ЩО ЧЕКАЄ НА ЄДИНОПОДАТНИКІВ —
юридичних осіб у проекті Податкового кодексу
Останнім часом тема Податкового кодексу викликає жвавий інтерес, що неабиякою мірою спричинене очікуванням серйозних змін, особливо щодо спрощеної системи оподаткування. Напевне до проекту ще вноситимуться правки (адже цей Кодекс прийнято лише в першому читанні), але основні моменти, найімовірніше, збережуться. До того ж ураховуючи, що чимала кількість підприємств перебуває на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, у сьогоднішній статті поговоримо про перспективи її застосування виходячи з проекту Податкового кодексу.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Критерії «спрощенки»
На сьогодні найімовірнішим для взяття за основу є проект
Податкового кодексу № 6509*, унесений Кабміном (М. Азаровим), тому йтиметься про нього.* З проектом можна ознайомитися на сайті Верховної Ради в розділі «Законодавча діяльність Верховної Ради» — «Законопроекти» або перейшовши за посиланням: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=37984.
Як і сьогодні, можливість перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку в юридичних осіб залежатиме від двох критеріїв: чисельності та виручки. Однак ці показники планується розраховувати за іншими правилами.
По-перше, критерії чисельності та виручки аналізуватимуться не за попередній календарний рік, а за чотири послідовні звітні квартали, що передують переходу на сплату єдиного податку. Нові правила є ліберальнішими, оскільки навіть у разі недотримання «загальносистемником» установлених критеріїв у поточному році при виконанні певних умов він зможе перейти на «спрощенку» вже в наступному календарному році**, тоді як сьогодні це неможливо. Однак щодо колишніх «спрощенців» у Проекті передбачено обмеження — якщо така особа перейшла на загальну систему внаслідок порушення встановлених критеріїв, повернутися на спрощену систему вона зможе тільки через один календарний рік.
** Наприклад, якщо дохід за попередній рік у цілому перевищив 2 млн грн., але в подальшому обсяги знижувалися, то залежно від показників за 4 попередні квартали особа зможе стати єдиноподатником з II — IV кварталу наступного року.
По-друге, у Проекті чітко встановлено, що середньооблікова чисельність працівників не повинна перевищувати 50 осіб, і цей показник визначається за статистичною методикою в еквіваленті повної зайнятості***. Негативний момент уточнення критерію чисельності полягає в тому, що за новими правилами в розрахунку чисельності братимуть участь й особи, що працюють в єдиноподатника за цивільно-правовими договорами строком понад 1 календарний місяць.
*** І хоча сьогодні на практиці цей показник так і визначають, стосовно цього питання існує неоднозначність. В Указі № 746 не уточнюється, за якою саме методикою розраховується показник чисельності, а думки офіційних органів з цього питання розділилися: за версією податківців має використовуватися показник середньої кількості штатних працівників з Інструкції № 286 (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 1 — 2, с. 87), за версією Держпідприємництва — показник середньооблікової чисельності в еквіваленті повної зайнятості (лист від 22.03.06 р. № 2184).
По-третє, замість критерію виручки тепер планується використовувати показник доходу, що не повинен перевищувати 2 млн грн. Але радіти збільшенню граничного порога не доводиться, оскільки виходячи з Проекту за деякими винятками до доходу потрапляють усі «грошові» та «негрошові» надходження єдиноподатника, що, власне кажучи, і на сьогодні незаконно приписують робити податківці. А оскільки окремого визначення терміна «дохід» Проект не містить, відстоювати неоподаткування будь-яких надходжень, прямо не названих серед винятків, буде вкрай складно.
Не включаються до доходу за
Проектом такі надходження:— кошти, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податку;
— сума кредитів, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отримана та повернена протягом 12 календарних місяців з моменту її отримання. Зверніть увагу, решта фіндопомоги, у тому числі отримана на поворотній основі на більший строк, до доходу включається;
— кошти цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів (у межах державних програм);
— кошти (зокрема аванс, передоплата), що повертаються покупцю — платнику податку внаслідок повернення ним товару або розірвання договору, а також кошти, що повертаються платником податку покупцю внаслідок повернення таким покупцем товару (у розмірі, що не перевищує суму, сплачену за товар);
— кошти, що надійшли у вигляді оплати товарів (робіт, послуг), які було реалізовано в період перебування на загальній системі оподаткування і вартість яких було включено до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток (крім випадків реалізації таких товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів);
— сума податку на додану вартість, отриманого в ціні товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування (крім випадків поставки таких товарів (послуг) за рахунок бюджетних коштів);
— сума коштів та вартість майна, унесених засновниками чи учасниками до статутного фонду платника;
— сума коштів у частині надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються з бюджетів або державних цільових фондів;
— дивіденди, отримані платником податку, з яких було сплачено авансовий внесок з податку на прибуток;
— суми податків та зборів (обов'язкових платежів), отриманих (нарахованих) платником податку під час здійснення ним функцій податкового агента;
— «транзитні» кошти, отримані за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентським договором (за такими договорами об'єктом оподаткування є сума винагороди повіреного (агента)).
