Теми статей
Обрати теми

Про розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності

Редакція БТ
Лист від 16.04.2010 р. № 108/18/99-10

ПРОСТІЙ НА ПІДПРИЄМСТВІ:

як це впливає на розрахунок лікарняних

 

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 16.04.10 р. № 108/18/99-10

«Про розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності»

 

Листом

, що коментується, Мінпраці відкликає з місць застосування та скасовує свій ранній лист від 05.06.09 р. № 138/18/99-09 («БТ», 2009, № 25, с. 8), присвячений питанням оплати листка непрацездатності, якщо на період хвороби або на розрахунковий період припадає простій підприємства. У скасованому листі Мінпраці вимагало враховувати виплати за час простою в розрахунку середньої зарплати. Відповідно і дні перебування у простої також включалися до розрахунку. Цей підхід, на наш погляд, не відповідає вимогам законодавства, оскільки в пп. 13 і 14 Порядку № 1266* зазначається, що для оплати днів хвороби до розрахунку потрібно включати виплати за фактично відпрацьований час, сума яких ділиться на фактично відпрацьовані робочі дні в розрахунковому періоді**.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.

** Це не стосується оплати листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, оскільки сьогодні дні такої відпустки оплачуються виходячи із середньоденної зарплати за один

календарний
день. Отже, виплати за час простою враховуються в розрахунку середньої зарплати для оплати декретного лікарняного.

Із сьогоднішнього листа Мінпраці, на жаль, важко зрозуміти, чи потрібно все-таки враховувати виплати за час простою в розрахунку. З одного боку, Мінпраці звертає увагу на те, що враховуються тільки виплати за відпрацьований час. З іншого боку, це відомство доходить висновку, що умовою для оплати листка непрацездатності є наявність у розрахунковому періоді застрахованої особи заробітку (заробітної плати), за винятком випадку, коли в розрахунковому періоді в застрахованої особи не було заробітку з однієї з трьох поважних причин. Під час простою працівник отримує зарплату (не нижче 2/3 тарифної ставки, окладу), тому, якщо ми правильно зрозуміли Мінпраці, такі виплати потрібно враховувати в розрахунку. Інакше кажучи, позиція Мінпраці в цьому питанні, здається, не змінилася: простій враховується при розрахунку лікарняних. Хоча ще раз зауважимо: на наш погляд, оплата простою не повинна враховуватися так само, як й інші виплати за невідпрацьований час (оплата відпусток, компенсація за невикористану відпустку тощо).

Далі слід звернути увагу на два моменти. Перший — у п. 2 листа, що коментується сьогодні, зазначається таке: якщо роботодавець на порушення вимоги ст. 113 Кодексу законів про працю України.

не оплачує працівникам дні простою, то лікарняний листок таким працівникам теж не можна оплачувати. Пояснюється це тим, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі як компенсація втраченого заробітку, а в нашому випадку заробіток відсутній, тобто компенсувати нема чого. Ми не згодні з цією думкою та вважаємо, що Мінпраці знову встановлює нові правила. Працівнику законодавством гарантовано оплату днів тимчасової непрацездатності повністю або частково (залежно від страхового стажу 60, 80 або 100 %) за середньою зарплатою, що розраховується за останні шість календарних місяців (з 1-го до 1-го числа) або менший фактично відпрацьований період. Те, що хвороба припадає на період простою, який не оплачується роботодавцем на порушення норми чинного законодавства, не може позбавляти працівника права на оплату лікарняного листка. Слід зауважити, що і у скасованому листі Мінпраці просувало подібну позицію: лікарняний у період простою має оплачуватися в тому розмірі, в якому за цей час надається заробітна плата працівникам (якщо простій оплачується в розмірі не нижче 2/3 ставки, то й лікарняний має оплачуватися в такому розмірі). Мін'юст у листі від 23.10.09 р. № 13681-0-33-09-21 зауважив, що цією вимогою Мінпраці встановлює нові правила розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, тоді як вона має розраховуватися в загальному порядку виходячи із середньої зарплати за останні шість календарних місяців або менший фактично відпрацьований період без урахування того, що підприємство перебуває у простої. Це дало Мін'юсту підстави вимагати відкликання і скасування згаданого вище листа Мінпраці, що й було зроблено.

Другий момент.

Відкритим залишається питання розрахунку середньої зарплати в разі, якщо всі шість останніх місяців перед хворобою працівник перебував у простої. Це питання не порушується в сьогоднішньому листі, але ми не можемо залишити його поза увагою. І нам нічого не залишається, як висловити свою позицію, яка випливає з того, що виплати за час простою не повинні враховуватися в розрахунку так само, як і дні такого простою. У результаті виходить, що в розрахунковому періоді у працівника немає доходу. Оскільки спеціальних правил у Порядку № 1266 для такого випадку немає, логічним здається оплачувати такий лікарняний виходячи з місячної тарифної ставки (окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку, тобто провадити розрахунок у тому самому порядку, що і в разі, коли в розрахунковому періоді у працівника не було заробітку з однієї з трьох поважних причин або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, як це передбачено абз. 1 п. 10 Порядку № 1266.

Щодо цієї ситуації Мінпраці давало роз'яснення у згаданому вище, нині скасованому,

листі. Там зазначалося: якщо підприємство перебуває у простої з оплатою 2/3 тарифної ставки (посадового окладу) понад 6 місяців, середня зарплата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з 2/3 тарифної ставки (посадового окладу). Мін'юст не погодився з цим, розцінивши таку позицію як установлення нових правил розрахунку середньої зарплати. Повністю згодні з Мін'юстом. Та все-таки мусимо визнати, що Мінпраці не прямо, а опосередковано, здається, домагається свого: лікарняний у таких випадках оплачуватиметься виходячи з 2/3 тарифної ставки. Адже, якщо дотримуватись політики цього відомства про те, що виплати за час простою потрібно враховувати в розрахунку середньої зарплати, то так фактично і вийде, оскільки протягом усього розрахункового періоду (шести місяців перебування підприємства у простої) працівник отримував заробіток виходячи з 2/3 тарифної ставки (окладу).

Як зазначалося вище, Мінпраці у відкликаному

листі також намагалося обмежити розмір оплати лікарняних для осіб, які перебувають у простої, розміром зарплати працівникам за період простою, тобто 2/3 тарифної ставки (посадового окладу), оскільки згідно зі ст. 113 КЗпП період простою оплачують саме в такому розмірі.

Свого часу Мін'юст критикував позицію Мінпраці з цього питання та звертався до Мінпраці з пропозицією про перегляд своїх

листів від 05.06.09 р. № 138/18/99-09 і від 19.03.09 р. № 51/18/99-09 («БТ», 2009, № 17, с. 6).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі