Теми статей
Обрати теми

«Корупціонер у законі»: посилення відповідальності за корупцію

Редакція БТ
Стаття

«КОРУПЦІОНЕР У ЗАКОНІ»:

посилення відповідальності за корупцію

 

Однією з топ-тем останніх тижнів 2009 року стало наближення дати набуття чинності трьома антикорупційними законами. Як спочатку передбачалося, установлені в них заходи по боротьбі з корупцією мали почати діяти вже з 01.01.2010 р. Однак в останню мить парламент переніс цю подію на три місяці, чому не став перешкоджати Президент України, який підписав відповідний Закон. Згідно з ним нові закони про відповідальність за корупцію почнуть діяти з 01.04.2010 р. Інтерес до цієї події з нашого боку пояснюється тим, що ці антикорупційні норми можуть безпосередньо стосуватися багатьох суб'єктів господарювання. Чого їм очікувати і чи є підстави для побоювань? Спробуємо знайти відповіді на ці запитання, проаналізувавши основні нововведення.

Традиційно суб'єктом корупційних порушень виступали представники органів державної влади або місцевого самоврядування. Пересічну фізичну особу, яка не обіймає відповідної посади, могло бути притягнено до відповідальності тільки в разі давання чи пропозиції хабара або як співучасника іншого корупційного порушення. Суб'єкти ж господарювання взагалі залишалися поза сферою дії норм, що встановлюють відповідальність за корупцію.

З 01.04.2010 р. істотно розшириться і коло суб'єктів корупційних порушень, і кількість самих порушень, за які може наставати відповідальність. Розглянемо питання, які у зв'язку з цим можуть виникнути у суб'єктів господарювання.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»,
Роман КАбальський, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»

 

Що таке корупція?

Отже, з 01.04.2010 р. (відповідно до

Закону України від 23.12.2009 р. № 1787-IV) замість Закону про боротьбу з корупцією почнуть діяти відразу три антикорупційні закони:

Закон № 1506

— установлює загальні принципи запобігання й боротьби з корупцією та основні види корупційних порушень;

Закон № 1507

— передбачає відповідальність за корупцію юридичних осіб;

Закон № 1508

— регулює питання притягнення до відповідальності за корупційні порушення фізичних осіб.

Термін «корупція» найчастіше асоціюється з протизаконним використанням посадовою особою своїх владних повноважень для особистої вигоди. Таке розуміння корупції відображене і в Законі про боротьбу з корупцією, відповідно до якого під

корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для отримання матеріальних благ, послуг, пільг чи інших переваг.

Закон № 1506

, не відступаючи від загальної ідеї, пропонує більш розгорнуте поняття корупції: це використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою отримання неправомірної вигоди, або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди такій особі або на її вимогу іншим фізичним або юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей (ст. 1). При цьому під неправомірною вигодою розуміють грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги матеріального або нематеріального характеру, які обіцяють, пропонують, надають чи отримують безоплатно або за ціною нижче мінімальної ринкової, без законних на це підстав.

Можна виділити

ознаки, обов'язкові для того, щоб дія вважалася корупційним порушенням.

Перш за все корупційне порушення має полягати або у використанні службових повноважень, або в діях, спрямованих на те, щоб схилити особу, яка має такі повноваження, до їх використання, тобто вже в самому понятті корупції закладено вказівку на те, що суб'єктом учинення корупційного порушення може бути як особа, наділена відповідними владними повноваженнями, так і та, котра їх не має.

Ще одна обов'язкова ознака корупційного порушення — використання службових повноважень повинне мати на меті отримання неправомірної вигоди або, з іншого боку, спроба схилити особу до використання її службових повноважень має супроводжуватися наданням такої неправомірної вигоди чи обіцянкою її надання.

Однак окремо взяте поняття «корупція» практичного значення не має. Воно розкривається через

перелік конкретних дій, на вчинення яких законодавець накладає заборону як на корупційні порушення. Але склалася досить суперечлива ситуація, яка вже встигла привернути до себе увагу: по-перше, деякі із заборон виглядають нелогічними та непослідовними щодо певних суб'єктів, по-друге, низка заборон не підкріплена санкціями. Зупинимося на найнагальніших для суб'єктів господарювання питаннях.

 

Чи може фізичну особу — підприємця бути покарано за корупцію?

Якщо читати текст нового антикорупційного законодавства буквально, то

з 01.04.2010 р. на поставлене запитання слід відповідати ствердно.

