ПЕРЕВІРКИ
щодо захисту прав споживачів
Отже, ситуація: на порозі — працівники Держспоживстандарту. Вони прийшли з перевіркою. Однією з причин їх приходу може бути перевірка з метою контролю дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.
Що робити? Як поводитися? Якими повноваженнями наділено перевіряючих? Чим загрожує перевірка? Відповіді на ці запитання ви знайдете в сьогоднішній статті.
Наталія ГОЛОСКУБОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Про що йтиметься
Повноваження в Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарту) і його територіальних органів (підпорядкованих йому управлінь) великі. Вони мають право проводити перевірки як у сфері держнагляду щодо якості продукції, дотримання стандартів, норм та правил, так і у сфері захисту прав споживачів. Сьогодні поговоримо про перевірки у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до
ст. 26 Закону про захист прав споживачів порядок проведення таких перевірок має визначатися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. На сьогодні такий порядок затверджено наказом № 311. У середині 2008 року цей Порядок було викладено в новій редакції (норми документа привели у відповідність до вимог Закону № 877). На нормах оновленого Порядку здебільшого і буде побудовано нашу статтю.
Планова перевірка — що потрібно знати
Згідно з
п. 1.3 Порядку проведення перевірок посадові особи Держспоживстандарту можуть проводити планові та позапланові перевірки. Планові перевірки проводяться на підставі річного або квартального плану роботи Держспоживстандарту і його територіальних органів.Строк проведення планової перевірки не повинен перевищувати
15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається (п. 2.7 Порядку проведення перевірок).Згідно зі
ст. 22 Закону № 877 діяльність і періодичність проведення перевірок залежить від критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику. Пунктом 8 Критеріїв № 1164 (які набрали чинності 28.01.2009 р.) планові перевірки суб'єктів господарювання мають здійснюються з такою періодичністю:—
з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на рік;—
із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки;—
з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки.Тут доречно нагадати, що 29 травня 2009 року набрала чинності
постанова КМУ від 21.05.2009 р. № 502 про запровадження мораторію на проведення перевірок. Нею, зокрема, було встановлено, що на період до 31 грудня 2010 року тимчасово припиняються всі планові перевірки суб'єктів господарювання, крім тих, чия діяльність пов'язана з високим ступенем ризику.Проте КМУ
до групи з високим ступенем ризику (групи з найвищою частотою перевірок) було віднесено близько 150 видів господарської діяльності. На них, як ви розумієте, тимчасове обмеження щодо проведення планових перевірок не поширюється . Усе це призвело до того, що у 2009 році навряд чи можна говорити про помітне зменшення кількості й частоти перевірок суб'єктів господарювання. Держпідприємництва, дивлячись на цю «сумну картину», наполягає на перегляді критеріїв віднесення до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику (www.dkrp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=135574&cat_id=37571). Сподіваємося, що незабаром хоча б щось зміниться і критерії все-таки переглянуть. А поки що радимо суб'єктам господарювання приділяти особливу увагу підставам для проведення перевірок і уважно вивчати документи, які надають перевіряючі. Може, там ви знайдете «зачіпку» для недопуску перевіряючих до перевірки (див. розділ «Підстави для допуску на перевірку», с. 32).
