі задовольнити вимоги Закону про патентування і його використовувати не доцільно;2) пільгова норма
Закону про патентування приймалася в період існування Номенклатури, а тому після втрати нею чинності термін «домашня птиця» потрібно розуміти саме так, як і в період її дії;3) вище згадані класифікатори не були розроблені з метою патентування, а тому логічно було б користуватися нормами самого
Закону про патентування, тим паче, що в ст. 1 цього Закону вказано, що під птицею розуміють продукцію їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки.Та все ж переконати податківців у протилежному, напевно, буде дуже важко.
При цьому, як зазначалося вище,
Номенклатура втратила чинність ще 20.12.2007 р., а тому суб’єкти господарювання, які не придбали патент після цієї дати на торгівлю таким видом продукції, за логікою податківців, порушували законодавство про патентування, бо здійснювали торгівлю без патенту. А за таке порушення передбачено штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності без патенту (ст. 8 Закону про патентування). Тому залишається лише сподіватися, що податківці до суб’єктів господарювання за таке порушення не будуть застосовувати штрафні санкції.