Раніше до відповідальності за корупцію притягалися тільки держслужбовці, прем'єр-міністр України, перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри; народні депутати України, депутати Верховної Ради АРК, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; посадові особи місцевого самоврядування; посадові особи Збройних Сил України та інших військових формувань. Погодьтеся, досить вузьке коло осіб.

Законом № 1506

цей перелік з 01.04.2010 р. буде розширено за рахунок багатьох інших посадових осіб органів держвлади. До нього, зокрема, уключені Президент України, голова ВРУ та його заступники, голова СБУ, генпрокурор, голова НБУ, судді, особи рядового та керівного складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, посадові особи та працівники органів прокуратури, митної служби, державної податкової служби та інших органів державної влади і місцевого самоврядування та ін.

Однак до цього переліку потрапили й суб'єкти, які не пов’язані з державною владою. Це:

— аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники або члени трудового арбітражу під час розгляду колективних трудових спорів, третейські судді;

фізичні особи — підприємці;

посадові особи юридичних осіб;

юридичні особи.

Так,

фізичні особи — підприємці та особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків (до них можна віднести керівників підприємств), опинилися серед суб'єктів, яким, зокрема, заборонено:

займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту, що здійснюється в позаробочий час), безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом;

входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління або наглядової ради підприємства чи організації з метою отримання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (наглядовій раді), ревізійній комісії госптовариства), якщо інше не передбачено законом.

При

буквальному тлумаченні зазначених положень виходить, що фізична особа — підприємець не може займатися жодною іншою, крім підприємницької, діяльністю, у тому числі бути найманим працівником. Не може також особа, зареєстрована як підприємець, бути керівником (директором) госптовариства або входити до складу його колегіального виконавчого органу*.

* Простим учасником господарського товариства така фізична особа, за задумом законодавця, мабуть, усе-таки може виступати: незважаючи на те що учасники госптовариства теж є членами найвищого органу управління товариства (загальних зборів), але участь у такому органі не можна тлумачити як таку, що має спеціальною метою отримання прибутку, тому під установлену заборону такі фізичні особи підпадати навіть за суто формальними ознаками не повинні.

Керівника госптовариства обмежено не тільки в можливості займатися підприємницькою діяльністю у статусі фізичної особи — підприємця, а й виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу (крім зазначених винятків), у тому числі суміщати цю роботу з іншою за трудовим договором.

Однак поспішати припиняти свою підприємницьку діяльність або розривати трудовий договір усе-таки не варто. Є кілька аргументів, які свідчать про те, що наведені заборони не повинні стати реально діючими. Почнемо з аргументів по суті.

Заборона фізичним особам — підприємцям та керівникам приватних господарюючих суб'єктів займатися іншою оплачуваною діяльністю суперечить низці конституційних положень, які гарантують кожному право на підприємницьку діяльність (ст. 42 Конституції України) та право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно вибирає або на яку вільно погоджується (ст. 43 Конституції України).

Так, відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Як бачимо, згідно з Конституцією законом може встановлюватися заборона щодо певних видів підприємницької діяльності та обмеження на заняття підприємницькою діяльністю лише стосовно депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Заборона, установлена щодо інших суб'єктів, суперечить Конституції (див. рішення КСУ від 25.11.97 р., від 21.12.2001 р. № 19-рп/2001, від 04.12.2001 р. № 16-рп/2001).

І нарешті, останній і, напевно, найпереконливіший аргумент. За порушення заборони займатися іншою оплачуваною чи підприємницькою діяльністю або входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління або наглядової ради підприємства чи організації з метою отримання прибутку для фізичних осіб — підприємців та керівників приватних підприємств не передбачена відповідальність.

Так, якщо звернутися до ст. 21224, 21225 КУпАП, згідно з якими адміністративна відповідальність за здійснення особою безпосередньо або через посередників чи інших осіб підприємницької діяльності, а також виконання роботи за сумісництвом, крім викладацької, наукової, творчої або медичної практики в позаробочий час (у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг з конфіскацією отриманої винагороди від підприємницької діяльності чи роботи за сумісництвом) або за незаконне входження особи безпосередньо або через представника чи підставних осіб до складу органу управління або наглядової ради підприємства чи організації з метою отримання прибутку (у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг), то відповідальність за цими статтями передбачено для осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи органів місцевого самоврядування (Президент, голова ВРУ, держслужбовці, народні депутати, судді та ін.). Фізичні особи — підприємці та керівники органів управління господарських товариств серед суб'єктів відповідальності не названі.