Позапланова перевірка: підстави та строки
Позапланова
перевірка може проводитися (п. 1.3 Порядку проведення перевірок):1) за бажанням самого суб'єкта господарювання, якого перевіряють, на підставі поданої ним письмової заяви;
2) при виявленні та підтвердженні недостовірності
даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;3) для перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень чи інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок;
4) при зверненні фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка в цьому випадку здійснюється за наявності згоди Держспоживстандарту на її проведення;
5) у разі
неподання в установлені строки документів обов'язкової звітності без поважних причин (у тому числі письмових пояснень про причини затримки такої звітності).Виникає запитання: про які документи
обов'язкової звітності (у пп. 2 і 5) зазначених вище підстав ідеться? Законодавство і, зокрема, Указ Президента «Питання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики» від 18.03.2003 р. № 225/2003 не передбачають необхідності подання будь-якої обов'язкової звітності суб'єктами господарювання до Держспоживстандарту. Із цим погоджується і Держспоживстандарт. У п. 1 листа від 26.12.2007 р. № 12594-1-3/16 він зауважив: «подання суб'єктом господарювання до органів Держспоживстандарту «документів обов'язкової звітності» законодавством у сфері захисту прав споживачів та сфері технічного регулювання не передбачено». Це означає, що дві з п'яти зазначених вище підстав (пп. 2 і 5) для проведення позапланових перевірок застосовуватися не повинні, оскільки обов'язкової звітності немає, тож немає і підстав перевіряти суб'єкта господарювання за фактом недостовірності заявлених у них даних чи неподання такої звітності в установлені строки.При цьому слід ураховувати, що тимчасові обмеження, передбачені
постановою № 502, стосуються і позапланових перевірок. До 31 грудня 2010 року такі перевірки можуть проводитися виключно на підставі отриманої від фізичної або юридичної особи скарги, що містить інформацію про порушення суб'єктом господарювання законодавства про ціни (п. 4), або із власної ініціативи суб'єкта господарювання (п. 1).Строк проведення позапланової перевірки не повинен перевищувати
10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва — 2 робочих днів. Продовження строку здійснення позапланової перевірки не допускається (п. 2.8 Порядку проведення перевірок).
Контрольна закупівля — бути чи не бути?
Після того, як набрав чинності
Закон № 877, працівники Держспоживстандарту зіткнулися з проблемою законності проведення контрольних закупівель. Адже цей Закон дозволяє проводити лише планові та позапланові перевірки. Причому суб'єкта господарювання слід повідомляти про такі перевірки до початку їх проведення (без попереднього надання направлення на її проведення і службового посвідчення перевірка не почнеться). А от згідно з п. 4 ст. 26 Закону про захист прав споживачів працівники Держспоживстандарту мають право проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за реалізовану продукцію. Та і п. 1.4 Порядку проведення перевірок це підтверджує.У результаті
Закон про захист прав споживачів дозволяє проводити такі перевірки, а норми Закону № 877 позбавляють їх раптовості, зводять «нанівець» сенс їх проведення. Як бути в такій ситуації?Як випливає з усних консультацій працівників Держспоживстандарту, сьогодні
контрольна закупівля здійснюється в межах перевірок суб'єкта господарювання, тобто є одним з елементів планової чи позапланової перевірки, а не самостійною дією. Це, на їх думку, не суперечить і нормам Закону № 877. Непрямим підтвердженням цих слів є форма Акта контрольної перевірки правильності розрахунків за реалізовані товари, надані послуги (форма № 3), затверджена наказом Держстандарту України від 27.11.2000 р. № 679. Цей Акт є частиною основного Акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (форма № 1). Оформлятися окремо він не може.Як бачимо, контрольна закупівля працівниками Держспоживстандарту провадиться, тільки ось про раптовість говорити не доводиться. Відсутність раптовості при контрольній закупівлі на руку суб'єктам перевірки, але, на жаль, зрештою страждає споживач.
Процедуру проведення контрольної перевірки регламентовано
Порядком № 215. Згідно з п. 5 цього Порядку посадові особи Держспоживстандарту про контрольну перевірку мають повідомити відразу після передачі продавцем товару, проведення грошового розрахунку та видачі розрахункового документа встановленої форми, товару, що свідчить про факт продажу. Подальші дії перевіряючих прописано в п. 8 Порядку № 215. Зокрема, при контрольній перевірці посадові особи Держспоживстандарту:1) перевіряють правильність заповнення розрахункового документа (касового чека, товарного чека тощо), що підтверджує факт продажу товару (надання послуги) грошового розрахунку;
2) перевіряють, чи правильно товар реалізовано покупцю. При цьому особлива увага приділяється якісним характеристикам товару (сорт, компоненти, комплектація);
3) звертають увагу на застосування продавцем цін для визначення справжньої вартості проданого товару (отриманої послуги);
4) порівнюють справжню вартість проданого товару з фактично отриманою продавцем платою.
Після завершення перевірки придбаний під час контрольної закупівлі товар, якщо він придатний до подальшої реалізації, повертається суб'єкту господарювання. Якщо повернути товар неможливо (про що робиться запис в акті перевірки), відшкодування витрат відноситься на результати діяльності суб'єкта господарювання, якого перевіряють
(п. 9 Порядку № 215). При цьому грошові кошти суб'єкту господарювання повертаються в будь-якому разі.Результат контрольної перевірки —
Акт контрольної перевірки правильності розрахунків за реалізовані товари, надані послуги (форма № 3). Підписується він посадовою особою, яка проводила контрольну перевірку, а також продавцем (виконавцем) і представником підприємства, що перевіряється. Зверніть увагу: у формі Акта підпису керівника підприємства немає. Це означає, що обов'язкової присутності керівника підприємства на контрольній перевірці не передбачено (перевірку може бути проведено навіть за його відсутності).Варте уваги, що з контрольною закупівлею до вас можуть прийти не лише працівники Держспоживстандарту. Таким правом, зокрема, наділено органи УБОП, ДСБЕЗ, податкову міліцію та інші силові органи за умови відкритої оперативно-розшукової справи.
Підстави для допуску на перевірку
Перевіряючі перед перевіркою (позаплановою чи плановою)
зобов'язані пред'явити:1) службове посвідчення
, що видається окремо на кожного працівника, який бере участь у перевірці;2) направлення на перевірку
(форму направлення наведено в додатку до Порядку проведення перевірок). У направленні зазначаються:— найменування органу у справах захисту прав споживачів, що здійснює перевірку;
— найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи — підприємця, діяльність яких підлягає перевірці;
— місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу;
— номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
— перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові;
— дата початку і дата закінчення перевірки;
— тип перевірки (планова чи позапланова);
— підстави для здійснення перевірки;
— предмет здійснення перевірки;
— інформація про здійснення попереднього заходу контролю (тип заходу і строк його здійснення).
Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу у справах захисту прав споживачів або його заступника (із зазначенням прізвища, імені та по батькові), скріпленого гербовою печаткою. Направлення є дійсним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Зверніть увагу: на відміну від податкових органів, направлення Держспоживстандарту виписується одне на всіх перевіряючих відразу.Реєстрація направлень на перевірку здійснюється у відповідних територіальних органах Держспоживстандарту в спеціальному журналі реєстрації направлень. На бланку направлення має бути зазначено серію, порядковий номер, а також порядковий номер відповідно до нумерації записів у журналі реєстрації направлень
(п. 1.8 Порядку проведення перевірок). Якщо цього немає, то рекомендуємо зателефонувати до територіального органу Держспоживстандарту і уточнити: чи дійсно направлення на перевірку було виписано на ваше підприємство? Це допоможе уникнути несанкціонованих перевірок.Також слід знати, що
перевіряючі:1) не мають права приступати до перевірки без направлення на її проведення і службового посвідчення
(п. 1.8 Порядку проведення перевірок, ст. 5 Закону № 877);2)
перевіряючі перед проведенням планової перевірки повинні надіслати суб'єкту господарювання письмове повідомлення про її проведення не пізніше ніж за 10 днів до її початку. При позаплановій перевірці повідомлення не надсилається.Повідомлення має містити
:— дату початку і дату закінчення планової перевірки;
— найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка;
— найменування відповідного органу у справах захисту прав споживачів.
Повідомлення надсилається рекомендованим листом або вручається під розпис особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання. У принципі ч. 4 ст. 5 Закону № 877 передбачає ще один спосіб надання повідомлення — передачу повідомлення телефонограмою*. Але Держспоживстандарт у своєму листі від 24.03.2008 р. № 3025-2-11/14 зауважив, що порядок надання повідомлення про здійснення планових заходів телефонограмою Держспоживстандартом для своїх територіальних органів поки що не встановлено. Тому цей спосіб повідомлення на сьогодні не діє.* Телефонограма
— це оперативне повідомлення, документ, який передається телефоном, фіксується у спеціальній книзі (журналі) й містить розпорядження або офіційну інформацію. Особа, яка приймає телефонограму, після ознайомлення з текстом ставить свій підпис і таким чином підтверджує свою відповідальність за виконання переданих розпоряджень або доведення інформації до відома (лист Держкомпідприємництва від 28.03.2008 р. № 2261).
