КОМУТАТОРИ, МАРШРУТИЗАТОРИ, МІНІ-АТС
належать до ОФ групи 4 — думка КВРУ
Лист Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики від 03.04.2009 р. № 04-27/470
«Про визначення в податковому обліку групи основних фондів, до якої з метою нарахування амортизації відноситься обладнання у вигляді комутаторів, маршрутизаторів, джерел безперебійного живлення та міні-АТС»
У
листі, що коментується, Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики (КВРУ) висловив свою точку зору щодо того, до якої групи основних фондів (у податковому обліку) віднести таке обладнання, як комутатори, маршрутизатори, джерела безперебійного живлення та міні-АТС.Нагадаємо: стосовно того, до якої групи основних фондів віднести телекомунікаційне обладнання, уже досить давно точиться дискусія. ДПАУ у своїх роз'ясненнях наполягає на тому, що таке обладнання потрібно відносити до основних фондів групи 1.
Так, у
листі від 25.09.2003 р. № 8049/6/15-1116 було зроблено висновок, що витрати на телефонізацію (проектування, прокладання кабелю та підключення його до ліній зв'язку) збільшують балансову вартість основних фондів групи 1.У
листі від 14.03.2008 р. № 4956/7/15-0517 ДПАУ, пославшись на Державний класифікатор України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів», затверджений наказом Держстандарту від 19.08.97 р. № 507, заявила, що комунікаційне обладнання та МІНІ-АТС належать до групи 1 основних фондів як пристрої, що передають інформацію (передавальні пристрої).А в
листі від 25.05.2009 р. № 10811/7/15-0217 ДПАУ дійшла висновку, що поняття «інші інформаційні системи» (у визначенні основних фондів групи 4) тільки розширює поняття «електронно-обчислювальні машини». Отже, податківці, по суті, заперечують існування «інформаційних систем» як окремого поняття та наполягають на тому, що це компоненти основних фондів групи 1 (передавальні пристрої).Про те, що такі висновки є досить спірними, ми говорили в редакційних коментарях (див.
ком. «Витрати на установлення міні-АТС, на думку ДПАУ, формують балансову вартість об'єкта ОФ групи 1» // «БТ», 2008, № 41, с. 6 та ком. «Телекомунікаційні мережі належать до групи 1 основних фондів: ДПАУ продовжує «гнути свою лінію» // «БТ», 2009, № 30, с. 9 ).Підставою для сумнівів є визначення терміна «передавальний пристрій», наведене в
Національному стандарті № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженому постановою КМУ від 28.10.2004 р. № 1442. Там під передавальними пристроями розуміються земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо). Як бачимо, до складу передавальних пристроїв, які згідно із законодавством входять до групи 1 основних фондів, повинні належати тільки ті лінії зв'язку, які можна зарахувати до нерухомого майна, тобто якщо вони встановлюються (прокладаються) в землі.КВРУ у
листі, що коментується, зауважив: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації з 01.01.2003 р. було виключено зі складу основних фондів групи 2 та переведено до основних фондів створеної групи 4 із доповненням складу основних фондів, що належать до цієї групи. Таке обладнання за своїм функціональним призначенням не належало ні до будівель і споруд, ні до передавальних пристроїв, що відносяться до основних фондів групи 1, тобто КВРУ теж не погоджується з позицією податківців (див. «Думка КВРУ»).
| Думка КВРУ Витяг із листа, що коментується «Щодо визначення групи основних фондів, до якої відноситься таке обладнання, як комутатори, маршрутизатори, джерела безперебійного живлення, міні-АТС, то вважаємо, що таке обладнання у податковому обліку має бути віднесено до основних фондів групи 4 за умови, що воно є структурною складовою комп'ютерної та інформаційної систем, які включають пристрої збирання (введення) інформації, її накопичення, перетворення, передачі, зчитування або друку тощо. За своїми характеристиками таке обладнання має бути мобільним з метою його відключення та перестановки з одного приміщення в інше, нескладним при монтажі (демонтажі), витрати на придбання якого не пов'язані безпосередньо з будівлею (не включені до кошторисної вартості такої будівлі) та не є окремими спорудами, які включаються до основних фондів групи 1. Вважаємо, що визначення груп, до яких за своєю характеристикою і функціональним призначенням відносяться основні фонди, має здійснюватися в податковому обліку основних фондів із метою нарахування амортизації відповідно до норм п.п. 8.2.2 <...> Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Щодо застосування Державного класифікатора України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів» у цілях нарахування амортизаційних відрахувань, то зазначаємо, що норми ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є нормами прямої дії і не містять посилання на зазначений нормативно-правовий акт». |
Зверніть увагу:
лист , що коментується, датований 2009 роком, але став загальнодоступним тільки зараз. Виявляється, у нас є досить авторитетний союзник, який поділяє нашу позицію.Сподіваємося, ДПАУ прислухається до думки КВРУ і погодиться з тим, що до вирішення питання про належність телекомунікаційних систем та обладнання до групи основних фондів слід підходити диференційовано в кожній конкретній ситуації. Якщо телекомунікаційні системи (їх елементи) не встановлюються (прокладаються) в землі (і їх не можна віднести до нерухомого майна), а встановлюються в будівлі (вони є мобільними — належать до рухомого майна), то їх можна віднести до групи 4 основних фондів.