На користь непоширення на фізичних осіб — підприємців заборони суміщати свою діяльність з іншою оплачуваною роботою свідчить і такий формальний момент, як намір суб'єктів законодавчої ініціативи вивести фізичних осіб — підприємців із переліку суб'єктів відповідальності за корупцію, до якого, як можна судити, вони потрапили через недогляд розробників проекту Закону № 1506. Відповідний законопроект зареєстровано в парламенті за № 5465.

Ще одна заборона, не підкріплена санкціями, — заборона фізичним та юридичним особам здійснювати фінансування органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, у тому числі надання їм матеріальної та/або нематеріальної допомоги, безоплатне виконання робіт, надання послуг, передача коштів та іншого майна, крім випадків, передбачених законами та чинними міжнародними договорами України (ч. 2 ст. 4 Закону № 1506). Але, вважаємо, суб'єкти господарювання можуть тепер сміливо посилатися на встановлення в Законі відповідної заборони та сумлінно його виконувати навіть без наявності відповідної санкції за його порушення.

Перелік корупційних порушень, за які передбачено адмінвідповідальність «звичайних» фізичних осіб (не держслужбовців)

, наведено в табл. 2 на с. 30.

 

За які порушення несуть відповідальність юридичні особи?

Ще однією новелою стало

запровадження відповідальності за корупцію для юридичних осіб. Підставою для притягнення до неї юридичної особи є вчинення від її імені та в його інтересах керівником такої юридичної особи, його засновником, учасником чи іншим уповноваженим суб'єктом самостійно або за участі іншої особи одного з таких злочинів, перелічених у табл. 1 на с. 29.

Юридичну особу може бути притягнено до відповідальності за одночасної наявності таких умов

:

а) фізична особа, яку притягнено до кримінальної відповідальності за однією з названих статей, має виступати керівником такої юридичної особи чи бути її засновником, учасником або іншим уповноваженим суб'єктом;

б) суд має встановити, що злочин було вчинено від імені та на користь юридичної особи;

в) також має бути встановлено, що юридична особа в результаті вчинення злочину отримала чи могла отримати доходи, і визначено їх розмір.

Законом № 1507

передбачено такі види стягнень, що можуть застосовуватися до юридичних осіб. Це:

1) штраф (від 1000 до 15000 нмдг);

2) заборона займатися певним видом діяльності (на строк від трьох місяців до трьох років);

3) конфіскація майна;

4) ліквідація юридичної особи.

Строк давності на їх застосування становить один рік

від дня винесення звинувачувального вироку суду щодо наведеного вище переліку осіб або ухвали чи постанови про закриття кримінальної справи з підстав, не пов'язаних з установленням відсутності складу злочину. При цьому скласти протокол, що є підставою для розгляду справи судом, прокурор може тільки протягом 6 місяців із зазначеного моменту (набрання законної сили відповідним судовим актом. Інакше кажучи, якщо протягом 6 місяців протокол складено не буде, то юридичну особу вже не може бути притягнено до відповідальності. Якщо ж протокол складено, то рішення суду про накладення відповідного стягнення на юридичну особу має бути винесено не пізніше ніж через рік після набуття чинності судовим актом, що став підставою для притягнення юридичної особи до відповідальності за корупційне порушення.

Крім зазначених санкцій, стосовно юридичної особи, щодо якої буде винесено рішення суду про притягнення до відповідальності за корупційне порушення, діє передбачене

ст. 8 Закону № 1506 обмеження: таким особам протягом 5 років після набуття законної сили рішенням суду органи держвлади та місцевого самоврядування, юридичним особам публічного права, а також юридичним особам, які фінансуються з державного або місцевого бюджету, не можуть надавати кошти і майно.

 

Таблиця 1.

Відповідальність юридичних осіб

Корупційний злочин

Покарання, нормативний акт

1

2

Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів

Позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна


(ст. 209 ККУ)

Пропозиція, надання або передача службовій особі юридичної особи приватного права неправомірної вигоди за вчинення дій чи бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає чи передає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб

Штраф від 100 до 250 нмдг або обмеження волі на строк до 2 років

(ст. 2354 ККУ)

Пропозиція, надання, передача аудитору, нотаріусу, експерту, оцінювачу, третейському судді або іншій особі, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, а також незалежному посереднику чи члену трудового арбітражу при розгляді колективних трудових спорів неправомірної вигоди за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах особи, яка пропонує, надає чи передає такі вигоди, або в інтересах третіх осіб

Штраф від 100 до 250 нмдг або обмеження волі на строк до 2 років

 


(ст. 2355 ККУ)

Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб

Виправні роботи на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 250 до 750 нмдг

(ст. 364 ККУ)

Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб

Виправні роботи на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк
до 3 років та зі штрафом від 250 до 500 нмдг

(ст. 365 ККУ)

Одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища

Штраф від 750 до 1000 нмдг або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

(ст. 368 ККУ)

Пропозиція хабара

Штраф від 30 до 100 нмдг або обмеження
волі на строк до 2 років

(ч. 1 ст. 369 ККУ)

Давання хабара

Штраф від 250 до 750 нмдг або обмеження волі на строк від 2 до 5 років

(ч. 2 ст. 369 ККУ)

Втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення

Штраф до 50 нмдг або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців

(ст. 376 ККУ)

 

Таблиця 2.