Права та обов'язки перевіряючих і тих, кого перевіряють
А тепер уявімо ситуацію, коли перевіряючі надали вам службові посвідчення, відповідним чином оформлене направлення і, якщо ця перевірка планова, то своєчасно (за 10 днів до її початку) та належним чином повідомили вас про її проведення. На що потрібно звернути увагу? Які права у перевіряючих та суб'єктів перевірки (яких перевіряють)? Відповіді на ці запитання ви знайдете в цьому розділі.
Таблиця 1.
Права суб'єктів перевірки| Права перевіряючих (п. 1.4 Порядку проведення перевірок) | Права суб'єктів перевірки (п. 1.5 Порядку проведення перевірок) |
| Безперешкодно відвідувати і обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання. Від себе додамо, що обстеження приміщень провадиться тільки у присутності посадових осіб підприємства | Вимагати від посадових осіб дотримання вимог законодавства України під час здійснення ними державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів |
| Відбирати зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості. Порядок відбору зразків на сьогодні затверджено постановою КМУ від 02.04.94 р. № 21 | Перевіряти наявність у посадових осіб службового посвідчення та отримувати копії направлення на проведення перевірки
|
| Проводити контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами за реалізовану продукцію згідно з порядком, визначеним КМУ. Основні вимоги до контрольної закупівлі товару (замовлення, отримання послуги) регулюються Порядком № 215 | Бути присутнім під час здійснення перевірки. Така вимога є і у ч. 11 ст. 4 Закону № 877 |
| Отримувати безоплатно від суб'єктів господарювання копії необхідних документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, які використовуються для виробництва цієї продукції, а також супровідних документів на продукцію, що перебуває в реалізації | Вимагати від перевіряючих нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю |
| Вживати в установленому порядку передбачених законодавством заходів до суб'єктів господарювання, які допустили порушення прав споживачів, і вносити відповідні пропозиції щодо їх подальшої діяльності та притягнення до відповідальності винних у порушенні прав споживачів згідно з чинним законодавством. Під заходами, які вживають перевіряючі до порушників, слід розуміти дії, зазначені в пп. 6 — 13 ст. 26 Закону про захист прав споживачів
| Отримувати і ознайомлюватися з матеріалами перевірки в порядку, визначеному чинним законодавством
|
| Надавати у письмовій формі свої пояснення, зауваження чи заперечення, що додаються до акта перевірки | |
| Оскаржити в установленому законодавством порядку неправомірні дії органів у справах захисту прав споживачів та їх посадових осіб при проведенні перевірок і виданні приписів про припинення порушень прав споживачів |
Крім цього, у
Порядку проведення перевірок є три цікаві моменти стосовно прав суб'єктів перевірки. На них варто звернути особливу увагу.1
. Перевіряючі та суб'єкти перевірки мають право фіксувати процес здійснення перевірок або кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такої перевірки (п. 1.9 Порядку проведення перевірок). Причому завчасно повідомляти про те, що здійснюватиметься аудіо- та відеозапис, не потрібно. Фіксація порушень може допомогти вам у суді, якщо справа зайде дуже далеко.2.
Під час проведення позапланової перевірки перевіряючі мають право з'ясовувати у вас лише ті питання, що стали підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення позапланової перевірки (п. 2.8 Порядку проведення перевірок).3.
Органи у справах захисту прав споживачів на письмовий запит суб'єкта господарювання надають йому письмові консультації з питань здійснення перевірок стосовно вимог, дотримання яких перевіряється (п. 1.12 Порядку проведення перевірок). Про це слід пам'ятати і користуватися цим правом.