Новинкою при обчисленні доходу єдиноподатника є також
використання звичайних цін, які планується застосовувати, зокрема, при обчисленні доходу від безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) і при визначенні об'єкта оподаткування в операціях продажу основних фондів. Останній розраховується як різниця між сумою продажу основних фондів за ціною, не меншою від звичайної, та їх залишковою вартістю.Дохід планується визначати, як і сьогодні, за касовим методом, при цьому у
Проекті уточнюються дати отримання доходу для операцій надходження коштів на поточний рахунок, до каси, при використанні торговельних автоматів.Збереглися й вимоги щодо
обов'язковості проведення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в готівковій та/або безготівковій формі. Причому уточнено, що при проведенні готівкових розрахунків єдиноподатники мають використовувати реєстратори розрахункових операцій.
Види діяльності
У
Проекті є зміни і щодо видів діяльності, заборонених до здійснення єдиноподатниками (табл. 1).
Таблиця 1.
Порівняння заборон видів діяльності для юридичних осіб — єдиноподатників| Указ № 746 та Закон № 2063 | Проект | Примітки |
| 1 | 2 | 3 |
| Не можуть бути платниками єдиного податку: | ||
| Довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи | Банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди та компанії, інші фінансові установи | Перелік уточнено, до нього додано, зокрема, лізингові компанії |
| СПД, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам і засновникам, які не є СМП, перевищують 25 % | Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать іншим суб'єктам господарювання, котрі не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 % | Критерій «ужорсточився» — тепер при порівнянні враховується, чи є засновники саме платниками єдиного податку, а не просто СМП |
| СПД, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу | СПД, які здійснюють діяльність у сфері розваг | У проекті використовується ширший термін, і експерти* вважають, що тут слід уточнити, чи потрапляє гральний бізнес до поняття «розваги» |
| СПД, які здійснюють виробництво підакцизних товарів, а також діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів | — | |
| СПД, які здійснюють обмін іноземної валюти | ||
| Спільна діяльність без створення юридичної особи | ||
| СПД, які здійснюють оптовий та роздрібний продаж підакцизних ПММ | СПД, які здійснюють оптовий та роздрібний продаж ПМ (крім роздрібного продажу ПММ у місткостях до 10 л) | 1. Як бачимо, обмеження тепер стосується всіх ПММ, а не тільки підакцизних.2. Зроблено лише одне послаблення — роздрібний продаж ПММ у місткостях до 10 л |
| СПД, які здійснюють видобуток і виробництво дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову та роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягає ліцензуванню | — | |
| СПД, які здійснюють діяльність із перепродажу предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, організацію торгів (аукціонів) зазначеними предметами | — | |
| * Див. «Висновок на проект Податкового кодексу Україні» // http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=37984 | ||
Крім того, у
Проекті зазначено та уточнено нові види діяльності, при здійсненні яких перехід на єдиний податок для юридичних осіб неможливий, а саме:— видобуток та реалізація корисних копалин;
— діяльність у сфері фінансового посередництва;
— діяльність, пов’язана з організацією торгівлі, наданням послуг із створення належних умов для здійснення торгівлі іншими фізичними або юридичними особами та орендою торгових місць на ринках та/або у торговельних об’єктах;
— діяльність з надання в оренду земельних ділянок, житлових та нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин;
— надання послуг стільникового зв’язку;
— оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі;
— оптова та роздрібна торгівля через мережу Інтернет;
— діяльність з надання послуг інтернет-провайдерів;
— діяльність у сфері інформатизації;
— надання послуг з доступу до мережі Інтернет;
— зовнішньоекономічна діяльність;
— діяльність з надання послуг у сфері телерадіомовлення;
— діяльність з проведення розслідувань та забезпечення безпеки.
Не можуть також бути єдиноподатниками за
Проектом громадські організації, суб'єкти господарювання, створені без мети отримання прибутку (неприбуткові організації); страхові (перестрахові) брокери, страхові агенти; представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.З особливо неприємних новацій можна відзначити заборону для єдиноподатників на здійснення ЗЕД-діяльності, надання в оренду об'єктів нерухомості, а також оптову торгівлю будь-якими товарами, включаючи посередництво в цій сфері.
Як і сьогодні, для переходу на єдиний податок суб'єкти господарювання не повинні мати на день подання заяви про реєстрацію податкового боргу (недоїмку). Але в
Проекті зроблено виняток для безнадійного податкового боргу (недоїмки), що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Нові ставки єдиного податку
Тут на єдиноподатників чекають приємні сюрпризи: зокрема, у
Проекті передбачаються дві ставки єдиного податку, а саме:1) 6 % від бази оподаткування, яка на відміну від діючого сьогодні порядку не включає ПДВ, тобто 6 % обчислюються від суми доходу без ПДВ. При цьому єдиноподатник звільняється від сплати податку на додану вартість за операціями поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України*;
2) нульова ставка оподаткування, що планується до застосування на період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2015 року для юридичних осіб, обсяг доходу яких протягом чотирьох послідовних кварталів не перевищує 100 тис. грн.
