Працівнику можна надати неоподатковувану матдопомогу
на лікування в межах суми понесених ним витрат на ці цілі
Працівник нашого підприємства захворів і після хвороби надав квитанції на суму 50000 грн. (вартість медикаментів та послуг установ охорони здоров'я). Підприємство хоче надати йому матеріальну допомогу в сумі 12000 грн. Якими податками обкладатиметься ця допомога?
(м. Київ)
У цьому випадку для пільгового оподаткування застосовна норма, установлена
п.п. 4.3.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV (далі — Закон про податок з доходів). Так, до оподатковуваного доходу громадян не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його роботодавцем за рахунок коштів, що залишаються після обкладення такого роботодавця податком на прибуток підприємства, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, зазначених у підпунктах «а», — «з» п.п. 5.3.4 цього Закону.Матеріальна допомога, що підпадає під цю норму, не обкладається податком з доходів жодного обмеження за сумою та незалежно від того, чи має працівник право на податкову соціальну пільгу
. Водночас не все так безхмарно. Для того щоб скористатися цією пільгою, потрібно враховувати такі нюанси.По-перше, працівник має надати підтверджуючі документи про понесені ним витрати на лікування
. У листі ДПАУ від 02.07.04 р. № 4168/К/17-3115 зазначається, що такими документами можуть бути: документи медичних установ щодо необхідності проведення такому платнику податку конкретного лікування (медичного обслуговування), зокрема довідки, виписки з амбулаторних карток, рецепти, рахунки-фактури медичних установ, договори на медичне обстеження тощо. Це умова, як випливає із запитання, виконується.По-друге, лікування не повинно бути пов'язане з випадками, переліченими в
пп. «а» — «з» п.п. 5.3.4 Закону про податок з доходів, а саме:а) косметичне лікування або косметична хірургія (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);
б) водолікування та геліотерапія, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;
в) лікування і протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;
г) аборти, крім абортів, що провадяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування;
д) операції зі зміни статі;
е) лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування:
є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
ж) клонування людини або її органів;
з)
придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплата вартості медичних послуг, що не підпадають під перелік життєво необхідних, установлений Кабінетом Міністрів України. Національний перелік основних лікарських засобів та виробів медичного призначення встановлено постановою КМУ від 25.03.09 р. № 333 (далі — Перелік № 333).При вирішенні питання про надання неоподатковуваної матдопомоги на відшкодування вартості придбаних працівником лікарських засобів слід заглянути в
Перелік № 333: її може бути надано тільки на зазначені там препарати.По-третє, видача такої допомоги здійснюється за рахунок коштів, що залишаються в роботодавця після обкладення податком на прибуток підприємства
. Ми розуміємо цю норму так: ця допомога не включається до складу валових витрат підприємства, якщо воно є платником податку на прибуток. Однак у ДПАУ є фіскальні роз'яснення щодо застосування цієї норми, що ґрунтуються на буквальному прочитанні п.п. 4.3.22 Закону про податок з доходів. Наприклад, у листі ДПАУ від 02.02.05 р. № 639/X/173115 зазначено, що цю пільгу не можуть застосовувати роботодавці, які не є платниками податку на прибуток підприємства. Якщо виходити з цього роз'яснення, то юридичні особи — єдиноподатники, приватні підприємці на будь-якій системі оподаткування, підприємства, що сплачують фіксований сільськогосподарський податок, не мають права надати своїм працівникам неоподатковувану матеріальну допомогу на лікування на підставі п.п. 4.3.22 Закону про податок з доходів. Ми з цим категорично не згодні та вважаємо, що оподаткування доходів фізичних осіб не повинне ставитися в залежність від вибраної організаційно-правової форми та системи оподаткування його роботодавця.Однак таке обмежувальне формулювання в
п.п. 4.3.22 Закону про податок з доходів є, і хоча його навряд чи можна назвати вдалим, ігнорувати його не варто. Рекомендуємо роботодавцям — неплатникам податку на прибуток перед тим, як видавати працівнику неоподатковувану матдопомогу на лікування, заручитися письмовим роз'ясненням податкового органу з цього питання. Уважними слід бути і збитковим платникам податку на прибуток, хоча, ще раз зауважимо: законодавець, скоріше, мав на увазі неможливість зменшення оподатковуваного прибутку на суму виплачуваної матдопомоги, ніж умову обов'язкової наявності чистого прибутку в роботодавця. Без жодних побоювань допомогу на лікування на підставі п.п. 4.3.22 Закону про податок з доходів можуть надавати роботодавці — платники податку на прибуток, які працюють без збитків.По-четверте, матдопомога на лікування
не обкладається ні «зверху», ні «знизу» внесками на соціальне страхування, у тому числі до Пенсійного фонду, оскільки вона не входить до фонду оплати праці згідно з п. 3.30 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5. Це правило діє незалежно від того, чи обкладається матдопомога податком з доходів.У
ф. № 1ДФ сума допомоги на лікування, що не обкладається податком з доходів, відображається з ознакою доходу «39».
Наталія ЖУРАВЛЬОВА