Оформлення результатів перевірки
За результатами перевірки, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт за формою, затвердженою
наказом Держстандарту від 27.11.2000 р. № 679. Акт складається у двох примірниках і в останній день перевірки підписується посадовими особами, які проводили перевірку, особами, які брали участь у перевірці, та керівником підприємства чи уповноваженою ним особою. Поряд з підписом осіб указуються їх прізвища та ініціали. До основного Акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (форма № 1) можуть долучатися документи, копії документів, пояснення, проміжні (додаткові) акти:—
Акт відбору зразків товару (форма № 2);—
Акт контрольної перевірки правильності розрахунків за реалізовані товари, надані послуги (форма № 3).Відмітною рисою основного
Акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (форма № 1) є наявність у його структурі припису* керівнику суб'єкта господарювання, відповідно до якого перевіряючі зобов'язали його усунути виявлені під час перевірки порушення. Заходи щодо усунення виявлених порушень (недоліків), зазначені у приписі, має бути сформульовано конкретно і в стислій формі. Строки виконання припису визначаються в кожному конкретному випадку виходячи з реальних можливостей підприємства, умов його діяльності, кількості та характеру порушень.* Припис
— обов'язкова для виконання в певні строки письмова вимога посадової особи до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.Зверніть увагу: припис не передбачає застосування санкцій до суб'єкта господарювання . Але якщо суб'єкт господарювання своєчасно не надасть письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконає такий припис, керівник органу у справах захисту прав споживачів приймає рішення про проведення повторної перевірки. А це вже загрожує серйознішими наслідками для суб'єкта перевірки.
Представник підприємства, що перевіряється, має право під час підписання акта письмово оформити свою незгоду з результатами контрольної перевірки і надати відповідні пояснення. У разі ж його відмови підписати акт перевіряючий робить запис в акті про те, що продавець і представник підприємства, що перевіряється, ознайомлені зі змістом акта і від його підписання відмовилися.
Дії посадових осіб Держспоживстандарту при проведенні перевірок може бути оскаржено суб'єктом господарювання в 14-денний строк від початку проведення перевірки або видання припису. Інакше скарга не розглядатиметься. Хоча якщо пропущений строк обґрунтовано поважною причиною у відповідному клопотанні, то посадова особа може розглянути скаргу. Це не стосується судового оскарження, право вдатися до якого не залежить від попереднього розгляду скарги в порядку адміністративного провадження.
Чим загрожують результати перевірки
За результатами перевірки відповідно до виявлених порушень перевіряючі можуть
скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Адміністративний штраф має бути сплачено порушником не пізніше як через 15 днів від дня вручення йому постанови про накладення штрафу або через 15 днів від дня повідомлення про відмову в задоволенні скарги (якщо постанову було оскаржено). Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів від дня винесення постанови.При цьому посадові особи Держспоживстандарту мають право:
1)
заборонити реалізацію споживачам продукції:— на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;
— на яку в нормативно-правових актах або нормативних документах установлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);
— увезеної на територію України без документів, що підтверджують її належну якість;
— на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;
— що є фальсифікованою;
2)
припинити відвантаження та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, — до усунення виявлених недоліків;3)
тимчасово припинити діяльність суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, — до усунення виявлених недоліків;4)
опломбувати в порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, а також несправні засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів;5)
подати до суду позов про захист прав споживачів;6)
передати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання або досудового слідства;7)
накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів.Зауважимо, що всі перелічені вище дії перевіряючих повністю відповідають
пп. 6 — 13 ст. 26 Закону про захист прав споживачів.Зазначені рішення може бути скасовано керівником органу у справах захисту прав споживачів тільки у випадку, якщо їх буде визнано недійсними (прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства). Але, як ви розумієте, це можливо, тільки якщо суб'єкт господарювання оспорюватиме такі рішення.
Також зауважимо: крім усіх зазначених вище рішень при порушенні законодавства про захист прав споживачів, до порушників можуть застосовувати штрафи, які накладаються на підставі
ст. 23 Закону про захист прав споживачів. Суми штрафів стягуються в дохід державного бюджету згідно з Положенням № 1177.Для зручнішого сприйняття розміри штрафів покажемо в табл. 2.
Таблиця 2.
Санкції за порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів| Порушення | Розмір штрафу, якщо суб'єкт господарювання: | |
| веде обов'язковий облік доходів і витрат | не веде обов'язкового обліку доходів і витрат | |
| 1 | 2 | 3 |
| Відмова споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою ст. 8 і частиною третьою ст. 10 Закону про захист прав споживачів
| 10-кратний розмір вартості продукції виходячи з цін, що діяли на момент придбання цієї продукції, але не менше 2 нмдг (тобто не менше 34 грн.) | — |
| П. 1 п.п. 1 ст. 23 | ||
| Виготовлення чи реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів | 50 % вартості виготовленої чи отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 нмдг (не менше 170 грн.) | 10 нмдг (170 грн.) |
| П. 1 п.п. 2 ст. 23 | ||
| Реалізація продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але в документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом щодо підтвердження відповідності на відповідний вид продукції | 50 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 нмдг (не менше 170 грн.) | 10 нмдг (170 грн.) |
| П. 1 п.п. 3 ст. 23 | ||
| Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів щодо безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів та природного середовища | У розмірі 300 % вартості виготовленої чи отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 25 нмдг (не менше 425 грн.) | 50 нмдг (850 грн.) |
| П. 1 п.п. 4 ст. 23 |
| |
| Реалізація продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), реалізація небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила та умови безпечного його використання | У розмірі 500 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 нмдг (не менше 1700 грн. | 100 нмдг (1700 грн.) |
| П. 1 п.п. 5 ст. 23 | ||
| У розмірі 100 % вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 20 нмдг (не менше 340 грн.) | 20 нмдг (340 грн.) | |
| П. 1 п.п. 6 ст. 23 | ||
| Відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію | 30 % вартості отриманої для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 5 нмдг (не менше 85 грн.) | 5 нмдг (85 грн.) |
| П. 1 п.п. 7 ст. 23 | ||
| Створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування | Від 1 до 10 % відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше 10 нмдг (не менше 170 грн.) | 10 нмдг (170 грн.) |
| П. 1 п.п. 8 ст. 23 | ||
| Невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів | 20 нмдг (340 грн.) | — |
| П. 1 п.п. 9 ст. 23 | ||
| Реалізація товару, строк придатності якого минув | 200 % вартості залишку отриманої для реалізації партії товару, але не менше 5 нмдг (не менше 85 грн.) | — |
| П. 1 п.п. 10 ст. 23 |
| |
| Порушення умов договору між споживачем та виконавцем про виконання роботи, надання послуги | 100 % вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені стосовно групи споживачів, — у розмірі від 1 до 10 % вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше 5 нмдг (не менше 85 грн.) | — |
| П. 1 п.п. 11 ст. 23 | ||
Зазначену суму штрафу суб'єкт господарювання перераховує до державного бюджету в 15-денний строк після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держспоживстандарт або його територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф має бути сплачено не пізніше ніж через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення.
При цьому слід пам'ятати, що в разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання рішень (постанов) про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою
(п. 3 ст. 23 Закону про захист прав споживачів).На цьому закінчуємо статтю. Сподіваємося, що посадові особи Держспоживстандарту не будуть вашими постійними відвідувачами. А якщо перевірки все-таки не уникнути, то вона відбудеться без серйозних наслідків.
Документи статті
Закон про захист прав споживачів — Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 01.12.2005 р. № 3161-IV.
Закон № 877 —
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.Порядок проведення перевірок — Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі та послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, дотримання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також дотримання правил торгівлі та надання послуг, затверджений наказом Держспоживстандарту від 25.10.2006 р. № 311.
Порядок № 215 —
Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари, затверджений КМУ від 02.04.99 р. № 215.Положення № 1177 —
Положення про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджене постановою КМУ від 17.08.2002 р. № 1177.Указ про дерегулювання —
Указ Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98.Критерії № 1164 —
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском та реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджені постановою КМУ від 27.12.2008 р. № 1164.