* У частині території поставки це уточнення не зовсім зрозуміле, адже ЗЕД-операції для «єдиноподатників» заборонені.
Утім, можливість практичного втілення цих новацій, особливо так званих податкових канікул, викликає сумніви, оскільки з ними не погодилися навіть експерти.
Від яких податків та зборів буде звільнено єдиноподатників
Серед неприємних нововведень, що викликали заперечення в експертів, можна відзначити необхідність сплати всіх зарплатних відрахувань. Крім того, чітко зазначено, що єдиноподатники не сплачують ПДВ з операцій поставки товару на території України. Мабуть, підприємства не зможуть сплачувати ПДВ навіть добровільно, що сподобається далеко не всім. Інші зміни наведено в табл. 2.
Як бачимо, інші новини в частині видів платежів, що не сплачуються єдиноподатниками, не є принциповими.
Таблиця 2.
Податки (збори), від сплати яких звільнено юридичних осіб —єдиноподатників за Указом № 746 і за Проектом
| Указ № 746 | Проект |
| Податок на прибуток | |
| Плата (податок) на землю | Земельний податок, крім земельних ділянок, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності (на період з 01.01.11 р. до 31.12.15 р.) |
| Збір за спеціальне використання природних ресурсів | Збір за спеціальне використання води (на період з 01.01.11 р. до 31.12.15 р.) |
| Комунальний податок | —* |
| Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг | —* |
| Плата за патенти | Збір за проведення деяких видів підприємницької діяльності** |
| * Таких платежів у Проекті немає. ** По суті, це аналогічні платежі. | |
Порядок нарахування і сплати єдиного податку
Період сплати єдиного податку планується залишити колишнім — квартал, зберігаються і строки сплати, а саме до 20 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, за який сплачується податок.
У строки, установлені для квартального періоду (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу), єдиноподатники повинні будуть подати до органу ДПС декларацію суб'єкта малого підприємництва — платника податку. Як і сьогодні, така декларація заповнюватиметься на підставі Книги обліку доходів і витрат, форму якої має затвердити ДПАУ.
Однак, на відміну від діючих правил, у
Проекті чітко встановлено, що така Книга має заповнюватися на підставі первинних документів. І оскільки юридичним особам — єдиноподатникам, як і раніше, приписано обов'язок у загальному порядку вести бухгалтерський облік, вони повинні будуть мати всі передбачені первинні документи як на «прибуткові», так і на «видаткові» операції.
Відповідальність за несплату єдиного податку
Головною новацією у плані застосування відповідальності до юридичних осіб — єдиноподатників є обов'язок сплати єдиного податку за подвійною ставкою при:
— проведенні розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) не у грошовій формі;
— здійсненні операцій, на які не поширюється спрощена система оподаткування;
— перевищенні граничного обсягу отриманого доходу (подвійна ставка застосовується до суми перевищення).
При цьому платник втрачає право застосування спрощеної системи оподаткування протягом усього наступного календарного року.
До неприємних моментів можна також віднести можливість анулювання органом ДПС Свідоцтва про сплату єдиного податку, у тому числі в таких випадках:
— при виникненні податкової заборгованості зі сплати єдиного податку протягом двох послідовних кварталів;
— при неоформленні в установленому порядку трудових відносин при фактичному використанні найманої праці;
— при недотриманні вимог нарахування і виплати заробітної плати.
Останній критерій явно потребує уточнення, оскільки ці загальні формулювання на практиці можуть призвести до того, що, скажімо, і недотримання мінімального розміру зарплати спричинить необхідність переходу на загальну систему оподаткування.
За інші порушення відповідальність планується застосовувати в загальному порядку як за несплату податкових платежів та неподання податкової звітності.
Порядок переходу на сплату єдиного податку
Тут особливих нововведень немає: як і сьогодні, рішення про перехід на сплату єдиного податку може бути прийняте суб'єктом господарювання один раз протягом календарного року шляхом подання письмової заяви до органу ДПС за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу. Водночас уточнено, що новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб'єкти господарювання, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву про перехід на сплату єдиного податку, вважаються платниками податку з дня державної реєстрації.
Свідоцтво платника податку має видаватися на календарний рік, а для його продовження на наступний календарний рік подається заява.
Відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування можна буде з початку нового кварталу за умови подання відповідної заяви.
Порядок оподаткування «перехідних операцій»
Проектом передбачено доручити розробити ДПАУ, але на умовах погодження з Мінфіном і Держкомпідприємництва.На цьому сьогодні закінчуємо огляд єдиноподатних новацій, а в подальшому в разі внесення будь-яких змін до цих правила ми негайно про них вас повідомлятимемо.
Документи і скорочення статті
Указ № 746
— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.99 р. № 746/99.Закон № 2063
— Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. № 2063-III.Інструкція № 286
— Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.05 р. № 286.СПД
— суб'єкти підприємницької діяльності.СМП
— суб'єкти малого підприємництва.