Відповідальність фізичних осіб (крім держслужбовців)

Адміністративне корупційне порушення

Покарання, стаття КУпАП

Суб’єкт відповідальності (крім держслужбовців)*

1

2

3

Одержання особою неправомірної вигоди для себе чи іншої особи у розмірі, що не перевищує 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг)

Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру

(ст. 21221)

Зокрема:
— посадові особи юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;
— члени окружних/територіальних та дільничних виборчих комісій;
— керівники громадських організацій, які частково фінансуються з державного чи місцевого бюджету;
— помічники-консультанти народних депутатів України та інших виборних осіб, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;
— аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники чи члени трудового арбітражу під час розгляду колективних трудових спорів, третейські судді, а також у встановлених законом випадках інші особи;
— посадові особи іноземних держав;
— посадові особи міжнародних організацій;
— особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичні особи — підприємці;

Пропозиція або надання особі неправомірної вигоди (безпосередньо для неї чи для іншої особи) у розмірі, що не перевищує
5 нмдг, у тому числі за ціною, нижчою за мінімальну ринкову

Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.)

 

(ст. 21222)

Сприяння особою з використанням посадового становища фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладенні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти) з метою одержання за це неправомірної вигоди, якщо її розмір не перевищує 5 нмдг

Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру

 

 

(ст. 21223)

Неправомірна відмова особи у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у разі якщо така інформація підлягає наданню на запит фізичної або юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію» або «Про звернення громадян»

Штраф від 25 до 50 нмдг (від 425 до 850 грн.)

 

 

 

 

(ст. 21226)

 — посадові особи юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;
— члени окружних/територіальних та дільничних виборчих комісій;
— керівники громадських організацій, які частково фінансуються з державного чи місцевого бюджету;
— помічники-консультанти народних депутатів України та інших виборних осіб, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;
— аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники чи члени трудового арбітражу під час розгляду колективних трудових спорів, третейські судді, а також у встановлених законом випадках інші особи;
— посадові особи іноземних держав;
— посадові особи міжнародних організацій

Порушення особою встановлених законодавством вимог щодо подачі відомостей про доходи та зобов'язання фінансового характеру

Штраф від 10 до 25 нмдг (від 170 до 425 грн.)

 

 

 

(ч. 1 ст. 21228,
ч. 2 ст. 21228)

Неподання або несвоєчасне подання відомостей про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента

Порушення особою встановленого законодавством порядку фінансування політичних партій та виборчих кампаній в органи державної влади та органи місцевого самоврядування

Штраф від 100 до 500 нмдг (від 1700
до 8500 грн.)

 

(ст. 21230)

Одержання особою особистого подарунка (дарунка) на порушення вимог закону

Штрафу від 10 до 25 нмдг (від 170 до 425 грн.) з конфіскацією такого
подарунка (дарунка)

(ст. 21231)

Неподання особою у випадках, передбачених законодавством, відомостей про наявність особистих інтересів чи обставин, що можуть призвести до невиконання чи неналежного виконання нею своїх посадових обов'язків

Штраф від 10 до 25 нмдг

 

 

 

(ст. 21233)

* Під «держслужбовцями» у цій таблиці розуміються Президент України, голова ВРУ, його заступники, прем'єр-міністр України, інші члени КМУ, голова СБУ, генеральний прокурор, голова НБУ, голова Рахункової палати, уповноважений ВРУ з прав людини, голова ВР АРК, голова Ради міністрів АРК; народні депутати України, депутати ВР АРК, депутати місцевих рад; державні службовці; посадові особи місцевого самоврядування; військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань; судді КСУ, професійні судді, народні засідателі і присяжні; особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; посадові особи і працівники органів прокуратури, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби; посадові та службові особи інших органів державної влади.

 

Документи статті

ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 1506 — Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI.

Закон № 1507 — Закон України «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» від 11.06.2009 р. № 1507-VI.

Закон № 1508 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11.06.2009 р. № 1508-VI.

Закон про боротьбу з корупцією — Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.95 р. № 356/95-ВР.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі